Полювання - розвага обраних

Соколине полювання - розвага обраних...

Середньовічна знать і лицарство бачили у своєму існуванні одну головну мету - війну. Б'ючись із кочівниками, невірними, самі з собою, вони сприймали це і як вищий сенс, і як спосіб розважитися. Але воювати постійно все ж було неможливо, і лицарям доводилося шукати альтернативи. Крім турнірів, такою було полювання, особливо соколине.

У Західну Європу практика соколиного полювання потрапила зі Сходу завдяки арабам. Там уже існували її стійкі традиції, відомі в Стародавньому Китаї, Єгипті та Ассирії. На відміну від країн Сходу, у Стародавній Греції та Римі соколине полювання не було популярним, хоча про нього і згадує Арістотель (IV ст. до н.е.). Ловчі птахи цінувалися дуже високо: за ними доглядали спеціально навчені люди, а герцоги, королі та барони брали своїх улюбленців із собою в походи. Часто птахів використовували в дипломатії. Наприклад, у XIII столітті норвезький король надіслав англійському «колезі» десять кречетів на знак примирення з ним. А в XV столітті за полоненого бургундського герцога османський султан Баязид запросив як викуп не гроші, а дванадцять білих кречетів.

Таємні архіви