«Это у вас охрана или конвой?» - спросил однажды психолог, какими-то судьбами приглашенный на фуршет к украинскому олигарху. Разумеется, этого остроумца на другие подобные встречи после этого публичного вопроса уже не приглашали. Спустя несколько недель после этого красочного события (один из присутствовавших даже поперхнулся во время еды), я познакомился с любознательным психологом на какой-то неинтересной конференции. Мы решили уединиться для продолжения беседы в ближайшей кофейне.
Я напомнил ему о недавнем фуршете. Мой собеседник, назову его Сергей, оказался знатоком средневековой философии. Свой вопрос к олигарху он объяснил так: «Одиночество гораздо труднее вынести в толпе, чем в уединении. Это слова Майстера Экхарта, часто перечитываю его тексты. Там, во время фуршета, куда я попал случайно, в качестве своеобразного немого украшения, я оказался в толпе совершенно незнакомых людей, богато одетых и явно кичащихся своим социальным статусом. Когда я вышел из зала искать туалет, я увидел в коридоре нескольких «бычков», с подозрением преследовавших меня глазами. После туалета вернулся в зал. Мне там было трудно, душно. Я живу и работаю иначе, достаточно уединенно. А тут ещё и усиливавшаяся головная боль. Вот я и задал тот вопрос очень громко. И сразу же ушёл. Надеюсь, навсегда».
Мышление и запоминание – это тот способ, каким мы, люди, пускаем корни, занимаем своё место в мире, куда все мы попадаем чужаками. Каждый – свое и только свое место. Сегодня я знаю о Сергее больше. Уединенные размышления и нежелание тратить жизненное время на чрезмерное общение привели к тому, что он потерял многих клиентов, нуждавшихся в его профессиональной помощи психолога. Рынок психотерапии в Украине заполнен шарлатанами и плохими специалистами. Сергей не смог, не захотел делать себе рекламу. Остроумный, глубокий человек, он не был допущен и к преподаванию психологии в университете. Он и там – чужой. Обычный наш мир украинской псевдонауки и агрессивного непрофессионализма Сергей определяет известным изречением Сократа: «Крупные буквы читать проще, чем мелкие». Он, Сергей, предпочитает читать тексты, исполненные мелкими буквами.Так случилось, что бывшие рэкетиры и наперсточники стали украинской элитой. Они, рукоположенные нами во власть, очень уютно чувствуют себя там. Уютно и уверенно. Кстати, в отдаляющиеся советские времена подобного не было, власть была властью, а элитой были поэты, писатели, актеры кино и совсем не провластные публицисты и философы. Сергея ни разу не пригласили на телевидение, его удел – редкая полемика в фейсбуке. Он – не элита. Как и великолепный Мирослав Попович, насыщенный знаниями и желанием делиться ими Тарас Возняк, классик в Европе (но не у нас) Леонид Бурлачук, горький и честный Ярослав Грицак, скромная Наталья Яковенко…
В стране другая элита, грязная и бессовестная. Обильно говорящая и
никогда не читающая серьезные книги. Совесть приобрела свой
специфический моральный характер лишь тогда, когда стала пониматься как
орган, посредством которого человек слышит слова Бога, а не свои
собственные. Это наблюдение мудрой женщины Ханны Арендт. Впрочем,
украинская элита такое не читает. Чтение мудрых не учит зарабатывать
скорые и грязные деньги.
=декілька думок стосовно "великого інтерв'ю Юлії Тимошенко = . пришиблених порхів ці думки не стосується.
Коли у своєму вчорашньому пості «Перші враження від відкриття «нового політичного сезону» я аналізував основні положення змістовного «великого інтерв'ю» Юлії Тимошенко та виділив три сценарію подальшого розвитку України (а) перетворення грішних «Савлів» від влади у свідомих та відповідальних «Павлів», б) дочасні парламентські вибори, в) народне повстання), то пропустив четвертий: «проект конституційної реформи». Очевидно, що цей проект є нездійсненним за умов нинішнього складу ВР та можливий лише після перемоги демократичних сил та формування їх більшості у новому парламенті і тому є логічною складовою сценарію «дочасних парламентських виборів».
