Залишись… Попрошу… хоча знаєш
я «будь ласка» навряд чи скажу
у думках всі слова десь зникають, –
лиш бажань кольори вітражу…

Залишись… проспіваю тремтінням,
що по тілу як струм протече
і не буде надій на спасіння
як уста поцілуєш й плече…

Залишись... малюватиму тілом
всі «будь ласка» і «дуже прошу»,
навіть втомлена ніч оніміло
теж проситиме маревом сну.

Залишись... я шептатиму мовчки,
перекрикнувши всі «треба йти»…
І, причин тисячі від найшовши,
безперечно залишишся ти…

Я  СЕГОДНЯ  ПОЙМАЛА  СОЛНЦЕ!

***********************************

Я  сегодня   поймала   Солнце,

Что  Лучом  выливалось  в  сознание!

Прорываясь  сквозь  стекла в оконце,

Озарил   Сам  Творец   Мироздания.

 

Я  сегодня   лучей   ликование

Собирала   очами   души….

Несказанное   очарование –

В Свитках   Вечности  Акаши

 

Запечаталось. - Несмываемо!

Всё  наматывает  в   Веках.

Что  записано – не  исправляемо!

Превратить  невозможно  в  прах!

 

Есть  ответственности Осознание!

Каждый   шаг  выверяю, мысль!

Прорастает  Зерно   Познания.

Устремленье  возносит  в высь!

 

Я   сознанием  Солнце   поймала!

Сам  Творец  Даровал  мне  Луч!

Тем  Лучом  я  свой  день рисовала.

А  Владыка  Взирал  из-за  туч!

 

*******   / 11.03.2011 г. /

(с)

http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-filosofskaja/ja-segodnja-poimala-solnce.html

 

Коли почнеться все спочатку Ми будемо готові знов Пройти весь шлях, до крапки, Не втративши свою любов. Над нею час не має влади. Вона підкорить цілий світ. Віддав би кожен все заради... Заради того, щоб відчути цвіт. Неперевершеним, бурхливим Запам'ятаємо цей час. Любов, для кожного з щасливих - Найкраща із усіх прикрас. Невтомно відчуваю я присутність Цих почуттів в твоїх очах. Я зрозумів, що їхня сутність Відображається в усіх речах.

Мені не хочеться спати,
адже минуле знову прийде...
Слухаю тишу кімнати,
може, сон скоріше знайде.
Хай знайде й забере ту надію,
що у серці моєму палала.
Я про неї вже більше не мрію-
знов душа самотньою стала.

 фото   Олександр_7         http://photo.i.ua/user/3193238/195681/5001207/

Така солодка мить весни…

Торкнеться променем надії
І в серці давня ніжна мрія,
Зуміє знову розцвісти…

Така солодка мить весни…

Наповнена казковим зіллям,
Вливає в серце божевілля
Й натхнення здійснювати сни…

Така солодка мить весни…

Її я б до останку пила,
Я б нею малювала крила,
Сповиті сонечком ясним.

Така солодка мить весни…

Наповнена надії, світла.
Ввірветься в серце непомітно
Й заполонить усі думки.

Така солодка мить весни…

Любов’ю ніжно озоветься,
Загубить в казці нас, всміхнеться
І стане дотиком руки…

Така солодка мить весни…

Что ценить,если жизнь не вечная,
Бриллианты или меха?
Говорю я об этом с беспечностью.
Улыбаюсь? - наверняка...
Всё течёт,всё изменяется,
Только знаю я лишь одно.
Каждый хочет,до отчаянья,
Пить хмельное Любви вино.
Взгляд,глаза в глаза,если Он-магнит.
Так,что кругом твоя голова.
Очарованной,околдованной,
Хочет быть лишь,твоя-душа.
Кто взлететь не смог,меня не поймёт.
Кто парил в небесах,придёт.
Каждому-своё,не практично,но...
Предлагаю: Виват-Любовь!

Я вижу сон: собак,не счесть...Что,это все-друзья?
Чего тогда,эти друзья,попёрли на меня?
Глаза их,бешенством горят и страшен их оскал.
И пена хлопьями летит...Всё,думаю-хана!
Я ноги в руки и бежать,они летят за мной.
Бегу,а в переди-тупик,дверь с цепью на замок.
-Простите,если что,меня-шепчу своей родне.
Смотрю,а с боку есть труба,вверх лезу по трубе.
Соскальзываю,вверх опять,цепляюсь-жить хочу!
Они внизу вон,изошлись,вверх уже прыгают.
Передохнула на верху и зреет новый план.
Гляжу,лазейка есть уже,а может там капкан?
Пролезла в щель,чуть ободрав я кожу на плече,
Смотрю,не видно здесь собак,слезаю на легке.
Иду к дверям и слышу звук,вот чёрт тебя возьми!
Опять побегать мне пришлось,спасаясь от беды...
Проснулась,в голове-туман,пульс бешено стучит.
Сон,допинг мне сегодня дал-тройной адреналин.
Я в своей жизни,каждый раз-цветные вижу сны.
Но на сеанс свой пригласить,Вас не смогу,увы...

Мне надо немного, один только взгляд.
И губы, что нежно о чём то твердят.
Окутаю дымкой, хмельною росой,
И в сказочный мир уведу за собой...
Там трель соловьёв, там цикады звенят,
Там яблоком пахнет, вишнёвый есть сад.
Река с тихой заводью, есть там и пляж.
Ты этого хочешь?
- Ты это мне дашь?-
Я дам тебе больше, я дам тебе свет.
Я дам тебе дикий, безумный рассвет.
Ты там задохнёшься в порыве страстей!
И топну ногою - Решайся скорей!

Я прийду в твої мрії без стуку,
Наче давній забутий каприз,
Поведу тебе мовчки за руку
В ніч, де пристрасть танцює стриптиз.

Я прийду опівночі як сяйво,
Без дзвінків, без листів й телеграм
І «навіщо?» питатися зайво,
Ти і так добре знаєш це сам.

Я прийду… ти мабуть не побачиш,
Та не знати не зможеш, повір.
У любові нема чомусь зрячих,
Хоч в них очі ясніші від зір.

Я пройдусь через сни твої пішки,
На краєчку загублених мрій,
Де стає цілим Всесвітом ліжко,
Я втоплюся в долоні твоїй…

Я прийду. Ти чекай… Тільки знаєш,
В мріях тих було що і яке
Ти на ранок навряд чи згадаєш,
Та чекатимеш знову мене…

          Коли не спиться думаю про тебе,
                    Навмисно поринаю в твої сни -
                              Щоб там усмішкою розмалювати небо,
                                        Зачарувати ніжністю весни…

          Нечутно пригорнуся до обличчя,
                    Торкнусь вустами втомлених повік,
                              Щоби розтанули снігами протиріччя,
                                        З якими долю ти ділити звик…

          У подиху зумій мене відчути
                    Краплин весняних з гілочок верби,
                              В добра бажанні… хочу промайнути
                                        Ні сліду не лишивши від журби…

          І в росах лагідних промінням шепотіти
                    Серед ранкових затишних дібров,
                              В яких ти мріяв птахою злетіти,
                                        Щоб підказати, де живе любов…

          Коли не спиться думаю про тебе,
                    Казки чарую із відвертих слів –
                              Я розділю з тобою власне небо,
                                        Що не живе без кольорових снів…

Сильва Яна на сервере Стихи.ру