О сообществе

Останнім часом бачу на порталі завелику кількість людей, особливо молоді, які розповідають нісенітниці про життя у Радянському Союзі - накшталт як все було чудово, яка була безкоштовна медицина, які були чудові продукти харчування і як всі нібито чудово жили! Цей абсурд вже трохи обрид, тому пропоную у цьому співтоваристві розміщувати матеріали про те, яким справді було життя у "країні - казці" СРСР. СРСР і війна. СРСР і що воно дало Україні. Ну і все в такому дусі. Гумор також привітається.
Вид:
краткий
полный

СРСР

Переможне жебракування / хода в США

  • 20.08.13, 15:46
Переможне жебракування хода соціалізму в США
http://obozrevatel.com/abroad/85341-profsoyuzyi-budut-suditsya-s-detrojtom-iz-za-bankrotstva.htm

Союз нерушимый республик свободных
Сплотил навеки Великий Нью-Йорк.
Да здравствует созданный волей народов
Единый, могучий Американский блок!

Славься, Отечество наше свободное,
Дружбы народов надёжный оплот!
Партия демократов — сила народная
Нас к торжеству коммунизма ведёт!

Сквозь грозы сияло нам солнце свободы,
И Обама великий нам путь озарил:
На правое дело он поднял народы,
На труд и на подвиги нас вдохновил!

Славься, Отечество наше свободное,
Дружбы народов надёжный оплот!
Партия демократов — сила народная
Нас к торжеству коммунизма ведёт!

В победе бессмертных идей коммунизма
Мы видим грядущее нашей страны,
И Полосатому знамени славной Отчизны
Мы будем всегда беззаветно верны!

Славься, Отечество наше свободное,
Дружбы народов надёжный оплот!
Партия демократов — сила народная
Нас к торжеству коммунизма ведёт!

Чи можна побудувати соціалізм в Америці?

  • 16.08.13, 21:08
Чи можна побудувати соціалізм в Америці? Можна. Як це зробили в Детройті - колишньому промисловому центрі. Зараз там повний соціалізець. Зате дома продаються по 1 долару.
http://news.address.ua/v-detrojte-prodayutsya-doma-po-tsene-v-odin-dollar-6243/

Шанувальникам пакту Гітлера-Сталіна

  • 16.08.13, 19:19
Дуже часто можна чути від прихильників Сталіна фразу "якщо не подобається пакт Гітлера-Сталіна (де факто, де юре - Риббентропа-Молотова) то денонсуйте його". Повідомляю - порада запізнилася. Пакт був денонсований СРСР.
"Пакт Молотова — Риббентропа в части относительно Польши был денонсирован СССР еще 30 июля 1941 года подписанием Лондонского соглашения с эмиграционным правительством (так называемое соглашение «Сикорский-Майский»). И хотя в документе окончательное решение проблем границы откладывалось на послевоенное время, но раздел Польши был отменен, а границы заявлены как проблемные, неопределенные."
http://argumentua.com/stati/dve-minuty-istoricheskoi-pravdy-lozh-dmitriya-tabachnika

Для тих, кому дорогий СРСР

  • 22.06.13, 01:09

Якщо ви є поціновувачем СРСР, комунізму - дивіться оцей фільм. Розумію, що вам по-барабану, ви реальність не сприймаєте. Ви сприймаєте якісь свої, чи чужі ілюзії, але може хоч в одної людини мізки провітряться.

Моїм друзям дивитись не обов'язково, але зроблено фільм добротно і правдиво. Мені сподобалось.

3.03

  • 02.05.13, 17:10
Прочитав цю замітку у ҐУҐЛ+ і не втримався - зробив перепост тут.Надто вже все живописно описано.Совкам читати обов’язково.

Панове други Кербасай з Діверсеєм надихнули мене на спогади вже двадцятидвох літньої давності...

Саме під "1 Мая" підійде. Мір, труд, май arbeit macht frei.

