Середня зарплата по Україні становитькладає 1500 гривень. Середня зарплата міністра в 10 разів більша. Про це повідомляє "Дело".  На відміну від середньостатистичного громадянина, більшість міністрів давно не турбують квартирне питання, наявність машини і заощаджень.

Наприклад, міністр з питань праці і соціальної політики Людмила Денисова могла б взагалі не одержувати зарплату. У 2006 році її дохід становив понад 10 мільйонів гривень. Її сім`я володіє землею, квартирою, четвертою частиною будинку, а також нежитловими приміщеннями. У сімейному гаражі стоять Audi A6, Rover Mini Cooper і Volkswagen. Але, не зважаючи на це, Денисова одержує, мабуть, найвищу зарплату серед міністрів. Її місячний заробіток, за словами начальника управління бухгалтерського обліку і звітності Мінпраці Тетяни Стукалюк, становить 18,6 тисячі гривень.

Не відстає від Денисової і шефа всіх міліціонерів Юрій Луценко. «Зарплата Юрія Луценка становить 18 599 гривень», — розповіли у прес-службі МВС.

Але, на відміну від міністра праці, у глави МВС доходи за минулі роки значно скромніші. У 2006 році Луценко навіть одержав матеріальну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Загальний дохід його сім`ї в 2006 році становив 750 тисяч гривень. Половина цієї суми — заробіток його дружини-бізнеследі.

Услід за Луценком за рівнем заробітної плати йде глава Мінтрансу Йосип Вінський. «18 300 гривень одержав я за лютий. 18 307, якщо бути точним», — признався чиновник. У 2006 році він заробив 250 тисяч гривень.

Трохи більше 18 тисяч гривень становить щомісячний дохід міністра промислової політики Володимира Новицького. «Я розумію, що громадськість хоче знати. Передзвоніть мені, і я вам скажу точно», — пообіцяв він. Міністр стримав слово і через кілька днів повідомив, що його заробіток -18 085 гривень. У декларації про доходи за 2006 рік, крім зарплати, Новицький вказав дохід від підприємницької діяльності в сумі 164 тисячі гривень. Крім того, міністр активно займався викладацькою діяльністю, що дозволило йому додатково заробити 9 тисяч гривень. Новицький забезпечений і житлом, і землею, і автомобілем BMW 525.

Міністр оборони Юрій Єхануров, за словами його помічника Валентина Мондрієвського, в місяць заробляє 15 663 гривні. Половина його зарплати — це доплата за особливий характер роботи і інтенсивність праці. 40% від окладу Єханурову доплачують за доступ додержавної таємниці. Крім того, міністр оборони — професор економіки, іноді він балує студентів Університету Шевченка своїми лекціями.

Близько 15 тисяч в місяць одержує міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда. «Мій оклад 6120 гривень. Решта частини зарплати — доплати. Це приблизно в 2,5 раза більше, ніж оклад. Чистими виходить близько 15 тисяч гривень», — розповів міністр. Куйбіду можна віднести до «найбідніших» міністрів. У нього, згідно декларації про доходи за 2006 рік, немає ні землі, ні нерухомості, ні авто. Живе міністр виключно на зарплату.

Нелегко далася інформація про доходи міністра економіки Богдана Данилишина. Прес-служба його відомства мовчала місяць. А сам міністр, якого «Дело» застала зненацька, не зміг сходу назвати свою зарплату. Довелося супроводжувати високопоставленого чиновника в бухгалтерію. По дорозі Данилишин зупиняв своїх підлеглих і питав: «Ось ти скільки одержуєш зарплату? 14 тисяч! Це мій заступник (перший заступник міністра Анатолій Максюта. — «Дело») А ти скільки?».

У бухгалтерії Мінекономіки відрапортували: «Міністрові за лютий було нараховано 18 600 гривень, але з цієї суми відняли податки». Тобто на руки Данилишин одержав близько 15 200 гривень.

