ЗАКОН УКРАЇНИ

Про доступ до публічної інформації

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314)

 

Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

 

Стаття 1. 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 2.1. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Стаття 3.1. Право на доступ до публічної інформації гарантується:

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Стаття 4.1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону.

Стаття 14.1. Розпорядники інформації зобов'язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Стаття 19.2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Стаття 20.1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Стаття 21.1. Інформація на запит надається безкоштовно.

Стаття 24.1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит.

2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

                                         З А К О Н  У К Р А Ї Н И

               Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні

         Стаття 25. Журналіст  редакції  друкованого  засобу  масової інформації

   Журналістом  редакції  друкованого  засобу масової інформації

відповідно  до  цього  Закону є творчий працівник, який професійно

збирає,  одержує,  створює і займається підготовкою інформації для

друкованого  засобу масової інформації та діє на підставі трудових

чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою

діяльністю  за  її  уповноваженням, що підтверджується редакційним

посвідченням  чи  іншим  документом,  виданим йому редакцією цього

друкованого засобу масової інформації.

     Професійна   належність   журналіста   може  підтверджуватися

документом, виданим професійним об’єднанням журналістів.

     На   особу,  якій  видано  редакційне  посвідчення  чи  інший

документ,   що   підтверджує  повноваження,  надані  їй  редакцією

друкованого   засобу   масової   інформації,   або  її  професійну

належність,  поширюються  права і обов’язки, зазначені у статті 26

цього Закону.

{  Текст  статті  25  в редакції Закону N 1170-VII ( 1170-18 ) від

27.03.2014 }

        Стаття 26. Права та обов'язки журналіста  редакції

     Здійснюючи  свою   діяльність    на    засадах    професійної

самостійності, журналіст використовує права та виконує  обов'язки,

передбачені Законом України "Про інформацію" ( 2657-12  )  та  цим

Законом.

     Журналіст має право:

     1)  на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)

та зберігання інформації;

{ Пункт 1 частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із

Законами  N  1703-IV  (  1703-15  )  від  11.05.2004,  N  1170-VII

( 1170-18 ) від 27.03.2014 }

     2)    відвідувати    державні    органи,   органи   місцевого

самоврядування,  а  також  підприємства, установи і організації та

бути прийнятим їх посадовими особами;

{ Підпункт 2 частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

     3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням

будь-яких технічних засобів, за  винятком  випадків,  передбачених

законом;

     4)  на  вільний  доступ  до  статистичних  даних,   архівних,

бібліотечних  і  музейних  фондів;   обмеження    цього    доступу

зумовлюються лише специфікою цінностей та  особливими  умовами  їх

схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

     {  Пункт  5  частини  другої  статті 26 виключено на підставі

Закону N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }

     {  Пункт  6  частини  другої  статті 26 виключено на підставі

Закону N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }

     7)  по  пред'явленні  редакційного  посвідчення  чи    іншого

документа,   що   підтверджує   його   професійну  належність  або

повноваження,   надані   редакцією   друкованого   засобу  масової

інформації,  перебувати  в  районі  стихійного  лиха, катастроф, в

місцях  аварій,  масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях,

на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

{ Пункт 7 частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }

     8)  звертатися  до  спеціалістів  при  перевірці    одержаних

інформаційних матеріалів;

      9) поширювати підготовлені ним повідомлення  і  матеріали  за

власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без  підпису

(анонімно);

     10)  відмовлятися  від  публікації  матеріалу   за    власним

підписом, якщо його  зміст  після  редакційної  правки  суперечить

особистим переконанням автора;

     11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за

винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

На сайтах "Страна.уа" з.явилася інформація, що Рошен в Росії оголошує набір супервайзерів в різних містах Росії, навіть у Челябинську... (інші сайти одразу ж підхопили цю інформацію - і на даний час ЗМІ і соцмережі вже обговорюють цю скандальну подію, а якщо не обговорюють, то будьте впевнені, що обговорюватимуть. І Президенту не вибратися з того лайна, у якому його обваляють)... Чесно кажучи, Президент сам винен, що його тролять та нападають на нього... Тому що не тра давати обіцянок, які не виконюються...

Центральна виборча комісія України затвердила перші вибори у новостворених об’єднаних територіальних громадах. Вони відбудуться на 41 дільниці 11 грудня 2016 року.

Хоча на Тернопіллі створено 38 територіальних громад, а дозволу об’єднатися від депутатів обласної ради чекають ще 12, та ЦВК призначив вибори лише у Борщівській міській об’єднаній територіальній громаді. До неї  увійшли місто Борщів, села Верхняківці, Висічка, Королівка, Мушкатівка, Слобідка-Мушкатівська, Пищатинці, Стрілківці, Цигани.

Виборча кампанія в Борщівській ОТГ розпочнеться 22 жовтня.

Нагадаємо, у квітні цього року міський голова Борщева Роман Сельський подав у відставку. Офіційна причина – важкий стан здоров’я. Але користувачі соціальних мереж стверджують, що мер пішов з посади під тиском недоброзичливців та прибічників колишньої влади і був першим чиновником, який взявся за кардинальні зміни. 
Очевидно, через те, що Борщівська Територіальна громада фактично залишилася без очільника, ЦВК вирішив, що Борщівська громада готова до виборів. Тут 11 грудня обиратимуть міського голову і депутатів міської ради. І взагалі – це перші вибори в об’єднані територіальні громади на Тернопільщині.

