Це ще раз доводить, що Кремль - збіговисько лицемірів і виродків із подвійними стандартами моралі. Ледь-ледь Москва наважилась визнати факт розстрілів інтернованих поляків, здійснених органами НКВС в часи Другої світової війни. А тепер знайшла причину відморозитися - ніби не вистачає документів


У ФСБ стверджують, що для реабілітації жертв Катинської трагедії не вистачає документів. Про це заявив начальник управління реєстрації та архівних фондів відомства Василь Христофоров. При цьому він посилається на думку прокуратури та суду. Він зазначив, що за законом для реабілітації жертви репресії кримінальна справа має бути спрямовано з архіву в прокуратуру чи суд. "На польських громадян таких справ немає, оскільки вони були знищені", - каже він.


Посилання ФСБ на відсутність документів по катинського злочину - це юридична прийом, направлений на те, щоб не реабілітувати розстріляних поляків, в цьому впевнений член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачинський. Рачинський висловив сподівання, що в закон про реабілітацію будуть внесені поправки, які виключать можливість подібних хитрощів.


17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у катинських лісах.
Автор: Інфопорн
За матеріалами: Ехо Московії

Итоги выборов в Государственную Думу России. ЦИК РФ. Состояние на 23:00 МСК
Новости - Эксклюзив
04.12.2011 21:25
 Автор: "Хвиля" 
По последним данным, поступившим из ЦИК РФ на 23:00 MSK распределение голосов избирателей получилось следующим:

1. Политическая партия СПРАВЕДЛИВАЯ РОССИЯ 13.31%
2. Политическая партия "Либерально-демократическая партия России" 14.36%
3. Политическая партия "ПАТРИОТЫ РОССИИ" 1.03%
4. Политическая партия "Коммунистическая партия Российской Федерации" 20.73%
5. Политическая партия "Российская объединенная демократическая партия "ЯБЛОКО" 2.59%
6. Всероссийская политическая партия "ЕДИНАЯ РОССИЯ" 45.93%
7. Всероссийская политическая партия "ПРАВОЕ ДЕЛО" 0.55%

Таким образом, 7% барьер преодолели партии «Справедливая Россия», «ЛДПР», «КПРФ», «Единая Россия».

 СЬОГОДНІ  я зрозуміла одну елементарну річ:

КРЕМЛЯДЯМ ОБЛОМ писати нові сценарії. Вони настільки впевнені, що ми подібні до каТСапів, такі ж тупі та бидлоподібні, що не ВАРТО напружуватись і розробляти нову стратегію НАШАГО ЗНИЩЕННЯ!

ЦЕ стаття від 11/02/2008. Дуже стара і всіма забута!!!

Але дуже нагадує події, що відбуваються сьогодні, у цю хвилину!!!

Ось ця стаття (ТИСНИ)

Вчора, 10 лютого 2008 року, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова відвідала Миколу Рудьковського в слідчому ізоляторі та зустрілась із заступником керівника СБУ з приводу цього питання. За результатами зустрічей та ознайомлення з матеріалами щодо затримання Миколи Рудьковського, Ніна Карпачова звертає увагу на ряд порушень. 1. Слідчий ізолятор, в якому перебуває Микола Рудьковський, був офіційно ліквідований у 2003 році в рамках виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи. "Тому перше моє здивування було тим, що людину, не має значення яке прізвище, будь-яку людину, можуть сьогодні тримати в тому місці, яке сьогодні можне виглядати як таємна в’язниця СБУ", - заявила Омбудсмен на брифінгу. 2. Стан здоров’я Миколи Рудьковського значно погіршився. "Він не встає, він прикутий до ліжка на сьогоднішній день", - заявила Ніна Карпачова за результатами свого візиту до СІЗО.  3. З моменту затримання адвокати не мали змоги зустрітися з Миколою Рудьковським, що є грубим порушення основоположних прав людини. 4. Як запевнив Омбудсмена Заступник Голови СБУ, Службою Безпеки буде проведено розслідування щодо методу затримання Миколи Рудьковського з використання підрозділу СБУ „Альфа” біля лікарні „Борис”, де М.Рудьковський перебував на стаціонарному лікуванні. Про саме таке затримання свідчить сам Микола Рудьковський: “Навалилися на мене в машині і поламали мені хребет”, - цитує його слова Ніна Карпачова, а також численні свідки його незаконного затримання і охорона лікарні.   5. Звернення слідчого прокуратури до суду було необґрунтованим, слідчому було відомо про місцезнаходження Миколи Рудькоського, що засвідчено підписом першого на відповідних документах. Також, т.зв. протокол затримання не був наданий Миколі Рудьковському, а його оформлення викликає підозри у фальсифікації документів.  Ніна Карпачова висловила сподівання, що судовий розгляд буде об’єктивним: „Я сподіваюсь, що суд розгляне всі питання, який повинен розглянути в такому випадку”, - сказала вона.

