Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

9 маловідомих фактів про геніальну Ліну Костенко





19 березня виповнюється 89 років українській письменниці-шістдесятниці Ліні Костенко.

Поетичні та прозові твори Ліни Василівни – це must read не лише для школярів, а й для кожного свідомого дорослого українця

Геніальна письменниця  завжди йшла напролом, не боялась влади і відкрито висловлювала власну позицію. Навіть коли вона мовчала, замість неї говорили її поезія і проза…

До дня народження великої поетеси редакція Популярне приготувала 9 маловідомих фактів про Ліну Василівну Костенко, про які ти, швидше за все, не знав. (Бонус: у статті тебе також чекають рідкісні світлини письменниці.)

1. Ліна Василівна народилась у сім’ї вчителів. У 15 майбутні поетеса вже читала Дідро, Платона й Аристотеля.

2. Справжня слава на поетесу чекала після виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», відзначеного Шевченківською премією.

3. За словами поета Василя Сома, який проживав у одній кімнаті в гуртожитку з Васелем Симоненком, його товариш задивлявся на молоду Костенко: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

4. Як згадує Дмитро Павличко, Ліна Костенко в 20 років була екстравагантною й палила.

5. У 1963 році Ліна Костенко разом з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники», у якому розповідалось про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант  «Хто повернеться – долюбить» так змінили, що письменниця відмовилася від авторства.

6. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, яке хотів їй вручити Віктор Ющенко, після чого її цитата «Політичної біжутерії не ношу» стала крилатим виразом.

7. Улюблений музичний твір Ліни Костенко – «Реквієм» Верді.

8. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони.

9. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця. А от син поетеси працює програмістом у Сполучениї Штатах. Онучка Ліни Василівни Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті «Ля Сап’єнца», де її мама завідує кафедрою україністики.

Ліна Костенко була і лишається достойним прикладом для наслідування! Поділись цікавими фактами про улюблену письменницю з друзями.



 (Бонус: рідкісні фото) тут
https://populyarne.com.ua/malovidomi-fakty-pro-linu-kostenko/?fbclid=IwAR2gAts856FRoqh7VPP391-zdNG9TcwjF6PRTMNbEFY5azWUhI968qYx4C4

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

blank1-12-ua-jp

Будьмо відповідальними!

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

Дорогі українці!

Незабаром ми знову захищатимемо майбутнє України.

Виклик, що його приготувала історія, украй суворий: або ми доведемо собі й іншим, що стали сильною нацією і здатні досягати великих цілей, — або капітулюємо як держава, здавшись на милість ворогам зовнішнім і внутрішнім.

Протягом п’яти років Україна ціною надзусиль і жертв успішно протистоїть російській агресії, захищаючи не тільки себе, а й Європу від геополітичної катастрофи. Ми переконалися, що сподіватися на надійну міжнародну підтримку можна лише тоді, коли самі матимемо гідність і силу.

Важливо також, щоб наш спільний вибір був вільним і демократичним.

Проте, на жаль, як дізнаємося зі ЗМІ, надто багато кандидатів у президенти обіцяють будь-що і вже зі старту вирішили, що ця кампанія буде брудною, а тому вести її чесно – собі на шкоду. Мовляв, якщо всі вдаються до зловживань, то врятувати країну можна лише тоді, коли й самому скористатися всіма можливостями – праведними й неправедними, – щоб нейтралізувати суперників. Так, «рятуючи державу», її невпинно розкладають ізсередини.

Отож, ми – за чесні вибори.

Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою. Ми – за відкритість змагання, тому рішуче виступаємо за обов’язкові прямі телевізійні дебати кандидатів у другому турі. Вони допоможуть обрати гідного претендента, а не «кота в мішку». Вони перегородять шлях дешевому популізму. Вони стимулюватимуть нашу з вами відповідальність.

Тож будьмо відповідальними!

Цього вимагає від нас сама історія. І відповідальність за характер виборів лежить не лише на кандидатах і їхніх штабах, а й на нас із вами. Не раз цими днями стає страшно, коли бачиш, у що «слуги народу» перетворюють демократію і загальне виборче право.

Відмова українців сакралізувати владу й обожнювати своїх керманичів є однією з передумов свободи й демократії. Проте перетворення виборів на клоунаду й нестримний потяг до нищення державних інститутів – одвічна причина нашої національної Руїни. В історії людства такі клоунади завжди закінчувалися диктатурою – як правило, чужоземною.

Але коли вибори стають приводом для безвідповідального глуму, то скажімо собі чесно: чи гідні ми цього права вибору? Чи, може, праві наші недруги, які переконані, що ми пограємось у свободу, тоді занапастимо її та й урешті заспокоїмось у новій диктатурі?

Українці – волелюбний народ, який відчуває свою гідність, тож пам’ятаймо, що гідність накладає певну громадянську і моральну відповідальність.

