Загадкові явища природи...

Науковці б’ються над розгадкою — як печера могла бути так надовго відмежованою від довколишнього світу? Ймовірно, під час льодовикового періоду її мешканці не загинули, а пристосувалися до закритих умов та розвивалися згідно з умовами життя під землею.

2013 рік. Казахстан. Село Калачі — з людьми починають відбуватися дивні речі: вони масово починають провалюватися в сон, у них спостерігаються галюцинації, де б вони не знаходилися — в школі, вдома, на роботі — мешканці впадають в сплячку. Вона могла тривати від кількох годин до тижня.

Люди, які прокидалися від сну, описували свій стан як під час галюцинацій: тіло було важким, руками й не ногами не можна було ворухнути. Мозок працював, але організм не відпочивав.

Науковці кинулися на пошуки розгадки феномену: повністю виключили радіаційний фон, бактеріальний та інфекційний фактори, але причини не знайшли. Мешканцям пропонували переїхати з села, та вони відмовилися.

Ймовірно, “сонну хворобу” спричинило близьке розташування біля села уранових шахт. Їх випари чадного газу впливали на людей, але чи насправді це було причиною, досі не відомо. З 2016-го року життя людей внормувалося.

Вирушаємо до Перу, до одна з приток Амазонки кипить в прямому сенсі цього слова. Звісно, гарячі джерела й теплі підводні течії вже нікого не здивують, але ця річка справді наповнена кип’ятком. 6 км на глибині 6 метрів, її температура досягає 100 градусів за Цельсієм.

Вчені не розуміють, яке джерело енергії може нагрівати воду? Підземних джерел знизу немає, а найближчий діючий вулкан розташований за 700 км від неї.

Місцеві жителі називають її Шанай-Тімпішку, що в перекладі означає “та, яка зігріта жаром сонця”. Тварини, які потрапляють до ріки, одразу гинуть, а на берегах живуть такі мікроорганізми, які дуже стійкі до температур.

Міннесота, річка Брюль, де сформовані два дивовижні водоспади, які розділені масивною скалою. Води першого впадають в озеро, а куди течуть води другого — загадка. Його називають “чайник Диявола”.
Кам’яна раковина ніколи не переповнюється — водоспад ніби заповнює якийсь бездонний резервуар. Вчені вкидали до нього різні предмети, зафарбовували воду в колір, щоб простежити, звідки вони випливуть — марно: вода з’їдала усе.

Напевно, вода знову впадає у річку Брюль, але куди поділися предмети і звідки береться вода, яка живить водоспад, — невідомо.

Південна Осетія здивує своїм озером-фантомом, з якого кожних 4-6 років повністю зникає вся вода. Цікавинки про це озеро, які досі дивують вчених:

• вода з озера зникає навіть взимку, не залежно від пори року;
• місце водойми пустує місяцями, заростає травою і чагарниками, потім вода знову з’являється нізвідки; припускають, що вода впадає в карстові печери і знову з’являється, але звідки — невідомо;
• невідомо, як вода повертається назад в озеро і дивно, що в озері не живуть ні риби, ні інші тварини, окрім тритонів (звісно, з такою дивною водою там би ніхто не вижив), але навіть і птахи не люблять прилітати до водойми;
• сміття, яке потрапило до озера, теж невідомо куди зникає.

Тож, загадок справді ще багато.

Дивні вогні на водній поверхні можна спостерігати не лиш тут, але і в інших місцях, та саме тут, над водяною гладдю озера Паасселк’я, вони оселилися вже здавна. Вчені сперечаються щодо природи походження вогнів: одні сперечаються, що це — спалах метану з-під землі, інші вважають, що їх створюють електричні заряди.

Все ж більшість схиляються до того, що схожі світіння провокують розряди магнітного поля перед грозою. Такі випадки не поодинокі на високих скелях, деревах і дахах будинків, але як вони “блукають” по воді — невідомо.

Венесуела, штат Сулія вражає своїми блискавками. Так, біля річки Кататумбо блискавиці не вщухають, а гроза триває до 160 діб у році. За ніч можна спостерігати до 280 спалахів, сяйво яких відсвічує на відстань до 400 кілометрів. Дивно, що грому при цьому явищі не спостерігається.

Припускають, що така електризованість повітря — наслідок вимивання іонізованого метану зі сполук болотистої місцевості довкола річки. Метан при контакті з повітрям створює такий ефект.

Острів Чамп в Арктиці з невибагливим мохом, бідною фауною і скупим ландшафтом дивує своїм ідеально круглим камінням. Круглі “м’ячики”, об’ємом від 2 см до декількох метрів, настільки ідеально гладкі, ніби до них торкалася рука людини.

Кожен геолог висуває свою гіпотезу походження каміння, але однозначної відповіді досі немає. Припускають, що прибережні води обтесали камені, але як їм таке вдалося з великими каменюками? До слова, по світу ще є декілька локацій з такими дивовижами, та їх походження теж невідоме.

Жителі долини Хессдален, Норвегія регулярно спостерігають в небі яскраві вогні різного розміру. Останні то з’являються в небі, то зникають, їх яскраве світло навіть заважає мешканцям спати, не створюють жодних звуків, а доторкнувшись до ґрунту, вбивають в ньому бактерії.

Вчені виключили варіант кульової блискавки та наслідок роботи транспортних засобів чи заводів. Ймовірно, наявність в долині міді, сірки і цинку спричиняє таке сяяння за будь-якої погоди.

Яке цікаве явище природи ви б хотіли побачити на власні очі? Діліться з нами своїми враженнями.

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел