Біля Маріїнського палацу журналістам Громадського телебачення Дмитрові Гнапу і Якову Любчичу розбили камеру і побили.

Про це повідомляється на сторінці "Громадського" у Facebook.

У журналістів також забрали флешку.

За словами журналістки Катерини Аврамчук, міліціонери біля Верховної Ради зазначили, що нічим не зможуть допомогти і порадили обходити "тітушків" десятою дорогою.

скрін-шот з Твіттера

Побитий журналіст Дмитро Гнапп прийшов на ефір "Громадського телебачення" і розповів, що біля Маріїнського палацу знаходяться 5 тисяч "тітушків".

Як повідомлялося, на Європейську площу стікаються люди, звезені регіоналами на мітинг на підтримку курсу президента й уряду.

В той же час, 28 листопада у Житомирі банда невідомих молодиків жорстоко побила головного редактора газети "20 хвилин" Влада Пучича, який є одним з організаторів Житомирського Євромайдану.

Про це повідомляє Інститут масової інформації.

Напад стався під офісом "ДемАльянсу", де активісти планували поїздку до Києва. Як тільки вони вийшли з офісу, до них підбігла група з 8-10 "тітушок" з битами.

Внаслідок нападу, журналіст Влад Пучич отримав травми голови, та його забрала швидка. За його словами, йому накладено два шви на потилицю, він отримав струс мозку. Інші активісти теж отримали ушкодження. Активістам вдалося затримати одного з нападників, особу якого зараз встановлюють правоохоронці.

Це вже другий напад на Пучича за останній тиждень. 23 листопада на нього напали невідомі молодики у під'їзді. Напад стався, коли журналіст повертався додому.

Концепция аполитичности победила на Евромайдане, и это политическая ошибка, которая может дискредитировать Евромайдан и протестное движение.

Ничего трагичного, конечно, не произошло, но эту ошибку стоит исправить.

Уважаемые друзья! Меня всегда раздражали майданарбайтеры от политических партий с флагами, которых нередко привлекала оппозиция, и это действительно неприемлемо. Да, я тоже критикую оппозицию, да она нередко действует смешно и беспомощно, и даже в противоречии с заявленными принципами НО!

Но запрещать партийную символику ведущих политических сил, которые последовательно голосуют за ВСЕ евроинтеграционные законы - это абсурд и неблагодарность. Запретом Батькивщине, Свободе и Удару демонстрировать флаги, гражданское общество ставит ЗНАК РАВЕНСТВА между всеми политическими силами - в том числе теми, кто провалил ключевые евроинтеграционные законопроекты.

Есть ли в этом логика? Никакой. Гражданское общество вышло на массовую акцию протеста не потому, что кто-то из 200 тысяч демонстрантов читал текст соглашения об Ассоциации!

Евроинтеграция - это объединяющая идеология и побудительный мотив для политического протеста против действующих методов правления! Уважаемые друзья - гражданские активисты! Вам есть за что не доверять оппозиционным партиям, я прекрасно понимаю, что управление Евромайданом логичней держать в руках не партий, а тех инициативных ребят, которые не дожидаясь заседаний партийных штабов бросили все и рванули ночью в четверг на Майдан, не зная страха, когда их могли задержать и разогнать силой.

Но пожалуйста, подумайте без эмоций - а что дальше? Как вы будете вести борьбу дальше? Ну в том случае, если чуда не произойдет и соглашение об ассоциации не подпишут, вероятность чего составляет 99,99%? Вам в любом случае потребуется поддержка народных депутатов оппозиции, которые либо будут давать политический ход вашим инициативам, либо прикрывать акции протеста от «Беркута». Потому что у любого государственного решения должны быть свои проводники - это политические партии. Гражданское общество может выйти на протест.

Может что-то осаждать или штурмовать. Но пока общество признает и подчиняется институтам власти, ему нужна система реализации своих наказов - в виде партий, которые это общество избрало. Альтернатива ошибочным действиям власти в плоскости евроинтеграции должна быть конструктивной - на ближайших выборах, на которые пойдут те, кто выходил на демонстрации.

Поэтому я призываю организаторов Евромайдана немного подумать о будущем. Чтобы прекрасный порыв сотен тысяч людей, и надежда на изменения не были омрачены неспособностью выстроить стратегию действий, неспособностью находить компромиссы. Евромайдан не должен умереть 29-го при любом исходе саммита в Вильнюсе. Он должен стать основой не только для ИСКРЕННЕГО, но, что не менее важно - ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО построения гражданского общества. давайте не повторять Майдан-2004 - давайте создадим механизм взаимодействия гражданских общественных структур и политических партий - понятный для обеих сторон.

Для этого надо трезво взвесить свои возможности, наметить дальнейший план действий - совместно с политическими партиями. Идея сия гораздо выше спора за лидерство. И об этом самое время подумать.

 В Україні склалася революційна ситуація. На вулиці виходять мільйони українців, прагнучи змін у країні, яка під владою Януковича та його кліки остаточно усталилась, як держава стаціонарного бандита. Тому сьогодні дуже важливо не повторити тих помилок, які були допущені у 2004 році під час Помаранчевої революції.

 У Вільнюсі розпочався саміт Східного партнерства, який завершить свою роботу 29 листопада. Чимало активістів Євромайдану, який зібрався у Києві і десятках інших міст України, вагаються, чи потрібно продовжувати акції протесту після 29 листопада, чи розпустити Євромайдан.

Рейтинг серед виборців чинного президента Віктора Януковича та опозиціонера Віталія Кличка  фактично зрівнялись.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнароднимінститутом соціології (КМІС).

