У військовій прокуратурі розробляють термінові зміни до військового статуту України, який діє з Радянських часів.

Про це повідомив головний військовий прокурор

"Я переконаний, що найближчими днями на ім'я головнокомандувача і президента Петра Порошенка, а також на ім'я секретаря РНБО буде поданий пакет документів з додатками щодо змін до військового статуту, які необхідно категорично швидко розробити, проголосувати у ВР і закріпити указами верховного головнокомандуючого", - сказав він.

За словами Матіоса, під час ведення бойових дій в Україні Росія користується доктриною гібридної війни, розробленою ще у 2012-2013 роках. В той час, як українські збройні сили досі вимушені користуватися військовим статутом часів СРСР, датованим 1983 роком з внесенням деяких змін у 2005 році.

У зв'язку з цим на думку експертів, яку озвучив Матіос, силам АТО було складно протистояти новій воєнній стратегії РФ. Як приклад він навів ситуацію , коли під час вторгнення сил РФ в серпні 2014 року російські підрозділи "діяли на окремому від незаконних збройних формувань напрямку для уникнення взаємоураження та введення в оману збройних сил України".

"При цьому була використана військова техніка з тактичними позначками, подібними до сил АТО. А крім того, використовувалося маскування та ведення дезінформативних заходів", - додав він.

Українська правда

Якби в Україні цього року оголосили референдум з питання вступу до НАТО, то 64% (від тих, хто візьме участь у плебісциті) українців проголосували б за вступ до Альянсу.

Про це свідчать результати опитування, проведеного в липні фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, передає Ліга.

При цьому 28,5% проголосували б проти, 7,5% вагалися з відповіддю.

Кількість прихильників інтеграції України до НАТО за останні 4 роки істотно зросла.

Зокрема, серед усіх опитаних громадян України в 2015 році на питання, який варіант забезпечення безпеки був би кращим для України, 35,7% респондентів назвали приєднання до НАТО.

Позаблоковий статус підтримують 28,8%. Вагалися з відповіддю 22,9%. Військовий союз з Росією підтримують 7,8%. Військовий союз з США підтримують 3,2%. Варіант "інше" вибрали 1,6%.

Примітно, що протягом тривалого часу більшість українців були впевнені, що нейтральний статус є гарантією безпеки (у квітні 2012 року - 42%), більше того, значна частина населення (у 2012 році - 26%) бачила забезпечення безпеки для України у військовому союзі з Росією.

За даними опитування, головною причиною підтримки вступу до НАТО є питання безпеки: кількість тих, хто саме з цієї причини підтримує НАТО зросла з 65% у 2012 році до 82% в 2015-му.

На другому місці серед причин - переконання, що НАТО зміцнить українську армію. Головними причинами голосування "проти" респонденти називали, серед інших, побоювання, що приєднання до Альянсу втягне Україну у військові дії НАТО за кордоном (50% від тих, хто проголосував би проти).

Ще одна популярна причина голосування "проти" в тому, що "НАТО є агресивним імперіалістичним блоком" (36,6% від тих, хто проголосував би проти).

Віце-президент Європейського парламенту Ришард Чарнецький висунув пропозицію відключити Росію від системи міжнародних банківських платежів SWIFT, якщо ескалація конфлікту на Донбасі триватиме.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Зазначається, що під час свого виступу у Варшаві віце-президент нагадав:  чинні санкції західних країн і низька ціна нафти на світових ринках уже призвели до ослаблення російської економіки, а в разі посилення ситуації можилві нові санкції.

Він вважає, що виключення Росії з системи  SWIFT могло б зіграти відчутну роль у подальшому ослабленні економіки РФ.

Чарнецький підкреслив, що ЄС має говорити про Росію голосом голосом "Польщі та інших країн Центральної та Східної Європи".

Також посадовець Європарламенту закликав протистояти проросійському лоббі, яке "активно діє не тільки в бізнесі, але навіть і в офіційних структурах ЄС".

Раніше міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс також заявляв про необхідність продовжувати санкції проти РФ.

В рамках громадських обговорень проекту змін до Конституції в частині правосуддя Робоча група з питань правосуддя та суміжних правових інститутів спільно з Асоціацією правників України та Українським кризовим медіа-центром провела презентацію результатів своєї роботи.

Так, Заступник Глави Адміністрації Президента та Секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов у своєму виступі зазначив: «Проблеми судової системи існують не тільки на рівні Конституції. Але вона є фундаментом системи, тому зміни, які пропонуються, задають напрями руху. Напрацьований Робочою групою з питань правосуддя проект направлений на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою з метою забезпечення права особи на справедливий суд, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період».

Коментуючи роботу над законопроектом, член Конституційної Комісії Сергій Головатий зауважив: «Попри те, що Конституція - документ позитивного права, він втілює філософію. І філософія змін полягає в тому, щоб усунути недоліки методології, на якій будувалася Конституція 1996 року, забезпечити нову якість, максимально європеїзувати ті розділи, які стосуються системи юридичних інститутів. Робочій групі вдалося досягти цієї мети та виправити у Конституції ті речі, які методологічно є несумісними з філософією європейських конституцій та філософією європейського правничого порядку».

