Уууу, я зла...я дуже зла....
Прийшла я сьогодні у відділ кадрів зі стосом своїх папірців, а мені кажуть - а чого це вас по контракту одразу беруть? Не можна так...треба конкурс проходити (конкурс мені пройти не проблема, але ж можна було про це сказати в понеділок), ще й намагалися на мене наїхати тіпа я їм не сказала що я після аспірантури...послали в аспірантуру за направленням, а аспірантура каже - "А ми направлення тільки іногороднім даєм", коротше цирк на дроті...В решті решт прийшла інспектор нашого факультету, і все вирішила - оформила мене по строковому договору з майбутнім переходом на контракт по конкурсу...Я звісно розумію що мене таки візьмуть в решті-решт, тим більше що це вже узгоджено на всіх рівнях, але дістає оцей бюрократизм, а ще більше те що спочатку тобі голову морочать, а потім ще роблять винною

 Если тебе когда-нибудь захочется найти человека, который сможет преодолеть любую, самую невероятную беду и сделать тебя счастливым, когда этого не может больше никто - просто посмотри в зеркало и скажи: "Привет!"

Давайте все скинемся и подарим купидону винтовку с прицелом, а то надоел уже промахиватся! )))

Женские мысли: если мужчина после секса мне не звонит, то у меня в голове есть два варианта:1. Что он умер.2. Что ему не понравился секс со мной… Искренне надеюсь, что он, сука, умер…

То, что у пьяной женщины на уме, у пьяного мужчины никогда не получиться...=)))

 Что за жизненный парадокс? Почему во многих аптеках презервативы,пластырь и тесты на беременность лежат в одном ряду?Это,типа,порвалось,заклеил,не помогло?).

Дети наша радость, мужчины — слабость… Один раз разслабишься потом всю жизню радуешься.

[ Читать дальше ]




 

Її свіжу і ніжну красу

Я назавжди у серці залишу,

Крізь життя я її пронесу,

Бо не знайду таку я ще іншу.

 

Полум’яні барвисті світанки

Я душею поглину навіки,

І росою окроплені ранки,

І гаї, і озера, і ріки.

 

Таємничу розмову лісів

Я у шелесті листя відчую

Й колискової тихої спів

Вітру в полі пшеничнім почую.

 

Озирнувшись, побачу довкола

Дні, прибрані калиновим цвітом,

І вдихну вечори з матіоли,

І зігріюсь ночей оксамитом.

 

Мов цілющий нектар, увіп’ю

Кришталеві джерела прозорі,

І вінок з її квітів зів’ю,

І вплету в нього яснії зорі.

 

Із дощів її візьму краплини

У пелюстки піонії чисті

Й нанизаю, неначе перлини,

В діамантово-срібнім намисті.

 

Я на шлях у життя простелю

Зі степів її трави шовкові,

І блакитним струмком розіллю

Соковиті стежки барвінкові.

 

І куди лиш по ним побіжу,

І чужини які мене зваблять,

Наче дар, у душі збережу

Про красу її вічную пам’ять.

 

На країни ж бо щедра земля,

Та вона на землі лиш єдина,

Синьоока красуня моя

З мелодійним ім’ям – Україна.