Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Прес-конференція координатора Громадянського Руху Спільна Справа

Прес-конференція координатора Громадянського Руху "Спільна Справа" Олександра Данилюка присвячена подіям 14-15 травня 2011 року, "День Гніву"

Однокласник Роман

ZAXID.NET повідомляє, що до Львова на Форум видавців 
15-18 вересня із Нью-Йорка (США)
завітає письменник
Василь Махно




Відомий поет, літературознавець, есеїст  презентує широкому загалу нову книгу
"Зимові листи", що виходить у видавництві "Критика".

Скажу до слова,
(бо як тут не вставити свої п’ять копійок)
у творчості Василя Махна є вірш,
що мені дуже подобається:

ОДНОКЛАСНИК РОМАН

може кодекс зламав свій - злодійський закон –

може ляпнув щось зайве своїм язиком

я не знаю – братан -

три відсидки за ним - кілька зон - кілька зим -

ухиливсь від кастета - та не від коси...

однокласник роман



блін – летить він ввесь білий неначе десант

випав з часу – з вікна: хтось штовхнув - може сам -

я не знаю - братан –

чи блатний його світ з ним отак порішив

чи то бог його в хмару навіки зашив

однокласник роман



раз чи два ми з ним бачились в барі: естет

цикнув двом дружбанам це – (про мене) – поет

це я знаю – братан –

затягнувсь сиґаретою – з димом пустив:

ця остання відсидка...там я довго гостив

однокласник роман



так посиділи з ним: щось згадалось - щось так

підбираючи ключ - підбирали не в такт

що я знаю – братан –

сука - скурвилась– каже - чекатиме син –

тільки персні синіли на пальцях - як синь-

однокласник роман



хтось покликав його – з дружбанів – хтось із них

по одній ще залили у шлунки - й він зник

що я знаю - братан –

що поезія може?- на жаль – парашут

не пошиєш із віршів - щоб затриматись тут –

однокласник роман



і блатна його зграя прийшла провести

щоби впевнитись може – чи сліди замести

не відомо – братан –

ти летиш у цім вірші – ще в ньому живеш

я навмисно розтягую строфи – без меж

однокласник роман
                                                                         (Василь Махно)
                                             

Розмова за чашкою кави.

 Розмова за чашкою кави. Прикро, місце на карті пам"яті закінчилось.

"ПАРЛАМЕНТ" УКРАЇНИ.... позорище...

  • 18.05.11, 15:50
В Верховной Раде подрались народные депутаты Олег Ляшко (внефракционный) и коммунист, первый вице-спикер Адам Мартынюк.
Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, во время обсуждения одного из законопроектов народный депутат О.Ляшко потребовал предоставить ему слово. Первый вице-спикер А.Мартынюк слова ему не дал, так как проект обсуждался по сокращенной процедуре, которая предусматривает двух выступающих "за" и двух - "против". О.Ляшко подошел к ложе президиума Верховной Рады и назвал первого вице-спикера фарисеем. В ответ А.Мартынюк схватил О.Ляшко за шею и повалил его в президиум. К ложе президиума подбежали депутаты от Компартии, а также нардеп от Партии регионов Максим Луцкий. В течение минуты конфликт был исчерпан.

Інтерв'ю Олександра Данилюка

Інтерв'ю Олександра Данилюка після 30 секундного судового засідання. Як ми і очікували суд перенесли на 19 травня 2011 року на 10:30.

«День гнева» и время «быков»

  • 18.05.11, 08:52
 
Я не знаю, кто такой организатор «Дня гнева» Александр Данилюк, но, в любом случае, он сделал хорошее дело, организовав эту акцию. Пусть она собрала немного людей, но они собрались, они были вместе, знакомились и организовывались против нынешней власти. Проплаченных не было, не верьте пропаганде. А самое главное – эти люди смогли увидеть лицо власти. Уродливое и наглое лицо не нашей милиции. Скорее – «их» охранки.

