Так обпікають ніжно почуття, Що у душі пустили вже коріння. Не хочу іншого без тебе я життя Й за принцами примарного гоніння. Так щемко в серці тріпотить весна! Так солодко твої кохають губи! Мені всміхається моя твоя душа І йде кохання сяйво від усюди.

Никто не знает, как мне ***ово.Янка ДягилеваВеди рядок за обрій, виднокрай,Радій, як світлофорить жар майорів,Оспівуй спокій квітів і не дбайЩоб хтось проник в душі таємні схови.Всім байдуже, чи ти на самоті,Чи осінь патріарха, ніч імперійВсередині. Слова рви саме ті,Щоб їх букет був краще біжутерійБуденних жертв, сумної прози вправ,Що серед рим шукають люди? Свята!Легені вільним подихом розправДе в думах виноград, часник і м’ята.Пообіцяй сп’яніння, зелен хміль,Заводь пташок рипучі геть...

Читати далі...

Якщо на 25 банальних ватНепревселюдно, «свєточ», ти жеврієшВ провінції чи, пак, периферії,Не варто вирушать на пошук вадІ плям у анемічної судьби,Сполохати прозору неміч вулицьДе ерос і танатос вже поснули – Вгодовані на площі голуби.Не слід ремінісценціям давитьВ задусі днів безжальним дихлофосом,І гуру для невдах – умовний спосібНехай закриє пельку хоч на мить.Не відкидай, славетний доктор Ху,Між версій – абсолютно очевидну,Кинь оком, ну хоча би принагідноНа доказів безвихідь речову.Бо...

Читати далі...

Не знаю, правда, иль обман, Но мне вот дачник рассказал: «Чтоб урожай улучшить вам – Бой надо дать жукам! Ведь подлый, наглый колорад Усе сожрет. Вы между троп, В войне неравной с паразитом, Как я, посейте-ка укроп!» [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Ах, если б мне ГОСПОДЬ послал БОГИНИ ТЕЛО, Имела б в жизни ВСЕ, что только ЗАХОЧУ!) ... И Статус БЛАГОРОДНЫЙ в ЭТОМ дело? ... А может СТЕРВОЙ быть с улыбкой: ЗАРЫЧУ... Но мне милей всего мое Родное тело... И Душу я свою так искренне.... Люблю! Все будет только так, как НЕБО повелело, Хоть иногда терзаюсь... плачу и скорблю... Алла Тимошенко www.Timosenko.biz.ua

Я знову ледь спиняюсь на межі…Лише на мить, щоб знов набрати швидкість!Одного лише хочеться мені – Щоб трохи побороти часу плинність.Я знов несусь в незвідані світи.Я знову розірву чужі шаблони.А поруч посміхаються зірки…Нема для мого серця перепони!Обмеження для дурнів і вониБлукають дуже дивними стежками.А я несусь крізь пелену пітьми,Щоб сонце ніжно обійнять руками.Хай скажете скажена – то пусте.Ми з вами значить скоро розійдемся…А в мене серце від пригод цвітеІ інколи душа назовні...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Мне друг сказал:- Ты артистична, В тебе загублен сцены гений!Артистка умерла в тебе,Как и талант, он умер тоже...Я возразила:- Не похоже...Не умер он, он не родился.Безжалостный аборт и всё!Подставьте же свое плечо,Я окроплю его слезами.Судьба не благосклонна к мамеДвух милых мальчиков-сынов.Моя премьера в жизни личнойОткрыла дверь на сцену кухни,Где свет от рамп заменит лунный.Восторг, любовь и гнев публичныйНесет в себе один лишь зритель,И два комедий знатокаСнимают...

Читати далі...

Стомилася… Рядки не грають в риму… Чогось застряла між думок душа.. Напитися? Та я не можу змити гриму… Я ж «дівчинка»! А дуже хочеться усе «послать»… А серце ниє і біль не має спину… Я лиш прошу на хвильку відпочить… Та маю знову корчить милу міну… Я подумки кричу – «Ви мою душу відпустіть!» [Приєднана картинка]

Ты смеешься и пьешь вино.Бесподобен и крут порою.Будто богом все то дано...Ты живой?Поклонись герою...

Метель. Кружится снег И падает на желтые цветы. Стою я в синем платье на перекрестке, Пытаясь на ту сторону пройти. Тут снег и ветер среди лета - До боли хлещет вьюга по душе. Тут плачут дети. Тут мать уже седая и я седею от огня. Тут лжи потоки и дерьма. Воняет гарью, смертью, адом… А там я слышу смех. Там лето зеленью зовет. Там дети бегают по лужам и смеются. Там мать готовит вкусный ужин. Там мне тепло… Там мне...

Читати далі...