Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

У серпні 2014 вторгнення рашистів стало несподіванкою для ГШ?

  • 13.08.15, 16:16
Генштаб: Україну звільнили б від бойовиків у вересні 2014 року, якби не вторгнення РФ
Саша Дащук 13 серпня 2015, 15:26
 
Генштаб: Україну звільнили б від бойовиків у вересні 2014 року, якби не вторгнення РФ


Про це він сказав в ході брифінгу, новину повідомляє «Преса України».
Радник начальника Генштабу ЗСУ Руслан Кавацюк заявив, що українські військові звільнили б окуповані території ще у вересні минулого року, якби не вторгнення російської регулярної армії.

За його словами, на початок серпня 2014 року від бойовиків було звільнено більшість окупованих територій.

«На початок серпня минулого року, сили АТО звільнили близько 60% територій під час проведення АТО. Згідно з оперативними планами по АТО було планування того, що повне звільнення території України від російських терористів буде протягом місяця, приблизно до середини вересня, максимально», - заявив Кавацюк.

Як відомо, Служба безпеки України встановила присутність 3,5 тисячі російських військових під час збройного протистояння в Іловайську у серпні 2014 року.

Раніше начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що у Генштабі розглядають варіант широкомасштабного наступу російських військ на українські території.

Читайте також:

Цікаво хто там у більшості, перевертні чи патріоти?

  • 13.08.15, 16:08
Спецслужба затримала ще одного «перевертня в погонах»
Лана Трохименко 13 серпня 2015, 14:52
 743
Спецслужба затримала ще одного «перевертня в погонах»


Про це повідомляє прес-центр СБ України. Новину читачам передає «Преса України».
Співробітники Служби безпеки України викрили та затримали керівника одного з відділів Лозівського міського відділу харківської обласної міліції під час отримання неправомірної вигоди.

Начальника одного з відділів Лозівського міського відділу харківської обласної міліції було затримано під час отримання неправомірної вигоди біля будівлі його міськвідділу. За таку «винагороду», розміром у 10 тисяч гривень, міліціонер повинен був не притягувати місцевого жителя до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за підробку документів та шахрайство.

Завдяки спільній роботі СБУ, прокуратури та співробітників внутрішньої безпеки міліції «перевертня в погонах» було затримано на «гарячому».

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, що слідчі прокуратури спільно із представниками Управління СБУ в Рівненській області «на гарячому» затримали двох співробітників міліції. Міліціонери вимагали та одержали хабар розміром у 4,5 тис гривень.

Читайте також:

Місія виконується в Україні

13 серпня, 2015      Віталій Рибак 


Міжнародні організації в Україні. Місії і повноваження
Які повноваження мають і які функції виконують міжнародні організації, що зараз працюють в Україні, зокрема в зоні бойових дій


Міжнародні організації в Україні. Місії і повноваження

Режим припинення вогню, дотримання прав людини, забезпечення переселенців з окупованих територій, гуманітарна допомога — це далеко не весь перелік функцій, які покладені на міжнародні організації, що працюють нині на Сході України. На підконтрольній Україні території іноземні місії діють у режимі максимального сприяння. Терористи ж дуже вибіркові у своїх контактах зі спостерігачами. Тиждень спробував систематизувати інформацію про міжнародні організації, які нині працюють в Україні, зокрема безпосередньо в зоні конфлікту. Є серед них як невеликі неурядові структури, так і поважні організації з чималою історією та досвідом роботи в багатьох гарячих точках планети.

Мерзенність "русскаго міра"

  • 13.08.15, 15:58
Діти підводника із «Курська» прийшли на могилу батька у футболках із портретами Путіна (ФОТО)
Елена Ясиновская 13 серпня 2015, 15:38
 
Діти підводника із «Курська» прийшли на могилу батька у футболках із портретами Путіна (ФОТО)


У Мережі дедалі частіше користувачі обговорюють фото, яке зробили на кладовище у Санкт-Петербурзі, на тому де поховані усі загиблі підводники із «Курська». Найбільше людей шокує той факт, що діти військових прийшли на могили  у футболках із портретами президента РФ Володимира Путіна. Здавалося б нічого дивного, якби не одне «але»: люди й досі не знають справжньої причини катастрофи, а більшість свідомих росіян винним у смерті екіпажу вважають самого Путіна.


