Рашистський проєкт Бессарабія як прояв гібридної війни фашистської росії проти України

На Півдні Одещини відкрито діють три сепаратистські сайти які готують грунт для створення "Бісорабської народної республіки" (БНР), пише Поштівка.

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

До російської окупації назва "Бессарабия" місцевим населенням як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.
Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська колоніальна назва, а не як автохтонна самоназва населення.

Чому Російська імперія обрала саме цю назву? Використання назви «Молдавія» прямо вказувало би на факт незаконної анексії та порушення територіальної цілісності Молдавського князівства. Натомість імперська назва «Бессарабия» звучала нібито «історично», але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

Після утворення Молдавської РСР 2 серпня 1940 року назва "Бессарабия" зникла з офіційного радянського дискурсу і була небажаною. В документах, підручниках, ЗМІ, картах його старанно уникали. У повсякденному житті всередині МРСР слово "Бессарабія" стало майже табу - його сприймали як натяк на імперське минуле. У сучасній Молдові термін залишається токсичним, його уникають або використовують із негативним відтінком.

В Україну цей імперський термін прийшов у 2014 разом із фінансованою з росії сепаратистською "Бісорабською народною республікою". СБУ розігнало сепаратистів, деякі втекли в росію, деякі лягли на дно, а ось сепаратистські видання «Бессарабия-информ», «БессарабияUA», «Бессарабия-Махала» досі існують і ведуть свою антиукраїнську діяльність. 

Найбільш злостна з них - «Бессарабия-информ», яку фінансує Олександр Дубовий. Вони цілеспрямовано замінюють всі українські офіційні назви районів, територій і громад на «Бессарабия». Напевне саме в цьому полягає їх основне завдання - публікувати новини зі словом «Бессарабия».

Так само діє «Бессарабия-Махала», втім там вигадали термін «Українська Бессарабия». Видання пов'язують з Антоном Кіссе, до того ж "українські бісоараби" отримують гранти спрямовані на знищення української національної ідентичності і на пропаганду ЛГБТ. Також вони створюють неіснуючу "бессарабську культуру", здебільшого "бессарабську кухню", видаючи за неї болгарські, молдовські та українські страви. Варто нагадати що донецькі сепаратисти як обгрунтування створення "ДНР" постійно долдонили про "[неукраїнський] народ Донбаса" і "особливу [неукраїнську] культуру Донбаса".
Тобто схема від створення "народу" і "культури" і до референдуму з подальшим приєднанням до росії є робочою.

«БессарабияUA» утримує болгарин Віктор Куртєв - засновник громадської організації "Центр розвитку Бессарабії", яка "сприяє соціально-економічному та культурному процвітанню Бессарабського краю". Куртєв є спонсором Ярослава Кічука — ректора ІДГУ, який "підтримує ініціативи, спрямовані на збереження унікальної етнічної ідентичності Бессарабії". В ІДГУ явно за спонсорської підтримки діє ще один бісораб - викладач Віктор Дроздов, який маніакально просуває термін "Південна Бессарабія", якого навіть в імперії не існувало. Нещодавно і Кічук і Дроздов давали свої інтерв'ю сепаратистському виданню «Бессарабия-информ», і там у них "Південна Бессарабія" звучала через слово. Кічук навіть назвав ІДГУ "кращим університетом "Південної Бессарабії"

Якщо підсумувати, загальну суть діяльності цих сепарських сайтів, її можна визначити як "Аби не українське". Відома сепарка Ірина Королькова - радниця мера Ізмаїла Абрамченка - навіть вигадала для них термін "многонациональный народ" (Ізмаїла, Бессарабии) - щоби сховати в ньому рашистів-путіністів і не згадувати про українців. 

Є ще одна важлива особливість цих сайтів - вони надто прихильно ставляться до фашистської росії. Вони ніколи її не сварять, не проклинають, не засуджують. Взагалі не згадують в негативному аспекті - у них просто "прилітають [чиїсь] дрони", "атакує [невідомий] ворог" і таке інше.

А слово "Бессарабия" в їх назві, в назвах їх тг-каналів і пабліків, впихування цієї назви куди тільки можна, "працює" навіть на візуальному рівні для втовкнення цієї назви нам в голови як актуальної і робочої: "Бессарабія існує".

Ця технологія у комунікаціях має назву:
- ефект повторення - чим частіше людина бачить слово/назву, тим більш “нормальною” і знайомою вона здається
- фреймінг - як саме створюється/подається реальність через слова
- нормалізація через мову - коли термін починає сприйматись як природний і актуальний.

Ідея створити Бессарабську Народну Республіку "з метою захисту інтересів національних громад Бессарабії" не померла

Маніакальність, з якою ці сепарські видання роками просувають назву "Бессарабия", свідчить про потужне фінансування.

І тут постає питання "НАВІЩО"?
Відповідь існує лише одна: з метою створення сепаратистської "Бісорабської народної республіки" (БНР) з подальшим референдумом щодо приєднання до фашистської росії.

