Стрічка заміток за місяць

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

потому что я молодец

10.09.07, 22:10

может я и не умею готовить борщ, зато королевские тигровые креветки я готовлю просто супер. не льстю сибе)) я просто шикарно их приготовила. чем подняла настроение себе и еще троим)))

да да да. я молодец. я превзошла саму себя rose

Коментарі: 11

Скутер

Только ветер...

Только ветер любви безответной

Кинул зерна проросшего зла.

Где-то там, в чистоте поднебесной,

Дала всходы проклятая мгла

В этом взгляде, карающим небо,

В этом легком движении ресниц,

Умирала любовь без ответа

В ожидании кровавых зарниц.

Не пророки тебе нашептали,

Не гадалка продала судьбу,

Иногда, те кто жил умирали,

Проводя пред собою черту.

В этом мире, наполненном страстью,

Где мечты превращаются в пыль,

Выпей слезы свои на удачу

И поверь, что любовь это быль...

Коментарі: 14

Grande femme

Только не ржите

10.09.07, 20:27
сны

Мне сегодня фигня снилась..куда то бежала..что-то искала..потом я заблудилась,

а позже от меня убежала Горрила ( обезьянка, кто не в курсе) большая

к чему бы это..я не верю в сновидения..но иногда они нам что-то хотят сказать

Коментарі: 29

Lara KB

у мене такий настрій.

10.09.07, 20:02
музика, музыка

тому не дивуйтесь...... поперло на музику!!!!!!!!!!!!!!!,.....................

Коментарі: 10

Constantine+

Эгоисты мы или нет? Мы ждём звонка человека. Он не звонит. Мы ещё раз продолжаем ждать. Он не звонит снова. Мы начинаем нервничать. Потом начинаем злиться на того человека, от которого мы ждём звонка. Он упорно продолжает нас игнорировать и не звонит. И тут мы приходим в бешенство. Начинаем неистово давить на кнопки телефона. Краснеем. Вместо одной кнопки нажимаем другую или две сразу... Потом, в порыве бешенства (некоторые из нас) кидают трубку телефона... А потом мы говорим, что нас не любят и не ждут. Игнорируют. А мы звоним, волнуемся. Переживаем.

А на самом-то деле - что? Да просто мы эгоисты. Хотели, чтобы по нашему желанию нам позвонили. Даже не взирая на то, что человек, чьего звонка мы ждём, может быть занят. И ему, может быть, нет времени нам позвонить. Даже если он хочет это сделать.

Так и кто мы после этого?

Эгоисты.

80%, 8 голосів

Несчастные, обиженные.

20%, 2 голоси

Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Коментарі: 7

Lara KB

Мисливський палац шенборні

10.09.07, 18:43
Любителі подорожувати

МИСЛИВСЬКИЙ ПАЛАЦ ШЕНБОРНІ

Розказати про враження від відвідування Шенборнівської мисливської "хатинки" - справа невдячна і майже неможлива. Там було класно! - я скажу так, а ви повірте на слово, бо там справді було КЛАСНО. аж занадто!!!,... гарний палац, клумби біля нього... ну а про водойму, що знаходиться
поряд- взагалі мовчу!... дуже класна там природа. Отож, якщо захочете вівідати, ось вам адреса:
Закарпатська область, Мукачевський район, смт. Чинадієве.

отож...
І починається казка вже з самої залізничної станції. Палець даю на відсіч - це найгарніша станція (не вокзал!)в країні, сама схожа на казковий міні-замок.

Далі - через вхід з написом Санаторій "Карпати" у розкішний парк з його більш як 40 видами жителів, серед яких самшит, катальпа, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук та маса інших ботанічних перлин. Ще трохи - і вже за кронами дерев видно високу башту, прикрашену годинником та родинними гербами. Леви. Царі звірів. До речі, в коронах. В такому лігві й справді може жити саме цар. Хоча галявини та алеї навколо всіяні божими кульбабками, які хто йдуть пообідати, а хто просто курсує з процедури на процедуру.

