Від серця. Присвячується Януковичу В.Ф. - людині і хробакові.
- 04.12.13, 14:32
Танцюють тіні страту гопака.
Нічні мисливці скрипнули дверима
В панічну підсвідомість хробака.
І затрусило дух холодцюватий
Безкрилим шалом зляканого зла,
Мистецьким рвінням вмить відпрацювати
Безпеку ситу власного кубла
Де він живе, основи підгризає,
Переробляє міць на порохно,
Служіння - на кормління хробозграї,
Святе - в пусте, коріння - на лайно.
Його нора у затінку планети,
В родинному маєтку шкідників,
Де вкрито за броньовані ролети
Слизькі сліди пожуваних років.
Він цар нори. Та що ж його тривожить,
Щомиті трусить, мучить з року в рік?
В щілинну тишу плюнув перехожий?
Чи Ангел Божий кару передрік?
Там, нагорі - протести і майдани,
Незролумілий, непокірний люд.
Сопе хробак. Скриплять його кайдани
На ненадійних легіонах юд.
Ніч хробачні над нашою землею!
При владі - чужорідні гризуни.
Отруту називаючи єлеєм,
Простих людей задурюють вони.
Це перед ними повзають невдахи,
Слабенькі духом, бранці і ділки,
Голодним виєм стогнуть сіромахи,
І злидарі канючать копійки.
Та й в ніч сваволі, здирства, беззаконня
Їх, хазяїв, проймає жах і гнів:
Нічні мисливці привидом погоні
Вдираються до пітних хробоснів.
І не рятують вежі, огорожі,
Навколо страх, всевладний нещадин.
Статечні трупи знають, що не зможуть
Втекти від помсти в темряву щілин!








