Не могу я больше читать
Могу лишь только мечтать
Ты в глаза мои посмотри
Посмотри и увидишь огни
Моё пламя тебя поглотит
И одежда наша сгорит
Твои губы - сладкий нектар
Твои волосы - страсти пожар
На тебе моё слово люблю
Выжгу я, и сам догорю
И в глазах твоих утону
Не оставлю я эту мечту

***
Почему-то от меня ты улетаешь…
Последняя надежда вернуть тебя – сгорает.
И пусть говорят друзья мне «Зря мечтаешь»,
Но верю я в любовь твою – ты это знаешь.

Переворачиваю страничку, чтобы начать с новой.
Тебя ищу среди всего, но нет тебя в книге моей новой.
В сердце еще оставалась искра, что для тебя не ново.
Так пусть будет так, как суждено нам судьбою.

Почему-то от меня ты улетаешь…
Скажи слово последнее «куда?» и «зря ли я мечтаю?»
И пусть говорят мне «ты с ним больше не будешь»,
Я все же надеюсь, веря в любовь твою – и ты об этом знаешь.

Для каждого человека предопределен тот, кто будет любить его. Это означает, что каждый человек должен найти того, кто его любит.

Если вам хочется знать любит ли вас определенный человек, задержите его образ в своем сознании. Если мысль об этом человеке никогда не исчезает из вашего сознания, вы будете знать, что он вас любит. Если вы тоже не исчезаете из его сознания, вы любите друг друга.
Невозможно думать о ком-то, если он о тебе не думает.

Нет горя глубже того, увидеть Любовь и жить без нее.

Кожен місяць з досить спокійної і адекватної людини на два-три дні перетворююсь на істеричну психопатку, яка реве з приводу і без приводу, ображається на всіх за якусь фігню, і кидається на бідолах, які попали під гарячу руку...Блін, головою розумію, що роблю дурниці, а нічого вдіяти з собою не можу :( Хоч табличку вішай "Обережно, у мене ПМС"

 

С наступающим Рождеством Христовым!

*******************

*************************

*********************************

 

 

Колядки

 

Рождество Христово с древности богато на обычаи. К ним относятся и строгий пост до первой звезды в Сочельник 6 января, и зажжение свечи на подоконнике в ночь на 7 января, которая была как бы знаком, что Пресвятая Дева Мария и праведный Иосиф могут в этом доме найти пристанище, и, конечно, колядки. Как правило у колядок нет авторов, они часто неграмотны литературно, но великолепны по своему смысловому строю, по искренности и радостной доброте. Как правило калядка, это маленький Рождественский рассказ о величайшем Событии и прославление главных Лиц Той ночи, ночи, которая принесла Самую Радостную, Самую Главную Весть - родился Спаситель мира!..

 

Колядки русские, украинские и белорусские.

http://www.tropinka.orthodoxy.ru/zal/poezija/koljdki.htm

 

Відродимо разом чудові Українські традиції

 

Чи чули Ви, любі мої читачі,

дорослі та діти, про маленьких
колядників? Невже не чули?
Колись давно на Україні їх було дуже багато.
Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники,
піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши
у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу.
Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали,
не збилися з путі, бо несли вони людям радісну вістку.

  

  

Щасливі люди пригощали колядників медівниками, горішками, яблуками, різними ласощами. За Різдвом наступав другий празник — Новий рік (за стрим стилем).

http://www.yar-info.if.ua/sad/kol.html

 1.    И небо и земля ..............................................(руск.) (4:23)
2.    Добрий вечір .................................................(укр.) (4:57)
3.    Месяц ясный .................................................(руск.) (4:08)
4.    Дар нині пребагатий .......................................(укр.) (2:31)
5.    Рождество Христово .......................................(руск.) (3:59)
6.    На Різдвяні свята ............................................(укр.) (4:10)
7.    Ночь тиха .......................................................(руск.) (3:57)
8.    Радість нам ся явила .......................................(укр.) (4:08)
9.    Дева-Богородица (руск.) (авт. И. Болдышева) .(руск.) (4:30)
10.    Дивна новина ..................................................(укр.) (3:40)
11.    Появились над вертепом ангелы ......................(руск.) (2:49)
12.    Що то за предиво ............................................(укр.) (4:42)
13.    Ночь тиха над Палестиной ................................(руск.) (3:52)
14.    Небо та земля ...................................................(укр.) (3:55)
15.    Эта ночь святая ................................................(руск.) (3:38)
16.    По всьому сіті ....................................................(укр.) (2:40)
17.    О, Вифлеем, Вифлеем ........................................(руск.) (3:04)
18.    Бог ся раждає ...................................................(укр.) (3:33) 
19.    Днесь Христос ...................................................(руск.) (4:11)
______________________________________
                                                (72:78)
Русские колядки поет Ольга Забродина. Клавишные, оранжеровка – Олег Бочагов.   (2000г.)
Украинские колядки вышли в свет благодаря Центра Православной Культуры «Лествиця» (2005г.)

аааа

в мене вселився

страшенрий дух флуду

піду кудинебуть

поки не нафудила

покине пожалувалися

айайай

не бити

я хороша

всіх люлю

цём цём мёц мёц цмё цмё

 

правило..не модна не можна користуватися випраленням..пишемо з помилками)))

Было солнечное субботнее утро…Она проснулась от запаха ароматного кофе и нежного поцелуя…Улыбнулась…С Днем рождения,любимая!Мне нужно уехать на пару часов,деловя встреча,но я вернусь,и мы проведем этот день,твой День рождения,вместе!