Якби президентські вибори проходили у середині листопада цього року, і в бюлетень для голосування не була включена Юлія Тимошенко, то за Віктора Януковича проголосували б 17% виборців, а за Віталія Кличка –  16%.

Арсеній Яценюк отримав би 8% голосів, Петро Симоненко – 6%, а Олег Тягнибок – 4%.

КМІС пише, що "різниця між рейтингами В.Януковича і В.Кличка статистично незначуща".

Якби у другий тур президентських виборів вийшли Віктор Янукович та Віталій Кличко, їх готові були підтримати, відповідно, 22% та 35% виборців;

Янукович та Яценюк – 23% та 27%;

Янукович та Тягнибок – 25% та 19%.

Опитування проводилось протягом 9–20 листопада 2013 року методом інтерв'ю. Опитано 2011 респондентів, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Українська правда

Це означає Майдан-без-політики треба згортати. Стоїть питання чи розгортати Майдан з ПОЛІТИКОЮ, чи піднімати людей, щоб усунути Януковича від влади.

Я особисто готова підтримати будь-які рішучі дії політичної опозиції. Інша справа чи готова я когось закликати-агітувати робити теж саме? Адже "донецька мафія" не збирається так просто віддавати контроль над країною, мораль нинішніх можновладців дозволяє їм проливати кров.

Тому я розумію, який це не простий вибір для лідерів опозиції, лідерів громадської думки очолити ПОЛІТИЧНИЙ Майдан і закликати українців до рішучих дій. Адже вони теж живі люди, їм страшно брати на себе відповідальність за життя людей, що вийдуть на політичний Майдан.

Тому існує велика спокуса відтермінувати боротьбу на 2015 рік.

Однак, це 24-листопада Київ вийшов на Майдан, можливо люди вийдуть завтра, але не має впевненості, що через рік українці зможуть піднятися. Чи не зневіряться вони ще більше, якщо нині лідери опозиції та громадські активісти охолодять людський порив – розпустять всіх по хатах? Не має жодної впевненості, що 2015 році у нас залишиться політична опозиція і громадські активісти. Не має впевненості, що в 2015-тому "силовики" будуть такі лояльні до людей, як нині.

Що робити!? Що робити завтра чи післязавтра, в понеділок в такій ситуації!?

Про це зараз напружено думають всі, від кого хоч щось залежить.

Можливо, щоб лідери опозиції, лідери громадської думки, лідери громадських організацій прийняли правильне рішення, люди, які готові бути закликаними, мусять здійснити перевірку своїх сил.

ТОМУ Я ПІДУ НА "МІЖГІР'Я".

Також хочеться звернутися до "противсіхів", тих людей, які привели до влади Януковича.

Впевнена завтра вам покаже, що ваша концепція не працює: Майдан-без- політики не впливає на Януковича. Він повністю глухий до громадської думки.

Так само, як три роки Президенства Віктора Федоровича вже показали, що праві були ті, що стояли на "помаранчевому" Майдані, і праві були ті, хто в 2010-тому голосував за Тимошенко.

Якщо ви щиро проти Януковича, за демократію, за Україну подолайте в собі "противсіхство".

Бо "противсіхство" в нинішній ситуації справді неадекватне.

Наприклад, я питала на Майдані- без-політики: "Навіщо тролити опозицію?"

Мені казали: "Треба провчити опозиційних політиків, які думають лише про свої інтереси". "Які інтереси?", – уточняла я. "Прийти до влади", -відповідали мені.

Однак хіба це не в інтересах всієї країни змінити владу?

Я, до речі, теж колись була "противсіхом", як журналіст. Шаленим "противсіхом", я не мала жодних люб'язних стосунків з кимось з політиків, мені навіть не зливали інфу по-дружбі.

Чому я вбила в собі "противсіхство"? Тому що щиро вважаю, що це в інтересах країни.

Перший внутрішній крок від "противсіхства" я здійснила зразу після Президентських виборів. Коли сказала собі, що я вже не журналіст, адже в країні Януковича, де може існувати свобода слова, не можливо бути незалежним журналістом.

Так я стала заангажована проти Януковича.

За опозицію я стала трохи згодом, коли Юлія Тимошенко продемонструвала щирість в боротьбі проти Януковича – пішла у в'язницю. Вона знала про арешт, могла втекти, однак розуміла, що її втеча посилить байдужість та зневіру в суспільстві, знищить політичну опозицію, а отже шанси на зміну влади.

Так я стала заангажована за Тимошенко.

Правильність свого вибору я постійно бачила в царині журналістських розслідувань корупції, яку творить БАНДА. Такого Україна ніколи не мала: "Вишки Бойка", "Хлібінвестбуд", знищення пасажирських перевезень на залізниці, "Нафтогаз", з якого лише на одній операції було вкрадено 2 млрд. доларів. На цьому фоні я згадувала Тимошенко в контексті "Криворіжсталі" та "РосУкрЕнерго", повернення у державну власність вкрадених Януковичем вагонів залізниці тощо.

Тому нині, я публічно в повний голос заявляю такі немодні, але такі важливі для боротьби речі: "Я підтримую політичну опозицію".

Зрештою, це адекватна позиція, тому що змінити владу можна лише за наявності політичної опозиції, реальних рейтингових кандидатів в Президенти та прем'єри, інакше це хаос, анархія, громадянська війна.

Тому я не буду сидіти-чекати, щоб потім когось звинувачувати в нерішучості.

Після завтрашнього мітингу на Майдані я просто піду до "Міжгір'я", щоб показати, що я ГОТОВА.