Новину повідомляє «Преса України».

Ветерани російського флоту і представники влади в Курській області вчора,  12 серпня,  вшановували разом із родичами загиблих пам’ять 118 моряків з підводного човна «Курськ». Окрім покладання вінків до Меморіалу героям Другої світової війни, поминальні заходи пройшли в Санкт-Петербурзі, де також є могили загиблих моряків. Біля однієї із таких могил російський фотограф «зловив» такий собі «глибокий кадр».


«Схоже, сини загиблого офіцера, так і не розібралися, хто герой, а хто чмо. Просто страшно уявити скільком людям ось так зас*али мізки. А адже Путін називав дружин загиблих офіцерів найнятими повіями. П..ц. І вічна пам'ять загиблим. Тому не має ні у кого бути ілюзій, що щось зміниться в цій країні. «Слава товаришу Сталіну» при розстрілі. Нічого нового», - написав користувач одного із російських інформаційних ресурсів.

Варто відзначити, що до річниці загибелі «Курська» соціологи «Левада-Центру» провели спеціальне опитування, що стосувалось причин загибелі «Курська». Питання звучало наступним чином: «Чи вжила влада усіх заходів для порятунку моряків «Курська»»? За підрахунками соціологів кількість позитивних відповідей значно зросла. Зараз 40% респондентів вважають, що влада зробила усе можливе для того аби врятувати моряків,  а також для того, аби знайти винних у катастрофі. Для порівняння у 2010 році подібних «позитивних» відповідей було 34%, а в 2000 році лише 23%.

Нагадаємо, підводний човен «Курськ» потонув рівно 15 років тому. Трагедія забрала життя 118 моряків. 12 серпня 2000 року субмарина була на навчаннях у Баренцевому морі. Після маневрів, на дні пролунало два вибухи й човен припинив виходити на зв'язок. Витягти екіпаж рятувальники намагалися тиждень. 

Варто відзначити, що міжнародних фахівців до операції із евакуації моряків пустили запізно. Дістатися «Курська» їм вдалось лише через 2 тижні після трагедії. Живих на борті вже не було.

 

Читайте також:

Підручники до школи тут скачати

З’явилась онлайн-бібліотека, де можна безкоштовно скачати підручники шкільної програми з 1 по 11 клас
13.08.2015
Шкільний рюкзак, в якому учень носить свої підручники, в середньому важить до 6 кілограмів.

Втім, можна скачати підручник на планшет і взяти його з собою.

Всі представлені підручники відповідають шкільній програмі 2015 року та відсортовані по класах з 1-го по 11-й.

Скачати підручник безкоштовно ви можете на сторінці mta.ua. Для цього вам лише потрібно вибрати необхідний клас та натиснути кнопку з зображенням zip архіву, або uTorrenta. 

 

фанам секти "жити по новому"

  • 13.08.15, 15:41
У Донецьку, незважаючи на ізоляцію, продаються цукерки "Рошен"Четвер, 13 серпня 2015, 13:53 
відео

Незважаючи на економічну ізоляцію окупованих територій на Донбасі, туди продовжує надходити свіжа продукція концерну "Рошен".

Про це свідчить відео, зняте кореспондентом "ОстроВа" в Донецьку.

Зайшовши в найближчі до свого місця проживання два магазини, кореспондент побачив і зняв ящики з цукерками "Рошен", випуск яких датований, найраніше - вереснем минулого року, а найпізніше - початком липня року нинішнього.

Цукерки продаються за цінами, позначеним як у гривні, так і в рублях.

Як відомо, корпорація "Рошен" належить президенту Петру Порошенку.

Після свого обрання, Порошенко збирався передати свій пакет акцій в корпорації в траст фонду Ротшильдыв, з тим, щоб потім акції були продані.