А ОСЬ ЩОСЬ АБСОЛЮТНО ПОДІБНЕ І ВИДАННЯ КРЕМЛЯДСЬКЕ (ТИСНИ)

Від себе: Через два тижні після звільнення з під ВАРТИ Рудковський елегантно витанцьовував на Благодійному БАЛУ, який влаштували місцеві олігархи! Зараз у нього все ЧУДОВО на відміну від тих, хто ТАК ЗА НЬОГО ПЕРЕЖИВАВ!!!

От вам і об’єднана опозиція - і "хто не з нами, той із владою".

--> За матеріалами: Цензор

На відміну від акції чорнобильців, на Михайлівській площі акцію «Україна проти Януковича» майже не охороняє міліція.

На периметрі Михайлівської площі знаходиться не більше 50 міліціонерів, передав кореспондент ГолосUA.

Разом з тим, загальна кількість учасників акції досягла більше 5 тис. осіб.

На даний момент на Михайлівській площі виступає український гурт «Антитіла», за ними виступить колектив «Кожному Своє».

Об 11:15 планується, що зі сцени, встановленої на Михайлівській площі виступить лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, а о 12:25 він разом з іншими народними депутатами і депутатами облрад понесе до Адміністрації Президента резолюцію учасників мітингу і 1 млн. 130 тис . підписів, зібраних за відставку Віктора Януковича.

Також о 11:15 мітинг на Михайлівській площі розпочне у прямому ефірі почне транслювати телеканал «ТВі».

Я сьогодні переглянула останні інтерв’ю кількох «українських» екс-політиків, а потім, абсолютно випадково натрапила на публікацію одного російського видання    (наближеного до прем’єра рАсєє Путіна).

Навіть з недуже розвиненими аналітичними здібностями людина, об’єднавши кілька окремих новин, легко зрозуміє, що ТО Є  ЛАНКИ ОДНОГО ЛАНЦЮГА!

Віктор Медведчук пішов з політики у 2007 році. Тоді він покинув лави СДПУ(о) і через рік очолив наглядову раду громадських організацій “Центр правова держава”. 

У 2009 він «голосно ГРЮКНУВ ДВЕРИМА», подавши до суду (ТИСНУТИ)

 Після чого отримав «ХВАЛЄБНУЮ ОДУ» від рАссЄйського прем’єра.(ТИСНУТИ) 

Однак у 2010 році, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича (після того, як Юлю почали запрошувати до суду) ходили чутки, що “сірий кардинал” Кучми повертається. (тобто, допоки прем’єром була вАна, і країна була під ПИЛЬНИМ її наглядом, Медведчук ( і його куми) могли спати спокійно).

Перша ластівка повернення Медведчука у медіа з’явилася в 2011 році на початку квітня. Тоді прес-служба очолюваного ним центру «Правова держава» поширила коментар Медведчука на заяву радника президента Ганни Герман щодо вимоги до журналістів оприлюднювати свої видатки.

У ньому Медведчук, якого за часів Кучми пов’язували з темниками, давав поради Банковій, як треба чемно поводитися з журналістами. Наприкінці квітня Медведчук опублікував колонку у журналі «Корреспондент» щодо інтеграції України до Митного союзу з Росією.

