Астрономічний годинник

Вікіпедія

Празькі куранти або Староміський астрономічний годинник (чеськ. Staromstsk orloj) — середньовічний астрономічний годинник у Празі в Чехії. Знаходиться в Старому Місті, на південному фасаді Староміської ратуші.

Годинник має складний астрономічний циферблат, а під ним календар. Циферблат вказує чотири різні часи: центральноєвропейський (раніше це був празький середній сонячний час), зоряний час, так званий вавилонський або природний час і старочеський час. Також годинник показує положення кількох небесних тіл і та деякі астрономічні події: схід, кульмінацію, захід, нижня кульмінація та висота над або під горизонтом для Сонця, Місяця та всіх знаків зодіаку, поточні зодіакальні знаки Сонця та Місяця, фази Місяця, положення Місяця відносно Сонця, сутінки, світанок, вказує дату.

У центрі циферблату розташована Земля, довкола якої обертається Сонце. Щогодини, коли б'є годинник, відбувається невелика вистава в традиціях середньовічного лялькового театру. Фігурки, що є втіленнями людських вад і таких домінант людського життя, як смерть або неминуча розплата за вчинення гріхів, починають рухатися: скелет смикає за мотузок дзвін, янгол здіймає та опускає караючого меча. У віконцях годинника — лики Апостолів змінюють одне одного, і нарешті на довершення вистави кукурікає півень. Рух годинника, календаря та статуй забезпечується механічним годинниковим механізмом, який з часом зазнав кількох модифікацій та оновлень.

Староміський астрономічний годинник належить до найкраще збережених середньовічних астрономічних годинників. Він є одним із найвідоміших туристичних об'єктів Праги і є частиною її історичного центру, занесеного до списку культурних пам'яток ЮНЕСКО. Це третій за віком астрономічний годинник у світі і найстаріший з тих, що досі працюють.

Історія

У 1338 році король Богемії Ян I Сліпий дав дозвіл міщанам Старого міста заснувати ратушу в будинку, отриманому від заможного купця Вольфіна з Каменя. Зі східної сторони будинку було на старих фундаментах було збудовано вежу. У 1402 році на вежі було встановлено годинник (у зв'язку з чим згадується годинникар Альберт), а пізніше, у 1409 році, встановлено дзвін. Також у вежі є каплиця, освячена в 1381 році. Оригінальний годинниковий механізм, ймовірно, відноситься до часів Карла IV, і створений годинникарем Мартіном. Пізніше над створенням астрономічного годинника працювали Ян, Альберт і Мікулаш з Кадані.

Найдавнішою частиною астрономічного годинника є механічний годинниковий механізм і астрономічний циферблат, створені в 1410 році годинникарем Мікулашем з Кадані[cz], ймовірно, за проєктом майстра Яна Шинделя[cz] професора філософії, математики, астрономії та ректора Празького університету. Інформація про цей рік походить з «Верхньої празької книги» 1410 року, яка згоріла в 1945 році. Натхненням для створення празького годинника міг бути старий годинник, виготовлений у Падуї в 1344 році, або, можливо, інші європейські годинники. Скульптурне оздоблення безпосередньо навколо циферблата астрономічного годинника походить із майстерень ливарного заводу Петера Парлержа.

Тривалий час помилково вважалося, що годинник створили в 1490 році годинникар Ян Руже[cz] (також званий майстром Ганушем ) та його помічник Якуб Чех. За легендою, Гануш осліп, тому більше ніколи не зміг побудувати подібний годинник[25]. Ця помилка була пізніше спростована Зденеком Горським[cz]. У 1962 році Станіслав Махачек виявив книгу з описом німецького документа 1410 року, в якому ратуша дякує Мікулашу з Кадани за його добру роботу (на відміну від його попередника), коротко, але точно описує астрономічний годинник і дарує годинникарю в винагороду будинок і велику річну плату. Припущення про авторство майстра Гануша, ймовірно, пов’язане з перебудовою Старої Ратуші між 1470 і 1473 роками та змінами, які майстер Гануш вніс у годинник.