В принципі, санаторій "Карпати" - не зовсім Чинадієве. Саме чи то село, чи то місто лежить за рельсами-рельсами, шпалами-шпалами, тягнучись довгою тонкою смугою чи не до самого Мукачева. Але хай там, нехай буде як є за територіальним поділом: Чинадієве - рідкісний зразок поселення з ДВОМА замковими спорудами, та ще й непогано збереженими. Щоправда, оборонний характер простежується лише в одній. Про неї - на окремій сторінці, а поки насолоджуємося чистим повітрям та красою навколо.

Дещо примітивно в цій оазі пихи виглядають бетонні ведмидиця з ведмежатками та олень, які чатують на гостя замку в різних куточках парку. Якщо це пам'ятник фауні, яка водилася тут ще до того. як Шенборни звели це чудо, то нехай, хоча на цій траві набагато краще б дивилися якісь аполони з афродітами.

А починалося ж все у 1840-му з простої дерев'яної хатинки в урочищі Берегвар, куди володарі домінії графи Шенборни частенько навідувалися відпочити та пополювати, та ще й не одні, а з високоповажними гостями.

Полювати в цих місцях люблять дотепер, судячи з паноптікуму нещасних, беззахистних голівок сарн, які прикрашають ресторанчик на території санаторію. Ціни там, до речі, дуже навіть московські - навіть не київські. От би голови власників рушниць, які поцілили граціозних лісових жертв - та в такий же бестіарій виродків десь на стінах якоїсь сільської колиби! Поїла би там з апетитом та задоволенням, незважаючи на ціни - а я відома жадюга.

Та повернемося до історії зведення замку. На таблиці біля декоративного ставу під трафарет писано, що перенасичений коминами та прикрашений башточками палац - релікт XVIII століття, хоча Д. і І.Поп в своїй відомій книзі "Замки Підкарпатської Русі" стверджують, що замок в стилі романтизму звели на місці старого дерев'яного в 1890-му році. Слова авторів підтверджує і напис над входом до палацу.

Є десь в Німеччині замок, кількість башт в якому співвідносна з кількістю днів в році. Уявляєте - 365 башт! Я от не уявляю. Та і за Чинадіївським романтичним дивом, що неначе зійшло з ілюстрації мушкетерського роману, можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів. Символічно і безглуздо :). Апофеозом алегоричності був колись став: його контури нагадували абрис Австро-Угорської імперії. Є ж в Києві зараз біля університету фонтан у формі України? Ну так от, традиція робити географічні водойми, виявляється, досить давня.

Комини мені сподобались. Таке нагромадження входів зіб'є з панетлику будь-якого санта-клауса! Виглядає цей кам'яний лісок дуже мальовничо, хоча мальовничим тут є все: пузаті відображення хмар у вкритій ряскою воді ставу, архітектурний безлад геометричних форм: балкони, 4 різні за формами башти з бляшаними флюгерами з цифрами "1890", вікна, вітражі в каплиці на другому поверсі, герби з коронами та хрестами...

Хрест на гербі не раптово з'явився. Лотар Шенборн був єпископом Бамбергзьким та архієпископом Майнцьським. Саме з Лотара і почалася в цих місцях династія Шенборнів. А герб з п'ятилисником - свідоцтво володіння частиною Рожмберзької домінії на півдні Чехії.

Просковзаємо всередину. Пускають крізб, крім церкви. Ну, і то вже добре. Дерев'яні сходи. Розкішний камін. Знову геральдичний лев, суворо ковтаючий жуйку "Love is" (забрала і з'їла. Мік вередував, бо хотів її собі. Втішала його, що "Любов - це нести її лижі"). Фотосесія розкішної люстро-жінки. Сідаю попою в камін, тут Мік начинає шалено жестикулювати. От вам мінус цифровика: покі відкриєш. поки режим вибереш, поки наведеш. то манюнька сіра мишка, яка прогулювалася по килиму біля комина, піде собі геть - гуляти в інших покоях. Я як слідопит дослідила траекторію мишачих подорожей: вона вела у кабінет головного лікаря. А ще на території санаторію були ятки з народно-промисловими виробами, де Блека купила з нагоди свого ДН собі національну бісерову цацку на шию за 25 гривень. Видно, лише ізувіри з ресторану тут ламають шалені ціни.