У пресі з’явилася ціла порція думок Медведчука на цю ж тему. У кількох виданнях була опублікована однакова стаття за авторством Медведчука «Навіщо нам потопаючий Євросоюз», яка є фактичною рекламою вступу України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

У цьому матеріалі Медведчук, який має в кумах Володимира Путіна та дружину Дмитра Медведєва Світлану (хрещені батьки його молодшої доньки Даринки), пропонує керівництву України відмовитися від євроінтеграції та піти на зближення зі східним сусідом. 30 травня 2011  В УП зявилась ще одна цікава добірка : «Медведчук виходить з тіні - готується до виборів?» (ТИСНИ) А  нещодавно, 26.11.2011, випадково чи навмисне в одній публікації УП наче «між строчечно» зазначено, що: ….джерело газети в оточенні екс-глави адміністрації президента Віктора Медведчука повідомило, що він може повернутися в парламент через новий політичний проект.

"Віктору Володимировичу, на відміну від його колишнього патрона, не дуже цікаво йти просто депутатом, проте з дуже великою ймовірністю можна сказати, що він готує своє повернення через новий політичний проект", - сказало джерело. (ТИСНИ)

У регіональних виданнях сміливіше пишуть про повернення Медведчука... (ТИСНИ)

І Путін мав необережність висловитися з приводу нового ПОТУЖНОГО політичного проекту в Україні…

 

Крымскому премьеру Анатолию Могилеву вручили
международную инвестиционную премию Инвестиционный Ангел в номинации
Самый динамично развивающийся субъект СНГ.
http://news.bigmir.net/ukraine/479653-Mogileva-nagradili-mejdynarodnoi-premiei-Investicionnii-Angel
бедный народ.....
Одна из инвестиций тут
http://news.bigmir.net/ukraine/479836-Djemilev-FSB-videlyaet-dlya-raskola-krimskih-tatar-poryadka-20-mln-dollarov

Закінчення - початок тут

- Я - член таємної ради при академiї. Такi факти мають мiс-це. Буває, що нострифiкують роботи, якi захищали в Росiї. Сьогоднi менi дуже прикро. I я хочу сказати вiд iменi колег, котрi брали участь у тому захистi, що вони свiдомо долучилися до цiєї спецради, думаючи, що слухатимуть якусь суттєву роботу. Принаймнi тi вiдповiдi, якi давав пан Слюсарчук, можу чесно сказати, з хiрургiчного боку викликали певнi запитання. Коли виникали якiсь питання, вiдповiдей не було, усе пояснювали таємнiстю роботи.

- Вас нiчого не здивувало тодi?

- Єдине, що мене здивувало в тiй ситуацiї, деяка неординарнiсть самого здобувача.

- Можете пояснити?

- Здобувач поводився не зовсiм ординарно. Документи були всi оформленi, у нас не було пiдстав не довiряти тим дипломам, що ми бачили. I то не входило в нашу компетенцiю - перевiряти дипломи. Нинi, коли з'явилось багато публiкацiй, бачимо певнi проблеми.

- Скiльки часу ви мали на вивчення роботи?

- Ця iнформацiя не зовсiм коректна. Я самої роботи не бачив, бачив лише доповiдь. Роботу ми не розглядали.

- Вона була настiльки таємною?

- Я не знаю, чи на сьогоднi гриф "таємно" знято. Якщо грифа не знято, то не маю права спiлкуватися на цю тему.

- А ви не думаєте, що вас пiдставили?

- Я уже потiм те зрозумiв. Але рiч не в тiй людинi.

- Вам дали вказiвку?

- Щодо вказiвки. З моїм характером мною важко керувати. Але рiч у тому, що справдi розглядали цю роботу. Коли мене попросили бути головою на цьому захистi, я поставив єдину умову, що хочу побачити доповiдь, якщо не можу ознайомитись iз самою роботою. Менi доповiдь подали.

- Доповiдь була iдеальною?

- Я вже не пам'ятаю свого сприйняття тiєї роботи. Але можу сказати, що вона була професiйною. Не була iдеальною щодо побудови, а з точки зору термiнологiї, питань, вiдповiдей досить непоганою.