Андрій Макаревич в Києві

22 липня в Києві Андрій Макаревич за повного аншлагу представляв у Жовтневому палаці свою програму "Ідиш джаз". А перед саунд-чеком пройшла ще й зйомка кліпу на україно-польсько-російську пісню "Тільки кохання змусить тебе жити", написану Макаревичем у співавторстві з фронтменом української групи "Гайдмаки" Олександром Ярмолою і польським співаком Мацєєм Маленчуком. Графік більш ніж напружений. До того ж ні для кого не секрет, що лідер "Машини часу" не дуже шанує журналістів. Однак для DT.UA було зроблено виняток.



— Андріє Вадимовичу, ви не раз говорили, що у вас, попри все, виходить залишатися поза політикою ...
— Я думаю, що люди збожеволіли. Ми з "Гайдамаками" і польським виконавцем Мацєєм Маленчуком тільки-но зробили пісню. На мій погляд, вона абсолютно людська — в ній немає ані слова про політику. У Москві вона вже викликала позитивний резонанс. Але при цьому шановані, тямущі журналісти мене запитують: Андріє Вадимовичу, як же це — не про політику? Адже там у тексті "люди — це хамелеони, які за командою змінюють масть". Я кажу — хлопці, це про людей. Це було сто років тому, тисячу років тому. Це про вас. Я пісню "Маріонетки" написав 1975 року. І всі гадали — чи то це про КПРС, чи то про ВЛКСМ. А я казав — хлопці, це про вас. КПРС мине, а ви залишитеся такими ж. Ось у цьому основна біда людства. Але ніхто цього не хоче чути. Зручніше все звалювати на політику.

— Хіба не політика впливає на людство? Хіба не політики маніпулюють людьми?
— На жаль, впливає. Але, мені здається, у людини як у біологічної істоти є дуже хороша інерція відновлення. Тобто людині можна задурити голову, але щойно їй перестануть "стукати по мізках", вже за два дні в голові все стане на місце. І людина сама собі дивуватиметься. Достатньо просто перестати дивитися телевізор.

— Ви кажете, що люди були хамелеонами сотні, тисячі років тому. Як ви вважаєте, людство зможе коли-небудь втратити здатність постійно міняти масть?
— Не знаю, я не пророк. Як говорив Воланд, люди практично не змінюються. Змінюються тільки часи.

— Ваша остання пісня з "Гайдамаками" та Мацєєм Маленчуком називається "Только любовь заставит тебя жить" або "Тільки кохання залишить тебе живим". А за тиждень до цієї пісні ви написали пісню "Каждый своей гуляет дорогой…", в якій прощаєтеся з золотою епохою рок-н-ролу. Яка сьогодні епоха рок-н-ролу?
— Одна епоха змінює іншу. Пішла золота епоха, прийшла бляшана епоха. А потім знову прийде золота. Але я не впевнений, що ми до цього доживемо... Це нормально. Усе розвивається хвилями — хвиля вгору, хвиля вниз. Зараз хвиля йде вниз. І це стосується не тільки Росії чи України. Це стосується всього світу. У світі дуже неспокійно, нестабільно і він сповнений дурних ідей, на жаль. Зараз людство хворіє. Я дуже сподіваюся, що ця хвороба не призведе до летального результату...

— Ви маєте на увазі третю світову війну?
— Я маю на увазі взагалі летальний результат. Третя світова може бути дуже короткою...

— Ви кажете, що у вашій пісні немає ані слова про політику, а як же щодо "Я видел дракона с тысячью пастей, имя которому власть"?
— Влада завжди була драконом — за часів Стародавнього Єгипту, за часів Стародавнього Риму, за Середньовіччя, під час Радянської влади...

— Під час Радянської влади рок у Росії вважався музикою протесту, чи не так?
— Ким вважався? Коли людині починають затикати рукою рота, у неї виникає природна відповідна реакція — цю руку прибрати. Але зводити всю культуру рок-музики до якогось протесту — це дуже сильно її збіднювати. Якщо вона й була протестною, то в чомусь це був протест естетичний. Про що у своїх текстах "протестували" Led Zeppelin? Люди, які перевернули музичний світ. Та не протестували вони проти чогось конкретного. Але сама їхня естетика і принципово новий підхід до музики зробили революцію. Ось у цьому і була революційність року насправді.