Замість епіграфа:

"Если бы захотел, я бы и без твоих удобрений рекорды ставил. Да только к чему они мне, рекорды?"
-- Віктор Суворов "Освободитель"

Замість другого епіграфа:

"В монастыре свободно Настя могла читать хоть Троцкого, хоть Бухарина, хоть Радека. Не запрещалось. Даже рекомендовалось. И висели фотографии вождей, которые врагами оказались. Настя на Троцкого часто смотрела. В глаза портрету. А однажды на руки посмотрела. Большая фотография, спокойное лицо, свободное положение тела, руки на животе. А на руках - маникюр. Ногти товарища Троцкого длинны и ухоженны, как ногти стареющей придворной красавицы.

Почему-то эти ногти Насте покоя не давали. Почему-то возненавидела она их. Предлагал товарищ Троцкий ликвидировать семью и собственность. Предлагал всех организовать в трудовые армии. Только не сказал товарищ Троцкий, кто этими трудовыми армиями будет командовать. И как-то пальцы холеные товарища Троцкого, и полированные длинные ногти под ярким красным лаком не вязались с идеей трудовых армий. Или очень даже с этой идеей вязались. Просто закрыла Настя глаза и представила себе, что есть трудовая армия..."
-- Віктор Суворов "Контроль"


Навмисне вживаю слово "колхоз", а не "колгосп". Бо воно як і "радянський" не притамаманне українському світогляду. Правильно буде не "радянський", а саме "совєцкій". Як кажуть в західноєвропейських мовах.


Надворі був 1990 рік, я щойно закінчив "СПТУ №nnn Трактористів-машиністів широкого профілю" ("вузькими дорогами", як ми дожартовували далі). Ну що таке "широкий профіль" у мілітарі-країні совєтів, пояснювати не треба, особливо коли разом з тракторами вивчаєш танкові дизелі і все таке похідне... ;)

Отже, закінчив. А доки вчився я отримував пен... стипендію в училищі - 10 рублів, потім за успішність накинули ще 5 == 15. Плюс до цього місцевий колхоз, видав мені "Посвідку на навчання". Офіційна така "бомага", завдяки якій, я ніби-то офіційно вже працевлаштований відразу після закінчення училища. Ну і відношення до "вільно-вступників" було не таке пієтетне як до нас "кріпосних" з "посвідкою". До того ж, направляючи нас офіційно на навчання, колхоз платив нам пен... ем... стипендію у розмірі 30 рублів. Як жартував мій батько - "Руб у день і рано дома".

Вчився я там заввиграшки. Вже тоді на гусеничному Т-150 міг закрити сірникову коробочку, а пізніше мені ці навички згодилися, щоб закривати сірникову коробочку на Т-330. Наші "майстри виробничого навчання" на це не здатні були (це для "совєцькіх воїнів", що мені щоразу хизуютсья, як вони в армії керували танком "каг свайей рукой", ага - жоден з них БєлАЗ-а не відчував так як я Т-330-го). Екзамени я здавав лише зі шкільних дисциплін, та й то не з усіх - лише з математики, бо з математикою у мене трохи не ладилося, завжди хотів 5, а вище 4 не вилазив. Ну тупий я був...

За успішне навчання, відразу видали мені та ще трьом відмінникам групи - другий клас і шостий розряд.

Звісно, після трьох років отримування пен.... тю зараза причепилося як гімно до закаблука - стиПЕНдії! від колхозу, я мав два роки на той колхоз відпрацювати, або відразу податися до армії, яка "все списувала". Ну мені до армії було ще до осені чекати, - це півліта, ну і ще півосені за моїми підрахунками. Треба якось витримати колхоз.

Прийшов. Посадили мене на Т-25, відомий як "Владімірєц", невеличкий такий тракторець, з двигуном від ДВШ, двоциліндровий, ~40кс.

- Обслуговуватимеш бази з худобою.

Бригада, де я працював, обслуговувала бази великої рогатої худоби, з одного боку м'ясні бички, з іншого дійні корівки. Їх доять, я підганяю діжку, заливають туди те молоко, я відвожу теляткам, їх там годують. Я відвожу дохлих теляток (що померли за ніч) на бійню, що там з ними далі відбувалося - точно не скажу. Коли купуєте м'ясо заливайте його холодною водою і мніть руками, якщо вода стане аж червоною як кров - дохле телятко ви купили, але то таке - лірика... 