Не хотів називати свою зарплату і міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук. Але після того, як кореспондент «Дела» повідомив, що свої зарплати розкрили багато його колег, він все ж таки зважився. «Точно сказати не можу, десь близько 16-18 тисяч гривень», — сказав він.

Глава Мінюсту Микола Оніщук на запитання про зарплату вирішив відповісти порівнянням: «Я скажу так: моя зарплата не перевищує зарплату народного депутата (близько 15 тисяч гривень. — «Дело»)». Будучи народним обранцем, Оніщук заробив у 2006 році 263 тисячі гривень.

Міністр палива і енергетики Юрій Продан заробляє 14 601 гривню в місяць. Таку цифру назвали в прес-службі цього відомства.

Ще меншу зарплату, ніж Продан, одержує міністр у справах сім`ї, молоді і спорту Юрій Павленко. За словами його першого заступника Іллі Шевляка, Павленко заробляє 14 443 гривні. Приблизно такі ж доходи він одержував і в 2006 році, коли займав цей же пост.

На такому ж рівні заробіток міністра житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка. «У місяць у мене 14 200 гривень, половина з яких — доплата за інтенсивність праці. Я щодня працюю з 9 ранку до 9 вечора», — не забув уточнити чиновник. До цього Кучеренко жив тільки на депутатську зарплату. Принаймні, так написано в його декларації про доходи.

А міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра і зовсім заробляє смішну за міністерськими мірками зарплату — всього 13 423 гривні. Хоча Шандра за минулі роки зумів накопичити непогані заощадження. У 2006 році він вніс до своєї декларації 1,13 мільйона гривень, з яких зарплата, — тільки 150 тисяч, інше — дивіденди.

Найменшу зарплату одержує міністр охорони здоров`я Василь Князевич. «Я одержую оклад міністра, 6 тисяч гривень. Від всіх надбавок я відмовився, поки рядовим співробітникам міністерства не буде підвищена зарплата», — пояснив він. У 2006 році Князевич, який фактично працював особистим лікарем президента Ющенка, вніс до декларації всього 103 тисячі гривень.

Ніяку не погоджувалися повідомляти про свої доходи міністр освіти Іван Вакарчук, міністр культури Василь Вовкун, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець і глава українського МЗС Володимир Огризко. Професор Іван Вакарчук, що очолює Міносвіти, говорить, що взагалі не цікавиться своєю зарплатою. Не захотів говорити про свої заробітки в Кабміні і міністр культури і туризму Василь Вовкун. «Я не зобов`язаний давати відповідь на це запитання. Воно некоректне. Вийде «Урядовий кур’єр» — і ви все побачите», — відрізав він. Співробітниця прес-служби Мінфіну Катерина Устименко хоч пообіцяла: «Запит переданий, знаходиться в роботі; як тільки нам дадуть відповідь, ми відразу вам її повідомимо». А ось співробітники МЗС виявилися категоричнішими. «Міністр здає свої дані в Податкову. Там і дізнавайтеся», — порадив керівник прес-служби міністерства Василь Кирилич. У Мінвуглепромі кореспондентові «Дела» прямо сказали, що глава відомства навідріз відмовився говорити про свою зарплату. Але, як виявилось, у Полтавця зі всіх міністрів найбільший трудовий стаж. І доплата за це може вивести міністра на перше місце за рівнем доходів серед колег. Мабуть, тому він не захотів афішувати свою зарплату.

Джерело: http://unian.net/ukr/news/news-242899.html

Уряд Тимошенко не виконує своїх передвиборних обіцянок, що стосуються соціального захисту громадян, а займається виключно політикою. Про це на прес-конференції заявила екс-заступник міністра фінансів Людмила Ходос, повідомляє Обозреватель.

Вона повідомила, що пішла з посади добровільно, пропрацювавши в Кабміні рівно три місяці. Причину своєї відставки вона пояснює тим, що передвиборна риторика владних сил щодо соціального захисту населення різко змінилася після приходу до влади.