— Можливо, замолоду простіше протестувати, бути революціонером, створювати щось нове...
— Не треба робити з протесту професію. Це ще гірше, ніж професійні патріоти. Треба просто нормальним поглядом дивитися на те, що відбувається. Просто треба залишати за собою право мати свою власну думку. З чимось ти згоден, з чимось — не згоден, і це нормально. Але не треба кричати "так" або "ні" наосліп.

— "Но если музыка — голос Бога, то музыка есть любовь. И только любовь заставит остаться живым" — це рядок з вашої пісні. Наскільки музика-любов змушувала залишатися живим вас?
— Серед усього, що відбувається, тільки музика мене і змушує жити. Інакше я б уже давно повісився.

— Що зараз відбувається з музикою в Росії?
— Точно така сама ситуація, як і в усьому світі — міжсезоння. Але я дуже радий, що до Росії повертається джаз. Я приїхав до Києва практично з джазового фестивалю, який проходив у Сочі. Там було багато блискучих музикантів з усього світу — Європа, Америка, Ізраїль ... І з України були хлопці. Люди прийшли на джаз. Десять років тому я не міг собі уявити, що джазовий фестивальний зал на п'ять тисяч місць буде повним. Десять років тому джаз вважався музикою яйцеголових. А тепер слухають. І розуміють те, що чують — бо аплодують найбільш вдалим сольним виступам. Для мене це велика радість, оскільки я вже багато років намагаюся зробити так, щоб цю музику полюбили. І я бачу, що це дає якісь плоди.

— Чому останнім часом джаз став вам ближчим, ніж рок?
— Як сказав один мудрий грузин — усе має сенс кінчатися. Епоха рок-н-ролу закінчилася. Ніщо не вічне. Епоха рок-н-ролу пішла з об'єктивних причин. Чому Юрій Любимов говорив, що театр живе дванадцять років? Тому що з часом театр з'їдає всі свої фарби. Починаються повтори, починається комерціалізація. Рок прожив півстоліття — це величезний термін. Він перетворився на індустрію, всередині якої ніякого року не залишилося. Залишилося тільки дуже хороше, високопрофесійне виробництво.

— Але ж джаз набагато старший за рок...
— Саме тому повертається джаз. Його вже встигли забути. Завжди добре забуте старе в такі моменти спливає. Джаз — це дуже красива, дуже позитивна, дуже різнопланова музика. З'явилася величезна кількість молодих людей, які чудово грають джаз, які знають джаз, знають його традиції, знають сучасний джаз. Зараз у Москві джазових клубів більше, ніж блюзових і рокових. Усьому свій час. Ось ми 2013 року записали альбом "Ідиш джаз". Є історична пам'ять, є старі євреї, які пам'ятають свої традиції, є люди, які люблять старий джаз. Ми проїхали з цим альбомом Америкою, Європою. Виявилося, що це цікаво величезній кількості людей. І ми записали другий альбом. Можливо, буде ще й третій альбом "Ідиш джаз". Це насправді історико-культурологічне дослідження. Плюс-мінус сотню років тому одеські євреї, рятуючись від революції, тікали до Америки. Багато з них були музикантами, вони складали пісні. І найменше вони могли припустити, що те, що вони напишуть, за сто років стане великими джазовими стандартами, і найкращі музиканти світу будуть далі грати їхні мелодії. Але якісь мелодії стали великими, а якісь — ні. Ми спеціально взялися розкопати такі пісні. Пісні, які не дожили до наших днів, були написані дуже смішною сумішшю англійської та їдишу.

— А кому прийшла ідея записати спільну пісню з "Гайдамаками" та Мацєєм Маленчуком?
— Це Сашко Ярмола мені запропонував. Десь рік тому ми зі Святославом Вакарчуком говорили про те, щоб разом скласти якусь пісню з таким же настроєм. Але далі розмов справа не пішла. А ось Сашко відразу взявся до справи. Буквально за місяць після того, як ми з ним поговорили, він надіслав мені музичну "демку". Коли я зрозумів, про що ця пісня, мені було нескладно в це влитися. Кожен написав свій куплет — Олександр Ярмола, Мацей Маленчук і я. І назву пісні теж я придумав.

