Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Підручники до школи тут скачати

З’явилась онлайн-бібліотека, де можна безкоштовно скачати підручники шкільної програми з 1 по 11 клас
13.08.2015
Шкільний рюкзак, в якому учень носить свої підручники, в середньому важить до 6 кілограмів.

Втім, можна скачати підручник на планшет і взяти його з собою.

Всі представлені підручники відповідають шкільній програмі 2015 року та відсортовані по класах з 1-го по 11-й.

Скачати підручник безкоштовно ви можете на сторінці mta.ua. Для цього вам лише потрібно вибрати необхідний клас та натиснути кнопку з зображенням zip архіву, або uTorrenta. 

 

фанам секти "жити по новому"

  • 13.08.15, 15:41
У Донецьку, незважаючи на ізоляцію, продаються цукерки "Рошен"Четвер, 13 серпня 2015, 13:53 
відео

Незважаючи на економічну ізоляцію окупованих територій на Донбасі, туди продовжує надходити свіжа продукція концерну "Рошен".

Про це свідчить відео, зняте кореспондентом "ОстроВа" в Донецьку.

Зайшовши в найближчі до свого місця проживання два магазини, кореспондент побачив і зняв ящики з цукерками "Рошен", випуск яких датований, найраніше - вереснем минулого року, а найпізніше - початком липня року нинішнього.

Цукерки продаються за цінами, позначеним як у гривні, так і в рублях.

Як відомо, корпорація "Рошен" належить президенту Петру Порошенку.

Після свого обрання, Порошенко збирався передати свій пакет акцій в корпорації в траст фонду Ротшильдыв, з тим, щоб потім акції були продані.

Андрій Макаревич в Києві

22 липня в Києві Андрій Макаревич за повного аншлагу представляв у Жовтневому палаці свою програму "Ідиш джаз". А перед саунд-чеком пройшла ще й зйомка кліпу на україно-польсько-російську пісню "Тільки кохання змусить тебе жити", написану Макаревичем у співавторстві з фронтменом української групи "Гайдмаки" Олександром Ярмолою і польським співаком Мацєєм Маленчуком. Графік більш ніж напружений. До того ж ні для кого не секрет, що лідер "Машини часу" не дуже шанує журналістів. Однак для DT.UA було зроблено виняток.



— Андріє Вадимовичу, ви не раз говорили, що у вас, попри все, виходить залишатися поза політикою ...
— Я думаю, що люди збожеволіли. Ми з "Гайдамаками" і польським виконавцем Мацєєм Маленчуком тільки-но зробили пісню. На мій погляд, вона абсолютно людська — в ній немає ані слова про політику. У Москві вона вже викликала позитивний резонанс. Але при цьому шановані, тямущі журналісти мене запитують: Андріє Вадимовичу, як же це — не про політику? Адже там у тексті "люди — це хамелеони, які за командою змінюють масть". Я кажу — хлопці, це про людей. Це було сто років тому, тисячу років тому. Це про вас. Я пісню "Маріонетки" написав 1975 року. І всі гадали — чи то це про КПРС, чи то про ВЛКСМ. А я казав — хлопці, це про вас. КПРС мине, а ви залишитеся такими ж. Ось у цьому основна біда людства. Але ніхто цього не хоче чути. Зручніше все звалювати на політику.

— Хіба не політика впливає на людство? Хіба не політики маніпулюють людьми?
— На жаль, впливає. Але, мені здається, у людини як у біологічної істоти є дуже хороша інерція відновлення. Тобто людині можна задурити голову, але щойно їй перестануть "стукати по мізках", вже за два дні в голові все стане на місце. І людина сама собі дивуватиметься. Достатньо просто перестати дивитися телевізор.

— Ви кажете, що люди були хамелеонами сотні, тисячі років тому. Як ви вважаєте, людство зможе коли-небудь втратити здатність постійно міняти масть?
— Не знаю, я не пророк. Як говорив Воланд, люди практично не змінюються. Змінюються тільки часи.