- Вас використали чи пiд-ставили?

- Пiсля бiйки махати кулаками не треба. Стосовно мене це було все досить коректно побудовано. У Вченiй радi були професiонали своєї справи.

- Нiхто з вас не засумнiвався. Усi поставили свої пiдписи...

- Ну, ви розумiєте, що ми заслухали нейрохiрургiв, неврологiв, вислухали їхнi думки, попри те, що були досить жорсткi зауваження до здобувача, рiшення прийняли - нострифiкувати цей диплом.

- Ви сьогоднi маєте багато iнформацiї про цю особу, як можете прокоментувати те, що вiдбулося?

- Менi дуже прикро. Дуже прикро, вiдверто скажу. Особисто таке враження, що я не помив руки.

Ось вона, хвилина слави мiнiстра: вiн оголошує лауреатами першої держпремiї аферистiв Слюсарчука та Червоного.    

 

А от Бойчак Михайло Петрович, професор, начальник Головного вiйськово-медичного клiнiчного центру МОУ, щойно почув, що "Експрес" цiкавиться переатестацiєю Андрiя Слюсарчука, взагалi втiк вiд журналiстiв.

- Я вас попрошу, я зараз занятий. Зачекайте секретаря, вона пiдiйде i тодi зайдете. Потiм по-говоримо. Але ви не там копаєте, - заявив пан Бойчак та втiк iз кабiнету.

Бiльш багатослiвним виявився ще один член спецiалiзованої Вченої ради Олександр Данчин.

- Я був на захистi. Але це не повноцiнний захист, там не було опонентiв Слюсарчука. Вiн вийшов, щось зачитав. Ми ж працi не бачили, ми почули лише п'ять вiдсоткiв усiєї роботи. Я так й не зрозумiв, про що та робота. Але Слюсарчук виглядав упевнено. Здається, усе тривало недовго. Мене дуже здивувало, що мене запросили на такий захист, я вперше брав участь у таємному захистi. Усе це виглядало дивно. Але, напевно, так комусь треба було. Хтось "згори" сказав, от й органiзували. Я хоч там був, а от наш начальник (начальник Бойчак Михайло Петрович, професор, начальник Головного вiйськово-медичного клiнiчного центру МОУ), здається, нi.

От вам i пояснення, чому пан Бойчак так несподiвано уник спiлкування зi журналiстами. Навiть бiльше, у деяких членiв ради виникла амнезiя. Зокрема Бiбiк Тарас Антонович, доктор медичних наук, доцент, начальник клiнiки амбулаторної допомоги Головного вiйськово-медичного клiнiчного центру МОУ, заявив, що не був присутнiй на захистi.

- Кажуть, що були. Принаймнi ваше прiзвище є у списку членiв тiєї Вченої ради.

- Не було. Нiчого не розумiю. Усi питання лише до командира.

У неофiцiйнiй обстановцi члени "спецкомiсiї" були ще бiльш говiркими. Вони лаялись, не добираючи слiв, називали подiї цього дня "пiдставою" та "аферою", казали, що їм соромно, визнавали, що не знають, куди сховати очi вiд сорому.

Ми записали i цi свiдчення.

У пiдсумку, 14 квiтня 2010 року з'являється рiшення Президiї Вищої атестацiйної комiсiї Українi №12-08/3-з, у якому зазначено: на пiдставi прилюдного захисту дисертацiї Слюсарчуку Андрiю Тихоновичу видано диплом "доктора медичних наук за спецiальнiстю нейрохiрургiя".

Це - iсторiя найбiльшого приниження найвiдомiших людей країни, органiзована збоченцями з колишнього ВАКу, а теперiшнього Мiнiстерства освiти.

"КИШЕНЬКОВИЙ ПРОФЕСОР I ГЕНIЙ ТАБАЧНИКА"

Пiсля "переатестацiї" дорога до звання "професора" була вiдкрита. Рiзниця у процедурi на цей раз полягала лише в нюансах. Якщо переатестацiєю Слюсарчука-"доктора" займався ВАК, то возвести його в чин професора належало Мiнiстерству освiти. А якщо точнiше - Атестацiйнiй колегiї мiнiстерства, яку очолює особисто мiнiстр Дмитро Табачник.