Ми усвідомлюємо, що наші слова – гострі й можуть поранити й тих, хто цього докору не заслужив. Але гострота наших слів іде не від злості, а від болю, без якого вже неможливо стежити за ходом виборчих перегонів.

Отож, просимо всіх, хто сповнений такої ж тривоги, як і ми: змобілізуймося в цей історичний момент і не даймо «беркуту» людської безвідповідальності занапастити і нашу свободу, й оплачені жертвою здобутки Майдану!

Такою є правда.

І цій правді має відповідати той, кому ми разом доручимо бути керманичем нашої держави. Оскільки безпекові аргументи внинішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави. З урахуванням цього ми й зробили свій вибір: 31 березня ц. р., а потім, за потреби, і в другому турі підтримаємо Петра Порошенка.

Ставши у 2014 р. Президентом України, він чимало зробив для національної безпеки, дипломатичних успіхів країни, підвищення її престижу в світі. Вагомими були також зусилля щодо збереження та зміцнення економіки, щодо розвитку української самоідентичності, національної культури. Петро Порошенко шляхом умілої дипломатії, вочевидь, сприяв здійсненню споконвічного бажання і права українського народу мати свою канонічну Православну Церкву.

Нам прикро, що в кривих дзеркалах перегонів ці важливі здобутки зазнають спотворень.

Знаємо й про його прорахунки: половинчастість у боротьбі з корупцією, у реформуванні правоохоронної й судової системи. Гострою залишається проблема бідності, поглибились проблеми соціальної справедливості, в країні має місце драматичне порушення закону вартості праці. Що стосується «викривальних» матеріалів, які вихлюпуються цими днями у медії, то їхня переконливість була би більшою, якби вони ґрунтувалися на більшій доказовій базі та їх не приберегли спеціально до виборів.

Ми не «колекціонували» свої тривоги – ми намагалися говорити про них самому Президентові, бо ставились до нього небезкритично. Ми й тепер сподіваємося, що за п’ять років Президент мав змогу пересвідчитися: без постійного діалогу влади й суспільства про успіхи України годі й мріяти.

Підтримуючи Петра Порошенка, розраховуємо на його здатність врахувати нелегкий досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років.

Ми не бачимо йому переконливої альтернативи серед інших кандидатів у Президенти.

І пам’ятаймо: майбутнє кожного з нас, наших родин та держави вирішується саме в ці дні.

В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

 http://1-12.org.ua/2019/03/13/4145#more-4145

«Ми – за чесні вибори» заявило група «Першого грудня»


Група «Першого грудня» оприлюднила звернення щодо виборів президента України і визначилася з кандидатом



«Ми – за чесні вибори. Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою»

Ініціативна група «Першого грудня» на прес-конференції в Києві оприлюднила звернення щодо виборів президента України. Його автори висловлюють занепокоєння складною політичною ситуацією, що загрожує українській державі, та виступають за чесні вибори.

«Ми – за чесні вибори. Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою», – зазначають автори звернення, яке вони оприлюднили і на своєму сайті.

Також зазначено, що відмова українців сакралізувати владу й обожнювати своїх керманичів є однією з передумов свободи й демократії.

«Проте перетворення виборів на клоунаду й нестримний потяг до нищення державних інститутів – одвічна причина нашої національної Руїни. В історії людства такі клоунади завжди закінчувалися диктатурою – як правило, чужоземною», – наголошено у документі.

«Оскільки безпекові аргументи в нинішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави. З урахуванням цього ми й зробили свій вибір: 31 березня цього року, а потім, за потреби, і в другому турі підтримаємо Петра Порошенка», – стверджують автори звернення.

При цьому вони називають, за їхніми висновками, як успіхи України за президенства Порошенка, так і недоліки.

«Знаємо й про його прорахунки: половинчастість у боротьбі з корупцією, у реформуванні правоохоронної й судової системи. Гострою залишається проблема бідності, поглибились проблеми соціальної справедливості, у країні має місце драматичне порушення закону вартості праці. Що стосується «викривальних» матеріалів, які вихлюпуються цими днями у медії, то їхня переконливість була би більшою, якби вони ґрунтувалися на більшій доказовій базі та їх не приберегли спеціально до виборів», – йдеться у зверненні, яке підписали В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський та Ярослав Яцків.

Вони також наголошують, що розраховують на здатність Порошенка врахувати нелегкий досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років.

Група «Першого грудня» була створена у двадцяту річницю референдуму щодо Незалежності України та має на меті поширювати моральні цінності й сприяти встановленню в країні нових правил.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, планується на 21 квітня.


В центрі Москви активіст вийшов на підтримку України

В центрі Москви активіст вийшов на поодинокий пікет на підтримку України
В центрі Москви активіст вийшов на поодинокий пікет на підтримку України
  • В центрі Москви активіст вийшов на поодинокий пікет на підтримку України - фото 1
  • В центрі Москви активіст вийшов на поодинокий пікет на підтримку України - фото 2
  • В центрі Москви активіст вийшов на поодинокий пікет на підтримку України - фото 3

КИЇВ. 17 березня. УНН. У центрі Москви на Манежній площі російський громадський активіст Костянтин Котов вийшов на поодинокий пікет з плакатом “Крим — це Україна”. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook Євгенія Романова, передає УНН.