— Як ви вважаєте, мистецтво може вплинути на відносини між Україною та Росією? Поліпшити? Погіршити?
— Не треба переоцінювати вплив мистецтва на розвиток подій у світі. Але мистецтво впливає на людей. Навіть якщо вони цього не помічають, воно на них впливає. А люди, навіть самі того не помічаючи, впливають на хід подій. Треба просто робити свою справу, і намагатися робити її добре.

— Ви не плануєте запис спільних пісень з кимось ще з українських музикантів?
— Ні. Такі спільні проекти хороші своєю спонтанністю. Вони разові, унікальні. У Росії я заспівав одну пісню з Ромаріо. Заспівав одну пісню з солістом групи "Старий приятель" Олександром Зарецьким. Мені вони завжди подобалися своєю мелодикою, іноді пробітлівською. І кліп на нашу спільну пісню зробили дуже симпатичний.

— "Машині часу" торік виповнилося сорок п'ять років. Коли ви створили свою групу, ви ж були бітломаном?
— Так, звісно, все моє покоління було таким.

— Як ви гадаєте, зараз з'явилися нові музиканти, які починають на вашій музиці, як ви колись починали з пісень "Бітлз"?
— Я за цим ніяк не стежу. По-моєму, треба мати аж дуже велику зарозумілість, щоб дивитися, який ти слід залишив у історії. Це абсолютно не моє собаче діло. Я можу радіти тому, що я сам зробив, а хто там співає мої пісні — мені геть нецікаво. Мені цікаві люди, які щось роблять у своєму стилі.

Після того як Макаревич пішов на саунд-чек, DT.UA встигла поспілкуватися ще й з ідеологом спільного проекту — фронтменом гурту "Гайдамаки" Олександром Ярмолою.

— Олександре, ви зробили спільний проект з Андрієм Макаревичем і Мацєєм Маленчуком. З чого це почалося?
— З Андрієм ми познайомились у Казані, на фестивалі "Сотворіння світу-2011". Андрій був президентом цього фестивалю, а ми, "Гайдамаки", там виступали. Ще раніше, колись у ранньому дитинстві, я навчився грати на гітарі під пісні Андрія. Я Андрію про це розповів, і з цього почалося наше знайомство. Потім Андрій зацікавився шароварами, в яких я виступав, і я йому подарував такі самі. Андрій взагалі цікавиться історією козацтва. Знайомство тривало, час від часу зустрічалися. Як Андрій, так і Мацей — це артисти, які співають для кількох поколінь. І виникла ідея зробити пісню про мир. Таку міжнародну пісню, а не суто українську. Передати в пісні, що думаємо ми, і що думають кращі з росіян, і що думають поляки. Це наші сусіди, і ці країни і народи так чи інакше впливали на історію України. Як правильно каже Андрій, ця пісня про любов, про світ і про те, в якому стані світ перебуває сьогодні. Бо вже наспів час рятувати світ. Не тільки Україну чи Росію, а взагалі весь світ.

— Я щойно питала Андрія Макаревича, чи вважає він, що любов, вона ж музика, може врятувати світ? А як щодо вас?
— Це залежить від людини. Якщо людина цікавиться мистецтвом, то її рятує музика. Але чим більше людина цікавиться політикою, тим далі вона відходить від музики. Хворий сам обирає, лікуватися йому чи ні...

Редакція DT.UA дякує директорові Андрія Макаревича - Тимуру Джохадзе і прес-секретареві групи "Машина часу" Антону Черніну за допомогу в організації інтерв'ю.
http://gazeta.dt.ua/CULTURE/andriy-makarevich-ya-dumayu-lyudi-zbozhevolili-_.html

БГ: Не був занадто прихильником Макаревича в музиці, але як до людини ставлюсь дуже позитивно, бо не холуй, і не герой, а просто собі розумний чоловік, що живе собі і не прогинається, як і нікого не прогинає. Молодчина.

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зміни Конституції не на часі!!!