 

Он позвонил через пару часов.Ты готова?Выходи,я буду через 3 минуты.

Когда она вышла из подъезда,то увидела своего любимого мужчину с шикарным букетом красных роз.Ее любимые цветы.Но сколько их?!Их не сосчитать!С днем рождения,родная!Здесь 101 роза…и это все для тебя!Я люблю тебя!И благодарю за то,что ты есть в моей жизни!Она улыбалась…в ее глазах он увидел счастье…

 

Она обратила внимание на машину…возле которой они стояли…Это не был черный,строгий автомобиль ее любимого…Это был красный автомобиль…в тон розам…

Чья это машина?-удивленно спросила она…Твоя!-ответил он,и протянул ей ключи…Эйфория эмоций…!Она была в шоке…она не знала что ответить…и что делать…Но ведь я не умею водить!?!Научишься!И это еще не все…садись в машину!

 

Они ехали по трассе…солнце улыбалось для них…и осень в своем неповторимом наряде танцевала для них в танце желтых листьев…Они улыбались друг другу…Они были счастливы…Они были влюблены…

 

И в один миг все закончилось…Машина со встречной полосы на высокой скорости…Больше она ничего не помнит…Не помнит как выбралась сама…и как смогла помочь ему…Крики людей…слезы…кровь на асфальте…звуки скорой…Это все как в тумане…

 

Она сидит на асфальте…держит его за руку…и просит Бога не забирать его…Ей ничего не нужно!Только бы он был жив!А вокруг осколки стекла…капли крови…и розы…такие же алые как кровь…Он умирает…он хочет что-то сказать…но не может…ему тяжело дышать…Руками он показывает на свой карман…Дрожащими руками она достает красную коробочку…и понимает что это обручальное кольцо…Нет!Кричит она в небо!И слезы катятся из глаз…Да!Я согласна-говорит она ему…Только живи!Слышишь,живи!Я люблю тебя!И он пытается прошептать свои последние слова…Я тебя люблю…

 

А осень продолжает танцевать...роняя желтые листья на красные лепестки роз в крови...

 

 

Серед жанрів української пісні є один малодосліджений та маловисвітлений - "сороміцькі" пісні (від слова "соромитися"). Ці пісні, як і український народний гумор, відрізняються від вульгарних російськомовних пісень та анекдотів, у них - дотепність та веселий характер, добра вдача українського народу. Ось деякі з "сороміцьких" українських коломийок (замість останніх слів за римою мають бути інші - "сороміцькі"):

"Всі ся хлопці поженили,
Зробили по-людськи,
Хіба я ся не оженю,
Бо не маю блюзки. (тобто п...цьки).

Всі ся хлопці поженили,
А я - в листопаді,
Та таку си жінку візьму,
Що широка в плечах

Та я би ся не женив,
Не велике діло,
Як би ми ся молодому,
Їсти не хотіло.

Або мене оженіть,
Або ня повісьте,
Або моє причандалля
Возьміть тай вдріжте.

Ой весілля, весілля,
Зарізали рака,
Молодому голова,
А молодій клешні.

Ой весілля, весілля,
Зарізали бузька,
Молодому голова,
А молодій крила.

Котилася торба з горба,
А в тій торбі раки,
Та я тебе, моя мила,
Пригорну до серця.

Ой дівчино, дівчинонько,
Шляк би тебе трафив,
Та-с ми дала напівперек,
А я не потрафив.

Я нікому не давала,
Хіба раз німому,
Бо німому файно дати -
Не скаже нікому.

Бо німому файно дати,
Бо німий не скаже,
А німий як не скаже,
То пальцем покаже.

Стара баба, шиґди-шиґди,
Не гралася ниґди,
А тепер ся грати мусить,
Бо ї кашель дусить.

     Вітаючи осіб, котрих любимо, з днем народження чи з якоїсь іншої нагоди, часто в першу чергу бажаємо щастя. Це побажання виражає глибинне прагнення кожної людини, незалежно від віку, національності чи соціального статусу, бути щасливим. Сповнення тієї мрії, котру носимо у власному серці, найперше бажаємо собі, як і також дорогим нам людям.

    Відповіді на питання, що таке щастя і як його осягнути, бувають дуже різними. Для одних щастям є мати міцне здоров'я, власне авто найновішої моделі, товстий гаманець чи кредитну картку, котра будь-коли може перетворитися на джерело великої кількості грошей. Для інших щастя - це успіх у праці чи науці, блискуча кар'єра, здобуті звання і написані книжки. Ще інші шукають щастя в приємностях і розвагах, задовольняючи усі свої найвибагливіші смаки і найпримітивніші інстинкти. Дехто вбачає щастя в теплі родинного вогнища, щасливому подружжі, у добрих відносинах із ближніми, у довголітті та в спокійній старості.
     Проте всі ці перелічені погляди на щастя мають одну ваду: скінченність. Здоров'я, незважаючи на всі старання лікарів, з роками погіршується; після успішної кар'єри приходить невблаганний час іти на пенсію (наше місце займуть молодші, здібніші, перспективніші особи); невпорядковане тілесне задоволення триває лише короткий момент, опісля спогад про це пригнічує душу і позбавляє її внутрішнього спокою; гроші, немов вітер розвіються, і прийде все-таки час з ними розстатись...
    Тож чи існує справжнє і нескінченне щастя?