Пікет пройшов біля пам’ятника Жукову.

У соціальній мережі опублікували фото.

Повідомляється, що до активіста підходили, який тримав плакат на якому Крим зображено у кольорах українського державного прапора, правоохоронці.

Ми ніколи не забудемо подвигу добровольців

Глава держави: Ми ніколи не забудемо подвигу добровольців. Саме вони першими пішли у бій з російським агресором

Глава держави: Ми ніколи не забудемо подвигу добровольців. Саме вони першими пішли у бій з російським агресором

У День українського добровольця Президент Петро Порошенко привітав із п'ятою річницею створення батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Національної гвардії України.

Глава держави наголосив, що особовий склад батальйону пройшов славний бойовий шлях, захищаючи Українську державу від російського агресора. Він зазначив, що бійці батальйону  в числі перших увійшли до Слов’янська, захопивши штаб сепаратистів та арсенал озброєння, залучалися до бойових операцій в Красному Лимані, Бахмуті, Попасній, Дебальцевому, Станиці Луганській, Вуглегірську, Мар'їнці, Авдіївці та в інших місцях.

Президент зазначив, що 162 бійця підрозділу нагороджено державними нагородами, 23 – посмертно. Серед них – Герой України генерал Кульчицький, який в критичний для долі держави момент, опинившись в епіцентрі подій, взяв на себе тягар відповідальності за формування боєздатних підрозділів новоствореної Національної гвардії України.

«Суворий час вимагав саме таких людей, спроможних поєднати професійну компетентність, бойовий досвід, глибокий патріотизм, відданість присязі, надзвичайну особисту хоробрість»,  - сказав Петро Порошенко. Присутні вшанували пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

«Добровольці для мене – це батальйон Кульчицького. Добровольці для мене – всі, хто з сотень Самооборони Майдану, не чекаючи якихось закликів, став на захист України. Добровольці для мене – це ті, хто першими пішов у військкомат у 2014-му. Добровольці для мене – це ті, хто попросив перевести їх на лінію фронту з тилових підрозділів. Добровольці – це ті, хто зробив крок, коли командир оголошував, хто стане на захист Донецького аеропорту», - сказав Петро Порошенко. Він додав: «Волонтери, які підтримали добровольців, це абсолютна більшість українців».

Президент підкреслив, що п’ять років тому вважав своїм першочерговим завданням негайне відродження армії. «А тепер, коли українське військо входить до десятка найкращих армій на континенті, його боєздатність зростає щодня. Українці можуть пересвідчитися в цьому під час військових парадів. А ворог кожен день відчуває зростання боєздатності через зміцнення наших позицій на фронті», - зауважив він.

«Тижня не минає без повідомлень про отримання армією нової зброї, створеної на українських оборонних підприємствах. Ми підвищуємо забезпечення, і підвищуємо грошове утримання нашого солдата й офіцера. Ми активно запроваджуємо стандарти НАТО. Надзвичайно корисно обмінюємося досвідом з нашими партнерами. А сьогодні вже й наші партнери вчаться на нашому бойовому досвіді як боронити свою землю від російських загарбників», - сказав Президент.

Він зауважив, що колишні добровольчі підрозділи тепер інтегровані до лав Збройних Сил, і до Національної гвардії, і до інших силових підрозділів. Вони дуже добре підготовлені, вишколені та оснащені.

Президент також повідомив, що зараз відбуває на фронт, щоб відвідати один із таких підрозділів. 

«Держава дбає про захист українського народу. Держава постійно підвищує боєготовність та бойову міць усього силового блоку. Ми ніколи не повторимо помилок минулого, адже саме послаблення армії створило ґрунт для агресії проти України. І ми ніколи не забудемо подвигу добровольців. Бо немає міри глибини нашої вдячності тим, хто одним з перших пішов у бій, і дав всій Україні найцінніше на той момент – час. Перші – завжди найвідважніші. Низький уклін українським добровольцям», - сказав Глава держави.

Президент також вручив державні нагороди військовослужбовцям.

На початку урочистої церемонії Глава держави разом з Командувачем Національної гвардії Юрієм Аллеровим поклали квіти до меморіалу пам’яті героїв, що загинули захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.

В урочистому заході також взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій, народний депутат Дмитро Ярош, а також ветерани добровольчих батальйонів.

Особовий склад та ветерани батальйону пройшли урочистим маршем перед Главою держави та Головою Верховної Ради.

Президент також оглянув музей добровольчих батальйонів, який розповідає історію добробатів від Самооборони Майдану до наших днів та залишив запис в Книзі почесних гостей.