  • 13.08.15, 12:13
Інтелектуали звернулись до Порошенка й депутатів із вимогою ввести мораторій на децентралізацію


Прес-конференція з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації, Київ, 13 серпня 2015 року
Прес-конференція з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації, Київ, 13 серпня 2015 року


13.08.2015

Низка експертів, інтелектуалів, колишніх політиків та суддів Конституційного суду звернулись із відкритим зверненням до президента та Верховної Ради України з вимогою запровадження мораторію на зміни до Конституції в частині децентралізації, а саме пункту, що стосується особливостей самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Серед більш ніж тридцяти діячів, що підписали звернення, – Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Мирослав Попович, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Шишкін, Микола Козюбра, Володимир Огризко, Богдан Яременко, Степан Хмара, Левко Лук’яненко, Тарас Стецьків та інші.

«Це план Путіна зафіксувати і легітимізувати російський анклав на українській території, що став би джерелом дестабілізації і поступового руйнування української держави. Для нас завдання поламати цей план і не дати змінити Конституцію за жодних обставин. Тому ми звертаємось до всіх патріотів з закликом не допустити цього злочину, адже нам пропонують здатися, тільки іншими словами. А наші західні партнери хочуть позбутися конфлікту на сході Європи за рахунок наших національних інтересів. Спроби зміни Конституції сьогодні – це загроза суверенітетові», – заявив Герой України, колишній політв’язень Степан Хмара.

Підставою для запровадження мораторію є вимога, що міститься в пункті 2 статті 157 Конституції, в якій вказано, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

«В суспільстві є дискусія, чи є в нас умови воєнного стану. Я вважаю, що є, і я це відобразив у своїй окремій думці від 16 червня до висновку № 1. І ці умови не лише фактичні, але й юридичні. Я вказав понад 70 нормативних актів, з яких 15 постанов, 15 указів президента та інші нормативні акти найвищих органів державної влади. Якщо врахувати ще й підзаконні акти, то їх було б більш як сотня. Всі вони вказують на юридичні підстави наявності в нас умов воєнного стану. А те, що президент не ввів його своїм указом, свідчить про те, що він неналежним чином виконує свої обов’язки як президент і як головнокомандувач», – запевняє колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін.

Діячі, що підписали звернення, пропонують, щоб президент відкликав свій законопроект або ж щоб до порядку денного його не включила Верховна Рада. Ще одним способом, за їхніми словами, є виключення пункту про особливості самоврядування окремих частин Донбасу та повторне направлення законопроекту до Конституційного суду.

У пропонованих змінах до Конституції в частині децентралізації, а саме в пункті 18 перехідних положень, вказано, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Разом із тим, як наголошував у виступі перед голосуванням президент України Петро Порошенко, ніякого особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають.

31 липня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Основному законові, законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади. Суд визнав, що законопроект відповідає статтям 157 і 158 Конституції.

16 липня парламент проголосував за направлення на розгляд Конституційного суду президентського законопроекту змін до Конституції в частині децентралізації, віддавши за це 288 голосів. Після висновків Конституційного суду законопроект знову направлять у Верховну Раду, де для його ухвалення необхідно буде не менш як 300 голосів.

Як наполягало напередодні керівництво держави, ухвалити його депутати повинні до місцевих виборів 25 жовтня.

Законопроект передбачає, що джерелом влади повинні стати місцеві громади, які самі будуть збирати податки і розподіляти бюджети. Обласні та районні адміністрації ліквідують, держава ж буде представлена на місцях інститутом префектів.

Голос народу - голос Бога!

  • 13.08.15, 12:04
Громадськість просить не змінювати Конституцію до повного виведення з України іноземних військЮристи та політики радять не вносити у тіло конституції будь-які згадки про особливий статус Донбасу
Суспільство — Володимир Пиріг, сьогодні, 11:375124

Низка громадських діячів звернулися до української влади та українського народу з приводу неможливості внесення змін до Конституції в нинішніх умовах.

«Ідея цього звернення полягає саме в тому, щоб підтримати початок процесу внесення змін до Конституції України у частині децентралізації, проте без згадки особливого режиму самоврядування (в окремих районах Донецької та Луганської областей) в тілі Конституції», – повідомив на брифінгу надзвичайний уповноважений посол України, суддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко, якого цитує «Інтерфакс-Україна».

За його словами, в нинішній ситуації Україна повинна оголосити мораторій на внесення змін до Конституції до того моменту, поки не відбудеться повне виведення всіх іноземних військ з її території, а також не буде відновлено контроль над українсько-російським кордоном.

