В Україні з 15 серпня розпочала роботу система електронного декларування.
Як зазначає Національне агенство запобігання корупції, електронні декларації, насамперед, задекларують посадовці, що займають відповідальні та особливо відповідальні посади. До цього їх зобов’язує ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, 50 тисяч чиновників, починаючи з керівників департаментів виконавчої влади і закінчуючи Главою уряду і Президентом України, мають чесно та відкрито оприлюднити свої доходи! На подачу електронних декларацій можновладцям відводиться 60 днів з дня запуску Системи. Інші співробітники владних структур почнуть заповнювати декларації з 1 січня 2017 року.
Хоча 12 серпня надійшла інформація, що Державна служба спеціального захисту інформації відмовила у сертифікації комплексу збору і обробки електронних декларацій, та НАПК все таки запустила Систему вчасно. Крім того, Президент П. Порошенко заявив, що недосконалість Закону чи програмного забезпечення не можуть бути підставою для перенесення початку декларування.
Однак у пересічних громадян закрадається резонне питання відповідно недосконалості «Закону та програмного забезпечення»: а чи не стане дана «недосконала» Система електронного декларування черговою лазівкою для чиновників, щоб приховати свої реальні доходи від українського суспільства? Що й підтверджується це сьогодні – недбалий чиновник ніяк не може завантажити свою Декларацію, а тому, хто завантажив, електронна система не опублікувала Документа, одна біда і годі з тими чиновниками.
Що ж, українцям знову доводиться сподіватися на чесність «слуг народу»!
Блаженніший Любомир Гузар. Фото:espreso.tvНа мою думку, український народ все ще живе тим радянським синдромом "нам дадуть": що влада для нас зробить, що нам дасть Західна Європа чи Америка. Що нам дадуть? Своїми роздумами ділиться Блаженніший Любомир Гузар, передають Патріоти України з посиланням на Інформаційний ресурс УГКЦ.
Люди дуже недбало голосують, не перевіряючи, за кого голосують, не питають у тих людей – що ви думаєте, як ви думаєте. А якщо й дадуть гречки чи щось інше, то вже цілком забувають за все.
Одне слово, хоч і є певне розчарування, але немає причини бути дуже розчарованим. Чому люди розчаровані? Бо вони думали, що на вербах виростуть груші і що вони будуть благоденствувати?
Якби люди взялися до роботи, не було б розчарування, було б усвідомлення: буду стільки мати, скільки попрацюю. Розчарування не є цілковито виправданим, його причина – у браку активності та браку відповідальності.
Не питає себе народ, не питає себе кожен, навіть ті, хто стояв на Майдані: а що я зроблю, що я зробив, щоб Україна була краща? Він запитує – а що мені дали після Революції?
А як нічого не дали, то він розчарований. Якби ми взялися до роботи і взялися не поодиноко, але разом, то ото була б сила. Дивіться, скільки у нас є добра! Волонтери!
Скільки людей робить добро, а ті, що роблять добро – як вони будують, бо самі зростають, вони служать другим, підтримують друге – то ж наше військо. Якби не волонтери, де б ми були?
Вже тепер поволі починають наші справи нормалізуватися, але на початку ми нічого не мали, але була та воля. Отже, є в народі сила, є можливість. Але треба послідовно, скажімо, не тільки волонтери, кожен громадянин повинен працювати і думати, і дбати. Тоді б не було причини бути розчарованим.
Особисто я на розчарувався, просто мені прикро. Прикро, що влада рухається не так, як би хотілось. Але я себе запитую: що роблю я? То є основне питання, де я можу допомогти.
Але я мушу першочергово – і кожний з нас, не тільки я – мусить себе запитати: а що я роблю, щоб було краще? І щось робити.
Ми мусимо бути дуже свідомі того, що ми все ще терпимо від того виховання, яке наші люди дістали за радянських часів.
"Я б сказав, що ті, на кого ми сподівалися, ще не дійшли до такого рівня духовного, щоб виправдати наші надії. Бачите, і до сьогодні наші політики борються за владу. Прикро сказати, на що ладні йти за владу: купують та продають голоси, роблять, що хочуть.
Багато говорять, а мало роблять. Але за всяку ціну хочуть бути при владі. Змінюються закони, якісь дивні оборудки робляться на користь людей при владі.
Одне слово, ми маємо все ще отой синдром влади. Дивіться, ті депутати: ну, душу і тіло продасть, аби тільки дійти до влади. А чому? Не для того, щоб служити народу.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