Цей проект відповідає на природне питання «А що далі»?, тобто які кроки здійснить новий парламент у випадку жаданої перемоги? З чого починати реформи? Як «перезавантажувати» владу та взагалі країну? Ідея нової Конституції тільки частково відповідає на ці питання, але вона занадто важлива, щоб її можна було проігнорувати. Не маючи претензії на всебічний аналіз, висловлю деякі міркування стосовно цього проекту.
1)Україну необхідно перезаснувати «з чистого листа». Ідея дуже цікава та збігається з проблематикою утопій, якою я займався у 90-ті роки. Основна теза, яка мені була близькою, полягала в тому, що утопія - це не різновид нездійсненної фантазії, а, навпаки, проект, який спочатку існує в якості ідеї, а потім втілюється в реальність. Типовий приклад такої Утопії - держава Ізраїль, створення якої відбулося спочатку в головах теоретиків (передусім, у Теодора Герцля), а потім здійснене на практиці. Проект «Україна» є типологічно схожим з проектом «Ізраїлю», що випливає з самої етимології. («У-топос», означає «місце, якого немає», «У-країна» -- країна Майбутнього, країна, яку ще треба створити). На жаль, за браком місця не можу розвивати цю тезу, зазначу лише, що ця творча утопія поки ще не знайшла свого адекватного втілення. І в тезі Юлії Тимошенко про «перезаснування країни» з чистого листа (в ній аналогії проводяться не з Ізраїлем, а з післявоєнною Німеччиною) я вбачаю саме цю утопічно-креативну домінанту.
2) Нова Конституція є інструментом цього перезаснування та водночас новий суспільним договором, який зафіксує підвалини нового державного проекту. Звідки випливає ця ідея? По-перше, з повної невідповідності Конституції 1996 року сучасним українським реаліям та інтересам більшої частини населення України. Ю. Тимошенко абсолютно має рацію в тому, що ця Конституція (зі всіма наступними модифікаціями) не виконала функції суспільного договору, а була договором постсоціалістичної номенклатури, яка встановлювала порядок управління державою. По-друге, навіть в цій функції діюча Конституція продемонструвала свій тупиковий характер та замість ефективного управління закріплювала «хаос двовладдя». По-третє, всі різновиди діючої Конституції були інструментами «формування державної влади згори, де в людей немає ні повноважень, ні права контролювати владу, ні права переобрати владу, ні навіть права на реальний референдум».
До сказаного можна додати, що незалежно від формальної назви форми правління, яка закріплювалася всіма конституційними інкарнаціями в Україні («президентсько-парламентська» чи «парламентсько-президентська»), в ній завжди залишалася лазівка для перевищення владних повноважень з боку президента аж до примітивної узурпації влади.
3) Парламентська республіка як оптимальна форма правління для України. З різних причин ідея переходу на парламентську форму правління вже озвучувалася в Україні, причому не тільки з боку демократичної опозиції, але й представниками псевдо-опозиції (наприклад, Сергій Льовочкін обґрунтовував таку необхідність у своїй статті на «Дзеркалі тижня»)
Мотивацією для такого проекту виступило усвідомлення сумних фактів спроб узурпації влади з боку більшості президентів та управлінський колапс внаслідок взаємного блокування діяльності різних гілок влади. І тому серйозні аргументом на користь цієї форми правління є не тільки міркування соціальної справедливості, але й посилання на більшу прагматичну ефективність парламентської форми правління у порівнянні з президентською («вона сильніша за президентську і передбачає обрання керівника держави всім народом на виборах). Цікаві факти на користь цієї форми наводив російський політолог Г. Голосов у своєму інтерв'ю відомому російському виданню «Слон. Ru» буквально напередодні російської агресії.
