Український Віртуальний Опір запустив безкоштовний хостинг зображень та фотографій - http://img.uvo.cv.ua .





Від українців для українців

Вітаю Вас українці та всіх кому не байдуже наше історичне минуле. Шлях нашої Батьківщини України до здобуття незалежності був дуже складний. Наша земля виховала багато патриотів України. Ці славні Герою все своє свідоме життя вели боротьбу за незалежність нашої держави. Та й поклали своє життя саме за вільну та самостійну Україну від загарбників та катів нашої землі та нації.

Нещодавно на Фокусі з'явилась стаття про те що комуняки вирішили встановити у центрі нашої столиці пам'ятник катові України та українського народу - сталіну. За словами комуняк вони збираються звернутися до громади міста Київа саме із такою пропозицією. Чомусь мене не здивує як що "громада" при теперешній владі дасть згоду. Та й склад тієї "громади" здається буде лише з ПРдунів. Ось посилання на цю статтю http://www.focus.ua/politics/173163

Сьогодні в інеті я знайшов сайт на котрому громада патриотичних сил України, саме громада а не "громада" комуняк та ПРдунів, збирае підписи за те щоб у Києві стояв пам'ятник Герою України - Степану Бандері.

Особисто я лишив свій підпис на тому сайті. Ось посилання на той сайт: http://banderivec.ho.ua/ 

ПАМ'ЯТНИКАМ КАТАМ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНЦІВ НЕ МІСЦЕ В УКРАЇНІ. 

Звернення до співвітчизників. Україна потребує правди. Тому наш обов'язок назвати речі своїми іменами. Країни світу поділяються на ті, де є політичні в'язні, і де їх немає. Протягом року влада тягне Україну до числа ізгоїв світу, і вже майже досягла в тому успіху. 
У 2010 році в Україні з'явилися політичні в'язні. 
Порушено кримінальні справи проти учасників підприємницького протесту – за безглуздим звинуваченням у "вбиванні кілочків" на Майдані.
Дев'ятеро громадян ув'язнено за звинуваченнями у спилюванні незаконно встановленого ідола Сталіна, який українським судом визнаний злочинцем і вбивцею мільйонів українців. 
До багатьох колишніх чиновників висуваються різноманітні звинувачення. Представники влади ще до вироку суду дають вказівки, хто винний, а хто ні. 
У той же час факти сучасного казнокрадства відбуваються на очах у всього суспільства й лишаються показово безкарним.
Натомість влада звільняє з ув'язнення вбивць і мажорів-злочинців. А прокурор грає "Мурку". Як результат, минулого року злочинність в Україні зросла одразу на третину.
"Діалог" влади із суспільством перетворився на монолог влади, яка "має" країну. Влада заявляє, що її мета – забезпечити "стабільність і спадкоємність влади".
А справжня ціль політичних переслідувань – паралізувати громадянську активність. Щоб люди забули, що саме вони є джерелом влади, які мають конституційне право розпоряджатися нею та вирішувати долю влади на свій розсуд.
Вся відповідальність за відсутність справедливого суду лежить на владі, яка без виборів отримала ті повноваження, які їй не давав народ.
Найкращий уряд – той, що учить народ управляти собою. А найгірший – той, що позбавляє його такої можливості. Всупереч Конституції в Україні діє уряд, який не представляє результатів виборів. Заплановано позбавити громадян права визначати місцеву владу.
Там, де закінчуються чесні й регулярні вибори, починається рабство. Український народ не терпів його раніше, не терпітиме і в XXI столітті.
Бо страх перед злом є зло. Так само, як і байдужість. 
У той час, як в усьому світі органи влади починають економію з себе, в Україні заклик до народу "затягнути паски" підкріплено блюзнірським збільшенням апетитів влади. Для своїх "реформ" влада мала б обрати іншу країну, якої не шкода. 
А насправді для успіху перетворень потрібно головне – не красти. 
Представники нинішньої влади десятиліттями керують Україною і не можуть похвалитися нічим, крім приватних статків для себе і передостаннього місця в Європі для України. 
При цьому вони не сходять з екранів, повчаючи країну, як їй, "бідній", жити. Якби Україна була така бідна, то її б не розкрадали вже стільки років, і не ставали в чергу до високих посад, щоб продовжувати цю приємну справу і далі. 
Репресії влади свідчать, що її застарілі страхи досі не подолані. Помщаючись на опонентах, представники влади віддячують за свої мокрі долоньки шість років тому. 
Замість гідної стриманості, влада своєю мстивістю множить страх навколо себе, і від того сама боїться. Хоча для влади було б корисніше негайно звільнити політв'язнів і спробувати переконати суспільство, що з нею в майбутньому не слід чинити так, як вона на те заслуговує.
Ми заявляємо, що підтримуємо кожного, хто сьогодні зазнає політичних репресій і утисків – не залежно від колишніх посад чи партійності. 
Народ, який забуває про солідарність, приречений. 
Тому кожен репресований має отримати дієву політичну, юридичну та іншу підтримку. Найменша можлива підтримка – широкий розголос про кожен випадок політичних переслідувань. 
Ненависть перемагається братерством. Сьогодні Україні потрібні не стільки заклики, як приклади. Аморальності й деградації влади суспільство має протиставити максимальну згуртованість