Протягом століть годинник багато разів зупиняли й кілька разів ремонтували. Ймовірно, у 1629 чи 1659 роках середньовічну барабанну машину з вежі також перенесли на годинник і додали дерев’яні статуї. Згодом інтерес до годинника впав, люди перестали ним цікавитися. У XVIII столітті він був у критичному стані, і муніципалітет Праги розглядав можливість продати астрономічний годинник на металобрухт. Його врятував чеський патріот і метеоролог, професор Карлового університету Антонін Стрнад[cz], який розумів його історичну цінність і домагався його ремонту. Після довгих зусиль йому вдалося переконати муніципальну раду, а згодом і весь муніципалітет виділити суму, необхідну для реконструкції. Під експертним наглядом Стрнада годинникар Шимон Ландспергер за 793 гульдени відремонтував годинник між 1787 і 1791 роками. Фігури апостолів, ймовірно, були додані трохи пізніше. Під час ще одного капітального ремонту, між 1865 і 1866 роками, було введено в дію астрономічні функції та додано статую півня зі звуком. Оригінальний механічний привід був замінений на значно досконаліший, тому годинник почав показувати точний час. Подальший ремонт і перебудова годинника завершилися в 1912 році, тоді ж на стіні була вмонтована пам'ятна дошка (з помилковим зазначенням авторства). Під час Празького повстання в останні дні Другої світової війни годинник був сильно пошкоджений 8 травня 1945 року, коли в Стару ратушу влучив артилерійський снаряд. Цегляна стіна захистила машину від значних пошкоджень, але дерев'яна конструкція, на якій стояв механізм з апостолами, згоріла. Пошкодження здавалося непоправним, і розглядалась можливість заміни годинника на сучасний механізм. З великими зусиллями, зокрема братів Весецьких, астрономічний годинник було відремонтовано та введено в дію в 1948 році. Однак під час ремонту неправильно пофарбували астрономічний циферблат, в результаті годинник невірно показував час закінчення ночі, з відхиленням до 6 годин. Помилка була усунута лише в ремонті 1979 року.

Годинник знову реконструювали восени 2005 року, коли реставрували статуї та календарну пластину. Дерев'яні скульптури були обтягнуті сіткою для захисту від птахів. У квітні 2017 року почалась реконструкція зовнішньої оболонки Староміської ратуші, з 8 січня наступного року годинник не працював і відбулася його масштабна реставрація, під час якої електричний привід 1948 року було замінено на копію оригінального механізму з конопляними тросами. Годинник запустили 28 вересня 2018 року під час початку святкування 100-річчя створення Чехословаччини. Під час першого запуску ланцюг, що рухає фігуру апостолів, застряг, і машиністу довелося рухати його вручну.

Першим годинникарем був годинникар Мікулаш із Кадані, якому приписують виготовлення годинника. Майстер Ян Руже (Гануш) очолив годинник в 1475 році і керував нею до своєї смерті в 1497 році. Після нього цю функцію взяв на себе майстер Якуб на прізвисько Чех, який, ймовірно, був сином Яна Руже і добре знав роботу механізму. Майстер Якуб керував астрономічним годинником до своєї смерті за часів правління короля Фердинанда І. Після його смерті посаду годинникаря обійняв Вацлав Звунек, але він не зміг підтримувати задовільну роботу складної машини. Після його смерті в 1552 році ключі від астрономічного годинника отримав майстер Ян Штайнмайсе, але він не хотів опікуватися годинником, і міська управа передала управління годинником Яну Таборському з Клокоцької Гори. 1556 року в нього відібрали управління годинником і передали Вацлаву Тобіашу, який керував ним до своєї смерті в 1560 році, коли годинникарем знову став Таборський. За життя Ян Таборський підготував свого заступника Якуба Шпачека та посвятив його в секрети машини. Коли Ян Таборський помер у 1572 році, Якуб Шпачек керував астрономічною годинником згідно з його заповітом приблизно до 1590 року. З 1593 року годинникарем був майстер Ваврінец, потім Шимон Подольський з Оломоуца, а з 1624 року - Їржик Шворцпах. Тут закінчується безперервна серія відомих завніх годинникарів, і наступним годинникарем був Ян Кляйн аж приблизно на початку XVIII століття. Зараз годинникар щотижня звіряє годинник, а вдома на моніторі слідкує за годинником за допомогою відеокамери з будинку напроти.