— Ваша остання пісня з "Гайдамаками" та Мацєєм Маленчуком називається "Только любовь заставит тебя жить" або "Тільки кохання залишить тебе живим". А за тиждень до цієї пісні ви написали пісню "Каждый своей гуляет дорогой…", в якій прощаєтеся з золотою епохою рок-н-ролу. Яка сьогодні епоха рок-н-ролу?
— Одна епоха змінює іншу. Пішла золота епоха, прийшла бляшана епоха. А потім знову прийде золота. Але я не впевнений, що ми до цього доживемо... Це нормально. Усе розвивається хвилями — хвиля вгору, хвиля вниз. Зараз хвиля йде вниз. І це стосується не тільки Росії чи України. Це стосується всього світу. У світі дуже неспокійно, нестабільно і він сповнений дурних ідей, на жаль. Зараз людство хворіє. Я дуже сподіваюся, що ця хвороба не призведе до летального результату...

— Ви маєте на увазі третю світову війну?
— Я маю на увазі взагалі летальний результат. Третя світова може бути дуже короткою...

— Ви кажете, що у вашій пісні немає ані слова про політику, а як же щодо "Я видел дракона с тысячью пастей, имя которому власть"?
— Влада завжди була драконом — за часів Стародавнього Єгипту, за часів Стародавнього Риму, за Середньовіччя, під час Радянської влади...

— Під час Радянської влади рок у Росії вважався музикою протесту, чи не так?
— Ким вважався? Коли людині починають затикати рукою рота, у неї виникає природна відповідна реакція — цю руку прибрати. Але зводити всю культуру рок-музики до якогось протесту — це дуже сильно її збіднювати. Якщо вона й була протестною, то в чомусь це був протест естетичний. Про що у своїх текстах "протестували" Led Zeppelin? Люди, які перевернули музичний світ. Та не протестували вони проти чогось конкретного. Але сама їхня естетика і принципово новий підхід до музики зробили революцію. Ось у цьому і була революційність року насправді.

— Можливо, замолоду простіше протестувати, бути революціонером, створювати щось нове...
— Не треба робити з протесту професію. Це ще гірше, ніж професійні патріоти. Треба просто нормальним поглядом дивитися на те, що відбувається. Просто треба залишати за собою право мати свою власну думку. З чимось ти згоден, з чимось — не згоден, і це нормально. Але не треба кричати "так" або "ні" наосліп.

— "Но если музыка — голос Бога, то музыка есть любовь. И только любовь заставит остаться живым" — це рядок з вашої пісні. Наскільки музика-любов змушувала залишатися живим вас?
— Серед усього, що відбувається, тільки музика мене і змушує жити. Інакше я б уже давно повісився.

— Що зараз відбувається з музикою в Росії?
— Точно така сама ситуація, як і в усьому світі — міжсезоння. Але я дуже радий, що до Росії повертається джаз. Я приїхав до Києва практично з джазового фестивалю, який проходив у Сочі. Там було багато блискучих музикантів з усього світу — Європа, Америка, Ізраїль ... І з України були хлопці. Люди прийшли на джаз. Десять років тому я не міг собі уявити, що джазовий фестивальний зал на п'ять тисяч місць буде повним. Десять років тому джаз вважався музикою яйцеголових. А тепер слухають. І розуміють те, що чують — бо аплодують найбільш вдалим сольним виступам. Для мене це велика радість, оскільки я вже багато років намагаюся зробити так, щоб цю музику полюбили. І я бачу, що це дає якісь плоди.

— Чому останнім часом джаз став вам ближчим, ніж рок?
— Як сказав один мудрий грузин — усе має сенс кінчатися. Епоха рок-н-ролу закінчилася. Ніщо не вічне. Епоха рок-н-ролу пішла з об'єктивних причин. Чому Юрій Любимов говорив, що театр живе дванадцять років? Тому що з часом театр з'їдає всі свої фарби. Починаються повтори, починається комерціалізація. Рок прожив півстоліття — це величезний термін. Він перетворився на індустрію, всередині якої ніякого року не залишилося. Залишилося тільки дуже хороше, високопрофесійне виробництво.

