Та кто же выирал в этой войне?
- 14.08.08, 13:56
Кто проиграл - это понятно. Как сегда постраждали невинные простые люди...
а сделать реально никто ничего не может, ни политике с дипломатами не мы с нашими "против"!!!
Бушу за Ирак ничего не было , (а он туда тупо за нефтю полез) и Росии не будет!
Мнимость этого мира и есть в том что МЕЖДУ ПРАВДОЙ И РЕАЛЬНОСТЬЮ ЕСТЬ РАЗНИЦА!!!
Р.Сы. Не, молчать в тряпочку не надо , просто тратьте энергию и силу крика туда где Вы можете реально помочь!!!
Зупинися хто йде мимо,
Прочитайте цю новину!
Чи є в Луцьку краща дівка,
Аніж ключникова жінка?
Хоч і вік сурйозний має,
Та розпусти не минає.
Вся в убранстві дорогім,
А гріха! то повен дім.
Геть пожертви й молитви,
Тільки б в домі парубки!
Щойно з двору чоловік –
Як молодчик на поріг!
З ними гамір і розмови –
Не вертайся муж до дому.
Ген ти муже необачний!
Відкуйдохай її смачно:
Вимаж гноем з під хортів,
Мо й повиженеш чортів;
Чи кийком її здобудь,
Най забуде про весь блуд.
Ян Жоравницький — луцький шляхтич. Учився в Жидичині. Служив у луцькій міській канцелярії. Протягом двох років судився за маєтності із своїм братом Олександром Жоравницьким — ключником і городничим Луцька. За участь у наїздах і за вбивство королівського секретаря Балтазара Гнівоша в селі Свинюхах, Яна Жоравницького було засуджено на смерть і страчено 1589 р. До нас дійшов єдиний вірш Яна Жоравницького — «пашквіль» на дружину його брата Олександра.
«Хто йдеш мимо, стань годину...». Цей побутовий «пашквіль» Ян Жоравницький написав 1575 р., і він протягом кількох днів розійшовся по всій Волині. Як свідчить О. Левицький, вірш став приводом до судової справи і був записаний в актові книги луцького і володимирського судів, завдяки чому він і дійшов до нашого часу.
адаптація © Ветер Города
Что за день сегодня скучный такой!Вот сижу сейчас за рабочим столом, листаю бумаги и скучаю…Что делать, когда в офисе все сделано… смотрю
на сотрудников– суетятся, звонят, туда-сюда…а мне хочется, чтобы этот рабочий день побыстрее
закончился!
Друзья, давайте, ободрите меня, пожалуйста!!!



Блин, как мя все достало: работа, жара и некоторые личности.
Сижу на работе ч\з меня носятся разные типы, и каждый пытается заглянуть куда ему не нужно
. Некоторые личности задрали ваще, напоминаешь им про их работу, вроде бы ето ваще мне нана. А за некоторых я ваще малчу, ваще дастали. Хачу апять в отпуск

