Спади мені дощем на груди, Пустелю-душу ороси – Я стану жить. Я мріять буду Як мріють ранками ліси, Коли салютами-громами Гуркоче небо навесні. Ти тільки спокою ні грама Не дай воскреслому мені. Якщо ж ти хмара, а без грому, Якщо ти буря без води – Пливи у далеч невідому, А душу збоку обійди…

Згадай же,дівчино той вечір чудовий, Там,де ми кохались колись, Ти пісню співала,під звуки бандури, А я тобі в очі дививсь... Ти пісню скінчила,і очі закрила, На груди схилилась мені, У вечір чудовий ти душу забрала, У мене забрала зовсім. Не правда ,козаче,-ти з мене смієшся! Ще ймати твоя наріка, І люди сміються із нас із тобою, Я мушу тебе покидать. Розбилась сулія,-пропала надія, Заплакали очі мої, Любив я дівчину,та й та ізмінила, І серце забилось в груддях... Тепер ...

Читати далі...

Прости,Україно!Прости ,матір мила, За рани тяжкі,що вчинили тобі, Бо більше ніколи,не буде добра нам, На зболеній болем священній землі! Ой,перша та рана,-земля наша рідна! Віками ділилась добром з усіма, За що ж така доля ,за що ж така кривда?- В лабетах Чорнобиля-твоя весна! А рана та друга ,-згвалтована мова! Одна із прекрасних в слов'янськім роду О ,древній народе,та деж твоя гордість? Ти честь свою губиш,у всіх на виду! А рана та третя,-то нашії діти! Не макові квіти ,а...

Читати далі...

Не розхитуй на хвилі життєвій човна,-не хитай! Не хитай!Не хитай! Не розпитуй весну,чи спізнилась вона,-не питай! Не питай!Не питай! Через радощі й болі леліють літа,-журавлі! Журавлі!Журавлі! Де тополі у полі у сутічній мліють імлі! Імлі!Імлі! Де на жорнах одвіку мололись і мука й мука! Мука!Мука! І на щастя підкови кувала дідівська рука! Рука!Рука! Де і татове слово і мамина...

Читати далі...

Коли зустрінеться іще така душа? Розхристана, -ні випити,ні вилляти… За все болить,ще мить,ще мить і вилетить, Бо не холодна ,не витка .як у вужа. Коли зустрінеться іще така душа? Літами вибита ,викручена ,вим’ята, ЇЇ хотіли, і не раз, у мене вийняти, Та ні копійочки за нею ,ні гроша… Коли зустрінеться іще така душа , Візьму її і всю на люди –виведу, Відкриту навстіж у розгорнутому вигляді , Вона ніколи і нікому –не чужа.

Може я на самому краю вже стою, Жовте листя торкнулось долонь, І взяло мою душу в полон, У раю,де ще літом і яблука-просто так! Чую я ,о,наївна ,свята-простота! Це торкаються неба чолом, І лягають на серце теплом, Не втаю-у червоному золоті яблука! Може я на краю вже стою-без коня! Попелище,сокира й літа, Полину гіркота і стерня! Де літа шелестіли під зорями-суєта! Чую я –ти ніде не ходив –навмання! Бо вступала весна в стремена, ...

Читати далі...

Недумано,негадано.. Недумано, негадано забігла в глухомань, Де трави пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м"ятою, аж холодно джмелю... А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю. Ловлю твоє проміння крізь музику беріз, Люблю до оніміння, до стогону, до сліз. Без коньяку й шампану і вже без вороття Я п"яна, п"яна, п"яна на все своє життя!

Ви знаєте, як ніжно пестить вітер? Ви відчували лагідні обійми? О, як голубить! – Буйно і нестримно Вуста цілує, радісно сміється, Волосся гладить, рвучко доторкнеться Тугих грудей, і раптом осміліє, Цілунками гарячими укриє, На вухо щось таємне прошепоче, І зазирне закохано вам в очі, І леготом погідним приголубить, І знову, й знову зацілує губи. Ви знаєте, як ніжно пестить вітер? – Прихилить небо, розпорошить квіти, Пелюстками тендітними укриє, І подихом закоханим зігріє. І...

Читати далі...

Травою ніжною я огорну твій легкий крок, Росою чистою впаду в прим"ятий слід. Світанок - це рапсодія для двох, Хмільними чарами повитий білий світ. Заграє перший промінь у саду, Замерехтить в рясній росі світання. Світанок - я туманом припаду В обійми милого, у трепетне чекання. В його долоні покладу чоло І зашаріюсь, як мала дитина. Світанок - о незміряне тепло, Цілунками голубить нас невинно! І я сльозою щастя затремчу, Маленький страх душі омию. Світанок сонцесяйную...

Читати далі...

Не розхитуй на хвилі життєвій човна,-не хитай! Не хитай!Не хитай! Не розпитуй весну,чи спізнилась вона,-не питай! Не питай!Не питай! Через радощі й болі леліють літа,-журавлі! Журавлі!Журавлі! Де тополі у полі у сутічній мліють імлі! Імлі!Імлі! Де на жорнах одвіку мололись і мука й мука! Мука!Мука! І на щастя підкови кувала дідівська рука! Рука!Рука! Де і татове слово і мамина...

Читати далі...