Він вважав, що після досвіду з президентством Януковича Україні було б доцільно перейти саме на парламентську форму правління саме внаслідок її більш ефективного та «мобільного» характеру. Не будемо наводити всю його аргументацію, а зупинимося лише на одному з прикладів. Мова йде про реформу охорони здоров'я, яку з величезними зусиллями провів Обама та яку Клінтон так і не спромігся провести, незважаючи на два терміни своєї влади. На відміну від американської системи у країнах Європи подібні реформи походять легко, тому що «всі політичні сили узгоджують позиції, а парламентська система створює для такого узгодження кращі умови, ніж президентська». Як бачимо, аргумент достатньо вагомий та повністю збігається з аргументацією Юлії Тимошенко.
Такими були основні меседжі лідера «Батьківщини», які, на мою думку, були програмними, чіткими та сильними в концептуальному плані. Точним є висхідний посил, згідно якому перезавантаження влади повинно йти параллельно з перезаснуванням держави, що й входить в поняття «новий суспільний договір», на який існує величезний соціальний запит. За умов системної катастрофи, яка насувається на Україну, такий проект стає фактично імперативом її виживання та збереження.
І наостанок хочу акцентувати один момент. На сьогодні особистий рейтінг Ю. Тимошенко є незаперечно високим, а шанси стати наступним президентом України як ніколи великі. І той факт, що вона виступає за парламентську форму правління, за обмеження владних повноважень президента та його перетворення у суто номінальну фігуру, говорить за те, що її проект нового суспільного договору та змін до Конституції продиктований саме турботою про національні інтереси, а не владними амбіціями.
Напередодні свята 25 років незалежності України з’явилася інформація, що Україна очолює рейтинг найменших зарплат у світі!
Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Встановлюється мінімальна заробітна плата, згідно Закону "Про держбюджет" на відповідний рік, за поданням Кабміну (Мінфіну).
Зазвичай мінімальну заробітну плату встановлюють таким чином, щоб вона не була меншою, ніж прожитковий мінімум, адже будь-яка людина будучи зайнятою працею має забезпечувати відновлення власних життєвих сил. На даний час мінімальна заробітна плата становить 1218 грн., а прожитковий мінімум - 1178 грн. Варто зазначити, що соціальні гарантії в цьому році залишилися на рівні 2014, адже мінімальна заробітна плата згідно Закону «Про бюджет на 2015 рік» залишилася незмінною. Наступне підвищення мінімальної заробітної плати відбудеться 1 грудня 2015 року, до 1378 та прожиткового мінімуму до 1330 грн.
Та винагорода, яку отримують працівники за свою працю вимірюється в коштах, на які з впливом інфляційних процесів дедалі менше можна придбати. Реальна мінімальна та номінальна заробітна плата суттєво відрізняються. Мінімальна заробітна плата – це сума грошей, яку одержує працівник за місяць. Реальна – це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату.
Вартість вітчизняної грошової одиниці (курсу гривні до долара) суттєво впливає на розмір реальної заробітної плати, адже ми використовуємо значну частку імпортних товарів.
До 2015 року в Україні, після економічної кризи 90-х, рівень мінімальної заробітної плати постійно зростав, і не тільки номінально, а й реально. Про це свідчить динаміка мінімальної заробітної плати відносно курсу долара. Винятком є лише 2009 рік, коли після економічної кризи осені 2008, курс долара додав 60% піднявшись з 5 до 8 грн.
Як бачимо, найбільший стрибок заробітної плати відносно долара, відбувся у 2007 році, практично на 30%. Протягом 2005-2008 та 2010-2014 років долар тримався сталих відміток, і на початок 2014 року мінімальна зарплата досягла максимуму за всю історію України – 152.44$, з показником в 1218 грн. та офіційним курсом долара – 7.99.
