Сергей Соломко «Молодая женщина в народном головном уборе»

110 лет назад плакаты и открытки, являвшиеся тогда новым видом искусства, создавались разными художниками в единой манере особого «русского стиля». Сегодня, глядя на эти женские образы, вдохновляешься их красотой, воздушностью и декоративностью…

Каразин Николай Яковлевич «Боярышня»

Билибин Иван Яковлевич «Вологодская девушка в праздничном наряде»

[ Читать дальше ]

Кому жарко?

Живопись.Графика. Портреты домашних животных. Кошки, Собаки. Иллюстрации.Авторские открытки-новогодние, поздравительные.Жанровые картинки.

Сайт автора


[ Читать дальше ]

Бджолиний мед як смачна і корисна їжа відомий з дуже давніх часів. Найдавніша історична пам'ятка про використання меду знаходиться на сході Іспанії в "Павучиній" печері (Куевас-де-ла-Аранья) в вигляді наскельного зображення, якому вже більше 8000 років. Збирання меду диких бджіл згодом переросло в промисел, в ході якого люди навчились доглядати бджіл в своєму господарстві.  В Древньому Єгипті, 6000 років тому, вперше почали використовувати штучно створені плетені кошики для гніздування бджіл - вулики. А в Стародавній Греції навчилися вставляти в вулики перегородки для розділення запасів меду. Так формувалось народне мистецтво догляду за бджолами. На території Русі таких людей називали бортниками (від слова "борть", що означало штучно створене дупло на дереві, дуплянка). Місце, де розташовувались борті, а згодом вулики, назвали пасікою. При натуральному веденні господарства пасіки були майже в кожного господаря. Крім цілющого меду пасіка давала дуже необхідний віск, лікувальний прополіс. Згодом ці продукти бджільництва ставали дуже цінним товаром для обміну та торгівлі, а догляд за бджолами - таємничим мистецтвом, в якому людина спілкувалась із загадковим природним явищем - бджолиним роєм. Аура врівноваженого співжиття рослин, комах і людини завжди оточувала пасіки, приваблюючи до себе увагу художників. Картини, що зображають пасіку, то не просто пейзажні полотна. В них відчуваються незрівняний запах меду, чується рівномірний гул бджіл та вібрує енергетика злагодженої праці бджолиної сім'ї.  

Наскельний малюнок печери Куевас-де-ла-Аранья

[ Читати далі ]

"Якби мені не тиночки та не перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази" - співалося колись в народній пісні. Ця дивна споруда - тин, не тільки стримував парубків від надмірних проявів кохання, а виконував ще й багато інших функцій: огороджував межі земельної власності, захищав від вітрів, від диких звірів, затримував та накопичував сніг. За допомогою тину відгороджувались загони для домашньої худоби та птиці. Тином укріплювались грунти на схилах та береги річок від зсувів та підмивання. Огорожа з тину була дуже мобільною: при потребі секції тину знімалися та переставлялися в інше місце. Тин легко і просто виготовлявся із довгих гнучких пагонів очерету, ліщини, вільхи, смереки. Та найчастіше використовувалась для тину верба. Там, де тин стояв стаціонарно, вербові кілочки часто вкорінювалися і хати стояли в оточенні верб. Для зручності проходити в тину робилося заниження з поперечною жердиною - перелаз. Перелаз часто був місцем спілкування сусідів, побачення закоханих. Здавна огорожа з тину мала ще й магічне значення, оскільки символізувала замкнуте коло, куди не могли проникнути злі сили. Найкращим магічним оберегом вважався тин з осики, бо вона охороняє від нечистих духів. Тому в деяких регіонах і до сьогодні зберігся звичай не тримати довго відчиненими ворота чи хвіртку, а зачиняти їх швидко, як тільки увійдеш чи в'їдеш у двір. З незнайомими чи лихими людьми розмовляли через тин, а добрих - запрошували на обійстя.
Дуже довго тин використовувався в Україні, тому неодмінним атрибутом української хати художниками зображувався фрагмент тину.


Рєпін І.Ю. Українка біля тину
[ Читати далі ]

Художница Вьюгова Римма Николаевна, член Творческого Союза Художников России и Международной Федерации Художников. Сайт

1982 г. – окончила Московское ХПУ им.Калинина. Факультет живописи.
1990-1997 гг. - ежегодные выставки в «Городке мастеров» Аркашон Франция
1997г., 2001г. – преподавательская деятельность (мастер класс) Франция.
1998 г. – участие в региональной выставке «Большая Волга».
1999г., 2000г.,2002г.,2003г. – персональные выставки в г. Бордо, г.Тулуза Франция.
2002г. – персональная выставка. Вена, Австрия.
2003г.,2004г. – участие в региональной выставке «ПермьАрт».
2004г.,2007г,2009г. – персональные выставки в г. Ижевск.

В настоящее время работает и реставрирует иконы в храме Преображения Господня г. Ижевск, выставляется в Московских галереях

Когда я искала картины для подборки о Екатеринах, то нашла эту замечательную заметку. Очень мне понравилась и привожу целиком.
Дальше от имени автора заметки:
"Один из своих самых любимых художников позднеелизаветинской эпохи- Уильям Ларкин (William Larkin)

[ Читать дальше ]

Представляем вам несколько работ талантливого художника из Южной Кореи Хи Вон Ли (Hee Won Lee). Большее количество рисунков этого автора вы найдете на  deviantart. Честно говоря, специально искала что то такое, необычное, чтобы разбавить заметки-)) 

[ Читать дальше ]

Художественный стиль а-ля Арт-Деко сформировался у Урсулы Текиели под влиянием картин Тамары де Лемпицки, Ежи Новосельского, Зофьи Стриженской, а также картин в стиле Арт-Деко, написанных в начале прошлого века. Интерес художницы вращается вокруг произведений искусства, созданных между двумя мировыми войнами. В 2005 году Урсула Текиели получила ученую степень в художественном институте искусств, Филиале университета Силезии в городе Цешин, по специальности графический дизайн. В настоящее время работает в области живописи и графического дизайна. Ее картины находятся во многих галереях и частных коллекциях в Польше и Европе. [ Читать дальше ]

Американский художник Gregory Frank Harris (Грег Фрэнк Харрис) родился в Южной Калифорнии в 1953г. Его мать была художником, отец - шахтер. В семье, где он рос вместе с братом-близнецом, увлекались искусством, театром и музыкой. Харрис начал рисовать в возрасте пяти лет. В восемь он начал петь и играть на пианино. И вся последующая жизнь художника, начиная от детского интереса к рисунку и скульптуре и изучения техники письма выдающихся мастеров живописи в юношестве, связана с искусством. В Калифорнийском Университете он изучал и живопись, и театр. Вместе с братом они играли в музыкальных коллективах, писали музыку. Как и предыдущие поколения художников, Харрис обратился к старым мастерам и импрессионистам в поисках истоков мастерства живописи и в поисках своего собственного стиля. Он изучал творчество P.-A.-J Dagnan-Bouveret (1852-1929), Lon Lhermitte (1844-1925), Claude Monet (1840-1926). Он назвал технику письма импрессионистов магической, когда начал её изучать. И стал применять приёмы работы со светом в своих работах.

 В настоящее время он является членом группы художников "Putney", в Вермонте. ( подробнее на английском )

[ Читать дальше ]