Коли вам говорять про якесь село, ви уявляєте маленькі дерев'яні будиночки, сараї з худобою і великі городи? Однак є одне село, яке повністю суперечить цим стереотипам!
Це невелике село Нижня Апша в Закарпатській області, недалеко від українсько-румунського кордону.
#2 Архітектура будівель настільки вражає, що здається, ніби це європейське містечко. Але ніяк не село.
#4 У Нижній Апші немає одноповерхових будівель. Жодної.
#5 Жителі будують свої «замки» за принципом: хоч на одну цеглину, але мій будинок буде вище сусідського.
#6 Найменший будиночок в селі має 10-15 кімнат. Менше ніхто не будує, тому що сусіди засміють.
#7 У таких будинках обов'язково є кілька спалень і віталень, а також сауни та лазні, басейни і оранжереї.
#8 Ці будинки стали будувати ще в 1980-х роках, коли українські румуни почали їздити на заробітки за кордон.
#9 Нинішні власники цих замків як і раніше працюють за кордоном.
#10 Більшу частину зароблених грошей вони вкладають в будівництво розкішних осель.
#11 Деякі здають свої «замки» туристам або наймають сторожів, щоб ті доглядали за територією.
#12 Примітно і те, що навіть звичайні магазини, аптеки та інші заклади виглядають так само помпезно, як і житлові будинки.
#13 Деякі будинки виглядають дуже розкішно, а інші — скромніше, але зате перевершують сусідів, наприклад, кованими воротами.
#15 Кожен будинок має свою родзинку. І у всьому селі ви не знайдете схожих дворів.
#16 Нерідко можна побачити, що якісь «вілли» все ще будуються.
#17 А вже побудовані «замки» гордо височіють на вулицях села.
#18 Видно, що в кожен такий будиночок вкладена велика сума грошей, тому що для них беруться тільки якісні матеріали.
#19 Невідомо, скільки ще таких будинків тут побудують.
#20 Але точно відомо одне: тепер це найбагатше село України.
Пропонуємо перечитати перли наших дорогих учнів!
Іван Котляревський «Наталка Полтавка»
1. Коли возний побачив Наталку, то серце у нього тронулось.
2. З переляку серце вискочило на волю.
3. Наталка виходе за першого міцного жениха.
4. Наталка думала, що жених другий раз не прив'яжуться.
5. Твір «Наталка Полтавка» врізав мене у саме серце.
6. Коли не потрібно, то Наталка з Полтави проявляє рішучість.
7. Терпелиха благословляє дітей Наталки і Петра.
8. Наталка хвилювала всіх, хто її розкривав.
9. Горе прибило стару Терпелиху.
10. Вірність у коханні вихваляється перед Наталкою.
viaІван Котляревський «Енеїда»
1. Про «Енеїду» : твір весь віршований із запорізьким акцентом.
2. Котляревський переплітає в «Енеїді» український народ з троянським.
3. Коли читаєш, то співаєш, коли не ротом, тоді головою.
4. Котляревський перетягнув античних героїв у українське вбрання.
5. Еней був алкоголіком, а коли треба, то перетворювався у справжнього героя.
6. Котляревський переплутав українських героїв з античними.
7. Енеїда не любила Енея.
Леся Українка «Лісова пісня»
1. Лукаш за професією був музикант.
2. Коли Лукаш грав на сопілці, то він виливав на людей навколишній світ.
3. Леся Українка Косач — поетеса.
4. Лукаш любив свою улюблену героїню цього твору — Мавку.
5. Мавка любить красу, але чомусь її руйнує.
6. Мавка — це істота, але одягнена в людину.
7. Леся Українка змальовує ліс як сукупність особистостей.
8. Я думаю, що у нас немає людей, яким би не подобалися твори Лесі українки , а якщо вони є, то з ними треба боротися.
9. Пліч-о-пліч із чоловіками в боротьбі за волю із словом в руках стояли жінки.
via«Слово о полку Ігоревім…»
1. З великою любов'ю автор змалював образ Ігоря.
2. Ярославна дуже плакала і тоді Ігоря відпустили з полону.
3. Коли Ярославна плакала, то сльози у неї були чисті.
4. Коли Ігор побачив Золотий Сон , то він задумався, але не надовго.
5. Ярославна надихувала письменників, щоб вони про неї писали.
6. Природа радо зустріла Ігоря.