Вже на початок 2015 року всі досягнення попередніх восьми років були знівельовані, причиною цього став незмінний рівень мінімальної заробітної плати у 2015 та зростання курсу долара практично вдвічі – 15.77 проти 7.99. Та ще гірша динаміка чекала на нас за перші 2 місяці 2015 року, коли гривня обвалилася практично вдвічі. Станом на 01 березня ми досягли дна за попередні 12 років за рівнем мінімальної заробітної плати – 43.87$
Серед країн світу мінімальна зарплата різниться відповідно до розвитку економіки. Найгірші соціальні гарантії в Уганді, Бурунді, Сьєрра-Леоне, М'янмі (Бірма) та Кубі, адже мінімальна зарплата в цих країнах менше 10$. Найкраще за гарантованою оплатою праці відчувають себе громадяни Ногрвегії, Австралії, Люксембургу, Монако, Сан-Маріно, Нової Зеландії та Бельгії, де мінімальна місячна оплата праці законодавчо закріплена на позначці не менше 2 тис.дол.
До знецінення гривні мінімальна зарплата українців була на рівні 150 $ (70 позиція з низу рейтингу), практично такий самий розмір оплати в працівників колишніх азіатських пострадянських держав – Туркменістану чи Азербайджану. Та після різкого падіння гривні мінімальна зарплата в Україні встановилася на рівні 43$ (19 позиція з низу рейтингу), а сусідами за показниками в нас стали африканські Ліберія, Ботсвана та Демократична республіка Конго. Немає даних по 88 країнах світ, включаючи карликові острівні.
В Молдові, яку зазвичай вважають найслабшою економікою серед країн Європи, мінімальна заробітна плата – 79.42$, що практично вдвічі вище ніж в Україні.
В усіх європейських країнах протягом останнього десятиліття суттєво зросла мінімальна заробітна плата. Найбільшого відносного росту вдалося досягти Румунії, де її показники з 2004 по 2015 рік зросли більш ніж втричі, 68.3$ проти 217.5$. За абсолютним показником найбільшого зростання вдалося досягти Ірландії – 388.7$, у 2004 році мінімальна зарплата становила – 1073.15$, а в 2015 – 1461.85$.
Для порівняння наводимо графік динаміки заробітних плат серед європейських країн.
Динаміка мінімальних заробітних плат серед європейських країн.
Як бачимо, наші сусіди Польща та Словаччина за останнє десятиліття зробили суттєвий стрибок мінімальної заробітної плати, підвищивши її більш ніж вдвічі. Ще більшого успіху вдалося досягти прибалтійським країнам, наприклад Латвія підняла мінімальну заробітну плату починаючи з 2004 більш ніж втричі, з 118.96$ у 2004 до 360$ у 2015.
Усі країни, що досягли значного економічного зростання за попереднє десятиліття здійснили суттєві економічні реформи та вступили до ЄС.
На жаль Україні не вдається провести економічні реформи та налагодити суттєвий товарообіг з країнами ЄС. Корупція, окупація частини території та військові дії, валютні спекуляції, бездіяльність НБУ, неналежна увага влади до міцності національної грошової одиниці вкрай негативно впливають на економічні показники, звідси й на курс гривні та розмір мінімальної заробітної плати в доларах США.
Державна фініспекція в Тернопільськуій області під час перевірки ряду управлінь Тернопільської міської ради виявила низку порушень, що становлять більше мільона гривень.
Так, за результатами перевірки, найбільше перевищило свої повноваження управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології під проводом Миколи Лесіва.Тут фінінспектори знайшли порушення на суму 1 016 000 гривень внаслідок завищеної оплати на вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт із капітального та поточного ремонтів та надання послуг із утримання шляхово-мостового господарства міста та санітарної обробки Тернополя. Щоправда, з цієї суми 403 тис. грн. відшкодовано.
Крім того, фінінспекцією під час ревізії зя’совано, що за сорока п’ятьма договорами до місцевого бюджету не надійшла орендна сума у кількості 151,5 тис. грнза оренду нежитлових приміщень, якими опікувався очільник управління обліку та контролю за використанням комунального майна Володимир Мединський. Застосованими в ході ревізії заходами забезпечено поступлення орендної плати в сумі 120,7 тис. грн.
Насамперед, дивує поведінка чиновників, які б мали контролювати і поповнювати бюджет міста, а не працювати на його розтринькування.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
