Осмотрю все щелки-стенки
Мне останутся на память
Чудеса твоей пещерки

Inspired by magic music of Vollenweider, Bach, Schubert, Grieg, Tchaikovsky, Bizet, Strauss, Mozart, Dvorak, Haydn, Rachmaninov, Archangelsky, Mohrens, Lotti, McLaughun

Два дні тому вирвалися з коханим увечері культурно провести час. ;) Вибрали кіно "Інтервью" Стіва Бушемі, котре зараз іде в "Жовтні". Спершу звісно я перечитала купу відгуків і переконалася, що це не фільм жаху чи трагедія, (котрих чомусь зараз в моєму житті і так достатньо, а також, що не комедія, якось мені не до сміху), а потім переконала свого мужчину, що варто іти... :)
Кіно виявилося якісним, тобто і для душі, і для мозку, але... Зізнаюся, що люблю зал "Аншлаг" із його милими диванчиками, затишний зальчик, де можна пороглянути хороше кіно, про яке можна поговорити з друзями, і спомини про котре будуть приємними...
(Та щось моя передмова затяглася.)
Цього разу теж була цікава стрічка. Море задоволення від акторської гри, операторської роботи і монтажу (усе це могло б спонукати ще не раз передивитися фільм). Усе було цікаво, проте... Технічна поломка завадила нам подивитися останні дві хвилини. ВИ РОЗУМІЄТЕ?!!!! Найцікавіше лишилося непізнаним! Я люблю придумувати альтеранативні варіанти кінцівок, але тут... хотілося просто подивитися кіно і отримати позитивні емоції, а натомість виявилася суміш захоплення стрічкою та розчарування, бо не знаю, коли ще вдасться викроїти вільний час і потрапити до того ж кінотеатру.
Людоньки!!!!!!!!! Може хто дивився до кінце "Інтервью", то напишіть ЧИМ усе ЗАКІНЧИЛОСЯ, будьласочка!


Зачем тебе женою зваться.
Если очаг давно погас.
Давно пора уж разбежаться.
Но наши дети держат нас.
Им, как и мне, хочется тепла.
Твоей ласки. Моих слов.
Не все еще метель замела.
Пытаюсь все вернуть я вновь и вновь.
Дмитрий Дидковский.
21 марта 2008 года. Город Тернополь.



Весна. Толпа подошвами ботинок
ломает изумрудные ростки,
Ребенок чей-то, как индеец инок,
летит вокруг костра… А шашлыки
так пахнут изумительно и вкусно…
И вот объелись все. До тошноты.
Коктейль из водки пробуждает «чувства» -
шуршат, пугая Эроса, кусты.
Поэзия заплачет на полянке,
сжимая в пальцах лютиков букет:
- Сейчас бы слушать лютню вместо пьянки…
- Давай налью! - послышится в ответ…
Ты захотела сукой быть.
Шлейф мужиков за тобой, словно свора собак.
Одни таща тебя в постель - ведут в кабак.
Другие, готовы заплатить, за все лишь побыстрей.
Тебя испробовать, испить в кругу своих друзей.
Средь них породистые псы.
Также дворняги есть.
Все они нравятся тебе, и ты, теряя честь
Спешишь в объятия, и забывая про семью.
Идешь ко дну.
И также смотришь на меня, желая завладеть.
Но я волк, мне чужд собачий нрав.
Готов я разорвать собак,
Но не готов понять.
Как можно женщину делить, таща ее в кровать.
Ты захотела сукой быть.
Готов это принять.
Только позволь предупредить,
Что псом мне не стать...
Ты не добыча, чтобы тебя делить.
Я не хочу тебя иметь, но как стремлюсь любить...
Не буду драться за тебя.
Сама должна решить.
Иль бегать в стаи впереди.
Иль по человечьи жить.
Дмитрий Дидковский.
15.12.2007год.