— Але ж джаз набагато старший за рок...
— Саме тому повертається джаз. Його вже встигли забути. Завжди добре забуте старе в такі моменти спливає. Джаз — це дуже красива, дуже позитивна, дуже різнопланова музика. З'явилася величезна кількість молодих людей, які чудово грають джаз, які знають джаз, знають його традиції, знають сучасний джаз. Зараз у Москві джазових клубів більше, ніж блюзових і рокових. Усьому свій час. Ось ми 2013 року записали альбом "Ідиш джаз". Є історична пам'ять, є старі євреї, які пам'ятають свої традиції, є люди, які люблять старий джаз. Ми проїхали з цим альбомом Америкою, Європою. Виявилося, що це цікаво величезній кількості людей. І ми записали другий альбом. Можливо, буде ще й третій альбом "Ідиш джаз". Це насправді історико-культурологічне дослідження. Плюс-мінус сотню років тому одеські євреї, рятуючись від революції, тікали до Америки. Багато з них були музикантами, вони складали пісні. І найменше вони могли припустити, що те, що вони напишуть, за сто років стане великими джазовими стандартами, і найкращі музиканти світу будуть далі грати їхні мелодії. Але якісь мелодії стали великими, а якісь — ні. Ми спеціально взялися розкопати такі пісні. Пісні, які не дожили до наших днів, були написані дуже смішною сумішшю англійської та їдишу.

— А кому прийшла ідея записати спільну пісню з "Гайдамаками" та Мацєєм Маленчуком?
— Це Сашко Ярмола мені запропонував. Десь рік тому ми зі Святославом Вакарчуком говорили про те, щоб разом скласти якусь пісню з таким же настроєм. Але далі розмов справа не пішла. А ось Сашко відразу взявся до справи. Буквально за місяць після того, як ми з ним поговорили, він надіслав мені музичну "демку". Коли я зрозумів, про що ця пісня, мені було нескладно в це влитися. Кожен написав свій куплет — Олександр Ярмола, Мацей Маленчук і я. І назву пісні теж я придумав.

— Як ви вважаєте, мистецтво може вплинути на відносини між Україною та Росією? Поліпшити? Погіршити?
— Не треба переоцінювати вплив мистецтва на розвиток подій у світі. Але мистецтво впливає на людей. Навіть якщо вони цього не помічають, воно на них впливає. А люди, навіть самі того не помічаючи, впливають на хід подій. Треба просто робити свою справу, і намагатися робити її добре.

— Ви не плануєте запис спільних пісень з кимось ще з українських музикантів?
— Ні. Такі спільні проекти хороші своєю спонтанністю. Вони разові, унікальні. У Росії я заспівав одну пісню з Ромаріо. Заспівав одну пісню з солістом групи "Старий приятель" Олександром Зарецьким. Мені вони завжди подобалися своєю мелодикою, іноді пробітлівською. І кліп на нашу спільну пісню зробили дуже симпатичний.

— "Машині часу" торік виповнилося сорок п'ять років. Коли ви створили свою групу, ви ж були бітломаном?
— Так, звісно, все моє покоління було таким.

— Як ви гадаєте, зараз з'явилися нові музиканти, які починають на вашій музиці, як ви колись починали з пісень "Бітлз"?
— Я за цим ніяк не стежу. По-моєму, треба мати аж дуже велику зарозумілість, щоб дивитися, який ти слід залишив у історії. Це абсолютно не моє собаче діло. Я можу радіти тому, що я сам зробив, а хто там співає мої пісні — мені геть нецікаво. Мені цікаві люди, які щось роблять у своєму стилі.

Після того як Макаревич пішов на саунд-чек, DT.UA встигла поспілкуватися ще й з ідеологом спільного проекту — фронтменом гурту "Гайдамаки" Олександром Ярмолою.