Зайдiть на сайт Мiнiстерства освiти. Тут у роздiлi "Дiяльнiсть", у пiдроздiлi "Визнання iноземних документiв" ви знайдете цiкаву iнструкцiю. Ось вона:

"Опис процедури визнання документiв про освiту, виданих навчальними закладами iнших держав (нострифiкацiйна процедура), включає в себе: а) перевiрку автентичностi поданих для визнання документiв — факту навчання та видачi документiв..."

12 граматичних помилок в одній підробці - це занадто. Соромно, фальсифікатори, мову Пушкіна треба вчити ретельніше. 

Себто атестацiйна колегiя, перш нiж нострифiкувати начебто "росiйський диплом" Слюсарчука, мала перевiрити двi дуже важливi речi — факт навчання та факт видачi документiв. Натомiсть пiдлеглi Табачника поклали в особову справу копiю того липового листа нiбито з Росiї, який використали у процедурi переатестацiї у ВАКу, та виготовлену кустарним способом архiвну довiдку №264, яка мала начебто "пiдтвердити", що у Слюсарчука є вища освiта. I все.

Чиновники Табачника не перевiрили абсолютно нiчого, вони не надiслали до Росiї жодного офiцiйного запиту, вони не отримали офiцiйно жодної вiдповiдi з РФ. Зрозумiло, що нiхто i нiколи з чиновникiв мiнiстерства не пiшов би на це, якби не мав вказiвки найвищої посадової особи вiдомства - мiнiстра.

Тож уже 17 червня 2010 року, завдяки особисто Дмитровi Табачнику, Андрiй Слюсарчук стає "професором кафедри нейрохiрургiї". У складi атестацiйної колегiї - теж прiзвища дуже вiдомих у країнi людей. Серед них - науковцi, ректори, професори. Нiхто з них навiть припустити не мiг, що чиновники й особисто мiнiстр пошиють їх у дурнi.

Звiсно, тiльки наївнi люди можуть думати, що мiнiстр не вник у цю справу i поставив свiй пiдпис на атестатi автоматично. Зважте, що Табачник у цiй ситуацiї дiяв не просто як мiнiстр. Вiн ставив пiдпис як голова атестацiйної колегiї. I, звiсно, зобов'язаний був особисто перевiрити увесь пакет документiв Слюсарчука.

А тепер помiркуймо разом. Ось на стiл Табачнику кладуть пакет документiв, якi мають зробити з петеушника Слюсарчука "професора". Впродовж року звання професора отримують в Українi зовсiм не багато людей, тому абсолютно зрозумiло, що мiнiстр освiти глибоко вник у кожен нюанс особової справи Слюсарчука. Чи мiг вiн не звернути уваги на той факт, що, згiдно з офiцiйною бiографiєю, Слюсарчук начебто в 19 рокiв закiнчує вищий медичний заклад улюбленої країни Табачника - Росiї? Звicно, Табачник розумiв, що це зi сфери фантастики, але все-таки пiшов на те, аби людинi без нiякої медичної освiти видати атестат професора кафедри нейрохiрургiї.

Подальшi подiї засвiдчують, що мiж аферистом Слюсарчуком i мiнiстром Табачником на певному етапi виник якийсь магiчний зв'язок. Мiнiстр дiє так, наче перебуває у станi глибокого гiпнозу. Вiн по-батькiвськи почав опiкуватися Слюсарчуком у наступнi кiлька мiсяцiв, обдаровує афериста небаченою увагою.

"ОБДУРИТИ ПРЕЗИДЕНТА"

Сьогоднi, наприклад, багато хто не може збагнути, як Президент України мiг пiдписати указ, згiдно з яким Слюсарчук та його водiй Саша Червоний стали лауреатами першої Державної премiї у галузi освiти. А уважний аналiз того, як то сталося, приведе нас навпростець до автора тiєї нової афери. I це - знову мiнiстр освiти Дмитро Табачник.