З нагоди 61-ї річниці загибелі Романа Шухевича, націоналісти влаштували акцію протесту під стінами Януковича та викинули в імпровізований смітник Леніна та Сталіна.

ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери з нагоди 61-ї річниці загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича провели під стінами Адміністрації президента акцію протесту проти дій нинішньої влади.

Зокрема, присутні "тризубівці" протестували проти узурпації влади в Україні Московської імперією, проти взяття під варту "справжніх патріотів", які борються за право українців бути господарями на власній землі.

Крім того, учасники акції викинули в "імпровізовану скриньку історії" портрети Сталіна, Леніна та інших "ворогів нації".

Націоналісти вкотре закликали владу "дати жити" наональному духу в Україні, підкреслюючи, що "окупаційна влада лише паплюжить пам'ять" про народних героїв".

"Кожен народ має парво на свободу. Генерал Роман Шухевич - герой України", - з такими лозунганами націоналісти пікетували Адміністрацію президента.

Скакодуб Андрій Васильович | 12.01.2011 00:12

Пропонується до уваги інтернеткористувачів інтерв'ю з одним із координаторів Українського Віртуального Опору (http://uvo.cv.ua/), неформального об'єднання українців в Інтернеті.

Про Український віртуальний опір в запитаннях та відповідях.
Які цілі має УВО?

Революція, українська революція в мережі Інтернет! Це наш ренесанс і час настав. Нашими головними цілями є пропаганда всього українського в мережі Інтернет та захист нашого інформаційного простору від посягань, одним
словом – забезпечення інтернет-захисту України. Як бачимо події навколо поширення секретних документів в Інтернеті реально впливає на житті в цілому світі, тому майбутнє саме за Інтернетом.

Які ваші методи боротьби?

Ми створюємо патріотичні відео чи відео презентації на youtube.com, створюємо банери, картинки, статі про нашу культуру, ми поширюємо Інтернетом інформацію про акції в реальному житті, страйки, про спротив, гуртуємо українців... Методи обмежуються лише результативністю і нашою фантазією. Загалом ми постійно перебуваємо в русі, а тому
методи комунікації та об'єднання учасників нашої ініціативи постійно вдосконалюються.

Олександре, як ви потрапили до УВО?

Вирішив коли проводжу час в Інтернеті, треба проводити його з користю.

Хто у вас головний?

Як це не дивно, але головного у нас немає, є координаційна рада, яка лише координує діяльність, але всі відносини намагаємось будувати без чіткої централізації на партнерських засадах.

Ходять чутки, що УВО фінансує ФСБ?

А я думав Моссад.

Перефразую, ви чийсь проект?

Так. Ми проект українського народу, сподіваюсь, що ми Божий проект також, так як маємо на меті відродження духовності та віри в українців, на цей напрямок в майбутньому ми покладаємо особливі надії.

Як ви фінансуєтесь? Чи пропонували УВО гроші, можливо якісь меценати?

Як такого фінансування не маємо, все ґрунтується на добровільній ідейній основі, де треба збираємо кошти власними силами, але верхівці УВО пропонували гроші. Ми відмовились, так як з самого початку усі вирішили, що відносини в УВО повинні ґрунтуватися на принципах партнерства без існування господаря, як такого. Перехід на дотаційну голку за рахунок централізованого фінансування просто знищить саму ініціативу.

Хто то були?

Точно не знаю, молодіжне крило якоїсь з парламентських "опозиційних" партій.

Кого приймаєте в УВО?