Володимир Кравчук, Суддя Львівського окружного адміністративного суду, зауважив, що «напрацьований проект є консенсусом. І хоча в суспільстві існують різні настрої, будь-який законодавчий процес в демократичній державі завжди є питанням компромісу». Пан Кравчук також відзначив, що маючи досвід роботи суддею суду першої інстанції, вважає одними з найбільш важливих питань, які мають вирішуватися в рамках конституційної реформи – питання незалежності та відповідальності судді.

Погоджується з ним і Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя», але від себе додала: «Незалежність суддів – це не їх привілей, це кожному з нас гарантія і можливість отримати справедливий розгляд справи». Коментуючи ж відповідність проекту змін до Конституції європейським стандартам, пані Петрова зазначає, що «численні рекомендації Венеціанської комісії, які впродовж багатьох років «кочували» з одного висновку в інший, нарешті впроваджено. І це насправді прорив».

Д-р Віргіліюс Валанчюс, Керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», також відзначив, що більшість рекомендацій Венеціанської комісії були підтримані Робочою групою. Також пан Валанчюс наголосив, що «підвищення незалежності судової влади, втілене у проекті, є хорошим сигналом для суспільства».

Андрій Козлов, провідний юридичний радник організації «Democracy Reporting International» «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні» говорячи про роботу Робочої групи з питань правосуддя та зазначив, що «дискусія була відкритою та відвертою. Навіть ті засіданні вузьких груп, які мали на меті залагодити спірні моменти з ключових питань, що виникали між членами Робочої групи, проводилися відкрито, прозоро та анонсувалися заздалегідь».

Учасники дискусії висловили низку пропозицій, в тому числі щодо повного перезавантаження суддівського корпусу через звільнення всіх суддів. І відповідаючи на запитання учасників обговорення члени Конституційної Комісії зауважили, що така пропозиція розглядалася Робочою групою, проте не отримала підтримки, оскільки, по-перше, на конституційному рівні немає правових підстав для її реалізації, а по-друге - така практика не відповідає європейським стандартам, оскільки не враховує принципу індивідуальної відповідальності судді.

В той час, як очищення та перезавантаження суддівського корпусу є однією із ключових цілей судової реформи, засоби досягнення цієї цілі мають відповідати європейським стандартам.

Відповідно до правових позицій, висловлених ЄСПЛ, масове звільнення суддів без дотримання принципу індивідуальної відповідальності не відповідає таким стандартам і не призведе до бажаного результату враховуючи прецеденти, що мали місце в інших східноєвропейських країнах.

Очищення суддівського корпусу має здійснюватися в межах процедур індивідуального оцінювання, за результатами якого буде визначено можливість перебування кожного конкретного судді на посаді. Ці процедури мають доповнюватися процедурами дисциплінарної та кримінальної відповідальності щодо конкретних суддів за наявності для цього відповідних підстав.

Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким створюється Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні матчу на звання чемпіонки світу з шахів серед жінок 2016 року.

Документом затверджено персональний склад Комітету та визначено порядок його роботи, утвердження рішень. Організаційне забезпечення діяльності Комітету покладено на Адміністрацію Президента.

Згідно з Указом, головою Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні матчу за звання чемпіонки світу з шахів серед жінок 2016 року став Глава Адміністрації Президента України Борис Ложкін. Його заступниками - Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов та Заступник Глави АПУ Ростислав Павленко. До складу Комітету серед інших також увійшли президент Федерації шахів України Віктор Капустін, президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) Кірсан Ілюмжинов, голова Львівської обласної шахової федерації Тарас Керницький, представники Уряду, Верховної Ради, керівники правоохоронних органів, міський голова Львова та очільник області.

Документ набирає чинності з дня опублікування.

Питання можливості проведення зазначеного чемпіонату обговорювалося під час зустрічі Глави держави з чинною чемпіонкою світу з класичних шахів серед жінок 2015 року Марією Музичук у квітні. Спортсменка, разом зі своїми батьками-тренерами, звернулася до Президента з проханням підтримати заявку на проведення матчу-відповіді для захисту титулу з попередньою світовою чемпіонкою китаянкою Хоу Іфань в Україні. Петро Порошенко висловив підтримку такої ідеї і пообіцяв всебічно сприяти вирішенню питання.

З метою реалізації ініціативи на початку липня Петро Порошенко провів зустріч з президентом Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Кірсаном Ілюмжиновим, під час якої сторони домовилися про проведення у Львові фінального матчу чемпіонату світу з шахів серед жінок між чинною чемпіонкою світу Марією Музичук та претенденткою на це звання - китаянкою Хоу Іфань на початку 2016 року. Тоді Глава держави не лише висловив підтримку, а й переконання, що Львів має всі необхідні умови для проведення змагання на належному рівні. "Я, Уряд, місцева влада і Федерація єдині в тому, щоб зробити максимум можливого для того, щоб цей чемпіонат був добре організований, пройшов на високому рівні і сприяв подальшій популяризації шахів в Україні і світі", - зазначив Президент.

http://www.president.gov.ua/news/ukrayina-rozpochala-pidgotovku-do-provedennya-matchu-na-zvan-35787