Дякую!
- 01.01.16, 21:00
Хочу подякувати нашому герою, Степану Андрійовичу, за боротьбу за Україну, за ідею розвитку України, за захист українців. Дякую за Україну!
16
Про співтовариство
Історично-розважальне співтовариствоСтатті і цікавинки про український націоналізм і культуру, українську боротьбу і незалежність, про наших героїв, і ворогів, сучасне та минуле
Шукати в архіві
Важливі замітки
Патріотизм VS «вишиватництво»
- 20.07.15, 13:13
Радіо Свобода. Гість програми «Молодь Плюс»: Вадим Красноокий, соліст гурту «Mad Heads XL»
А якими на вашу думку є ознаки патріотизму й вишиватництва? І що для вас значить вишиванка?
2
Що робити з учителями-украї
- 12.07.15, 13:30
Як захистити дітей від вчителя-пропагандиста? Які закони на них діють? Поради від головного спеціаліста Міністерства освіти та науки Раїси Євтушенко, заступника начальника департаменту СБУ Юлії Лапутіної та начальника відділу освіти міськради Слов’янська Вадима Овчаренка. Матеріали від "Радіо Свобода"
P. S. Ватани, йдіть лісом. Спочатку згадайте як ви раділи побиттям на Майдані, а потім вже розказуйте про повагу до чужої думки і "свободомисліє"
11
Кабмін обмежив можливість допомогати армії через волонтерів
- 11.07.15, 15:25
У Яценюка визначили, кому можна збирати гроші для збройних сил
Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення публічного збору коштів для бійців, зазначивши, що кошти можуть збирати лише благодійні фонди або представники Міноборони.
Відповідна постанова уряду 30 червня затвердив прем’єр Арсеній Яценюк.
[ Читати далі... ]
1
З Днем Конституції України!
- 28.06.15, 08:00
Вітаю дорогих патріотів і мужніх захисників нашої Батьківщини з Днем Конституції України! Хай завди буде сонце, радість і Україна!
11
На Львівщині виявлене велике поховання вояків УПА
- 13.05.15, 13:40
На Львівщині виявлене найбільше за багато років поховання вояків УПА
На Сколівщині, що у Львівській області, в урочищі «Альтана» виявлено близько 30 людських останків. За інформацією комунального підприємства «Доля» Львівської облради, більшість належить воякам УПА.
Дослідники зняли верхній шар землі у восьми місцях і в ямах виявили два тризуби, один на кашкеті, залишки військової форми упівців, також німецької і радянської, ґудзики.
«Навіть виявили форму німецького морського вояка, прострілений кулею годинник. Нам про людські кістки на цій території повідомили місцеві активісти. Як виявилось кілька тижнів тому, чорні археологи розкопали місце і, вочевидь, забрали якісь предмети, а половину людських кісток кинули збоку. Їх і побачили селяни. Також у похованнях ми знайшли радянські монети 1946 року», – розповів керівник пошукового підприємства «Доля», депутат Львівської облради Святослав Шеремета.
Місцеві мешканці ще на початку 90-х розповідали про те, що урочище «Альтана» було місцем поховання у період руху опору, з другої половини 40-х років і до 1952-го.
У районі дуже активно працював відділ НКВС, який нищив повстанців. Енкаведисти після бою звозили тіла упівців на упізнання, потім арештовували і допитували рідних загиблих. Відтак на місці виявленого поховання можуть бути також тіла і закатованих вояків УПА та їхніх близьких, вважають дослідники. Як стверджували старожили, людей вивозили на фірах в урочище й там скидали у потік, а не закопували. Але, як виявилось, тіла таки скидали в ями.
Дослідники припускають, що виявлять десятки людських останків. Зараз розпочали проводити їх ексгумацію.
Скільки саме людей спочиває в урочищі «Альтана», невідомо. На меморіальній таблиці, встановленій кілька років тому в урочищі, викарбовані імена 200 людей.
8
Роздуми члена ОУН про націоналізм і Д. Донцова
- 20.04.15, 15:49
Організація Українських Націоналістів різко відмежовувалась як від італійського фашизму, німецького нацизму так і націоналізму Донцова.
Цікаві і змістовні роздуми голови рефентури з пропаганди ОУН Володимира Мартинця.
