Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

black-victor

black-victor

Обрывок письма. Адресат неизвестен (Виталий Мамай)

...В который раз на Галлию... Ура! 
Мечи ржавеют, застоялись кони. 
Когда есть враг - и проще, и спокойней. 
Для всякой власти мирная пора 
с годами превращается в чуму, 
в подобье разлагающего яда. 
Сановники жиреют на подрядах, 
люд недоумевает, почему 
нет в жизни счастья, правды и добра, 
ячменная лепешка все дороже... 
И кесарь может схлопотать по роже, 
коль улица решила, что пора, 
или наследник явственно подрос, 
оперился и лично править рвется, 
или в среде бывалых полководцев 
назрел закономернейший вопрос 
о том, что стал сквалыгой старый Тит, 
и что вокруг него иные лица. 
На трон сажали - обещал делиться, 
а сел - и нате, морду воротит... 
Тут кесарю не сдюжить без врага. 
Мол, что-то в Риме душно стало, тесно. 
Пойдем на галлов. Галлы, как известно, 
на римлян точат издревле рога. 
Нельзя сказать, что это нам впервой. 
Предшественники тоже били галлов. 
Не то, чтоб Риму это помогало... 
У галлов все же странно с головой. 
Ведь сколько лет над ними римский кнут! 
Не так чихнешь - и Рим введет когорты. 
Но не дождутся западные готы, 
что галлы к их содружеству примкнут... 
Выходит, галлам трепки нипочем. 
И их вожди, подкупленные Римом, 
традиционно брешут о незримом 
сакральном братстве жертвы с палачом... 
И в новом веке старая игра 
не может сторонам не пригодиться... 
Кому нужна лепешка без традиций? 
...В который раз на Галлию... Ура!

Виталий Мамай


13

black-victor

black-victor

Марення

Я не мрію – я марю. 
Я не шаленію.
Розмалюю свій день,
Наче губи – повія.
Досягли всі висот,
Дехто – «фон», інші – «ібн»,
В своїх зоряних снах
Я ще конче потрібен.
Через тріск перешкод
Я уважно почутий.
Моїм пальцям не зле,
Не сніжить більше лютий.
Хвильки, тижні і дні
Так не схожі на зграю.
Не ховаю надій – 
Я їх тільки плекаю.
І на кожній з речей
Не висять динаміти.
Звісно, вистачить сил
Все на краще змінити.
В полі зору іще
Бовванів м’ячик, Таню.
Із затемнень, як щем,
Повне розчарування.
Я не там, де сонет,
Там, де «вітер у харю».
Звичний жереб нікчем – 
Я не мрію, я марю.

6

Mandry

Mandry

Мій милий солдате…

  • 01.08.14, 08:18
Посмертно. 
            Посмертно… 
           Посмертно… 
                                        Посмертно!
Лунає у вухах і в день, і вночі.
Ще вчора він думав, що буде безсмертним…
Сьогодні – палає в пекельній війні.

Померти. 
          Померти… 
               Дай Бог, не померти!
Там вдома дружина чека й дві дочки…
Як потім ці кадри із пам’яті стерти?
Як вимити з крові обидві руки?
Нестрашно.
                Нестрашно... 
                                 Шепоче молитву…
За волю… За правду… Дарує життя!
За жінку. За матір. За дочку. За віру.
За рідну Вкраїну іде в небуття.

Молюся за тебе, мій милий солдате…
Ти – брат мій і батько. Коханий і син.
Сьогодні чи завтра… 
                 Сьогодні чи завтра?
Ти кров'ю нам вибореш бажаний мир!

11

Vivyenn

Vivyenn

Волшебный край.

Я это поле, словно полотно,
На своем сердце вышью болью сладкой,
Еще запомню пряный вкус помадки 
И чашу неба, синь над головой.

Душистый ветер пригласит на вальс,
Нырну в цветы и волны трав звенящих.
Я стану лишь твоей и настоящей, 
Рассыплю локоны я, как зерно в тот час.

Ты вылепи меня, как каравай.
И в путь возьми, где домик, рядом речка,
А на окне горит тихонько свечка,
А за окошком звезд волшебный край.
24

black-victor

black-victor

Квіткові теревені

… і з того часу вона лише сидить та веде бесіди з квітами.
                                                                                                        М.

Світ стоголосо промовляв
До тебе. Слухай неминуче.
Вів лагідно, як те дитя,
Сталево плив північним дуче.

І дзенькав серед слів п’ятак,
І кучерявились стандарти
Високі, курво. Жити так,
Бо ми того (здається) варті.

Звільніть мене від товариств
Невтомно злих і язикатих.
Ось вам відкритий чесний лист:
Ступлю два кроки біля хати,

Почую ледь як гомонять
В садках, що близ та недалече,
Самотні квіти між цикад,
Палких обійм і снів старечих.

У чорнобривців склад строкат
Пожежонебзпечних візій
І серед нескінченних втрат
Верлібр їх вирушить по кризі.