«У таких умовах внесення змін до Конституції – це ганебно і небезпечно для національної безпеки України», – зазначив Василенко.

У свою чергу, суддя Конституційного суду у відставці Віктор Шишкін зазначив, що звернення пов'язане зі спробами української влади «вести країну не в той бік».

«Я вважаю, що всі ці маніпуляції навколо змін до Конституції – це спроби піти від відповідальності і не виконувати ті прямі завдання в умовах московської агресії, які президент повинен виконувати», – вважає Шишкін.

Народний депутат України і громадський діяч Тарас Стецьків додав, що звернення направлено з одного боку президентові України і Верховній Раді, а з іншого боку – українському народові у зв'язку з небезпеками, які несуть розроблені внесення до Конституції в частині децентралізації.

«Наші звернення є апеляцією з одного боку до президента України та Верховної Ради, а з іншого боку – до українського народу… Президент України і верховна Рада мають всі можливості, щоб цей процес зупинити. І ми в своєму зверненні закликали всіх депутатів відповідально поставитися до ситуації в Україні і на пленарному засіданні зупинити цей процес», – сказав Стецьків, додавши, що в іншому випадку в Україні можуть виникнути передумови до створення потужної опозиції до нинішньої влади.

Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала за президентський проект змін до Конституції і направила його на розгляд до Конституційного суду. 31 липня Конституційний суд схвалив ці зміни.

ПР = партія рецидивістів

  • 13.08.15, 11:58
Справа про крадіжку картин: ГПУ вийшла на Табачника
  • Картина Миколи Глущенка Дніпровські далі

    Картина Миколи Глущенка - "Дніпровські далі"

Генпрокуратура з'ясовує роль екс-віце-прем'єра Дмитра Табачника у справі про зникнення картин з будівлі Кабінету міністрів.

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 5 серпня 2015 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень, повідомляє Перша інстанція.

Чотири роки тому директор Національного художнього музею Анатолій Мельник повідомив журналістам, що в Кабміні зникли шедеври українського імпресіоніста Миколи Глущенка.

18 творів мистецтва з колекції Нацмузею були передані в будинок уряду для експозиції ще в серпні 2001-го року. У тому числі - чотири картини Глущенка: «Вітрила на морі» 1951, «Дніпровські далі» 1937 року, «Село біля річки» 1951 і «В риболовецькому колгоспі» 1952 року.

Як випливає зі свіжих судових матеріалів, пропажа останньої була виявлена співробітниками музею в лютому 2004-го року, а на початку 2005-го вони переконалися в крадіжці ще однієї роботи - «Вітрила на морі».

Інформація про зникнення робіт імпресіоніста потрапила в ЗМІ, які з'ясували й інші скандальні подробиці: «вцілілі» полотна - «Дніпровські далі» і «Село біля річки» - неавтентичні, їх підробили. Хімічний аналіз показав: у Кабміні висять копії, створені в 2000-х.

У 2012 році факт підробки визнав тодішній міністр культури Михайло Кулиняк. Було порушено кримінальну справу, хоча донедавна зрушень у розслідуванні не було.

Однак в 2015 році робота з розкриття злочину активізувалася. Згідно з даними з Єдиного реєстру судових рішень, слідчі зараз з'ясовують роль у зникненні картин колишнього керівника патронатної служби віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань Дмитра Табачника (обіймав посаду з листопада 2002 року по лютий 2005 рр.). У слідчих є підозри, що підлеглі Табачника в 2007 році використали зв'язку в уряді Віктора Януковича, щоб змусити співробітників Національного художнього музею підписати акти про «повернення» викрадених картин. Мовляв, музей отримав картини імпресіоніста назад ще в 2004 році.

Як відомо, Нацмузей традиційно надає уряду художні твори для експонування в кабінетах чи коридорах керівництва країни.

Нагадаємо, екс-віце-прем'єр і представник Партії регіонів Борис Колесніков в кінці нульових назвав Дмитра Табачника «казнокрадом і дешевим клоуном». «Що він взагалі робити вміє, крім того, як книжки і картини з і так небагатих українських музеїв тирити?», - Таким словами Борис Колесніков таврував свого однопартійця.