Потім відвезти діжку до парилки, де її пропарять паром +200С. Потім силос корівкам, потім навоз з під корівок, потім знову база, телятка, вивезти теляток, що здохли без матері з ранку до обіду, знову пропарити діжку, відвезти обіднє молоко у бідонах до магазину, вчорашні бідони привезти на парилку пропарити, бо заврішнє молоко скисне щойно залий. Знову поле,силос,навоз,телятка,молокотеляткам,вивезтидохлихтелятоксилоснавоздійня,... фух... 

Обслуговування трактора на ранок......

На роботі я о 06:00 ранку, вдома - о 23:00, мені ще 18 не було. Тобто за законом я мав працювати 7 годин на день. Силяки, навіть закинувши тренування, у мене було предосить. Тому особливо втоми не відчував. Але такий стан справ влаштовував мало, я ж не для роботи народився, а ще ж і життя має бути якесь власне, мене ж і до дівчини однієї тягло страшенно, Олі... Брюнетка і сині очі. Як волошки.

Їв я на ходу. Дядько Сергій - оператор та бог дійного автомату - наллє мені літр молока, я куплю булку - пообідав. Самому молоко брати не дозволяв, лише тоді коли сам наллє, - бо, - каже, - ці курви, миють вим'я коровам, воду до канави не зливають, а кидають присоски у відро і дійня всмоктує. "Змусили мене у автоматиці дійні, зменшити відсотокк жиру та білку, бо автоматика відразу блокувала таку жижу", - побідкався мені цей добрий дядько. Сам голова бригади наказав. А автоматика на той час була якась модна, німецька. Ні, не просто НДР-івська, а саме ФРН-івська! Ага.

Ото він мені наливав завжди молоко ще без тої жижі... Ви, хронічно городскіє, срали б від нього тиждень, звиклії до продмагівських сцяк з написом "молоко"...

...Так минув місяць. Зрозуміло, що зарплатня вас цікавить.

Так я отримав зарплатню.

3 рублі 3 копійки.

ТРИ РУБЛІ ТРИ КОПІЙКИ.

Повторюйте за мною, совки, комуняки та ліваки з борошняними руцями, борці за трудящіхся усєх стран, шоб вам повидохнути усім коліном.

ТРИ РУБЛІ ТРИ КОПІЙКИ.
ТРИ РУБЛІ ТРИ КОПІЙКИ.
ТРИ РУБЛІ ТРИ КОПІЙКИ.

Я стояв перед касиркою ніякий, мене душив гнів та образа. Я пішов до обліковниці, вона подивилася, - та тобі ж 17, ти ж по 7 годин працюєш, і то нічого не робиш....

Це вже було поза меж мого обурення і розуміння... Я кинув роботу, сів на веломашину і рвонув до Правління колхозу. Там спочатку та ж історія. Голови колхозу нема, є заступник. Я до нього, він знічєв'я викликає головну обліковницю, - Валю, розберися. Ну хвилин за двадцять Валя "розібралася", повертається. "Йому 17, він працює 7 годин, напружувати його не мають права, там була помилка у зарплатні, йому нарахували 43 рублі 3 копійки."

Я тут же хапаю ручку (кілька завжи висіли прищеплені на нагрудній кишені сорочки), у неї зі столу - аркуш і катаю заяву на звільнення.

Пішло лайно трубами:

Ми тобі стипендію платити три роки, доки ти вчився...
Як це так?
А хто ж працюватиме?
Та як ти смієш?
Та шо за молодь пішла?
Та ось у наші роки...
Та тобі доведеться усі гроші повернути...
Та шо це за ледацюги...
Тахтожпрацюватиме...
Тахтотобі другий клас видав...
Тайшостийрозряд...

Хвилин 40. Я один, і їх ціла зграя колхозних функціонерів з білими руцями і кігтиками як у Хорошковського.

Я неухильно веду своє. А потім їм удар під пахвину, - Я вступаю до інституту міжнародних відносин. Заступник і сів.

- Валю, видай йому трудову, нехай іде під три чорти!

Ось так я став вільним в день моєї зарплатні.

Приїжджаю додому. Кладу перед батьками трудову, повідомляю, що я вже у колхозі не працюю. Кладу поряд з трудовою свою ЗП.