Усіх, хто вважає, що дія важливіша за дискусії.

Вам пропонували зареєструватись офіційно?

Так, нам пропонували навіть стати партією. Мене від того бере сміх. Доводиться постійно пояснювати, що ми народне об'єднання українців всього світу в Інтернеті. УВО – це механізм об'єднання та засіб комунікації якомога більшої частини українського інтернет-простору. Хоча не виключаю, що УВО в майбутньому буде спонукати до створення організацій та спільних проектів в реальному житті. Передумови для цього вже є, тому все може бути.

Як декларують себе учасники УВО?

З тих, що себе задекларували, це представники багатьох політичних партій та громадських організацій. Крім того, існує багато ініціатив в мережі Інтернет, які також долучаються до наших проектів. У нас немає обов'язкової вимоги відкривати своє реальне обличчя. Ми не ставимо питання про ідеологію в роботі УВО. Чим менше обмежень, тим більше свободи, але безперечно в межах загальноприйнятої мети нашої ініціативи.

Може тому УВО є неформальною організацією?

В часи, коли арештовують за розмови в чаті та записи в блозі, багато хто бажає бути неформалом. Хай шукають вітер в полі... Для багатьох, хто в реальному житті працює в бюджетній сфері це є виходом, можливістю висловити свій протест. Але останнім часом у нас намітилась позитивна тенденція, коли багато учасників декларують себе як реальних осіб. Це
вибір кожного.

Ви боїтесь арештів?

Ні, але маємо здоровий глузд. У нас є можливість належним чином захистити своїх учасників. Ми не радили б нас чіпати.

Повернемось до нинішньої ситуації в Україні. Чи працюють українські спецслужби задля української Інтернет безпеки?

Може й працюють, але вони так глибоко законспірувались, що їхні дії можуть бути відчутні хіба що на рівні якогось села, а не країни. Взагалі в мене на наші спецслужби надії нема, позаяк її використовують для цькування українців, а не для захисту її громадян.

Яку ви б дали пораду? Чи важко захищати український Інтернет простір?

Взагалі умовно є три рівні на яких можна працювати: "рівень з низів" – це об'єднувати людей, формувати спільноти, робити відео, фото, словом усе, що потрібно для пропаганди і створення матеріалу. Наступний рівень це створення проектів задля збирання аудиторії, чи дестабілізації ворога, моніторинг Інтернету та здобутку інформації через мережу Інтернет. Уже
цих двох рівнів достатньо задля того, щоб іноді бити по морді ворога з їхньою потужною інформаційною машиною та інформувати власних громадян.

Третій рівень це "масовий рівень", фінансований суспільством, тут потрібні кадри і люди, що будуть цим займатися постійно, а не лише у свій вільний час. Якщо ж говоримо про Інтернет, то достатньо мати невеликий річний бюджет, веб-сервера, кілька десятків людей: журналісти, програмісти, дизайнери і просто креативні люди. Безперечно, що саме
держава повинна подбати, щоб захистити наші інтереси в інтернет-просторі, але для цього повинно прийти розуміння та... багато часу. Поки що це неможливо, а тому ми сподіваємось тільки на простих людей.

Але чи існує хоча б гіпотетична можливість поставити питання безпеки України в мережі Інтернет на державному рівні?

Так. Це тема іншої розмови, я б не хотів розкривати усі цікаві ідеї. Скажу лише, що в УВО є напрацювання в цьому напрямку і ми будемо намагатись державу, а це відповідні органи державної влади та посадові особи, зробити своїм партнером. Якщо цього не станеться, якщо держава буде нас сприймати за опозицію та ворогів, то наші дії будуть адекватні.

В учасниках якої спеціалізації більш зацікавлено УВО?

Ми відчуваємо брак таких фахівців, як програмісти та журналісти, тих, хто власне і творить інтернет-простір.

Що скажете про піар-технологів?

Практично від них немає користі для дій в Інтернеті, вони лише займаються викачуванням грошей у наших "Вождів" під час виборів. Рівень довіри до фахівців цього профілю зараз практично нульовий.

Хто є об'єктом вашої боротьби?

Усі, хто намагаються розповідати нам українцям хто ми є і як нам жити.

Скільки членів налічує ваша організація?

Якщо рахувати разом з тим хто нам ситуативно допомагає, приєднується до акцій то близько 2-х з половиною тисяч. Але активних учасників, як і в житті набагато менше.

