Я счастлив за то что моя жизнь такая, какой я её сделал.

А Вы счастливы за свою жизнь?

Розповідь про ситуацію що трапилася з моїми друзями від третьої особи (тобто мене).

     Почалася вся ця історія майже за тиждень до початку матчу Динамо-Манчестер – у середу 17 жовтня 2007 року. В цей день Михайлом були куплені квитки на матч у кількості 4шт по 40грн кожен.

     З певних обставин відвідати цей матч у Михайла не виходило і він попросив Володимира повернути ці квитки до каси та отримати назад гроші.

     23 жовтня 2007р. у день матчу Володимир прибув до кас біля стадіону Олімпійський. Підійшов до каси в якій були куплені квитки і попросив зробити повернення білетів. На що отримав відмову. Далі Володимир спробував отримати пояснення чому не видаються чеки, на підставі яких кожен покупець може повернути гроші. Жіночка пояснила що всі необхідні данні що мають бути у чеку є у білеті, а повертати гроші за білети їм забороняє керівництво.

     Квитки не відносяться до групи товарів, які згідно законодавства не можуть бути повернутими.

     Тоді Володимир став неподалік кас з метою продати комусь ці 4 квитка. Таких як він там було вдосталь, все ж таки через 10 годин матч. Як не як 2 квитки йому вдалося продати, бо дуже мало людей цікавилося квитками.

     Через певний час до Володимира підійшло три співробітника міліції, і пред’явивши свої посвідчення попросили пройти до відділення на території стадіону.

     Навколо було багато дійсно спекулянтів, проте жодного з них вони не чіпали.

     У відділенні його обшукали та висунули звинувачення. Єдиним звинуваченням було те що він торгував в забороненому місці. На постійні спроби Володимира пояснити ситуацію був застосований психологічний тиск зі сторони одразу 3х співробітників з підвищенням голосу та залякуванням. Мовляв зараз відкриваємо справу, відправляємо звістку до університету та взагалі що почнуться суцільні проблеми.

     Незабаром прозвучала репліка зі сторони одного з правоохоронців що їм зараз якраз треба 2а квитки і вони можуть просто в нього їх забрати та відпустити, замість давати справі хід. На що Володимир не думаючи дав згоду...

     Яка милість зі сторони співробітників міліції...

     Виходячи з відділення він вже дзвонив мені, в його голосі відчувався адреналін..
Розповідь про ситуацію що трапилася з моїми друзями від третьої особи (тобто мене).

     Почалася вся ця історія майже за тиждень до початку матчу Динамо-Манчестер – у середу 17 жовтня 2007 року. В цей день Михайлом були куплені квитки на матч у кількості 4шт по 40грн кожен.

     З певних обставин відвідати цей матч у Михайла не виходило і він попросив Володимира повернути ці квитки до каси та отримати назад гроші.

     23 жовтня 2007р. у день матчу Володимир прибув до кас біля стадіону Олімпійський. Підійшов до каси в якій були куплені квитки і попросив зробити повернення білетів. На що отримав відмову. Далі Володимир спробував отримати пояснення чому не видаються чеки, на підставі яких кожен покупець може повернути гроші. Жіночка пояснила що всі необхідні данні що мають бути у чеку є у білеті, а повертати гроші за білети їм забороняє керівництво.

     Квитки не відносяться до групи товарів, які згідно законодавства не можуть бути повернутими.

     Тоді Володимир став неподалік кас з метою продати комусь ці 4 квитка. Таких як він там було вдосталь, все ж таки через 10 годин матч. Як не як 2 квитки йому вдалося продати, бо дуже мало людей цікавилося квитками.

     Через певний час до Володимира підійшло три співробітника міліції, і пред’явивши свої посвідчення попросили пройти до відділення на території стадіону.

     Навколо було багато дійсно спекулянтів, проте жодного з них вони не чіпали.

     У відділенні його обшукали та висунули звинувачення. Єдиним звинуваченням було те що він торгував в забороненому місці. На постійні спроби Володимира пояснити ситуацію був застосований психологічний тиск зі сторони одразу 3х співробітників з підвищенням голосу та залякуванням. Мовляв зараз відкриваємо справу, відправляємо звістку до університету та взагалі що почнуться суцільні проблеми.

     Незабаром прозвучала репліка зі сторони одного з правоохоронців що їм зараз якраз треба 2а квитки і вони можуть просто в нього їх забрати та відпустити, замість давати справі хід. На що Володимир не думаючи дав згоду...

     Яка милість зі сторони співробітників міліції...

     Виходячи з відділення він вже дзвонив мені, в його голосі відчувався адреналін..

Якщо Ви не згодні з діями міліцонерів або касирів, маєте думки з цього приводу то запрошую вас відвідати форум

Солнечный день холодной зимы
Стынет кровь в нитях вен
Холодный и белый, заледенелый
Снег взял меня в плен

Любовь не может существовать без уважения, любя кого-то нужно научиться уважать его в первую очередь. Но еще нужно научиться уважать и себя. Нужно научиться находить в себе и в людях то что ты уважаешь, те качества, которые у тебя вызывали уважения.