Саме Табачник згадає, що ще у далекому 2006 роцi парламент вiдповiдним законом запровадив цю премiю. Але її вiдтодi жодного разу не виплачували, бо бракувало механiзму. Люди Табачника пiдготували вiдповiдний проект указу Президента, i вiн був пiдписаний 30 вересня 2011 року. Головою комiтету з нагородження став... Табачник.

Того самого дня, 30 вересня, Слюсарчука беруть на роботу на кафедру iнформацiйних технологiй Львiвської полiтехнiки.

1 листопада комiтет почав прийом матерiалiв на здобуття держпремiї. 22.02.2011 року вчений секретар Полiтехнiки Юрiй Ятчишин пiдготує на пiдпис ректоровi Полiтехнiки Ю. Бобалу звернення щодо висунення на здобуття держпремiї чотирьох людей - завкафедри В. Пасiчника, Ю. Нiкольського, А. Слюсарчука i О. Червоного.

Пасiчник - це "хрещений батько" афери зi ставленням "рекорду пi". Вiн особисто органiзував "експертну комiсiю", яка мала його засвiдчити. Але допустив кiлька органiзацiйних помилок, якi дали можливiсть через п'ять рокiв виявити, що це була звичайнiсiнька афера. Нiкольський - права рука Пасiчника.

Як пояснить у розмовi з нами вчений секретар науково-дослiдної частини Полiтехнiки Юрiй Ятчишин, список людей, котрих слiд внести до подання, йому продиктує особисто Юрiй Нiкольський. Вiн надасть також вiдомостi, що ляжуть в основу подання. Жодної наукової роботи, про яку йдеться у поданнi, до того подання не докладуть. Пояснять, що автори мають намiр надiслати її до мiнiстерства особисто.

18 квiтня 2011 року в залi колегiї Мiнiстерства освiти вiдбулося засiдання комiтету пiд особистим головуванням мiнiстра Табачника. Вiн, виступаючи, наголосив на "чiткому дотриманнi процедури, експертизи та громадського обговорення видатних досягнень кандидатiв, колективiв, якi висунутi на здобуття державної премiї". За пiдсумками засiдання комiтету прийнято рiшення затвердити список кандидатiв на держпремiю.

Мрія "професора" Слюсарчука - з особистим підписом Табачника.

Сталась лише одна дивна рiч - прiзвища Пасiчника i Нiкольського зi списку зникли. Пiзнiше вони пробуватимуть пояснити, що це тому, що вони вже колись були лауреатами держпремiї, а двiчi її отримувати не можна. Звiсно, це неправда. По-перше, Державну премiю у галузi освiти вручали вперше, ранiше її нiхто не отримував. По-друге, положення про премiю не забороняє отримати премiю тим, хто ранiше був лауреатом iнших держпремiй.

Пасiчник i Нiкольський виступили в цiй iсторiї "буксирами", людьми, чиїми iмена мали заретушувати недолiки безграмотного петеушника Слюсарчука та його водiя Червоного. Ще нюанси. Подання у мiнiстерство пiдписав особисто ректор Полiтехнiки Ю. Бобало. Це той самий Бобало, який 26.01.2006 року в листi тодiшньому мiнiстру освiти Нiколаєнку повiдомив, що "на пiдставi детального розгляду заяви батькiв студента - Микити В.А. та Микити Г.А. - спецiальною комiсiєю прийнято рiшення про виселення Слюсарчука зi студгуртожитку". Нагадаємо, що Микита - це студент, якого Слюсарчук, зачинивши в окремiй кiмнатi гуртожитку, накачував психотропними речовинами. Батьки силомiць викрали власну дитину з гуртожитку i доставили у психiатричну клiнiку, щоб врятувати вiд смертi.

Тодi виконувач обов'язкiв ректора Ю. Бобало чудово знав цю iсторiю.Але через п'ять рокiв вiн поставить свiй пiдпис на поданнi мiнiстровi Табачнику i цього разу проситиме мiнiстра... нагородити афериста Слюсарчука держпремiєю. I зробить для Слюсарчука не лише цю послугу.