7. Ігор любив не тільки Ярославну, а й свою руську землю.
8. Ігор без вагань би віддав своє життя, якщо б від нього це залежало.
9. Ігор бився мужньо, поки не осліп.
10. Ігор любив своє військо і казав: «Я буду битися з вами і помру з вами».
Іван Нечуй-Левицький «Микола Джеря»
1. Миколу і товаришів заарештували, але через час відмінили кріпацтво і їх відпустили на волю.
2. Микола утік з Вербівки, щоб побродити, втратити свого товариша і, щоб через 20 років повернутися старим дідусем.
3. Я була дуже вражена, коли повернувся Микола, а в його хаті ще хтось жив.
4. Повість «Микола Гоголь», де автор створив образ Миколи Джері.
5. Іван Нечуй-Левицький приніс мені чудовий твір «Микола Джеря».
6. У кінці ХІХ століття почали видавати на руки твори з «Миколою Джерею».
7. М. Бунтарський дає настрої селянам.
8. Микола з осавулою захищає кріпаків.
9. Мені в душу упав твір «Микола Джеря».
10. У нашому селі Миколу і його сім'ю запам'ятали надовго.
Яка історія цих фото цього прапора, що майорить? Після Водохреща 2015 року — Тіла загиблих воїнів — Захисників, патріотів — Героїв України з поля бою забирав священик Української православної церкви Київського патріархату виконуючи обов'язки військового капелана. А навколо нього стояли терористи іх воєнторгу Путіна і знущалися — «Як священик сам буде переносити тіла загиблих Героїв в кузов Газелі». Допомагати священику ніхто не хотів. Чекали видовища. Говорили, Отче, якби я лежав на цьому місці, навряд чи українські воїни допомагали б священику переносити тіла в фургон. Священик першим ділом неспішно віддав честь, поцілував — урочисто підняв і скрутив Державний Прапор України, поклав його в кузов і сказав терористам із воєнторгу РФ Путіна. Ці загиблі за Батьківщину воїни сьогодні постали перед Богом. Кожен з вас буде відповідати перед Богом, але не за поступки цих загиблих воїнів, а за свої власні гріхи. Після чого терористи Путіна неохоче допомогли занести тіла загиблих воїнів Народу України всіх національнестей в кузов автомобіля.
P. S. Федір Леоха с. Красный партизан. Герои и защитники г. Дзержинск. В інтернеті було відео про цього священника капелана УПЦ КП.
Отець Дмитро (Поворотний) з Української православної церкви Київського патріархату - Цілитель душ та тіл людських. Військовий капелан Дмитро Поворотний про атеїстів на фронті та винних у війні. Клірик Храму Різдва Пресвятої Богородиці, протоієрей Дмитро Повортний став відомим після того, як удвох з водієм відправився на територію, контрольовану так званими "ополченцями" і забрав тіла чотирьох загиблих бійців ЗСУ в селищі Красний Партизан. Також отець Дмитро Поворотний займається благодійною допомогою дітям, які опинились в зоні бойових дій Опубліковано 10 лют. 2015 р. Viktor Ostafeychuk
История этих событий: Сегодня 24.01.2015, в селе Новотроицкое в близи города Горловка, группа «Патриот» совместно с Василием Будиком ( советником Мин. Обороны) и отцом Дмитрием провели спец. Операцию.
Отец Дмитрий провел переговоры об эвакуации погибших из населенного пункта Краснопартизанск. Где четверо из наших героев 20-й бригады приняли свой последний бой.
Операция осложнилась тем, что по территориальности село в котором происходила эвакуация на половину оккупировано российскими войсками. При эвакуации наших героев начался массовый АРТ Обстрел со стороны противника. За счет слаженности действий всех участников, эвакуация прошла успешно. ВИДЕО
https://www.youtube.com/watch?v=8u8l8yECbkY
https://www.youtube.com/watch?v=GY1TksVb54U
Сейчас тела наших героев направлены в город Днепропетровск на экспертизу.
----------------------------------------------------------------------------------------
ВИДЕО - В боевиков пропал дар речи .. Священник один с водителем, уехал в логово убийц забрать наших замученных Героев. Видео до слез .. 18+
http://webgazeta.info/p2f2b2hsy0az
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=496467490537858&set=p.496467490537858&type=3&permPage=1
-----------------------------------------------------------------------------------------