А НАВІЩО це ділкам - спонсорам/бенефіціарам БНР? Відповідь є вкрай простою - вони хочуть бути царьками БНР, не залежати від України, не платити податки, контролювати порти та виробництво продукції СГ і взагалі робити там що заманеться.

Українці мають остаточно знищити рашистський проєкт «Бессарабия», тому що він є проявом гібридної війни фашистської росії проти України

Російське поняття «Бессарабия» не є нейтральним історичним терміном - це імперський і радянський конструкт, який цілеспрямовано використовується для підготовки анексії українських територій. 

Назву «Бессарабія» використовують як інструмент маніпуляції історичною пам’яттю з метою протиставлення півдня Одещини Україні. Для цього вороги навіть вигадали термін «Південна Бессарабія».

Втім є нюанс.

«Бессарабія» - це ІМПЕРСЬКА НАЗВА яка була закріплена у назві Бессарабської області, згодом Бессарабської губернії (до 1917 року).

А відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» назви територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією,
- вважаються пропагандою російської імперської політики.

А російська імперська політика визнається злочинною та засуджується.

* * *
Тому, товаріщі сепари, перейменовуйте свої сепарські антиукраїнські видання що пропагують російську імперську політику.

Просимо СБУ, ООВА звернути нарешті увагу на сепарське антиукраїнське кубло що діє на Півдні Одещини, і знову загнати цих недобитків БНР за Можайськ як ви це вже робили в 2014-15 роках.

Артур Буц 

Пушкин в письме к Александру Шишкову: 

«Был, братец, я в Украине проездом из Кишинева. Ничто больше так не поражает меня, как отличие украинца от русского. Первый и умнее и красивее и ловчее во всяком деле нашего горемычного захудалого и занюханного мужика. Наш, лапотный, весь в изорванной овчине, придавлен поверх паршивых своих волосьев бесформенным колпаком. Пахнет от него, пегого и малахольного, горестию и тоскою, печалью да безысходностью. Взглянешь в него, зачуханного до невозможности, и такая изжога подступит, что бежишь скорее от этой протухшей кулебяки к цыганам и шампанскому. Украинец, наоборот. Рослый и чернявый, в смазных салом сапогах и шароварах, ходит повсюду и легко смеется, и поет свои мелодичные песни, почесывая с приятельственной ухмылкой шикарные и пушистые усы».  

1831 г.

В Україні викрито змову сепаратистів щодо створення рашистського анклаву “Бессарабия”

У сепаратистів, які ведуть гібридну війну проти України і будують “Бессарабскую народную республику” на півдні Одещини, стався грандіозний зашквар.

Один з провідних сепаратистів – історик Віктор Дроздов, який давно обслуговує інтереси замовників цього сепаратистського утворення, нещодавно проколовся і випадково опублікував воєнну мапу СРСР 1940 року надруковану для вторгнення в Румунію (нагадаємо, в 1939 Сталін і Гітлер уклали пакт про розділ Європи, зокрема про окупацію Румунії).
Цікаво, що в Румунії в 1918-1940 не існувало «Бессарабии», а на російських картах вона була.

Так само на думку Дроздова, російський пропагандистський фантом «Бессарабия», що потрібен путіну для анексії, існує в Україні.
Більше того, сепаратист вигадав «Южную Бессарабию» потрібну сучасним сепаратистам-бессарабам для обгрунтування претензій лише на південь Одещини, бо всю російську «Бессарабию» що включає Молдову, вони не тягнуть.

Своє унікальне сепаратистське дослідження Дроздов опублікував на фейковій сторінці “УІНП-Одеса”, яку він особисто створив і яка нібито є сторінкою не існуючого в природі одеського філіалу Українського інституту національної пам’яті.

Коли Дроздова було викрито, він злякався і почав на сторінках сепаратистського видання «Бессарабия-информ» виправдовуватись і спростовувати сам себе що «Бессарабия» – це не російська назва.

Але що так налякало сепаратистів?

Вони налякані тим, що вони випадково видали справжню мету створення «Бессарабии» в Україні – це ВИПРАВДАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ.

Сепаратисті переконані, що створена в 1812 в результаті російсько-турецької війни 1806–1812 років “Бессарабская губерния навсегда является святой исконно руSSкой землей, которую в 1918 захватили коварные румыны, но освободитель Сталин в 1940 “присоединил” ее к СССР. Теперь эту святую руSSкую землю, политую кровью дедов, захватили украинцы – поэтому освободитель Путин имеет исторические основания чтобы справедливо присоединить Бессарабию к России и вернуть ее в родную гавань. Таким образом война, которую ведет Путин против украинцев – святая и освободительная”.

Саме на реалізацію такої концепції, як частини гібридної війни, працюють сепаратисти-бессараби. Звісно вся їх наполеглива праця щедро фінансується, інакше ми не мали би просто шаленого безперервного багаторічного запровадження цієї російської «Бессарабии» на території Одещини.

Отже, термін «Бессарабия» спеціально просувають, щоб:

Тепер про історію російського терміна «Бессарабия».