— Олександре, ви зробили спільний проект з Андрієм Макаревичем і Мацєєм Маленчуком. З чого це почалося?
— З Андрієм ми познайомились у Казані, на фестивалі "Сотворіння світу-2011". Андрій був президентом цього фестивалю, а ми, "Гайдамаки", там виступали. Ще раніше, колись у ранньому дитинстві, я навчився грати на гітарі під пісні Андрія. Я Андрію про це розповів, і з цього почалося наше знайомство. Потім Андрій зацікавився шароварами, в яких я виступав, і я йому подарував такі самі. Андрій взагалі цікавиться історією козацтва. Знайомство тривало, час від часу зустрічалися. Як Андрій, так і Мацей — це артисти, які співають для кількох поколінь. І виникла ідея зробити пісню про мир. Таку міжнародну пісню, а не суто українську. Передати в пісні, що думаємо ми, і що думають кращі з росіян, і що думають поляки. Це наші сусіди, і ці країни і народи так чи інакше впливали на історію України. Як правильно каже Андрій, ця пісня про любов, про світ і про те, в якому стані світ перебуває сьогодні. Бо вже наспів час рятувати світ. Не тільки Україну чи Росію, а взагалі весь світ.

— Я щойно питала Андрія Макаревича, чи вважає він, що любов, вона ж музика, може врятувати світ? А як щодо вас?
— Це залежить від людини. Якщо людина цікавиться мистецтвом, то її рятує музика. Але чим більше людина цікавиться політикою, тим далі вона відходить від музики. Хворий сам обирає, лікуватися йому чи ні...

Редакція DT.UA дякує директорові Андрія Макаревича - Тимуру Джохадзе і прес-секретареві групи "Машина часу" Антону Черніну за допомогу в організації інтерв'ю.
http://gazeta.dt.ua/CULTURE/andriy-makarevich-ya-dumayu-lyudi-zbozhevolili-_.html

БГ: Не був занадто прихильником Макаревича в музиці, але як до людини ставлюсь дуже позитивно, бо не холуй, і не герой, а просто собі розумний чоловік, що живе собі і не прогинається, як і нікого не прогинає. Молодчина.

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зміни Конституції не на часі!!!

  • 13.08.15, 12:13
Інтелектуали звернулись до Порошенка й депутатів із вимогою ввести мораторій на децентралізацію


Прес-конференція з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації, Київ, 13 серпня 2015 року
Прес-конференція з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації, Київ, 13 серпня 2015 року


13.08.2015

Низка експертів, інтелектуалів, колишніх політиків та суддів Конституційного суду звернулись із відкритим зверненням до президента та Верховної Ради України з вимогою запровадження мораторію на зміни до Конституції в частині децентралізації, а саме пункту, що стосується особливостей самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Серед більш ніж тридцяти діячів, що підписали звернення, – Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Мирослав Попович, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Шишкін, Микола Козюбра, Володимир Огризко, Богдан Яременко, Степан Хмара, Левко Лук’яненко, Тарас Стецьків та інші.

«Це план Путіна зафіксувати і легітимізувати російський анклав на українській території, що став би джерелом дестабілізації і поступового руйнування української держави. Для нас завдання поламати цей план і не дати змінити Конституцію за жодних обставин. Тому ми звертаємось до всіх патріотів з закликом не допустити цього злочину, адже нам пропонують здатися, тільки іншими словами. А наші західні партнери хочуть позбутися конфлікту на сході Європи за рахунок наших національних інтересів. Спроби зміни Конституції сьогодні – це загроза суверенітетові», – заявив Герой України, колишній політв’язень Степан Хмара.

Підставою для запровадження мораторію є вимога, що міститься в пункті 2 статті 157 Конституції, в якій вказано, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

«В суспільстві є дискусія, чи є в нас умови воєнного стану. Я вважаю, що є, і я це відобразив у своїй окремій думці від 16 червня до висновку № 1. І ці умови не лише фактичні, але й юридичні. Я вказав понад 70 нормативних актів, з яких 15 постанов, 15 указів президента та інші нормативні акти найвищих органів державної влади. Якщо врахувати ще й підзаконні акти, то їх було б більш як сотня. Всі вони вказують на юридичні підстави наявності в нас умов воєнного стану. А те, що президент не ввів його своїм указом, свідчить про те, що він неналежним чином виконує свої обов’язки як президент і як головнокомандувач», – запевняє колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін.

Діячі, що підписали звернення, пропонують, щоб президент відкликав свій законопроект або ж щоб до порядку денного його не включила Верховна Рада. Ще одним способом, за їхніми словами, є виключення пункту про особливості самоврядування окремих частин Донбасу та повторне направлення законопроекту до Конституційного суду.

