Прости,Україно!(М.Балема)

Прости,Україно!Прости ,матір мила,
За рани тяжкі,що вчинили тобі,
Бо більше ніколи,не буде добра нам,
На зболеній болем священній землі!

Ой,перша та рана,-земля наша рідна!
Віками ділилась добром з усіма,
За що ж така доля ,за що ж така кривда?-
В лабетах Чорнобиля-твоя весна!

А рана та друга ,-згвалтована мова!
Одна із прекрасних в слов'янськім роду
О ,древній народе,та деж твоя гордість?
Ти честь свою губиш,у всіх на виду!

А рана та третя,-то нашії діти!
Не макові квіти ,а маків дурман!
Нема вже нічого св'ятого на світі!
Ми вірем у гроші,все інше-обман!

Прости,Україно!Прости ,матір мила!
За рани тяжкі ,що вчинили тобі!
Бо більше ніколи ,не буде добра нам,
На зболеній горем священій землі!