Які ж переваги для членів українського суспільства дають власне створення Об’єднаних територіальних громад і вибори до них?

В ідеалі – відповідно до Закону України «Про місцеві органи самоврядування в Україні» територіальні органи самоврядування мають власні повноваження та повноваження, делеговані органами виконавчої влади. Але в об’єднаних громад вони будуть розширені. Власні повноваження об’єднаних територіальних громад будуть такі: планування розвитку громади та формування бюджету; економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємництва; управління земельними ресурсами і тими, які знаходяться за межами населених пунктів, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію; розвиток місцевої інфраструктури: утримання та будівництво доріг, тепло-, газопостачання і водовідведення; благоустрій території; організація пасажирських перевезень на території громади; громадська безпека силами місцевої (муніципальної) міліції, пожежна охорона. Делеговані повноваження об’єднаних територіальних громад передбачають: соціальна допомога через територіальні центри (в громадах); адміністративні послуги через центри їх надання (в громадах); управління школами та дитсадками; первинна медична допомога; утримання та організація клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків. Слід зазначити, що об’ єднані територіальні громади отримують весь спектр повноважень, які сьогодні мають міста обласного значення, наприклад, місто Мелітополь. Крім того, в об’єднаних громадах мешканці мають бути забезпечені послугами, що надаються органами державної влади, а саме: виплата пенсій, субсидій, забезпечення пільгами; контроль санітарного та епізотичного стану; казначейське обслуговування; реєстрацію актів цивільного стану. Таким чином, розподіл повноважень — це один із головних принципів децентралізації, відповідно до якого, найбільше повноважень мають мати ті органи влади, які є найближчими до людей і на рівні яких вирішення завдань та надання послуг є найбільш ефективним та найменш ресурсовитратним.

У результаті місцевих виборів в об’єднаній територіальній громаді до влади мають прийти керівники, які готові та спроможні здійснювати ефективне управління громадою, забезпечуючи високу якість життя населення.

Формування якісного складу органів управління громадою нині залежить тільки від свідомого, прозорого та чесного вибору кожного жителя громади. І, як наслідок, від самих жителів залежить якість їхнього життя.

О, почалося!

3 жовтня в Києві Україна відбулася урядова комісія з питань торгово-економічного співробітництва. Очолювала її перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Ковалів.

Південна Корея – четвертий за більшістю торговий партнер України. Як повідомляє Уряд, об’єми інвестиції в Україні цієї країни сягають 161 млн. доларів США при взаємних торгових розрахунках  714 млн. доларів США у 2015 році.

На нинішній Урядовій комісії було означено перспективні напрямки взаємного торгівельно-економічного співробітнтцтва. Передусім – це постачання української сільського-господарської продукції на ринок Південної Кореї, кооперація в інженерній та енергетичній сфері, співпраця в туристичній галузі, а також інвестування Республіки Кореї в українську економіку.

Одним із прикладів такого інвестування є протокол про наміри забезпечення малого та середнього агробізнесу нашої країни сучасною технікою.

Корейська компанія «POSCO DAEWOO» і Міністерство аграрної політики і продовольства України підписали протокол  щодо оновлення сільськогосподарської техніки України для малих і середніх сільськогосподарських виробників.

Прем’р-Міністр України зустрівся з Південно-Корейською делегацією і запропонував поглибити торгово-економічні зв’язки, збільшити інвестиції у вітчизняну економіку в сфері енергетики, промислового комплексу, машинобудівництва, а також взяти участь у масштабній приватизації.

              

Як бачимо, українська влада зацікавлена в Південно-Корейських інвестиціях та співпраці. Але й Корейська республіка також має привабливі моменти в цій співпраці. Адже країна має обмаль оброблювальних сільськогосподарських земель, які становлять 17% від усіх угідь, на душу населення припадає приблизно 0,04 га. Також до 85% деревообробних виробництв країни працюють на імпортній сировині. Отже, Україна може постачати Південній Кореї і сільськогосподарські продукти і деревину. Тож, ця співпраця може бути обопільною і взаємовигідною.

Ф'юрі висміяв медіа та передумав завершувати кар'єру

Сьогодні, 3 жовтня, діючий чемпіон світу з боксу по версії WBA, WBO, IBO у суперважкій вазі, британець Тайсон Ф'юрі спростував раніше розповсюджену ним інформацію про завершення кар’єри. Спортсмен має намір провести захист своїх титулів.

Про це він повідомив у своєму мікроблозі. Новину передає «Преса України».

Ф'юрі висміяв медіа та пообіцяв провести захист своїх поясів після одужання.

«Ха-ха-ха, ви думаєте, що так легко позбавитеся мене. Я залишаюся. Найвеличніший просто показав, на що схожі ЗМІ. Як тільки я видужаю, буду захищати те, що належить мені в суперважкій вазі», – написав боксер.

Раніше, Тайсон Ф'юрі заявив, що покидає професійний бокс. При цьому повідомлення носило характерну глузливу форму, проте ЗМІ поставилися до нього серйозно.

Нагадаємо, під час прес-конференції щодо матчу-реваншу, легендарний український боксер Володимир Кличко послав свого опонента британця Тайсона Ф’юрі.