Кого ж цікавить не архітектура, а оздоровлення, най знає, що санаторій "Карпати", розташований в долині річки Латориця, у передгір’ї вулканічного хребта Українських Карпат, має 650 місць і функціонує з 1946 року. Є три спальні корпуси, один з них - в замку, водооздоровниця з ванним відділом і закритим плавальним басейном, концертний зал, дендрарій з джерелом "Красоти". Санаторій спеціалізується на лікуванні хворих з патологією серцево-судинної, нервової систем, обміну речовин, супутньої патології травного тракту. Функціонує реабілітаційне відділення для постінфарктних хворих. Свого часу тут відпочивав відомий американський художник Рокуелл Кент.

В урядових колах Карпатської України було вiдомо про велике зацiкавлення фiрми Германа Герiнга в Нiмеччинi маєтком Шенборна-Бухгайма. Берлiн намагався дiстати маєток легальним шляхом вiд уряду Августина Волошина.

У листопадi 1938 року пiд журналiстським прикриттям «Берлiнер Тагблат» в Карпатську Україну приїхав представник Мiнiстерства закордонних справ Нiмеччини д-р Гофман. Вiн висловив бажання вiдвiдати маєток Шенборна. Разом із представниками уряду нiмець побував на двох великих лiсових пiдприємствах — «Сольвi» i «Латорицi». Особливо його зацiкавила суха дестиляцiя дерева. Увечерi гостя прийняла графиня Шенборн-Бухгайм, яка детально розповiла про своє господарство. У лютому 1939 року в Берлiнi побував мiнiстр Карпатської України Юлiан Ревай. Вiн повiдомив, що уряд Нiмеччини у випадку проголошення карпатоукраїнської незалежностi надасть позику у десять мiльйонiв марок. Але щоб зацiкавити нiмецький капiтал, необхiдно продати маєток графа Шенборна фiрмi Германа Герiнга.

Однак, уряд Августина Волошина поставився до цiєї пропозицiї негативно, i бiльше вона не обговорювалася. Оскiльки доля Карпатської України для Нiмеччини вже була вирiшена, очевидно, йшлося передовсiм про те, щоби законно отримати у свої руки власнiсть Шенборна ще до окупацiї краю Угорщиною. Нiмцi таким чином хотiли випередити угорських конкурентiв. А 10 мiльйонiв марок обiцяної позики була на той час вельми незначною сумою. Ймовiрно, це була просто пастка, аби дешевим способом отримати маєток Шенборна-Бухгайма у свою власнiсть. Проте уряд Августина Волошина у неї не втрапив.

Джерело: http://castles.com.ua/c.html

зацікавило, поїду

25%, 2 голоси

не цікаво

0%, 0 голосів

гарно там, хочу поїхати

50%, 4 голоси

були, сподобалось

25%, 2 голоси

були, нічого гарного

0%, 0 голосів

Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Коментарі: 4

Sapfira

Грусть тоска мои друзья...

10.09.07, 17:59

Лето кончилось уже, с Турции я улетела 2го сентября. Прилетаем в Киев а тут 20 градусов, халадина емае. Мама звонит дедушке сообщает што мы преземлились уже, а он говорит...Джина,моя собака, умерла....Это было самое худшее возвращение домой когда либо. Мы бросаем все и едем в Черкасы, ее там оставили у бабушки с дедушкой на время нашего отсутствия. Всю дорогу у меня текли слезы по щекам, мое милой, любимой, самой дорогой и драгоценной уже нету в живых. Я знала што это рано или позно должно было случитса, ведь ей было 14лет, много раз представляла, но в этот момент я была просто опустошена...ее нет... Приехав в село встреча не была такой радостной как всегда. Дедушка нам рассказал што она нас ждала и ходила выла под воротами, на следущий день она не могла вставать и лежала тупо потупив взор и не двигаясь, жизнь ее оставила через 3 часа. В то время как она отдыхала я весело купалась в бассейне клеопатры и наслаждалась жизнью. Я даже с ней не попращалась перед смертью...а она нас так ждала. Приехав домой я лягла спать после утомительной дороги и переживаний которые просто высосали силы. Без Джины скучно и пусто в доме, никто не просит теперь пойти погулять на улицу, буть то дождь, снег или ясная погода. Некогго поласкать и почесать за ушком и рассказать все то што накипело в душе и увидеть што тебя понимает это животное хоть говорить и не может... Люди если у вас есть дома животные уделяйте им больше внимания и любви, ведь их когдато не станет и вы будете о многом жалеть что чего то не успели сделать.