У пропонованих змінах до Конституції в частині децентралізації, а саме в пункті 18 перехідних положень, вказано, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Разом із тим, як наголошував у виступі перед голосуванням президент України Петро Порошенко, ніякого особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають.

31 липня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Основному законові, законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади. Суд визнав, що законопроект відповідає статтям 157 і 158 Конституції.

16 липня парламент проголосував за направлення на розгляд Конституційного суду президентського законопроекту змін до Конституції в частині децентралізації, віддавши за це 288 голосів. Після висновків Конституційного суду законопроект знову направлять у Верховну Раду, де для його ухвалення необхідно буде не менш як 300 голосів.

Як наполягало напередодні керівництво держави, ухвалити його депутати повинні до місцевих виборів 25 жовтня.

Законопроект передбачає, що джерелом влади повинні стати місцеві громади, які самі будуть збирати податки і розподіляти бюджети. Обласні та районні адміністрації ліквідують, держава ж буде представлена на місцях інститутом префектів.

Голос народу - голос Бога!

  • 13.08.15, 12:04
Громадськість просить не змінювати Конституцію до повного виведення з України іноземних військЮристи та політики радять не вносити у тіло конституції будь-які згадки про особливий статус Донбасу
Суспільство — Володимир Пиріг, сьогодні, 11:375124

Низка громадських діячів звернулися до української влади та українського народу з приводу неможливості внесення змін до Конституції в нинішніх умовах.

«Ідея цього звернення полягає саме в тому, щоб підтримати початок процесу внесення змін до Конституції України у частині децентралізації, проте без згадки особливого режиму самоврядування (в окремих районах Донецької та Луганської областей) в тілі Конституції», – повідомив на брифінгу надзвичайний уповноважений посол України, суддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко, якого цитує «Інтерфакс-Україна».

За його словами, в нинішній ситуації Україна повинна оголосити мораторій на внесення змін до Конституції до того моменту, поки не відбудеться повне виведення всіх іноземних військ з її території, а також не буде відновлено контроль над українсько-російським кордоном.

«У таких умовах внесення змін до Конституції – це ганебно і небезпечно для національної безпеки України», – зазначив Василенко.

У свою чергу, суддя Конституційного суду у відставці Віктор Шишкін зазначив, що звернення пов'язане зі спробами української влади «вести країну не в той бік».

«Я вважаю, що всі ці маніпуляції навколо змін до Конституції – це спроби піти від відповідальності і не виконувати ті прямі завдання в умовах московської агресії, які президент повинен виконувати», – вважає Шишкін.

Народний депутат України і громадський діяч Тарас Стецьків додав, що звернення направлено з одного боку президентові України і Верховній Раді, а з іншого боку – українському народові у зв'язку з небезпеками, які несуть розроблені внесення до Конституції в частині децентралізації.

«Наші звернення є апеляцією з одного боку до президента України та Верховної Ради, а з іншого боку – до українського народу… Президент України і верховна Рада мають всі можливості, щоб цей процес зупинити. І ми в своєму зверненні закликали всіх депутатів відповідально поставитися до ситуації в Україні і на пленарному засіданні зупинити цей процес», – сказав Стецьків, додавши, що в іншому випадку в Україні можуть виникнути передумови до створення потужної опозиції до нинішньої влади.

Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала за президентський проект змін до Конституції і направила його на розгляд до Конституційного суду. 31 липня Конституційний суд схвалив ці зміни.

ПР = партія рецидивістів

  • 13.08.15, 11:58
Справа про крадіжку картин: ГПУ вийшла на Табачника
  • Картина Миколи Глущенка Дніпровські далі

    Картина Миколи Глущенка - "Дніпровські далі"

Генпрокуратура з'ясовує роль екс-віце-прем'єра Дмитра Табачника у справі про зникнення картин з будівлі Кабінету міністрів.

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 5 серпня 2015 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень, повідомляє Перша інстанція.

Чотири роки тому директор Національного художнього музею Анатолій Мельник повідомив журналістам, що в Кабміні зникли шедеври українського імпресіоніста Миколи Глущенка.

