Життя одне. Живем сьогодні, а не завтра. І кожен крок – це шанс чи здобуття. У русі і динаміці пізнаєм правду. Ти крок зроби, а не марнуй життя! Так часто серця імпульс просто ігноруєм… І пропливає повз момент буття. Буває роздумами інтерес руйнуєм І глушим серця крик без пізнання. Ви уявіть, що ви проходите пороги Бурхливої ріки. І лиш від вас Залежить успіх і невдача цього сплаву. Несе вода – для роздумів не час! Ви ...

Читати далі...

Мої милі, поетичні друзі, Не пишіть про "карлика" сонети! Не робіть рекламу по окрузі... То даремно! Як ви не збагнете? Він вже сам в історію вписався, Хоч звичайна сошка шовінізму... Він в дитинстві з дітками не грався... От вам справжній корінь дибілізму До дибілів ставлюся байдуже І про Пу писати більш не стану. Щиро я тобі пораджу друже - Не достойне бидло п’єдесталу!

Цілуй мої вії, Рятуй мої сни. Хай сонце зігріє Без опіків злих. Мій рай закатали У сірий бетон. На тихім причалі Мов стогін, бьє дзвон. Щоб нам не судилося. Разом зустрінем, Кохання нам милість. До тебе я лину,

А час спливає непомітно… Я йду дорогою життя. Я посміхаюся привітно, Коли вдивляюсь в майбуття. Спинитись хочеться на хвильку І озирнутися назад. Зробити крок, а потім кілька, Скоригувавши плани в ряд. Ми стільки робимо помилок! Вчимося рідко ми на них… Несемся прямо, без зупинок… Серед зусиль й безглуздих втіх…

Каждый день у метро те же лица Вам газетку в дорогу подарят. Вроде правда, а ведь небылицы Вам с бумажки бесплатной "втирают"... 300 тысяч тираж... 300 тысяч! Каждый день 300 тысяч печатать... Не буклетик, а в цвете страница... Чьи же деньги за все это платят? Я читаю и пульс уже двести - Между строк тихо прячется бред. Не кладите в мозги эти "вести"... Не читайте бесплатных газет![Приєднана картинка]

Когда рождаются дети,Ангелы сходят с небес,Улыбки царят на планетеИ люди хотят чудес.Когда рождаются дети,Они начинают кричать,Что людям на этом светеНельзя людей убивать.Когда рождаются дети,Вы все в жизни сделать должны,Чтоб завтра мальчонки этиНе гибли в огне войны.Когда рождаются дети,Смеется каждая мать.И каждый из нас в ответеЗа их право петь и спать.И пусть солнце ярче светит,Когда защитим их сны.Так пусть же родятся дети,Каким не познать войны.

[Приєднана картинка]Кто ко мне стучится снова - Шепчет лестно: я люблю?Радуга, внизу - корова...Стебель сам жую, плюю… На лугу сверчковый лепет Заглушит любовь-мечту…Даже с неба птичка метит.Рад... Ведь я природу чту. Ох... Обмана много снова,Прелых слов: тебя люблю.Вот коржи печёт корова -Побегу и вновь вступлю... Может всё же мне, как тетерь,Взвиться ввысь, да в радугу?Дождь пройдёт, и вольный ветерОсвежит всё на лугу.© Copyright: Виталий Тугай, 2014

[Приєднана картинка]На душе испепеленная огнем любовь. И чувства все мои разбросаны по свету. Еще неспокойна горячая кровь, Тревожно бегущая в сумерках где-то. Что я ищу? Что жду? О чем грежу?.. Сто тысяч вопросов. Ответ лишь один: "Сегодня, завтра и вечно я брежу... А ты, сам себе всегда господин!" А кто я? - Рабыня, заблудшая в сердце пустыни? Рабыня любви и желаний своих?.. Нет места мне в твоем сердце отныне! Самум жизнь в любви, украл у двоих. Мактуб! За нас...

Читати далі...

І вітру наспів серпанковий,Повітря присмак – геть вершковий,І в виноградів зелен-листяЧервоним сипнуло намисто.Скарбничками красунь БагдадуШипшини світяться смарагдом,Чекають на ловців тямущихСмородини відкриті мушлі.Без хабарів, без сплати мита,Червоним золотом облитіІ куполи, і бані вишеньМіж завтра сном і днем колишнім.І день черпає без упинуВ долоні синь ультрамаринуІ п’є з колодязної діжки,Розбивши хмарок біг безгрішний.І, витерши в краплинах губи,Як зірка, більше ніж ютюба,Так...

Читати далі...

Под этим безоблачным небомМы вас, победителей ждем.У нас будет свой День Победы,Победы над смертью и злом.Сквозь пули, гранаты и мины,Вы в сердце своем пронеслиБольшую любовь Украины,Прекрасной и светлой земли.Вам, воины, слава и память,Презревшим тревоги и страх.И желто-небесное знамя,Как жизнь, в ваших крепких руках.Над битыми ложью и бредомВодрузим его навсегда.У нас будет свой День ПобедыИ счастье любви и труда.