 

Подання на держпремію підписав ректор Політехніки.

Чи мiг наважитись на такий крок ректор Полiтехнiки, шанована людина, не отримавши особистих гарантiй мiнiстра? Країна чекає пояснень, пане ректоре Бобало.

Подання пiсля одного iз засiдань уряду за пiдписом Табачника потрапило на пiдпис Президентовi.

30 вересня 2011-го став днем, який мiнiстр Табачник i його спiльники з Полiтехнiки - професори Пасiчник та Нiкольський - можуть записати до свого активу - вони талановито обдурили Президента, використавши його у своїх цiлях. Саме у цей день з'явиться воiстину унiкальний документ: указ про вiдзначення двох авантюристiв - Слюсарчука i Червоного - держпремiями.

На цьому Табачник не спиниться. Пiсля прийняття комiтетом рiшення про лауреатiв держпремiї Слюсарчука звiльнять iз Полiтехнiки. А вiзьмуть на роботу до Києва, в Iнститут iнновацiйних технологiй Мiнiстерства освiти.

Трохи згодом саме мiнiстерство виступить патронатом ще однiєї афери - "шахового матчу столiття", де Слюсарчук начебто мав обiграти найскладнiшу шахову комп'ютерну програму. Ми вже ранiше з допомогою шахiстiв мiжнародного класу довели, як iз допомогою технiчних засобiв цей захiд перетворився на виставу. Однак смiялись не всi, наприклад, ТзОВ "Лайт сiстемз Україна", використовуючи офiцiйний "патронат Мiнiстерства освiти", зiбрало на цю "гру столiття" величезнi кошти зi спонсорiв. А мiнiстр особисто делегував на захiд керiвника одного з департаментiв мiнiстерства, щоб вручити аферистовi Слюсарчуку вiд його iменi спецiальну грамоту.

Усi цi факти свiдчать про те, що саме мiнiстр Табачник в останнi роки став головним покровителем бригади Слюсарчука. I тут немає нiякої полiтики.

Тут лише кримiнал.

СЕКС I НАРКОТИКИ

Якi висновки з цiєї iсто-рiї становлення "видатного науковця i професора Слюсарчука Андрiя Тихоновича" напрошуються? Дуже простi. Мiнiстр освiти Дмитро Табачник, його пiдлеглi чиновники з Мiнiстерства освiти, якi мали би бути еталоном чеснот, на практицi виявились нiкчемами, що забули про закон, совiсть, честь.

Мiнiстр, який став не лише прикриттям, а й активним учасником впровадженням у життя цiєї афери, не може заслуговувати лише на презирство. Не може щонайменш з однiєї причини: саме документи, виданi мiнiстерськими лиходiями, спричинили бiду i страждання десяткiв людей. Прикриваючись саме цими незаконно виданими документами, псевдолiкар Слюсарчук калiчив, убивав, зловтiшався.

Цi люди - Табачник, Баранов-Мохорт, Мачулiн, Бондаренко, Пасiчник та Нiкольський, якi ставили свої пiдписи на документах чи готували їх, чесно заслужили мiсце в закладi, де сьогоднi перебуває створений ними псевдопрофесор Слюсарчук. Разом їм буде що згадати i чим гордитись: так професiйно всю країну, у тому числi й Президента Януковича, ще нiхто не дурив.

Що керувало цими ницими людьми? Вiдповiдь на це питання криється в унiверсальнiй формулi, яка описує головнi мотиви, що рухають бiльшiстю людей: грошi, здоров'я, слава i... секс.

Цi люди не були бiднi. Цi люди дуже добре виглядають, що не вказує на очевиднi проблеми зi здоров'ям. Цi люди обiймали й досi обiймають найвищi посади в освiтнiй iєрархiї.

Отже, залишається секс. А якщо точнiше - секс i наркотики.

Продовження сенсацiйного розслiдування - у наступному номерi.

Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Iгор ПОЧИНОК

P. S. Висловлюємо подяку телеканалу TVI, зокрема його журналiстовi Денису Бiгусу, за допомогу i технiчне сприяння у пiдготовцi цього матерiалу.