18 творів мистецтва з колекції Нацмузею були передані в будинок уряду для експозиції ще в серпні 2001-го року. У тому числі - чотири картини Глущенка: «Вітрила на морі» 1951, «Дніпровські далі» 1937 року, «Село біля річки» 1951 і «В риболовецькому колгоспі» 1952 року.

Як випливає зі свіжих судових матеріалів, пропажа останньої була виявлена співробітниками музею в лютому 2004-го року, а на початку 2005-го вони переконалися в крадіжці ще однієї роботи - «Вітрила на морі».

Інформація про зникнення робіт імпресіоніста потрапила в ЗМІ, які з'ясували й інші скандальні подробиці: «вцілілі» полотна - «Дніпровські далі» і «Село біля річки» - неавтентичні, їх підробили. Хімічний аналіз показав: у Кабміні висять копії, створені в 2000-х.

У 2012 році факт підробки визнав тодішній міністр культури Михайло Кулиняк. Було порушено кримінальну справу, хоча донедавна зрушень у розслідуванні не було.

Однак в 2015 році робота з розкриття злочину активізувалася. Згідно з даними з Єдиного реєстру судових рішень, слідчі зараз з'ясовують роль у зникненні картин колишнього керівника патронатної служби віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань Дмитра Табачника (обіймав посаду з листопада 2002 року по лютий 2005 рр.). У слідчих є підозри, що підлеглі Табачника в 2007 році використали зв'язку в уряді Віктора Януковича, щоб змусити співробітників Національного художнього музею підписати акти про «повернення» викрадених картин. Мовляв, музей отримав картини імпресіоніста назад ще в 2004 році.

Як відомо, Нацмузей традиційно надає уряду художні твори для експонування в кабінетах чи коридорах керівництва країни.

Нагадаємо, екс-віце-прем'єр і представник Партії регіонів Борис Колесніков в кінці нульових назвав Дмитра Табачника «казнокрадом і дешевим клоуном». «Що він взагалі робити вміє, крім того, як книжки і картини з і так небагатих українських музеїв тирити?», - Таким словами Борис Колесніков таврував свого однопартійця.


москальський окупант дає свідчнення

  • 13.08.15, 11:50
Офицер России, схваченный на Донбассе, дал показания на камеру
  • 13.08.2015, 11:38

Офицер армии России Владимир Старков, схваченный силовиками Украины на Донбассе рассказал, как он попал на Донбасс и почему оказался в рядах боевиков.


"На момент задержания я проходил службу в Вооруженных силах Российской Федерации. Звание – майор. В подразделении города Новочеркасска. Но на деле я служил в части 08 805 в городе Донецк, на Украине”, – сообщил Старков на камеру.

На допросе в Службе безопасности Украины Старков рассказал, что на Донбассе на стороне сепаратистов, сейчас находятся порядка 2 тысяч российских военнослужащих, в основном офицеров, передают Подробности.

По его словам, многие, как и он сам, не являются добровольцами. В 2014 году его перевели в Ростовскую область России, а в марте объявили, что он будет служить на Донбассе, передает Euronews.

"Нас собрали в актовом зале и объявили, что мы будем служить на тех же должностях, но продолжим службу на Украине. В Донецке и Луганске. Родственников информировать было запрещено", – говорит майор.

В обязанности Старкова входил учет вооружений. Во время ареста у него изъяли поддельное удостоверение и боеприпасы, предназначенные боевикам.

"Такое вооружение не производится на Украине. И как вы видите из этого документа, это – собственность российского подразделения", – прокомментировал пресс-секретарь СБУ Виталий Литвиненко.

После ареста Старков пытался связаться со своей женой, но безуспешно. Попытка журналистов дозвониться до Ларисы Старковой тоже нет принесла результата.

Владимир Старков был арестован 25 июля в Донецкой области. Грузовик с оружием, в котором он находился, задержали на пропускном пункте "Березово". Он направлялся из Донецка в Ясное, которое контролировали боевики, но заблудился и был взят в плен украинскими военными.

Во время задержания, Старков первым сдался с возгласом "Не стреляйте, я русский солдат!". Тогда же он дал и первые показания СБУ.