Как-то раз к великому китайскому мыслителю Конфуцию пришла в гости очень образованная по тем временам леди и задала ему вопрос:
- Скажи, Конфуций, почему когда женщина имеет много любовников, то её подвергают общественному порицанию, а когда мужчина имеет много женщин, то это повышает его общественный статус и прибавляет авторитета.
Прежде чем ответить Конфуций молча заварил чай и разлил его в шесть чашек.
- Скажи, - спросил он её после этого - когда один чайник льёт заварку в шесть чашек, это нормально?
- Да. - ответила женщина.
- Вот видишь! - усмехнувшись ответил Конфуций - А когда в одну чашку сливают сразу шесть чайников, то это не просто ненормально, а, к тому же, противно и противоестественно...

Пока ты спишь, а ангел дремлет
И песни фей не стихли до конца
В лесу сатир все звезды мерит
Луна лучом золотит облака.

И тихий ветер песни шепчет
Листва землею стелил сон
И луч звезды рассветом чертит
День новый словно камертон.

Пока ты спишь, а ангел дремлет
Твой сон еще пьянит тебя
А я шагами путь свой мерю
Навстречу свету сего дня.

Была на лекциях…

даже не спала…

даже конспект написала…

даже весь…

даже ручкой…

даже в тетрадке…

 

Сама в шоке!

 

Еще наконец-то собрала все нужные бумажки-справки-подписи для вольного посещения. Целый месяц я бегала за преподами и ныла: «Ну, распишетесь тут и тут, и вооооот тут…. ну, пожааааалуйста… почему нет?... ну, это же не брачный контракт…это всего лишь З-А-Я-В-А!». 

Тут нехочуха интирисовалась.с вашей стороны ниминальние затраты...главное  увсловие бритая пелотка

пі.сі сори шо апять выложил)))) а то две темі видно и как-то обнобоко палучаетцо

                                                             

                                                                      

                                                                          

                                                 

 

Хочу такой же!

.

Здравствуйте!

Вот после войны все боялись, чтобы наши танки не дошли до Парижа. Вот и надо было дойти, просто для того, чтобы всем это доказать. А потом можно было бы вернуться, как из Австрии. Но дело в другом. Вот дошли бы, ну и что дальше? Ведь наш основной вероятный противник в то время был в США, и нужно было разгромить именно его. Я раньше часто думал, и у меня была такая идея:

Осуществить танковый рейд на США по кратчайшему пути - через Арктику, по льду.

Вот мои выкладки:

1. Толщина льда на Северном полюсе 5-6 метров, вполне выдержит танки.
2. Состав атакующих сил - около 400-500 танков, хорошо обученных.
3. Снабжаться из подводных лодок, для этого периодически всплывая.
4. Наступать в Полярную ночь - чтобы не заметили с воздуха, или покраситься в белый цвет.
5. Не использовать компасы и радиосвязь - это не действует в Арктике из-за Северного сияния, а ориентороваться по другим ориентирам (по Солнцу или по звездам).
6. Танкам и экипажам максимально облегчиться перед дорогой, взять только необходимое (опыт есть).
7. Крутые торосы и полыньи обходить, ехать только по ровным и гладким торосам.
8. Использовать в пищу оленину и тюленину. Аналогичную экспедицию В. Скотта это погубило: они использовали поней, собак и пеммикал (правда, не знаю, что это), поэтому повредили ногу, а один сошел с ума на обратном пути без витаминов.
9. В кратчайший срок достичь материка и там использовать местных предателей-проводников.
10. Переход займет 20-30 суток марша. Главное - не останавливаться, чтобы не заглохнуть на морозе.

Преимущества такого рейда:

1. Внезапность и скрытность - никому и в голову не придет, зачем мы накапливаем танки на Крайнем Севере (например, якобы для утилизации).
2. Полное отсутствие сопротивления даже в случае утери внезапности:
   • окрашенный в белое танк с высоты практически не заметен;
   • тяжелые линкоры США сквозь лед не подойдут, а с другими, в том числе подводными лодками, танки справятся калибром 152-мм.

Политический аспект:

1. На занятых северных территориях США можно было сформировать оппозиционное правительство (после войны в Америке было много недовольных, особенно негров и индейцев, плюс на Аляске осталость много наших)
2. Мексика бы нас поддержала по примеру Финляндии (возврат оккупированных США территорий)
3. Войну на два фронта - против наших танков (на Аляске) и Мексики Америка бы не вынесла.

История знала много примеров смелых, почти невероятных решений, самый яркий - рейд Ганнибала. Хотя, не скрою, ему было легче - он предусмотрительно взял с собой в качестве пропитания слонов.

(с)