Вас намагались знищити чи саботувати?

Так, нажаль, більшість диверсантів були "українцями".

Поясніть будь ласка.

Нас хотіли розколоти "юлєботи", саботували нашу діяльність переважно ті, хто називав нас радикалами. Ще на нас здійснювали хакерські атаки під час виборів, підозрюються наймані хакери з Партії Регіонів.

Ви радикали?

Не бачу нічого радикального в захисті нашої Батьківщини.

Також хочу підкреслити, що віртуальний або інформаційний опір в Інтернеті створювався і діє саме для підтримки діючого реального вуличного опору. Наприклад, організація флеш-мобів та політ-мобів.

Які ваші подальші плани?

Ми створюємо українське радіо в Інтернеті та інші проекти, маємо безліч ідей. І створюємо свою соціальну мережу, так як нинішні "українські" соц мережі є лише формально українськими та є залежними. Останнім часом наш ресурс або працював з перебоями або взагалі не працював, тому виникли всіляки чутки, які ми не будемо спростовувати. Зараз запрацює наш оновлений ресурс, українське радіо та буде можливість попрацювати над іншими проектами. Про відкриття нашого оновленого ресурсу ми безперечно повідомимо, але залишилось вже зовсім небагато.

Взагалі то УВО не обмежується тільки віртуальною роботою. В реальному житті у нас також є ідеї та проекти. Не хотілося б видавати всі ідеї зараз на гора, будемо інформувати інтернет-простір поступово по мірі реалізації. Серед найближчих, це друковане видання "Минуле і майбутнє України мовою Інтернету. Сто варіантів подолати руїну". Набір матеріалів в дане
видання вже почався. Є також ідея провести перший Конгрес УВО в цьому році на території України. Є пропозиції від української діаспори провести його за кордоном, щоб уникнути переслідувань, адже завжди є спокуса взяти на список всіх учасників інтернет-баталій, якщо вони зберуться в одному місці. Але ми ніколи на це не підемо, а тому такий захід пройде неодмінно в Україні. Більше про ці та інші проекти читайте на нашому новому ресурсі.

Які проблеми існують з українськими соцмережами?

Наприклад:, на i.ua до приїзду патріарха Кирила видаляли масово облікові записи українських патріотів.

Протягом останніх кількох років в мережі відбуваються начеб то випадкові конфлікти, віртуальні війни та в основному україно-російські розборки. Кожного разу все відбувається по заданому алгоритму. Група провокаторів реєструється на ресурсі, потім починається зливання всілякого бруду на Україну та українців, після чого спільнота ресурсу ділиться на частини, відбувається штучний розкол за політичними поглядами і все, – робота ресурсу паралізована. В результаті такої війни страждають всі, крім цих провокаторів. Більшість авторів іде з ресурсу, сам ресурс втрачає популярність, але саме цікаве, що після конфлікту з ресурсу ідуть і самі провокатори, які таким чином відпрацьовують свої гроші. Багатьох з
цих осіб ми знаємо особисто. Ганебним є те, що такими підробітками займаються не тільки студенти українських вузів, а і викладачі. Що це? Що можуть посіяти вони в своїх студентах, крім ненависті до своєї держави?

В свій час такі конфлікти пройшло багато мереж, в тому числі і Народна правда. Сьогодні така локальна війна відбувається на сайті Политико, власники якого не надто опікуються моральним аспектом та любою ціною намагаються зробити ресурс прибутковим. Нас не дуже хвилює те, що даний ресурс має відношення до нової політичної сили,
назву якої ми не будемо називати з етичних мотивів, але вважаємо, що межа повинна бути і забезпечити, принаймні, рівність всіх, є першочерговим. Тим більше, надання переваг за політичною ознакою залежно від ситуацію не може вітатися з нашої сторони. Вони повинні розуміти, що проти нас українців іде цілеспрямована війна, на жаль зі сторони нашого сусіда, а тому провадження ринкової політики, заробляння копійок на продажі України є самогубством, в тому числі і для цих ресурсів.

Подібних прикладів повно на ресурсах з українським доменним ім'ям...

Ну що ж бажаю вам успіху, гадаю, що Інтернет дізнається набагато більше про УВО.

Обов'язково!
Користуючись наданою мені нагодою запрошую людей дії до нас. Брати і
сестри, якщо проводите якийсь вільний час в Інтернеті, проводьте його з
користю! УВО – це пошук однодумців і спілкування. Змінимо
інтернет-простір разом з вами.