ПОДЕЛИСЬ ось електронна адреса : http://www.charter97.org/ru/news/2015/8/13/164410/

Щоб стояв у кожній хаті

  • 13.08.15, 09:41
Світлина від Leonid Anatoliyovych Ishchenko.

Преступлений много, кто ведет им счет,
Наказаний мало, все на перечет.
Вот какое время наступило, брат:
Танки, БТРы, установки "ГРАД".

В мире мира нету – лицемерит враг,
Кто ему поверит – круглый тот дурак.
В мире правит жадность, злоба и беда,
И не будет в мире мира никогда.

Так зачем оружие нам сдавать в музей,
И в оглобли ставить боевых коней,
Как не станет нефти, чтоб в мотор залить,
Так начнет "вражина", все вокруг громить.

Почему бояться власти, разрешенья дать
Что бы безнаказанно нами понукать
Хочешь спать спокойно на своей кровати
Сделай как на фото «Щоб стояв у хаті»

москалі і собі не братній народ...

  • 13.08.15, 05:59
Коноплянка відмовив у інтерв'ю російським журналістам
Георгий Майский 13 серпня 2015
 
Коноплянка відмовив у інтерв'ю російським журналістам


Свою відмову український футболіст пояснив лаконічно: «Не зрозуміють».
Екс-гравець дніпропетровського «Дніпра», а нині футболіст «Севільї», українець Євген Коноплянка після матчу за Суперкубок УЄФА «Барселона» - «Севілья», який закінчився перемогою «Барси» - 5:4, відмовився давати коментар російським журналістам. Вчинок автора четвертого голу у ворота володаря трофею викликав великий резонанс.

Свою точку зору з цього приводу висловив на своїй сторінці в соцмережах журналіст російського видання «Спорт Експрес» Олександр Вишневський: «Поведінка шановного пана Коноплянка мені здається трохи дикою, вибачте».

Журналіст досить справедливо і різко відгукнувся про деяких своїх колег, зокрема з телеканалу «Лайф Ньюс», але в свою чергу впевнений, що український спортсмен мав поспілкуватися з російською пресою, тому що це післяматчева мікст-зона, в якій всі журналісти - спортивні, а не політичні. Відповідно і їхні питання стосовно минулого футбольного матчу, а не «про розп'ятих немовлят».

Можна погодитися в цьому питанні з журналістом «Спорт Експресу», але навряд чи він прав щодо усіх журналістів, особливо це стосується всіма відомого своєю правдивістю каналу «Лайф Ньюс».

Звичайно вчинок Євгена можна розглядати з двох сторін. З одного, відмова від післяматчевого інтерв'ю, але це його право. А з іншого, відмова конкретним журналістам, тобто російським. Правий чи не правий Коноплянка, з такою відмовою, судити не беруся, так як це його особисте право. Не завжди і не всі гравці погоджуються на інтерв'ю одразу після гри, тим більше, коли команда програла. І якщо згадати саму гру, то, як раз Коноплянка приніс надію «Севільї» на успіх. Тому цілком ймовірно, що настрій у футболіста був не райдужним, що, звичайно ж, не сприяло спілкуванню.

«В умовах, що б'ють із двох боків із пропагандистських гармат дуже важливо намагатися починати зближення між нашими братніми, незважаючи на всі жахи і звірства останніх півтора років, народами. Чим більше адекватних росіян буде в українських ЗМІ, і чим більше позитивних українців буде в російському медіа-просторі, тим краще для всіх, хто хоче миру. Особливо легко зближує людей спорт. Особисто мені дуже приємні успіхи українця Коноплянка, але неприємні випадки, коли українці радіють будь-яким поразкам російських спортсменів на підставі того, що вони росіяни. Це виглядає дуже бридко, друзі мої, і в такі моменти ви виглядаєте не набагато краще якогось Дмитра Кисельова. Так ось, не варто ніколи ділити світ на чорне і біле, на своїх і чужих, на російську пресу і не російську», - підкріпив свої слова і бажання поспілкуватися, Олександр Вишневський на своїй сторінці в соцмережах.

