З оголошенням вироку процес у справі Юлії Тимошенко дійшов кульмінації. Проте на цьому не закінчується. Екс-прем'єрка заявила, що не визнає своєї вини, і подаватиме апеляцією на рішення суду.

З огляду на те, що вирок був оголошений після одинадцятиденної перерви, є підстави вважати, що таке рішення було прийняте після врахування всіх "за" і "проти". Одразу хочу попередити, що не розглядаю юридичного боку справи, а виходжу з того, що центр прийняття рішень перебував за межами суду.

Імовірними виглядають три мотиви.

Другий. Обвинувальний вирок – це засіб "збереження обличчя".

Тимошенко сприймається як загроза.

Щоб вивести її з політичної гри, деморалізувати опозицію й подати сигнал усім потенційним опозиціонерам – сім років ув'язнення досить промовистий сигнал. Окремо слід згадати про півтора мільярди гривень компенсації не державі – Sic! – а НАК "Нафтогаз", яка, як повідомлялося, зазнала збитків від високої ціни за газ.Якщо такий мотив переважив усі очікувані наслідки, то тут, напевно, зійшлися страхи президента й тих груп у його оточенні, які вбачали в Тимошенко реальну загрозу своєму бізнесу, і ще й хотіли поквитатися за минуле. За призначенням грошової компенсації вимальовуються постаті "газового лобі" – Дмитра Фірташа і Юрія Бойка. Адже суттєвою частиною "газових угод" Тимошенко було рішення про прямі поставки газу й відмову від посередництва "Росукренерго", одним із засновників якої з українського боку є Бойко, а співвласником Фірташ.

Янукович, допустивши таке рішення суду, зробив кілька стратегічних помилок:

1. Підірвав імідж легітимно обраного президента на Заході й набув вигляду типового автократа. Ув'язнення Тимошенко вже призвело до скасування його візиту до Брюсселя, попередньо запланованого на 20 жовтня, і ускладнює його особисті контакти із західними лідерами.

2. Замість нейтралізації Тимошенко президент дав поштовх її поверненню у велику політику. Цим він нашкодив не лише собі, але й українському політикуму в цілому, ускладнюючи появу нових лідерів.

3. Поставив під сумнів підписання угоди про вільну торгівлю і асоціацію з ЄС й тим самим підіграв Росії, яка всіма силами намагалася не допустити підписання цієї угоди. Підписавши угоду й збільшивши соціальні виплати, президент міг понизити напругу в суспільстві й, можливо, підняти рейтинг напередодні парламентських виборів. Замість такої близької зовнішньополітичної перемоги, Янукович може отримати міжнародну ізоляцію й перетворитися на президента-парію в західних столицях. У цій ситуації єдиним простором для маневру залишатиметься Росія, якій уже не потрібно буде шукати додаткових аргументів для приєднання України до Митного союзу.

6. Найбільше в цій ситуації постраждав сам президент, хоча рішення щодо Тимошенко, імовірно, було підготовлене його найближчим оточенням.

Невміння прораховувати очевидні наслідки від прийняття рішень є стратегічним провалом оточення президента.

Президент Віктор Янукович вважає неприйнятним звільнення Юлії Тимошенко з ув’язнення.Про це він сказав у інтерв’ю західним журналістам в понеділок, про що повідомляє "Wall Street Journal"."Який сигнал ми даємо суспільству? Що, щоб скоювати злочини, треба бути членом опозиції?", - запитав Янукович в ході розмови. "Підвищуючи голос, Янукович закликав Захід поважати його країну, сказавши, що, складається враження, що "вони не хочуть слухати" його заяви, що він не втручається в роботу судів та правоохоронних органів", - пише "Wall Street Journal". "У понеділок Янукович припустив, що було би неправильно звільнити Тимошенко у зв’язку з новими кримінальними звинуваченнями, висунутими проти неї минулого тижня", - також зазначає видання. За словами західного дипломата, з яким поспілкувався журналіст "Wall Street Journal", відмова Януковича звільнити Тимошенко ставить під сумнів його візит до Брюсселя в четвер. Янукович сказав, що він поїде, попри охолодження у стосунках. "Я не збираюся просити про послугу. Ми - партнери. Якщо необхідно зустрітися, я готовий. Якщо ні, я полечу далі", - сказав він, очевидно, маючи на увазі наступний візит на Кубу та до Бразилії. "Європейці поки не підтвердили зустрічі, але я їду у четвер у будь-якому випадку в тому напрямку", - цитує Януковича "The New York Times". Як пише "Wall Street Journal", виходом із ситуації могла би стати декриміналізація статті, за якою засуджено  Тимошенко."Але в понеділок пан Янукович, здається, відкинув цей підхід. "Ви чули від мене про якісь зобов'язання?", - сказав він, маючи на увазі переговори з західними чиновниками.  "Ці дискусії не можуть бути ні в якому разі зобов'язаннями", - цитує Януковича "The New York Times". Президент також зазначив, що "неможливо дуже швидко змінити закони, які діяли в Україні понад 50 років", маючи на увазі Кримінальний кодекс та намір влади змінити його, декриміналізувавши деякі статті.