ТРИ
РУБЛІ
ТРИ
КОПІЙКИ

Пояснив усе. Батько (польська лінія без генетичної пам'яті про Голодомор) лише гірко крекнув... - "прокляті комуняки"... Мати (українка, наші предки Святослава бачили і воювали поряд з ним, але у неї генетична пам'ять про Голодомор): - О! Ну хоч на хліб заробив!

І від її слів я заплакав мов дитина...

...

І зараз, умивши пику у вбиральні, лише зміг продовжити цю писанину... Перечитав параграф вище, і знову довелося бігти до умивальника...

...трясця і так тричі підряд... мало не ридма... більше не читатиму...

Пішов до кар'єру. Там сказали, що їм потрібні механізатори як повітря. Т-130, Т-330. Там я став "оператором бульдозера". Приносив ЗП, що були вищі мало не у півтора рази за сумарну ЗП моїх батьків, - розморозили будівництво хати...

Там армія, вона все списала. Повернувся з армії - стройбат, ще попрацював на Т-330, і у 95 вступив до ХДУ на перекладача, закінчив його вже як ХНУ, ще за рік до закінчення взявся за UNIX-и і з ними досі працюю. На громадських засадах перекладаю фільми, серіали, мультики на українську. Бо якщо не хочете вчити українську, вчитимете китайську, будете у кацапів рабами управлінської ланки. А кацапи будуть у китайців "раб-прокладкою" між ними і вами. Але китайці різниці не бачитимуть, - ви ж бо "будіті каваріть паруссскі" і вважатимете за щастя працювати у китайських колхозах.

P.S. Восени 2007-го на базарі, я купляв картоплю. Багато не купляв, хоча мене й агітували відразу на мішок. Я відповів, що вона дешевшатиме до кінця осені. Старий пень у черзі, - ну вам ні хочіцца паддєржать крєстьян?
Я дуже стисло переповів історію про "Три нуль три" і аргументував, що для них нічого не зміниться.
Відповідь була суто кацапсько-окупантська.
"Так в тє же врємєна за трі рубля можна ж била что-та купіть!!!"
Якщо ви думаєте, що я вигадав таку відповідь, поставте себе на моє місце, - ви здатні таке вигадати?
"Ну то нехай ви, ваші діти, онуки та пра-пра-пра онуки отримують стільки ж", - відказав, знімаючи сумку з картоплею з терезів і забираючись додому...
                        Автор тут

Як я розпочинав у совку свою трудову діяльність.

  • 12.04.13, 18:24
1986 року, після закінчення учбового закладу, я опинився на прохідній відомого тоді у Львові Заводу телеграфної апаратури або ВО імені 50-річчя Великого Жовтня.Сам завод виглядав ось так .


