Письмо
- 01.07.11, 13:11
Вірш для дітей та дорослих
- Зуби чистити не буду! І не хочу!
Щітку ту тримати пальчики болять!
Сон змага, заплющуються очі,
Геть підкошуються ніжки – не стоять! –
Приндиться щовечора дівча маленьке,
Водить щіткою абияк по зубах.
- Матиму й без чищення біленькі
Зуби! – з плямами від пасти на губах
Перед люстром стане, рота роззявляє,
Правим, лівим боком… Справжнє мавпеня!
- Зубки почорніють, - умовляє
Мати, - З'являться дірки… А дай-но, я
Гризунів-помічників твоїх почищу! -
Дівчинка пручається, пищить, кричить!..
Леле! Гучність нароста, все вище
Тон!.. Скло в шибці ніби дзеленчить!?
У дівчати якось розболівся зубчик.
- Мамонько! Як сіпає!.. - з очей ручай
Сліз, - Не буду з м'ясом їсти супчик! -
Рюмсає, - І навіть пити чай!
- Підемо до лікаря, дитинко люба, -
Мама доню пестить по щоці.
- Білі та міцні, здорові зуби
Знову матимеш. І гризтимеш хлібці,
М'ясо, сир та яблука...
- В твоєму зубі
Дірочка була, - промовивши отак, -
Підморгнула лікарка і губи
Посміхнулись ледве, - зізнавайся, як
Часто й ЧИМ ти зуби вичищала,
Що діру протерла ти в одному з них?
Впевнена, від болю аж вищали
Всі мікроби й зникли. Добре – зуб не зник!
Запашіли щоки у дівчати -
Ніяково їй. Спустила долі очі,
Шепотить – Навчуся вичищати
Я ретельно зуби, й не скажу"Не хочу"…
30.06.2011
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250094
Мой близнец, двойник мой,
Где ты пропадаешь?
Может быть, ты в Космосе
Где-нибудь витаешь?
Может, ходишь по Земле
Ты со мною рядом...
Но не вижу я тебя
И твоего взгляда.
Может, мне тебя позвать?
Ты не отзовешься...
Стану я тебя искать -
Ты лишь улыбнешься.
Встретить я тебя хочу,
Рассказать, что было.
"Где ты?" - про себя шепчу,
Без тебя уныло...
Вот, встретив близнеца по духу - вспомнила стих, сочиненный в шестнадцать лет
Кажись, пару куплетов все-таки позабыто))))
Я БЫ ОСТАЛАСЬ СЛАБОЙ!
_________________________
автор неизвестен. но стих .... слов нет