Майя Кочьянчич, візит перенесено через необхідність поліпшення обставин для досягнення прогресу у двосторонніх відносинах. "Обставини, які ми згадуємо, – це необхідність для України досягти прогресу в таких сферах, як верховенство права й незалежність судової системи. Це - ключові принципи для Європейського Союзу й відносин із партнерами в рамках "Східного партнерства", - пояснила Кочьянчич. Водночас, у МЗС України поки не підтвердили рішення Брюсселя. Раніше президент Янукович заявив іноземним журналістам, що поїде в Брюссель у четвер, незважаючи на охолодження у відносинах з ЄС. "Я не збираюся просити про послугу. Ми – партнери. Якщо необхідно зустрітися, я готовий. Якщо ні, я полечу далі", - сказав він, мабуть, маючи на увазі наступний візит на Кубу й до Бразилії. "Європейці поки не підтвердили зустрічі, але я їду в четвер у будь-якому разі в тому напрямку", - цитували Януковича іноземні ЗМІ.

Президент також заявив, що підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом може бути відкладене: "Якщо з якихось причин Європа або Україна не готові, то угода може бути укладена пізніше".

В 1995-1997 годах поставки природного газа из России в Украину осуществлялись исключительно через посредников. Коммерческие структуры должны были обеспечить не столько исполнение сделок – газ в обмен на деньги, сколько безусловное выполнение непубличных договоренностей между продавцами и покупателями природного газа. И, конечно, принять на себя все риски в случае возникновения  форс-мажорных обстоятельств.

Старый, 1999 год, в Киеве и в Москве провожали в большой тревоге. 22 декабря Виктор Ющенко был неожиданно для большинства украинцев был назначен Премьер-министром. А 31 декабря пришло время волноваться россиянам - президент Борис Ельцин ушел в отставку и временно возложил свои обязанности на Владимира Путина.

Дальше – больше!

Андрей Вавилов

А что же Юлия Тимошенко?

В июле Тимошенко договорилась с президентом Туркмении, Сапармурадом Ниязовым, об очередной реструктуризации долгов и подписала протокол о поставках туркменского газа в Украину в 2000-2010 годах с нарастающим объемом с 20 (в 2000 г.) до до 50 (в 2010 г.) млрд куб метров…Более того, «распоясавшася» вице-премьер предложила президенту Тукрмении ни много-ни мало… Построить газопровод в обход России!

Кучма действия вице-премьера. - Такие принципиальные договоренности  должны быть на уровне президентов. А там подписываются такие документы, которые нас просто ставят в непонятное положение. Это самый натуральный обман! Иными словами, речь шла о пресловутых «директивах», уполномачивающих члена правительства на проведение конкретных переговоров и на заключение конкретных договоренностей.

Никто из них так и не был привлечен к уголовной ответственности.

В 2001 году Юлия Тимошенко так оценила попытку властей привлечь ее к уголовной ответствености:

"В Украине, к сожалению, не существует понятия защищенности для любого человека, в том числе для тех, кто занимает высокие государственные посты. Когда затрагиваются интересы могущественных теневых структур, не может быть не только ощущения безопасности, но и возможности справедливой судебной защиты".

Как вы уже знаете, за прошедшие десять лет, ничего в Украине не изменилось.

Александр Матюшенко

автор Lb.ua

Справедлив ли суд в отношении Юлии Тимошенко? Освободят ее или все-таки придется сидеть? А ведь не далее, чем десять лет назад, мы уже гадали на кофейной гуще о том, насколько избирательно действует украинское правосудие! И судили тогда Юлию Тимошенко, и вопросы были те же самые…

Итак, 1995 г. Украина давно и безнадежно должна России за поставки природного газа. НАК Нaфтогаз еще не создан, поэтому по долгам отвечает государство. В бюджете денег нет! Что делать? Решение предложил премьер-министр Евгений Марчук.  Давайте, сказал он, поменяем шило на мыло! Т.е. долг за газ - на облигации внешнего валютного займа, всего на сумму $1,4 млрд. А потом, когда-нибудь, Украина, быть может, погасит эти ценные бумаги «живыми» деньгами. Или, на худой конец, можно будет обменять эту макулатуру на собственность – на акции приватизируемых предприятий…Естественно, в Кремле поинтересовались, а кто конкретно будет «гасить» или «менять»? Пожалуйста, ответил г-н Марчук, рекомендую - корпорация «Единые энергетические системы Украины». Да-да, именно так, не Павел Лазаренко, призванный в правительство Украины на должность вице-премьера только в сентябре 1995г., а Евгений Марчук был «крестным отцом» ЕЭСУ!