[ Читати далі ]

Ходим пешком - это полезно, недорого и интересно - 3 и 4 ©


Выйдя рано утром от Качи, подошли к 10 утра к монастырю Св.апостола и евангелиста Луки. Того самого, который первым изобразил лики Матери Божией и апостолов Петра и Павла. Также, это он написал в 62 году н.э. одно из четырех Евангелий. В этой Лакской долине всегда жили греки - потомки феодоритов. Лука был тоже греком. Рядом с храмом находилась греческая деревня Лаки, уничтоженная в 1942 году немцами. Сейчас храм восстанавливается. Но паломники здесь бывают редко - очень непросто сюда добраться. Только транспортом. Или как мы - ногами.



Один из подъемов, после которого хочется лечь и не вставать хотя бы часок. А еще лучше пару. Однако впереди еще несколько таких.  Только к трем дня заходим в село Высокое. На его окраине в советское время была стоянка для туристов. Рядом родник. Разбиваем лагерь, предварительно, как и везде, потратив с полчаса на уборку мусора от туристов. И когда уже стали готовить ужин пред наши очи появился некто. Как криворожцам, нам достаточно было беглого взгляда - нарик, притом бывалый.
Он нам объяснил, мол, поскольку эта земля его собственность, предъявив акт и план, то, следует полюбовно рассчитаться - по 10 с носа и 15 с палатки. В противном случае, последуют санкции. Естественно, не на тех напал. Не обломилось. Позже у стоявших рядом донецких школьников узнали, что это наркоман, приезжающий из России к своему родственнику и использующий его документы. Эх...а ведь стояли у костра, надо было рассматривая, уронить акт... С утра раненько пошли дальше. Предстоял далекий путь. Надо было дойти до Куйбышевского гослезхоза. Днем начался мелкий противный дождик. Не помогали плащи и накидки. Все было мокрое ,если не от дождя, то от пота. К трем дня дошли. Остановились возле заповедника. За водой пришлось бегать в село. Костер под дождем зажгли, подсушились, поели и рано легли спать. Потому и так немного фоток в эти два дня. Не располагала ни погода, ни усталость. К тому ж у многих аккумуляторы в фотоаппаратах сели. Пятый день должен быть очень насыщен интересными местами. 





Наче про наши часы

Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився.
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Отаке-то, Зіновію,
Олексіїв друже!
Ти все оддав приятелям.
А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все то те
Таки й було наше.
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам... Може, й справді!
Нехай і так буде!
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина ,
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..

Шістьдесят перша Заставка

"Радость небес намного превысит земные тяготы."

Любителям гостросюжетних новин є http://focus.ua/incident/184453

До нашої критики, сьогодні я запросив іншого гістя бо його свідчення мені здається дуже обєктивними для мене і надзвичайно важливими на порталі i.ua. Тут я зроблю багато важливих відміток і давайте просто ще раз замислимось, що і як виглядає успіх:

Найдивовижніше свідоцтво втручання Бога в моє життя - це те, що я, виходець з бідної сім’ї, став музикантом, а музика - стала для мене сенсом життя. Усе моє життя - це життя під крилом Бога. Він багато разів спасав та вів мене у найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Після закінчення музичного училища я думав, що все життя буду навчати дітей у музичній школі у маленькому місті, але Господь вирішив, щоб я вступив в інститут культури в Києві. Після його закінчення я одружився та залишився жити в Києві. У моєму житті було багато спокус: адже крім викладання музики грав у ресторанах, на весіллях. А там - стільки забажаєш! І випивка безкоштовно, сумнівні знайомства, сумнівні «друзі» - і всі тебе наперебій вихваляють, пропонують усе, що душа забажає! Але Господь завжди виводив мене з цих ситуацій. Я не спився, як майже всі мої знайомі музиканти, багато з яких, до речі, потім кинули пити, перепробував усі ліки, тільки після того, як прийшли до Бога, і тільки Він позбавив їх цієї згубної пристрасті. Тепер у них нормальне життя і вони теж служать Господу своїм талантом. Зараз, коли я живу з Богом у серці, я розумію, що це Господь веде мене Своєю твердою рукою по життю. Аллилуйя! Я вірю в те, що Господь є мій Спаситель та Заступник, і постараюся жити так, щоб не засмучувати Його своїми проступками та слабкостями.

http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/vapavlovskiy/miracles/index.htm

http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/vapavlovskiy/index.htm