Рудбекія затьмарить зміст
Містичних гімнів Ехнатона,
ЇЇ вірш жовто-променист
І в пелюстках блукає втома.

Жоржин доба упанішад
І натяків прозоро-млосних,
Крізь тиші полотно, крізь сад
Їх ямб дзюрчить золотоносно.

Не варто сіпати мене
У спеку балачок, в жар літа.
Красиве слухати незле... 
Я буду говорить до квітів.

7

Mandry

Mandry

_________

  • 30.07.14, 23:22

Я пойму солдата, что спустил курок... 

 

Не пойму я мать, позвавшую солдата... 

 

Каждый в жизни должен выучить урок – 

 

Возвратится зло всегда стократно! 



5

black-victor

black-victor

Подозрение

Я выйду к берегу медлительной реки
И буду ждать, согласно мудрости восточной,
Когда появятся, раздуты и легки,
Тела врагов моих в прекрасный час урочный.

И приплывет гордыня – как я видеть рад!
С плакатом на груди «Пророка нет…», «…не ценят!»
С фамильным перстнем «За второй триумвират»,
С венком оливковым и запахом драцены.

За ней неверие – так убрано пестро,
Все в ожерельях истин, доводов и логик,
В руках – двуручная пила, том «Домострой»
И дух сортов неблагородных алкоголя.

Скульптурой Будды все застынут рыбаки
И графоманство проплывет немым укором,
Страницы станут вновь прозрачны и тонки…
Есть подозренье, что стучится то не скоро.

22.07.2014
8

Vivyenn

Vivyenn

*****

Есть другие цветы, пушистые,
Без шипов.И они душистые.
Столько хмеля в них, сколько сладости.
Но ты боль променял на радости.

Конечно важно, словно вспышка мысль.
Она кричит тебе-остановись.
В саду споешь ты сто красивых арий.
И на помойку выбросьшь гербарий.

А жизнь одна, как чаша, чтоб напиться.
И, словно персик розовым налиться 
Нектаром. И коснуться губ манящих.
Миг счастья в целом мире настоящем.
9

Mandry

Mandry

Мама, я прошу - ты просто помолчи...

  • 29.07.14, 22:24

Мама, я прошу - ты просто помолчи 

Или тему, может, переменим? 

Я люблю тебя всем сердцем, но, прости, 

Слов поток твоих – мне не приятен. 

 

Мама, я молю открой свои глаза! 

Ты ведь в Киеве уже, послушай 

Как над нами мирно шепчут небеса… 

И мой город "хунтой" не разрушен. 

 

Мамочка, тут можно вольно говорить 

На каком тебе удобно языке. 

И никто тебя не хочет тут убить. 

И не слышно взрывов вдалеке. 

 

Мама, я прошу - ты просто помолчи… 

Я забрал тебя к себе из ада… 

Я все знаю! Знаю, что Донбасс в крови, 

Но, поверь, нам этого не надо. 

 

Мама! Ты ведь сердце ранишь без ножа! 

Я же с братом тоже "укр" для "ваших"! 

Мама! Мамочка! Ты просто подожди… 

Мама… Я прошу… Ты просто помолчи… 


П.С. Сегодня друг в эмоциях рассказал о ссоре с матерью. Они с отцом в пятницу приехали из Алчевска... Вчера вечером поссорились очень сильно... Надеюсь, что в скором времени все у них утрясется... Но я не могу понять почему для людей навязанные стереотипы более достоверны чем слова близких? 

14

Mandry

Mandry

Життя одне (Пороги)

  • 27.07.14, 21:30

Життя одне. Живем сьогодні, а не завтра. 

І кожен крок – це шанс чи здобуття. 

У русі і динаміці пізнаєм правду. 

Ти крок зроби, а не марнуй життя! 

 

Так часто серця імпульс просто ігноруєм… 

І пропливає повз момент буття. 

Буває роздумами інтерес руйнуєм 

І глушим серця крик без пізнання. 

 

Ви уявіть, що ви проходите пороги 

Бурхливої ріки. І лиш від вас 

Залежить успіх і невдача цього сплаву. 

Несе вода – для роздумів не час! 

 

Ви просто бачите, що треба трохи вліво, 

А потім вправо тільки два гребка… 

Накази серця ви приймаєте сміливо. 

А думати – на плесі, до наступного ривка! 

 

П.С. Сьогодні повернула з Південного Бугу. Перше в моєму житті підкорення ріки. Вчора я позорно проспала і не встигла на автобус, замовлений для нашої групи... Але серце сказало "Їдь!" і я автостопом наздогнала їх уже в Первомайську.... До чого це я? Просто вранці я могла почати думати про наслідки такого крейзі вчинку і точно лишилася б вдома... Теж саме на ріці. Якщо ти починаєш думати - опиняєшся за бортом. 

Вірш написався сам (потім підчищу). 



5
Сторінки:
1
…
134
135
136
137
138
139
…
358
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.