До виборів, каже вона, лунали заклики відстоювати в суді соціальні виплати. Але протягом 2005-07 років судовими органами України було винесено 33 тисячі рішень на суму більше 100 мільйонів гривень на користь громадян з приводу позовів про вилучення соціальних виплат. Проте рішення були виконані на суму лише 9 млн. грн

«Три місяці довели, що уряд не займається економікою і не цікавиться питаннями, які декларувалися в передвиборній гонці, а займаються політикою», - підкреслила Ходос.

В той же час Ліга наводить дещо іншу аргументацію Людмили Ходос: заступник Пінзеника пішла з посади, оскільки не побачила зацікавленості Міністерства в участі у резонансних судових процесах, які могли вплинути на доходи і витрати держбюджету. За її словами, уряду нецікаво вигравати будь-які справи в судах і показувати результат.

Реагуючи на прохання кореспондента Ліги навести конкретні факти, Л.Ходос сказала: "Конкретні справи, може, будуть не дуже цікаві публіці. За великим рахунком, це специфічні терміни і специфічні справи".

В той же час, вона згадала про справу, пов`язану з контрабандою харчових продуктів у Львівській області. "Це не справа якоїсь особи, це справа, за великим рахунком, прецеденту... Зацікавленості в цьому я не побачила, даруйте, навіть в очах Міністра. Можливо, неправильно подала - таке теж буває. Треба було якось по-іншому до цього питання підійти, але мені здавалося, що це і так зрозуміло", - сказала вона.

Джерело: http://www.unian.net/ukr/news/news-242738.html

Большиство блоггеров на www.i.ua говорит обо мне и нашем сообществе. Какая честь! Я и не мог подумать, что мне и нашему сообществу будут составляться "оды" и, даже, за деньги рекламироваться блоги, посвященные мне и нашему сообществу.

Так держать, господа!!! Хлеба и зрелищ - Вам!!!

Сообщество "V.I.P. на i.ua" понесло непоправимую утрату. Нас покинул славный блоггер Геварыч!

Господа, что же нам теперь делать? Может попросить его вернуться в наше сообщество?

Я беру в наше сообщество двух прекрасных девушек - gurzuff и Le_Na. Газуйте, девченки!

два наших критика - MC Ostap и Геварыч - подали заявки на вступление в наше сообщество. Сейчас они ждут авторизации.

Вот мы теперь сидим и думаем, что с ними делать. Народ, посоветуйте, пожалуйста.

Создав сообщество V.I.P. на i.ua, мы захотели отделиться от серой массы. Серая масса восприняла это очень бурно - количество комментариев нашей декларации перевалило 400. В них видно, что серая масса не захотела, что бы отделялись от нее. И это, наверное, потому, они любят жить в одном цвете, быть однородной массой. А нам этого мало. Мы хотим: цвета, радости, наслаждений, стеба больше обычного. Мы хотим жить в очищенном от серости мире. При этом не мешать другим. "Другие" же наших желаний не восприняли и резко начали агрессировать.

Ну и пусть. Мы идем вперед не оглядываясь назад, и не останавливаясь ни на секунду. Ты можешь идти в ногу с нами. А они пусть идут своей дорогой. Выбор за тобой!

Много вопросов у блогеров сайта www.i.ua появилось ко мне после создания сообщества "V.I.P. на i.ua". Кое-кто не может, а точнее - не хочет,  понять кто такая "ЭЛИТА" и чем она отличается от обычных граждан.

Я обратился к Википедии и увидел там следующую расшифровку этого термина:

Элита (от фр. elite — лучшее, отборное) — в социологии и политологии — неотъемлемая и важная часть любого социума. Осуществляет функции управления социумом, а также выработки новых моделей (стереотипов) поведения, позволяющих социуму приспосабливаться к изменяющемуся окружению.

Слово также применяется для обозначения несоциальных субъектов, обладающих исключительными качествами. Распространено ироническое применение термина.