Робили це вони свідомо, бо так І. Мазепі, як іншим соціял-демократам, подібно як усім іншим партійникам, було добре відомо, що ОУН ані не наслідувала, ані не прийняла чи конкретизувала, ані не пропаґувала чи хочби тільки популяризувала ідеологію італійського фашизму, а навпаки в низці енунціяцій і публікацій (напр. "Фашизм" проф. О. Мицюка) відмежувалася від неї. Але це ніяк не перешкоджало партійникам (які навіть не цікавилися ідеологією і програмою ОУН) цілими роками вести настирливу, вперту, брехливу пропаганду, немов то український націоналізм це "копія чужих рухів", це "фашизм", "український нацизм" і саме завдяки отій пропаганді наші вороги — поляки і большевики — заговорили й собі про "німецьку інтригу", "українських фашистів", "нацистів" та ін.
НЕЗНАЙКИ І ВСЕЗНАЙКИ УТОТОЖНЮЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ З ДОНЦОВСТВОМ
Побіч партійних противників плутанину щодо особи Д. Донцова та його впливів в організованім українськім націоналізмі вносили і далі вносять незнайки, з яких дехто стає в позу всезнайка. Вони то утотожнювали і утотожнюють донцовство з організованим націоналізмом та визнавали Донцова батьком українського націоналізму.
А втім сприяли тому зовнішні обставини. Справа в тому, що ідеологічно-програмова та вишкільна література ОУН по нинішній день не є велика. Але важніше те, що перед 2-ою світовою війною і ця невелика література УВО-ОУН була не тільки нелегальною на територіях, окупованих большевиками, але й під іншими окупаціями, зокрема на українських землях під Польщею. Не дивно, що поширення цієї літератури стрічало великі труднощі, а тому було обмежене, отже ця література не могла бути кожному бажаючому доступною. Крім цього не кожний її бажав мати вже хоч би тому, що Небезпечно її було посідати та наражало її власника на тюрму: так напр. за "Сурму" і "Розбудову Нації" польські суди засуджували на кілька років ув'язнення, а були випадки засуду на 8 років! Тому і з цих причин, і у висліді труднощів кольпортажі, і в наслідку утруднених транспортів із закордону, поширення підпільної літератури УВО-ОУН було дуже обмежене, а в додатку час її поширення дуже короткий: коли легальна книжка чи журнал мали "довге життя", бо вони могли довгими роками переховуватися по публічних і приватних бібліотеках, де були постійно до розпоря'димості, то коротке було життя нелегальної книжки, журналу чи часопису, які з таким трудом дійшли на призначене місце до рук читача, бо в обличчі постійної загрози ревізії і арештувань їх треба було часто дуже скоро нищити. А втім і ті читачі, яким підпільна література була доступна, не все діставали її постійно, число за числом чи книжка за книжкою.
Коли така була доля літератури УВО-ОУН, то в тому часі "Вістник" і твори Д. Донцова були друковані легально в Польщі, ні один твір, включно з "Націоналізмом", не був конфіскований польською цензурою, і тому були вони доступні кожному не тільки в книгарнях і бібліотеках, але навіть в'язням у тюрмі. Скільки то людей познайомилося з "Націоналізмом" Донцова саме в тюрмі! І саме людей, які "нічого не читали" або дуже мало читали на волі! Не дивно, що такі люди за деревами не бачили лісу. І не дивно, що для декого ідеологія українського націоналізму обмежувалася до "Націоналізму" Донцова і "вістниківства": отже є один ідеолог, що більше, батько українського націоналізму Донцов (ось ТЭ.К у ЯК. В. Липинський є одиноким ідеологом українського гетьманства) і є ОУН, яка цю ідеологію визнає і здійснює (як у гетьманців "Союз Гетьманців-Державників"). Справді все виходило просто і навіть не треба було собі морочити голову запитом: Як це так — ідеолог живе собі явно-славно в Польщі, друкує легально і за дозволом польської цензури ідеологію націоналізму, а визнавці цього ж націоналізму, члени УВО-ОУН, чомусь то сидять або в підпіллі, або закордоном, або в тюрмах, де вони — чи не дивно? — можуть зовсім легально й з дозволу окупаційних судових властей читати "Націоналізм" Донцова. Що більше, не морочили собі цим голови навіть деякі націоналісти, мало обзна-йомлені з ідеологією ОУН, для яких Донцов також був батьком українського націоналізму і одиноким, — а коли не одиноким, то найбільшим — ідеологом українського націоналізму.
Цікаві і змістовні роздуми голови рефентури з пропаганди ОУН Володимира Мартинця.