Вторая схема была сложнее. Газпром подписывал с ЕЭСУ договор на поставки в Украину природного газа. Корпорация, в свою очередь, продавала топливо через посредников, например, через  Индустриальный союз Донбасса», который получал по $0,50 комиссионных с каждой тысячи кубометров. А ИСД заключал с конечными потребителями договора, предусматривавшие штрафные санкции в размере 0,75% за каждый день просрочки платежа или 273% годовых! Такая задолженность, надлежаще  оформленная векселем, становилась эффективным инструментом приватизации в обход всех и всяческих запретов Верховной Рады, Кабинета Министров или Президента Украины. Причем взыскание по индоссированному и опротестованному векселю мог произвести кто угодно… Хоть Газпром, хоть артель им. Пупкина из глухой деревни дальнего Подмосковья! К счастью, ни «стратегическая распродажа», ни «вексельная приватизация» Украины не состоялись. 27 мая 1996 г. Евгений Марчук был отправлен в отставку. 3 ноября 1996 г. Евгения Щербаня, придумавшего «вексельную схему», застрелили в аэропорту Донецка.

Справедливости ради стоит сказать, что тогда, в середине 90-х годов, подобного рода аферы представляли собой обычное явление. Например, в 1996 году Россия и Белоруссия также «поменяли шило на мыло» - безнадежные долги на вполне реальные доллары США. Суть сделки такова. Беларусь была должна Газпрому, который, в свою очередь, не заплатил налоги в бюджет, а Москва не имела денег, чтобы выплатить Минску компенсацию за ядерные боеголовки и ракеты, подлежавшие передаче России в соответствии с международными соглашениями. Проблему решили очень просто. Газовые долги белорусы оплатили векселем на сумму $916,7 млн. Этой ценной бумагой, как предполагалось, Газпром погасил бы свои долги перед бюджетом, а министерство финансов РФ возвратило бы ее Минску в качестве «компенсаций». На самом же деле злополучный вексель был продан Газпромом и куплен министерством финансов РФ за $650 млн, выплаченных казначейскими налоговыми освобождениями, и $200 млн наличными. Ценные бумаги пошли в уплату налогов, а «живые деньги» были списаны Газпромом на «результаты собственной хозяйственной деятельности» и растворились в недрах бухгалтерской отчетности…

Изгнание Марчука из власти в мае 1996 года на судьбе ЕЭСУ почти никак не сказалось. Корпорация уже настолько встроилась в украино-российский газовый бизнес, а ее руководство настолько доказало свою полезность и «профессиональную пригодность», что от услуг Юлии Тимошенко и ее партнеров никто, ни в Москве, ни в Киеве и не думал отказываться. Более того, ЕЭСУ пригласили принять участие в проведении нового взаимозачета между Газпромом и бюджетом РФ.

Итак, следите за руками!

Кто такой Рэм Вяхирев?

Так, собственно, и случилось.

Окончание следует

Александр Матюшенко

автор Lb.ua

"Ми сьогодні сюди прийшли для того, щоб об'єднати наші зусилля, щоб показати, що ми вміємо разом діяти ... Встаємо разом захищати українську державу, і ми переможемо", - сказав голова КУН Степан Брацюнь. Також він повідомив, що бюст Мазепи через деякий час заберуть, щоб його не пошкодили хулігани.  Всього близько 100 осіб вимагали встановлення на площі Слави в Києві пам'ятника Мазепі. Потім націоналісти вирушили під будівлю Адміністрації Президента. Під час ходи учасники мітингу скандували: "Слава нації, смерть ворогам!", "Ми прийдемо, порядок наведемо!". Підійшовши до будівлі Адміністрації, учасники акції виконали біля нього гімн України.

На сьогодні заплановано проведення маршу слави УПА. Партія "Свобода" планує зібрати під своїми прапорами 20 тисяч осіб. Усього заявки на проведення масових акцій в Києві 14 жовтня подали сім партій і організацій.

Мужчина в черном плаще, бьющий женщину - полковник милиции, начальник управления общественной безопасности ГУ МВД города Киева Петр Федчук.

В рабочем кабинете этот сотрудник милиции более дружелюбный.

А это автомобиль господина Федчука.  

господина Федчука. Можно предположить, что купил он его на милицейскую зарплату. По информации ord-ua.com, до недавнего времени, эта фотография была на еголичной странице "Вконтакте". Теперь "вежливый" милиционер удалил все фото.

РS На вопрос журналиста, в конце сюжета:" Вы из милиции?"

Полковник милиции Могилёва ответил: "Нет" На второй вопрос журналиста:"А вы откуда?"

Петр Федчук трусливо и молча убежал, как реально обосравшийся оборотень-полковник милиции Могилёва  .