Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Цыганка Аза (сонет)

                   

                           

                            Девушка очень простая,

                            Но фигуркой красиво сложена,

                            В черные волосы роза вложена,

                            Она песни поет воздыхая.


                            Сердце рвется ее внимая,

                            И душу трогает струна,

                            Чувства нежные задевает она,

                            Песни любви напевая.


                            В них русская удаль звучит,

                            Страсть в них бьет и кипит.

                            Она поет без приказа.


                            В рай поднимается,спускается в ад,

                            Ее слушать каждый рад,

                            Цыганку по имени Аза.

                                         

Скрипка

                    

                               

                             Солнце садилось за море,

                             Золотом отливала морская вода,

                             Чайки кружились в небесном просторе,

                             Прощальные гудки подавали суда.

                             Рыдала скрипка тоскою тревожной,

                             На берег катилась волна,

                             Казалась мечта такой невозможной,

                             Но вдруг осуществилась она.

                             Мы полюбили друг друга,

                             Словами излили чувства свои,

                             В пестром созвучии цыганского круга,

                             Смычок нам пел о любви.

                             Мы слушали дивные звуки,

                             Как страстно звенела струна,-

                             В любви,не надо разлуки,

                             Все чувства разрушает она!

                             Любите всегда и будьте любимы,

                             В любую погоду,ночи и дня!-

                             И будете вы Богом хранимы!-

                             Так пела скрипка звеня. 

                                  

Поет і Соловей

  • 24.03.12, 22:52


Незримий Соловей гніздечко звив
В кущі трояндовім і для людей співав.
Сіренький Музикант в пітьмі нічній
Такі мелодії, такі колінця видавав!

Так і Поет: він скромний, непримітний,
В яскравім натовпі не зразу і впізнАєш!
Але коли почне творити Пісню,
Любові свічку у пітьмі запалить!

Вогонь палає у Митця у грудях -
Летить мятежний витвір до небес!
Прекрасне Пташка в душах будить,
Велике будить у серцях Поет!



Тахикардия 80

  • 24.03.12, 21:59
Однажды, Тебе станет грустно, одиноко
И Ты... так осторожно - на мою страницу.
И сердце все в тахикардии, ровно столько... (80)
Возможно, даже, я сегодня Тебе снился.
Возможно, даже где то с памяти свалился
Иль может быть прощание всплыло и горько...
Ты будешь пристально смотреть на мои фото,
Искать в них хоть бы капельку "я помню",
Но снимки новые, я не один, на них есть кто-то...

Весна садовода:)

  • 24.03.12, 21:43

Вот солнышко пригрело  И ветерок затих, В саду я между делом Писать решила стих:) И как ребёнок рада - Опять пришла весна; Наряд зеленый саду Примерила она. Прекрасная погода, В зиме осталась лень, Я в "позе садовода" Торчу в саду весь день! Здесь шубу листьев прелых Снимаю с грядок я, Чтоб столнышком прогрелась И ожила земля. Вверх тянутся тюльпаны И крокусы цветут, Зелёными ростками Пестрит всё там и тут. С росточков осторожно Снимаю прелый лист, Ведь повредить не сложно Их крохотную жизнь. Смеётся день весенний. Взирая, как везде: Я то на четвереньках, То на одной ноге Руками и граблями, Согнувшись пополам, Гребу между цветами И убираю хлам. Пройдет неделек пару И, восхищая взгляд, Огнём моих тюльпанов Заполыхает сад. Ну, а пока, природа Лишь встала ото сна - Я в "позе садовода" Весь день - пришла весна!

ИГРА СЛОВ - 359

  • 24.03.12, 19:00
под банком БАБКИ к справедливости взывали –
хотели, чтобы те им «БАБКИ» отдавали.

І буде день, і буде пісня...

  • 24.03.12, 11:55


Заскімлить десь авто на повороті,
Ще мить - й на землю ляже тиша.
Порине місто у м'яку дрімоту,
Лише поет натхненну сповідь пише.

Слова скупі в блокнот лягають-
І оживає образ на його стіні:
Огненні птиці з вірша виринають,
Тріпощуть крила янгола в пітьмі.

Навшпиньки мальви  визирають із-за тину,
Забутий горщичок сумує за вікном.
Летить додому зграя лебедина -
Вже відпускає діток закордон...

Душа поета не бажає спочивати -
Усе життя майне: і до, і після...
А завтра осідлає знов Пегаса,
І буде день, і буде пісня!

Мар’яна САВКА. ТРИПТИХ I

1.

Поза тим, що його не зумієш назвати, Вміють трави рости по коліна, по серце. На листках перезрілої сивої м’яти – Вечорового коника скерцо.

Заплітаєш себе в прохолодні косиці, Де стебло до стебла – як душа за душею. І встають дві зорі – дві сестри – дві черниці Понад вежею. Понад твоєю межею.

2. Ця вежа має літ зо триста Під сяйвом білого світила – Все, що лишилося від міста, В якому б я не заблудила,

Не загубила того дому І стін просторої каплиці. Там дві сестри. І дві зірниці. Черниці. Три століття тому.

3. Люба сестро, стільки живеш, А чи бачила ти, чи знала Ту найвищу з-посеред веж, У яку ти себе сховала?

І не має вона ні стін, Ні межі у лункім безмежжі. Лиш трава росте до колін. І до серця твоєї вежі.

Александру Буйнову --С днем рождения.

  • 24.03.12, 08:41
А Мы   Буйнова поздравляем...

  Шансонов Буйных  мы желаем.        По  жизни радостно шагать.           Талантом залы покорять .

  --------------------Данилов.

Я можу багато...

  • 23.03.12, 21:44


Я руку подати можу,
І хлібом останнім - будь ласка...
Але не тисніть на мене
І не вважайте за ляльку!

Я можу покрити цілунком
І можу збудити звіра.
Та не поїть мене трунком
Сумнівів і недовіри.

Тільки не грайте втиху,
Мишкою бути не згодна.
В неволі не можу дихать,
Мені так важлива свобода!

Я можу вас вічно чекати
І можу сказать: "Прощавайте"...
Я можу всього багато -
Ви ж зайвого не обіцяйте...