1. Походження Бессарабської губернії (1812)

Бессарабська губернія Російської імперії була створена у 1812 році внаслідок російсько-турецької війни 1806–1812 років. Вона виникла на окупованих землях Молдавського князівства — на території колишніх молдавських цинутів (округів) з нав’язаною імперією штучною російською назвою.

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення цього краю. В ужитку були назви «Молдавська земля», ara Moldovei, «прутсько-дністровські землі».

2. Відсутність Basarabia de jure до 1812 року

Не існувало жодної адміністративної одиниці з такою назвою ані в Молдавському князівстві, ані в Османській імперії: не було ні краю, ні санджаку, ні еялету, ні округу з назвою Basarabia.

Назва Basarabia не була чинною офіційною назвою, не використовувалася в адміністрації та не мала правового статусу. Вона траплялася лише епізодично — у поодиноких західних хроніках та на деяких картах XV–XVII століть — і стосувалася виключно вузької південної зони (Буджака), без будь-якого юридичного значення.

Отже, до 1812 року це була нефункціональна, нечинна й фактично «мертва» назва.

De jure Basarabia у 1812 році не існувала.

3. Імперський акт перейменування

Російська імперія створила адміністративну одиницю з назвою, яка не мала жодної попередньої адміністративної реальності. Назва «Бессарабия» була нав’язана зверху через імперську бюрократію, армію, церкву та картографію.

Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська колоніальна назва, а не як автохтонна самоназва населення.

Використання назви «Молдавія» прямо вказувало б на факт незаконної анексії та порушення територіальної цілісності Молдавського князівства. Натомість назва «Бессарабия» звучала нібито «історично», але при цьому не мала чинного носія, правонаступника чи юридичного наповнення.

Це була ідеальна колоніальна етикетка — історично порожня, але зручна для імперського наративу.

4. 1856 рік: урізання губернії та реваншизм

Після Паризького мирного договору 1856 року Бессарабська губернія була урізана: Росія втратила Кагульський, Болградський та Ізмаїльський повіти — територію Буджака. Унаслідок цього губернія перестала бути прикордонною по Дунаю, що стало для Російської імперії серйозним геополітичним ударом.

Саме ця поразка зумовила швидкий курс на реванш, реалізований у 1878 році через повторну анексію Буджаку.

5. Радянське успадкування імперського міфу

Російський термін «Бессарабия», запроваджений у 1812 році, був свідомо збережений і відтворений СРСР. Його використовували для створення ілюзії «незавершеного територіального питання», подання 1918 року як нібито «захоплення Бессарабии Румунією» та легітимації ультиматуму і окупації 1940 року.

Саме тому на радянських картах систематично фігурувала «Бессарабия», у пропаганді вживалася формула «оккупированная Румынией Бессарабия», а факт самоліквідації імперської «Бессарабии» як політичного суб’єкта у 1918 році повністю ігнорувався.

6. 1918 рік: зникнення імперської «Бессарабии» як суб’єкта

Після 27 березня 1918 року імперська «Бессарабия» перестала існувати як політичний і адміністративний суб’єкт, і в складі Румунії не існувало жодної адміністративної одиниці з такою назвою.

Натомість «Бессарабия» продовжувала існувати виключно в російській та радянській картографії й пропаганді.

7. «Бессарабия» як радянський конструкт 1940 року

На радянських воєнних картах 1940 року чітко позначено «Бессарабию» — заштриховану територію між Прутом, Дністром, Дунаєм і Чорним морем. Це була не адміністративна одиниця Румунії, а колишня губернія Російської імперії (1812–1917), штучно «реанімована» СРСР на папері напередодні анексії.

1. Назва «Бессарабия» була імперською адміністративною конструкцією, штучно поширеною на окуповану територію. Вона не була первинною народною чи історичною назвою цього краю.

2. У 1812 році Російська імперія не «успадкувала» ніяку Basarabia, бо її не існувало. Вона створила Бессарабську область на окупованій землі Молдавського князівства та надала їй штучну назву, яку СРСР згодом використав як нібито доказ історичної тяглості.

Фальсифікація №1: «Бессарабия — исконно руssкая земля»
У 1812 році не існувало «Бессарабии» як історичної землі й не існувало російської державної традиції на цих територіях.

Факт: була анексована частина Молдавського князівства і створена штучна адміністративна одиниця з вигаданою назвою.

Фальсифікація №2: «Бессарабию захватили румыны в 1918»
У 1918 році вже не існувало Бессарабської губернії й не існувало російського суверенітету; існувала Молдавська Демократична Республіка.

Отже, «захоплювати» було нічого і ні в кого.

Фальсифікація №3: «освободитель Сталин в 1940»
1940 рік означав ультиматум, окупацію, депортації, розстріли та ліквідацію румунських еліт.

Називати це «визволенням» можливо лише в межах тоталітарної пропагандистської мови. Насправді солдати РКЧА не “визволителі”, а окупанти.

Артур Буц, Ізмаїл-онлайн, 24.01.2026