Элита в обществе

В обществе в отношении трактовки термина «элита» существует неоднозначность. Можно выделить два основных подхода:

    * Ценностный подход базируется на исходном смысле понятия "элита" (то есть «лучшее»). Подразумевается, что входящие в элиту индивидуумы обладают более высокими интеллектом, талантом, способностями, компетентностью, а так же более высокой моралью и нравственностью по сравнению со средними показателями конкретного социума.
    * Альтиметрический подход оценивает принадлежность к элите по факту обладания индивидуумами реальной властью и влиянием. Без жесткой привязки к их интеллекту и морально-этическим качествам.

В настоящее время альтиметрический подход к трактовке термина "элита" является преобладающим, поскольку надежных и проверяемых критериев принадлежности к элите сторонниками ценностного подхода не выработано. Дополнительным аргументом в пользу сторонников альтиметрического подхода является то, что термин "элита" в значительной степени используется в качестве самоназвания той части социума, которая обладает реальной властью и влиянием.

Следует различать формальную и неформальную элиты. Власть и влияние формальной элиты базируется на её положении в соответствующих иерархических структурах, например государственных. Представители неформальной элиты могут и не входить в официальные иерархии, но, тем не менее, оказывать значительное влияние на мировоззрение и поведение значительной части социума. Например, Л. Н. Толстой, несомненно, оказывал огромное влияние на современное ему российское общество, но никаких официальных постов при этом не занимал.

Следует также различать действующие элиты и так называемые контрэлиты, то есть потенциальные элиты, ставящие своей целью осуществление смены (или ротации) действующих элит и предлагающие себя в этом качестве. В целях подтверждения собственных претензий контрэлиты предлагают социуму либо новые схемы управления, либо новые модели (стереотипы) поведения.

Кроме того элиты различаются по сфере деятельности (политическая элита, научная элита, финансовая элита, военная элита…), а также по уровням в соответствующей сфере деятельности.

Важными задачами любого социума являются достижение высокого качества имеющейся у него элиты, а также обеспечение постоянного воспроизводства качественной элиты. Качество элиты оценивается по соотношению имеющихся у элиты преференций со сложностью и степенью выполнения элитой своих функций, для чего, собственно, эти преференции ей и предоставляются. На практике элиты часто проявляют склонность к деградации, то есть к неоправданному увеличению собственных преференций, при одновременном уклонении от каких-либо обязанностей перед социумом.

Теперь хотелось бы услышать из числа моих критиков ответ на вопрос: "Почему, по вашему, стремление быть лучше - это плохо?"

But as yet our people can not realize that Ukraine is the European country. A senior generation lives in the blasted Soviet Union, and junior – in general does not can and does not want to realize, where it lives.

Beer, cigarettes, street, unemployment and TV channels with criminal serials – teach today's young people to live in this country. As a result young people left off to believe in the prospect. And guidance of country and something does not try to do for the young generation. Thieves and dimwits which think only about itself came to power. And they give crumbs people from the table. Today they do not think that their children and grandchildren will live in one society with those, who today grows in the street.

A street does young boys thieves, rapists and even by killers. Who is done by a street from little girlies – think and so clearly. Certainly, far not all.

Will these today's major keys stop at power? Or do they need to be stopped?

Но пока что наш народ не может осознать что Украина – это европейская страна. Старшее поколение живет в разрушенном Советском Союзе, а младшее – вообще не может и не хочет осознать, где оно живет.

Пиво, сигареты, улица, безработица и телеканалы с криминальными сериалами – учат сегодняшнюю молодежь жить в этой стране. В результате молодежь перестала верить в свою перспективу. А руководство страны и не пытается что-то сделать для молодого поколения. К власти пришли воры и тупицы, которые думают только о себе. А народу они отдают крошки со своего стола. Сегодня они не думают о том, что их дети и внуки будут жить в одном обществе с теми, кто сегодня растет на улице.

Молодых пацанов улица делает ворами, насильниками и даже убийцами. Кого делает улица с маленьких девчушек – думаю и так понятно. Конечно, далеко не всех.

Остановятся ли эти сегодняшние мажоры при власти? Или их нужно останавливать?