Про співтовариство

Співтовариство патріотичного спрямування. Націоналістичний рух. Невідома історія України. Інформаційна просвіта суспільства. Дискусійний клуб щодо політичних кроків влади і опозиції. Обмін досвідом інформаційної боротьби з антиукраїнськими діями на теренах України і сусідніх держав.
Вид:
короткий
повний

ВАРТА

Як донеччани головного терориста ховали (оновлено)


Це ж треба, скільки людей особисто захотіло переконатися, що таки всьо lol


Осьочки ще статейка в тему https://www.unian.net/society/10247352-teplyy-lampovyy-zaharchenko.html

Так якою ти будеш, наша політична осінь 2018-го ...


Ну ось і прийшла до нас нова "політична" осінь 2018 ...
А за літо у нас не відбулося ніяких сенсаційних політичних подій на кшталт розпуску парламенту, оголошення дострокових виборів президента чи врУ, або висунення нових кандидатів в президенти зі світу мистецтва та популізму.
Наш новий політичний сезон 2018-2019 стартує при старому політ. розкладі, а з ним неформально стартує і президентська передвиборча кампанія. І тут соціологія за рік не показала якихось істотних змін вподобань електорату.
Нічого важливого не приніс і День незалежності, на який хтось покладав свої певні політичні надії ... Не було ніяких доленосних заяв від Порошенка, а його недолуге "вибачення" люди сприйняли як плювок їм в лице ... Не оголосили про свій похід в політику ні музиканти ні коміки. Ну хіба що чергові "зірки журналістики" нагадували про свої амбіції і запропонували свої послуги акулам нашої політики. 
А головна інтрига осені 2018 - доля Гройсмана і Авакова.
І тут питання в тому, чи піде Порошенко перед своїми виборами на їх "зачистку", тому що позбутися від Гройсмана та Авакова - це основне бажання ПОПа.
У Порошенка запевняють, що поки різких рухів щодо самого Гройсмана робити не будуть, а в оточенні прем`єра стверджують, що Гройсман вирішив зайняти нейтральну позицію - поганий мир кращий за війни.
Але справжньою проблемою для Порошенка є Аваков, і вирішення цієї проблеми у президентської команди поки немає. В оточенні Авакова недвозначно натякають, що Порошенкові не варто розраховувати на аваківську підтримку ... і думають з ким краще дружити проти Порошенка.
У команді Порошенка також розуміють, що на одному негативі по конкурентам вибори не виграти, і тому визначилися з однією з головних ставок у майбутній передвиборчій кампанії - томос про автокефалію Української православної церкви на тлі ідеологічної рамки гасел "армія, мова, віра", нагло "запозичених" у Українських Націоналістів.
Але крім томосу, ефективних ідей для походу Порошенка на вибори поки не проглядається, а лише масштабні "релігійні інформ-приводи" можуть перебити негативні "економічні інформ-приводи" через тотальне зубожіння людей. Економічний негатив так чи інакше буде концентруватися на Порошенка, як на збірному образі влади. #порошенко
                            

*Рве баян, пече тортик* Слава Україні!!!

Захар всьо! Наздогнав кабздуна ;)

https://m.censor.net.ua/news/3083955/glavar_donetskih_terroristov_zaharchenko_likvidirovan_obnovleno

Ще не вмерла Україна!

Нічого не змінюється. 
Ті самі "граблі".....ті самі вороги. 
Спробуйте згадати ті дні... Ми хочемо "Нового курсу"?????????????????????????????????
Нам набридло йти у напрямку свободи, у напрямку вивільнення від москальських тісних обіймів???

Не так страшні московські воші...


Не факультативні, а обов'язкові. З наступним складанням ЗНО.

Карпатська Русь історія

Після довголітньої війни Наддніпрянської Української Народної Республіки, проти більшовицької Росії, та довготривалої боротьби Західної Української Народної Республіки, проти румунських, польських та чехословацьких інтервентів. Український народ зрозумів, що тільки спільним зусиллям можна здолати окупантів і 22 січня 1919 року у місті Києві на Софійському майдані, було проголошено Акт Злуки.

Дві незалежні держави, цим універсалом на весь світ оголосили, про створення єдиної незалежної «Української Народної Республіки». Та не судилося у ті роки збутися мрії народу України, збудувати свою державу. Під тиском московських більшовицьких військ Українська Народна Республіка не встояла і була розділена між чотирма країнами, Польщею, Чехословаччиною, Румунією і Росією.

За Сен-Жерменським договором, який був підписаний 10 вересня 1919 року, та Тріанонським мирним договором, який підписали країни Антанти 4 червня 1920 року, Словаччина та Закарпатська Україна після ліквідації Австро - Угороської Імперії повинні були входити в склад Чехії. Закарпатська Україна від міста Ужгорода до міста Рахова за цими угодами переходило у склад Чехословаччини і отримувало там автономію під назвою Карпатська Русь.

На жаль, обіцянки автономії залишились лиш на папері і не були виконанні. На протязі всієї окупації чехами Карпатської Русі, русини боролись за свій суверенітет і вимагали автономію.

29 травня 1938 року Русинська Народна Рада в столиці Карпатської Русі у місті Ужгороді, поставила вимогу до уряду Чехословаччини, про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору. У цьому 1938 році, територіальні претензії Чехословаччині висунула Німеччина, яка вимагала повернути Судети. Польща і Королівство Угорщина також висунула чехам територіальні претензії.

Знаходячись в складному політичному становищі і балансуючи між війною і миром, чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. Празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської Русі, внаслідок чого Чехословаччина перетворилася на федеративну державу, чехів, словаків і карпатських русинів.

11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь отримала автономію у складі Чехословацької республіки, а вже 26 жовтня 1938 року уряд Підкарпатської Русі очолив Августин Волошин, після чого автономія була перейменована у Карпатську Україну.

2 листопада 1938 року Королівство Угорщина під патронатом Німеччини та Італії виграло арбітраж у Відні. За рішенням Віденського арбітражу Чехословаччина повинна була звільнити землі на яких проживали угорці. За цим рішенням Карпатська Україна втратила частину своїх земель разом зі столицею Карпатської України містом Ужгород. Місто Ужгород опинилися в Угорщині і уряд автономної республіки був змушений шукати нову столицю, цією столицею стало місто Хуст.

Відчуваючи загрозу військового вторгнення, 9 листопада 1938 року в Карпатській Україні була створена народна самооборона. Організація під назвою Карпатська Січ у випадку агресії повинна була захистити край від ворогів, але на жаль ця військова організація не була спроможною якісно протидіяти регулярним військам.

6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословацьку республіку, окупувавши Богемію і Моравію , та давши дозвіл, на окупацію Королівством Угорщина Карпатської України.

В ніч з 13 на 14 березня 1939 року, угорські війська за підтримкою Третього Рейху розпочала війну проти Карпатської України. Прем'єр Міністр Августин Волошин віддав наказ видати всю резервну зброю Карпатській Січі і боронити країну. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами ворога по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегово-Севлюш.

15 березня 1939 року Сойм республіки проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України..». Герб червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Юліана Ревая.

На жаль, не судилося молодій республіці збутися, шансів виграти в цьому зіткненні не було, але як сказав Михайло Колодзінський, один з трьох членів Генерального штабу Карпатської Січі : «Коли вже немає розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».


Турецький ударний безпілотник Bayraktar TB2


Турецький ударний безпілотник Bayraktar TB2 в Україні. Український Байрактар ТБ 2 характеристика. Перше застосування в бою на Донбасі біля Гранітного