     У відділі кадрів мені запропонували посаду технолога з окладом 95 рублів без премій і прогресивки. Трохи подумавши, я відмовився і пішов працювати слюсарем по 3 розряду.Слюсарям платили більше , ніж інженерам у ті часи та і душа до паперової роботи не лежала у мене,та і зараз більше люблю руками і головою працювати.Привели мене у відділ, який називався "Відділ надійності і періодичних випробувань".Але про роботу відділу - пізніше. Начальниця відділу - Майя Давидівна була тої самої "богообраної" національності що і більшість інженерного персоналу, який вона "дбайливо"  обирала.Добирала невідомо за якими критеріями бо дехто з цих радіоінжерерів не знали про закон Ома, який тоді проходили, здається у 6 класі школи.Найперше, що я побачив,коли прийшов на роботу - це древні вібростенди і ударні стенди. Найстарший з них був 1947 року  випуску. Був і німецький трофейний ударний стенд.Ось на такому обладнанні випробовували радянську військову техніку.Мороки з ними було чимало, адже параметри вібрації доводилося виставляти вручну за допомогою гайкового ключа і чотирьох кулачків.При деяких видах випробувань робити це доводилося кожні 2 хвилини на протязі півгодини а то і години часу. Ще у нас були різноманітні установки для отримання штучного клімату - в основному досить сучасні виробництва НДР.Завданням нашої лабораторії було проведення різноманітних випробувань продукції заводу.А 90% продукції - військового призначення. Взагалі то є дуже багато різноманітних видів випробувань, але основних є 2, це періодичні випробування ( продукція випробовують з певною періодичністю, наприклад раз на рік),і приймально-здавальні( продукцію випробовують при здачі замовнику).Ця система давно прижилася у світі, адже дозволяє з мінімальними затратами виявити як конструктивні вади техніки, так і ті, які з’явилися вже у процесі виробництва. Але у здебілізованому совку ця система спрацювала практично навпаки.Справа в тім що у совку основним документом для підприємства був план.Невиконання плану тягнуло за собою цілу низку фінансових санкцій, у тому числі позбавлення прогресивок, премій працівникам і так далі.Плани,як правило затверджувалися у Москві Держпланом і Радою Міністрів СРСР і "спускалися" підприємствам. У підприємств вимагали виконання плану по здачі продукції, а у замовників(військових) був план по її прийомці.lol Якщо продукція не проходила випробувань - вона не могла бути зданою замовнику і план летів разом з нашими преміями.І не тільки нашими.Адже якщо завод випустив брак, то винними були... випробувачі, які той брак виявили.lolТреба сказати що ми зовсім не хотіли позбавляти себе премій і  прогресивокlol, тому приховували брак як тільки могли.Деякі замовлення виходили з ладу на 3 день випробувань(а мали відпрацювати 30 днів без перерви), інші на 16, або 21. Схема тут була одна.Приходили хлопці з цеху( вони теж були зацікавлені у здачі браку замовникові - військовому відомству СРСР) і замінювали несправні блоки.Часто робота проводилася вночі, потай від військових представників.На час ремонту повністю порушувався кліматичний режим у камері, тому ми відключали свої реєструючі прилади і включали потім, коли закінчувався ремонт і режим відновлювався.За час кліматичних випробувань, а це як правило 28 днів, деякі замовлення так ремонтувалися по декілька  раз. umniklol Іноді нам доводилося домальовувати від руки декілька годин на діаграмі самописця,адже на час ремонту самописці вимикалися.Що потім робили у частинах з усім тим лайном, яке ми випробовували - одному Богу відомо.Але фінал цього шоу брехні відомий.Совок - у дупі, а заводу, на якому працювали десятки тисяч людей немає.Кажуть, коли СЕРЕСЕРЕ відкрило кордони, він просто не витримав конкуренції. Декілька років тому я вирішив відвідати свою прохідну на вулиці Федьковича.Виявилося, що ніякої прохідної там більше немає.Вибігла якась дівчина, чемно запиталася що я тут шукаю.Я чемно відповів що тут був колись мій завод і моя прохідна.Дівчина подивилася на мене очима, якими дивляться на орангутанаlol, сказала що працює тут вже 5 років і ніякої прохідної і заводу ніколи тут не було.lolАле запропонувала пройти за ворота(колишні ворота заводу) і самому все роздивитися.Коли я зайшов за ворота, я побачив що немає не тільки прохідної, але і приміщення, в якому я працював.rofl Закон карми?Хто знає.Все правильно.

И тут Советы виноваты....

Молдавский историк Вячеслав Стэвилэ заявил, что причиной злоупотребления алкоголем в республике является распространение на ее территории граненых стаканов еще в советские времена.

"Старики рассказывают, что (в Молдове к востоку от Прута - ред.) до 1940 года, в том числе и на свадьбах, вино пили из маленьких стаканов, максимум 50 миллиграммов", - отмечает Стэвилэ.

Ситуация, по его словам, изменилась после 1944 года (до 1944 года Молдова находилась под румынской оккупацией).

"После 1944 года, - объясняет историк, - советские оккупанты принесли нам граненый стакан... очень вместительный (250 миллиграммов) и устойчивый от падения. Между 1944 и 1990 годом молдаване пили вина гораздо больше по причине этого стакана, более известного как "стакан Сталина".

Отметим, по оценкам Всемирной организации здравоохранения, Молдова является мировым лидером по количеству потребляемого алкоголя на душу населения. По данным на 2012 год, показатель, измеряемый в литрах чистого спирта на жителя страны, составил более 20 литров.

Добавим, что  по данным Министерства здравоохранения Украины, жители Украины ежегодно потребляют около 12 литров условно чистого алкоголя на душу населения.
http://korrespondent.net/tech/health/1536366-istorik-nazval-prichinu-zloupotrebleniya-alkogolem-v-moldove