хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Приголомшлива погода...

Кажуть, ще в цьому столітті на Марс відправлять перших людей, щоб колонію там побудували. Дурні, там же нудно, холодно, ніяких тобі веселок після дощів, чудових заходів і неймовірних у своїй могутності штормів! Інша справа у нас – дивіться на фото переможців конкурсу «Storm Photos of the Year» і видання «Погода» Роберта Дж. Форда!

Торнадо попереду і веселка ззаду

Дощ над Гранд-Каньйоном...


9

Комментарии

18.04.21, 13:46

    28.04.21, 14:45

    Якщо на Марсі зроблять атмосферу, то і там таке буде.

      38.04.21, 16:01

      Точно хочеться побачити таке на власні очі? Які молитви знаєш на такі випадки розгулу стихій? Фото розкішні, але небезпека тут реальна.

        48.04.21, 17:30

        захоплюючий екстрім лежачи на дивані

          58.04.21, 19:25Ответ на 2 от Мы не братья!

          Якщо на Марсі зроблять атмосферу, то і там таке буде.Так

            68.04.21, 19:25Ответ на 1 от Logic_man

              78.04.21, 19:26Ответ на 3 от nasinynka

              Точно хочеться побачити таке на власні очі? Які молитви знаєш на такі випадки розгулу стихій? Фото розкішні, але небезпека тут реальна.Так , небезпека реальна...

                88.04.21, 19:26Ответ на 4 от Hrab

                захоплюючий екстрім лежачи на диваніСаме так

                  98.04.21, 20:13

                  Техніка має бути хороша для таких фото
                  Витримка довга і світлофільтри, це все досить дорого
                  Я неодноразово пробував зфотографувати блискавку, але дуже рідко щось вдавалось

                    109.04.21, 10:04

                    Десь у році 1956 ми з бабусею Марією пасли десяток корів що їх "вибракували" за підозрою якоїсь болячки і не пускали до загального стада. З ранку було тепло і сонячно та по обіді насунули хмари. Птахи перестали співати. Стало так темно, майже як уночі. Корови лягли на траву і жували жвачку, коли почався дощ. Лило як з відра! Ми вибралися на узгірок і присівши накрилися плащем, бо вода накрила землю на пів метра. І гримнула страшна гроза. Блискавки безупинно розтинали небо, били від хмари до хмари. А грім так ляскав що навіть вуха закладало. Години за дві все закінчилося, небо потихеньку проглядало поміж хмарами. Розвиднилося і визирнуло сонце. Заспівали пташки. Як пояснила мені бабуся то була горобина ніч. З тих пір я такого видовища більше не бачив.