Робили це вони свідомо, бо так І. Мазепі, як іншим соціял-демократам, подібно як усім іншим партійникам, було добре відомо, що ОУН ані не наслідувала, ані не прийняла чи конкретизувала, ані не пропаґувала чи хочби тільки популяризувала ідеологію італійського фашизму, а навпаки в низці енунціяцій і публікацій (напр. "Фашизм" проф. О. Мицюка) відмежувалася від неї. Але це ніяк не перешкоджало партійникам (які навіть не цікавилися ідеологією і програмою ОУН) цілими роками вести настирливу, вперту, брехливу пропаганду, немов то український націоналізм це "копія чужих рухів", це "фашизм", "український нацизм" і саме завдяки отій пропаганді наші вороги — поляки і большевики — заговорили й собі про "німецьку інтригу", "українських фашистів", "нацистів" та ін.
НЕЗНАЙКИ І ВСЕЗНАЙКИ УТОТОЖНЮЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ З ДОНЦОВСТВОМ
Побіч партійних противників плутанину щодо особи Д. Донцова та його впливів в організованім українськім націоналізмі вносили і далі вносять незнайки, з яких дехто стає в позу всезнайка. Вони то утотожнювали і утотожнюють донцовство з організованим націоналізмом та визнавали Донцова батьком українського націоналізму.
А втім сприяли тому зовнішні обставини. Справа в тому, що ідеологічно-програмова та вишкільна література ОУН по нинішній день не є велика. Але важніше те, що перед 2-ою світовою війною і ця невелика література УВО-ОУН була не тільки нелегальною на територіях, окупованих большевиками, але й під іншими окупаціями, зокрема на українських землях під Польщею. Не дивно, що поширення цієї літератури стрічало великі труднощі, а тому було обмежене, отже ця література не могла бути кожному бажаючому доступною. Крім цього не кожний її бажав мати вже хоч би тому, що Небезпечно її було посідати та наражало її власника на тюрму: так напр. за "Сурму" і "Розбудову Нації" польські суди засуджували на кілька років ув'язнення, а були випадки засуду на 8 років! Тому і з цих причин, і у висліді труднощів кольпортажі, і в наслідку утруднених транспортів із закордону, поширення підпільної літератури УВО-ОУН було дуже обмежене, а в додатку час її поширення дуже короткий: коли легальна книжка чи журнал мали "довге життя", бо вони могли довгими роками переховуватися по публічних і приватних бібліотеках, де були постійно до розпоря'димості, то коротке було життя нелегальної книжки, журналу чи часопису, які з таким трудом дійшли на призначене місце до рук читача, бо в обличчі постійної загрози ревізії і арештувань їх треба було часто дуже скоро нищити. А втім і ті читачі, яким підпільна література була доступна, не все діставали її постійно, число за числом чи книжка за книжкою.
Коли така була доля літератури УВО-ОУН, то в тому часі "Вістник" і твори Д. Донцова були друковані легально в Польщі, ні один твір, включно з "Націоналізмом", не був конфіскований польською цензурою, і тому були вони доступні кожному не тільки в книгарнях і бібліотеках, але навіть в'язням у тюрмі. Скільки то людей познайомилося з "Націоналізмом" Донцова саме в тюрмі! І саме людей, які "нічого не читали" або дуже мало читали на волі! Не дивно, що такі люди за деревами не бачили лісу. І не дивно, що для декого ідеологія українського націоналізму обмежувалася до "Націоналізму" Донцова і "вістниківства": отже є один ідеолог, що більше, батько українського націоналізму Донцов (ось ТЭ.К у ЯК. В. Липинський є одиноким ідеологом українського гетьманства) і є ОУН, яка цю ідеологію визнає і здійснює (як у гетьманців "Союз Гетьманців-Державників"). Справді все виходило просто і навіть не треба було собі морочити голову запитом: Як це так — ідеолог живе собі явно-славно в Польщі, друкує легально і за дозволом польської цензури ідеологію націоналізму, а визнавці цього ж націоналізму, члени УВО-ОУН, чомусь то сидять або в підпіллі, або закордоном, або в тюрмах, де вони — чи не дивно? — можуть зовсім легально й з дозволу окупаційних судових властей читати "Націоналізм" Донцова. Що більше, не морочили собі цим голови навіть деякі націоналісти, мало обзна-йомлені з ідеологією ОУН, для яких Донцов також був батьком українського націоналізму і одиноким, — а коли не одиноким, то найбільшим — ідеологом українського націоналізму.
1