Коментарі: 2

Vizzerdrix

Заболел блогами )

10.09.07, 16:17

В принципе тут впервые попробовал что такое блоги ))) И супер понравилось )))) Ужасно интересно чтото написать и наблюдать что тебе ответят, как отреагируют. И почитать что другой написал добавить комент... С незнакомым человеком вступить в дисскусию на очень откровенную тему или про вечное про любовь или про нашу обычную ежедневную жизнь про то что в ней случается )
Блоги рулезз надо ток научится от них отстранятся и находить время на работу

Коментарі: 39

Cantare

Всем поклонникам авторской музыки!

10.09.07, 15:48

Всем поклонникам авторской музыки!

Я рискну быть столь наглым, пользуясь вашей благосклонностью к творческим людям, пригласить вас на мой концерт.Состоится он в Днепропетровске...

28 сентября в Доме ученых. В 1800. Чтобы вам было легче принять решение даю ссылку на одну из моих песен.http://www.realmusic.ru/songs/215249/

В программе также прозвучат пьесы Леонида Филатова.

http://www.realmusic.ru/songs/215249/

Коментарі: 27

Cantare

Мы были в одном взводе4

10.09.07, 15:39
часть4

Но почему-то вместо того, чтобы ощетиниться всеми стволами и подствольными гранатометами, весь взвод вдруг впал в состояние дикого замешательства! Все стояли на дороге как пораженные столбняком!

Что с нами?

Почему мы бездействуем???

Мы уже считали себя победителями… Мы ушли из ада и были уверены в своей безопасности… Нам оставалось каких то 50 метров до укрытия!

Но нас - опередили! Нас – выследили…

Рев моторов истребителя не давал времени на раздумья… И я дернув затвор, заорал, стремясь вывести всех из оцепенения:

- Взвод! К бою!!! цель воздушная, низко летящая!.. Справа 30! Огонь на поражение!!!

Никто не шелохнулся…

Вместо дружного лязга затворов я услышал какой то непонятный шум и видел злые, и в то же время беспомощные лица солдат! Ни один ствол, кроме моего, не смотрел в сторону приближающегося истребителя! Никто не собирался выполнять приказ… Это был какой то бред…

Вместо этого все тридцать глоток, злобно и бессильно стали нести полную околесицу!

- Ни черта себе – он еще командует!

- …русская сволочь!...

- Нас выследили из за тебя!..

- Надо было прикончить эту мразь еще до высадки!

- Вали его! Кончай!

- Бей!

Бред! Это просто Бред! Наваждение! Все они говорили – по английски!

Где я?

Боже, верни мне меня!

Я же воевал с ними! мы спали в одном окопе и вместе делили оставшиеся сухари! Вчера мы стояли спина к спине и считали последние патроны – а сейчас!..

К гулу голосов присоединился гул истребителя…

Он снова прошел над нашим головами, не издав ни одного выстрела! Полный бред… Чего он ждет? Тут делов то!.. Две очереди - и взвода нет! И тут только я разглядел, что на фюзеляже и крыльях нет никаких опознавательных знаков!

Такого не бывает!..

А взвод по прежнему не двигался и продолжал поливать меня из всех тридцати английских глоток…

Истребитель делал очередной заход…

Тут я не выдержал! Или стрелять – или … так Вашу мать!

И я заорал:

- Shut up! You bustards! Заткнитесь! Сволочи! Если хоть кто скажет слово – порежу весь взвод на винегрет!

Это было сказано - по английски… но с русским Акцентом! И они в бессильной злобе… замолкли…

Я оказался сильнее…

Утром я все это вспомнил.

Все до малейшей детали.

Что ни говори, а сны - ощутимее чем реальность...

Коментарі: 3