Але в даному випадку футболіст не міг прочитати по обличчям журналістів, з якою метою вони вирішили з ним поспілкуватися і які ЗМІ представляють, тим більше знати, про що віщають. Можливо і для зближення, як каже російський колега, але не можна знову ж виключати і інше бажання окремих колег з Росії, не будемо показувати пальцем, і я думаю всім зрозуміло, про що я.

Ну, а про братні народи так це взагалі з розряду фантастики, після всього бруду вилитого з вуст телевізійних журналістів і зі слів, сказаних на сторінках більшості російських видань за останні півтора року на рахунок українців і України. Просто не віриться, що з їхньої сторони можна почути хоч якийсь позитив у висловлюваннях про «братній народ», тобто про нас українців. Але навряд чи вдасться переконати в зворотному, навіть позитивно налаштованого колегу популярного російського видання. Швидше це буде зайва трата часу.

У завершенні журналіст «Спорт Експрес» пообіцяв, що обов'язково восени відвідає в Іспанії один із матчів «Севільї» з участю українського футболіста і таки візьме у нього інтерв'ю суто про футбол. Причому Олександр Вишневський не сумнівається, що Коноплянка йому в цьому не відмовить.

Настирливість російського журналіста і бажання домогтися свого, можна тільки вітати. Але з іншого боку, знову ж немає гарантії в тому, що Євген погодиться, до того ж, не можна відкидати варіант того, що наш футболіст був свідком подібного підступу, тобто спотворення сказаного, або вже сам обпікся, і тепер переконати його у зворотному, буде не просто.

Тому Євген Коноплянка напевно і відповів настільки лаконічно: «Не зрозуміють». І я в цьому з ним повністю солідарний, хоча можливо ці слова молодий талановитий український футболіст і вклав зовсім інший сенс.

Але варто нагадати, що український футболіст не єдиний у своєму бажанні не спілкуватися з російськими ЗМІ. На багато раніше український тенісист Сергій Стаховський заявив, що не буде давати інтерв'ю російським ЗМІ через те, що вони спотворюють інформацію про події в Україні.

«Запам'ятайте мої слова, я не буду ніколи давати інтерв'ю російським ЗМІ. Ніколи. Вони аморальні, брехливі, провокаційні, у них відсутня етика. Вони куплені і не людяні», - написав Стаховський на своїй сторінці в соцмережах, правда, тенісист навів, як приклад виключення російський телеканал «Дощ».

Читайте також:


92%, 11 голосів

0%, 0 голосів

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Щось подібне я уже чув про Іловайськ, Дебальцево...

  • 13.08.15, 05:42
У Генштабі заявляють, що бойовики готуються до наступуСереда, 12 серпня 2015, 22:52

У Генштабі ЗСУ мають інформацію про концентрацію сил бойовиків біля передових позиції лінії розмежування з метою наступу на сили АТО.

Про це "Українській правді" у середу ввечері повідомив керівник прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

За його словами, "бойовики на весь світ розказують про те, що нібито українська армія збирається наступати на їхні позиції, але по факту жодних заходів, пов'язаних з інженерними або фортифікаційними роботами на своїх позиціях з метою оборони вони не вживають".

"Наша агентура повідомляє про те, що відбувається пересування бронетехніки та особистого складу бойовиків і ті приготування, які вони роблять, свідчать про те, що вони готуються не до оборони, а до наступальних дій. Ми цю ситуацію моніторимо і спокійно ставимося до неї у тому плані, що ми готові до будь-якого варіанту розвитку подій", - заявив Селезньов.

За його словами, сили ЗСУ готові повернути у будь-який момент на позиції відведену згідно з мінськими угодами техніку, як це було зроблено під час останньої атаки на Старогнатівку, де після попередження міжнародних партнерів почала працювати українська артилерія.

"Станом на 17:00 12 серпня, за словами Селезньова, було зафіксовано 63 обстріли. А динаміка дуже висока, причому основна кількість обстрілів відбувається у нічний час. Вдень застосовується лише стрілкова зброя, гранатомети, а в нічний час активно застосовуються 122-мм та 152-мм калібри та "Гради", – зазначив Селезньов.

Українська правда