Президент Франції Франсуа Олланд попередив про можливість перетворення конфлікту на Донбасі на "заморожений конфлікт" в разі невиконання Мінська.

Про це він заявив, відповідаючи на запитання на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомляє зі Страсбурга кореспондент "Європейської правди".

Олланд наголосив, що виконання Мінських домовленостей, на його думку, є єдиним шляхом для виходу з конфлікту. Серед іншого він наголосив, що вважає пріоритетнішим питанням проведення місцевих виборів, а не повернення Києву контролю за українсько-російським кордоном.

"Вже після виборів Україна має отримати контроль за кордоном", - заявив він, посилаючись на те, що саме такий порядок передбачений "Мінськом".

Олланд водночас наголосив, що не йдеться про проведення виборів за будь-яку ціну – цьому мають передувати дії інших сторін, "в тому числі бойовиків, на яких має вплив Росія".

"В першу чергу припинення вогню, відведення зброї, роззброєння, але після цього – вибори", - додав Олланд.

Коментуючи запитання про те, чи можливе перетворення Донбасу на зону "замороженого конфлікту",  президент Франції зауважив, що ця перспектива є реальною.

"Треба повністю впровадити Мінськ, інакше ми матимемо ще один "заморожений конфлікт". І це буде не перший "заморожений конфлікт" у світі", - додав він.

Як відомо, Україна наполягає на тому, що політична частина мінських домовленостей, зокрема проведення виборів, може буьт тільки після того, як буде перекритий кордон з РФ, а також будуть виведені всі російські формування з території Донбасу.

Протилежну позицію відстоюють РФ і бойовики.

Серед тих, хто відцурався свого народу, – відомий письменник, українець за походженням… Федір Достоєвський. Рід Достоєвських походив з села Достоєва біля Пінська (українсько-білоруське порубіжжя). Один з Достоєвських стає ієромонахом Києво-Печерської Лаври і в 1647 році бере участь у виборах чергового митрополита. Цікаво, що серед Достоєвських, які жили на Поділлі, найбільше було представників духовного звання. Андрій Достоєвський був священником української уніатської церкви. Він був дідом письменника Ф.Достоєвського. Син Андрія посварився з батьком і братом і подався в Москву. Звали його Михайлом, і як спомин про родину й Україну він узяв із собою, зберіг і передав своїм синам власні українські поезії. Донька великого письменника згадує: “…поетичні здібності були вже в українській родині мого батька, а не були дані щойно через мою матір-москвичку, як припускають літературні приятелі Достоєвського”. Шкода, що Ф.Достоєвський не став в обороні України.

Цього в принципі не можна сказати про В.Маяковського. Поет гостро критикував москалів: “Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль”. А ще нагадував, що москалі з історії України знають лише Шевченка, Тараса Бульбу, борщ і сало (“Знань у росіянина не глибока товщ”). Зате дуже полюбляє такий “брат” “дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів – анекдотів української мови” (цитуємо, до речі, в перекладі Л.Первомайського). “Вивчіть цю мову!” – звертається поет до… чи не глухих? До речі, він про себе писав: “Я з діда – козак, з другого – січовик”. Дослідники вказують, що українські роди Маяковських пішли, ймовірно, від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.

На жаль, й українці Ріпи перетворилися на Рєпіних. Хоч Ілля Рєпін, який народився на Харківщині, все ж зберіг своє відчуття належності до українців й малював себе у вигляді козака, що спирається на гармату. “Час вже подумати про український стиль у мистецтві”, – відзначав митець. А проте він не лише говорив, а й створив чимало творів на українську тематику, приміром, “Запорожці пишуть листа турецькому султану” – він намалював два варіанти цієї картини.

http://vsviti.com.ua/ukraine/20700