Інтерв'ю записав за допомогою скайпу Андрій Скакодуб

Скачати пісню можна тут - http://music.i.ua/user/3167788/25418/304823/

Український Віртуальний Опір - проект, що розпочинався усього кількома користувачами, на Ютубі як відповідь на польський шовінізм та російський імперіалізм в світовій мережі. З часом ідея опору поширилася і дала опір українофобам на десятках ресурсах, за короткий проміжок часу (трохи більше року) УВО стала грізною силою, що майже повністю відмила Ютуб від антиукраїнських відео, завдяки координації із закордонними друзями нам вдалося закрити кілька відомих шовіністичних інтернет-каналів - наприклад Ютуб версію російського ОРТ, завдяки координації організації вдалося українізувати інтерфейс Ютубу, також за активністю організації було організовно спротив проплачених кремлем і партією регіонів блогерам, багатьох з них було видалено з соціальних ресурсів.





Наразі Український Віртуальний Опір переживає часи перебудови - завдяки пожертвам учасників опору нам вдалося придбати сервер, що стане базою для розвитку нових українських проектів. Зокрема незабаром стартують кілька проектів - серед них - онлайн-радіо, соціальна блогова мережа, онлайн-енциклопедія та багато іншого.

На сьогоднішній день сайт організації працює в тестовому режимі, але вже на повну працює форум організації. Ми відкриті до співпраці - пропонуйте свої шляхи розвитку УВО, пропонуйте свої проекти, пропонуйте свої ідеї!

Для бажаючих зареєструватися на форумі - http://forum.uvo.cv.ua

Туніс, Єгипет - а тепер і Лівія... Мабуть регіони трохи наклали в штанці і одразу-ж заговорили про діалоги, ще про щось, ще про щось.

А факт є факт сьогоднішня влада і ефективність ці дві різні речі - вдалося нещодавно вислухати від людини, що рік тому казала: "Ющенко - дибіл", фразу яка мене спантеличила повністю: "Вернитє Ющенко, при ньом било лучше". Щось пояснювати й розказувати немає сенсу - великим макроекономічними показниками й статистикою я не можу тут кидатися через факт відсутності їх у мене. Взагалі вони стали схожі на відвертий фарс - мені кажуть про боротьбу із злочинністю, а я бачу про те що менти самі й стали злочинністю - ні вони й до того були, але при минулій владі вони якось ховалися. Мені кажуть про великі економічні здобутки - а я бачу ріст цін при стабільно старій зарплатні. Мені розповідають про свободу в країні - а я бачу лише масовий психоз промивання мозку. Може я сліпий, глухий і тупий?

Проплачені агітатори розповідають про покращення життя, як все стало добре, як стабілізувалася країна... В мене лише одне питання - ДЕ? Інші агітатори розповідають про те, що владу може лаяти кожний але от не личить так людям робити... Чому? - Це моя країна, а не країна влади. Чому я маю мовчати коли на посади садять відвертих лохів (ви на Азарова подивіться!) маючи за них і всю країну. Одна дівчина мені навіть написала, що оскільки Янукович досяг в житті більше за мене, то я немаю права його у чомусь звинувачувати чи лаяти, а взагалі владу не можна лаяти - бо вона мені не належить. Я-ж не досяг того, що і Гітлер із Сталіним - то мені і їх не можна лаяти? А на вибори мені ходити? А за кого галочку ставити? А чому я маю "ставити галочку" - може тому, що я і є джерело влади, а значить і сам по суті влада?..

В Дніпропетровську кількість мєнтів просто вражає - стоять на кожному стовпі. Навіть подейкують що через кілька сотень метрів по головним вулицям стоять авто з затонованим склом, а в них сидять мусора з автоматами. Може правда, може й ні - але через останні події на Близькому Сході партія регіонів ніби всерлася від страху і старається себе захистити і утриматися у владі будь-яким шляхом. Доречі був нещодавно в Дніпродзержинську - там центр патрулюють авто з ментами, що оминать коло максимум в 100 метрів - що це як не страх, страх від свого народу? Взагалі давно вже всім відомо, що в мєнтовці процентів 80 рідкісні дибіли, жополизи й недоучки, що через свою неповноцінність із задоволенням підуть на народ.

 

То може вже не за горами час коли регіони і їх холуї висітимуть на стовпах українських міст і містечок?