Стою в черзі на касу в АТБ, черга чоловік двадцять, усі з корзинами і візками. І так біля кожної з кас.
Переді мною — військовий.
У пікселі, в берцях. Видно, що втомлений. В руках — два куски фасованого сиру. Мабуть, до кави.
Усі роблять вигляд, наче його не помічають.
Ніхто, чуєте, НІХТО не запропонував йому пройти без черги!
Я стою і мовчу.
Бо вже мала гіркий досвід на Новій пошті, коли звернулася до людей з проханням пропустити військового отримати свою посилку.
Тоді всі тупо промовчали, ні одна сволота не рухнула з місця. Наче я говорила сама з собою.
Тільки військовий зніяковів: «Та не треба, я постою».
А мені хотілося провалитися крізь землю від сорому.
Але сьогодні все пішло трохи за іншим сценарієм.
Раптом позаду мене відкрилася ще одна каса.
Я торкнула "мого" військового за рукав і запропонувала йому пройти поперед мене.
Він стрепенувся, подякував, і ми з ним перейшли до вільної каси.
Утворилася черга з трьох чоловік.
Щоб ви не сумнівалися: дядько, який стояв позаду мене, миттю опинився першим.
Поки я викладала свої продукти на стрічку, військовий розрахувався, повернувся до мене, піймав мій погляд і ще раз подякував.
А в мене клубок підкотився до горла… Тільки й змогла, що відповісти: «Це я вам дякую».
мабуть, наші люди здатні дякувати ЗСУ, кидатися на шию «нашим ріднесеньким хлопчикам» і ридати у них на грудях тільки тоді, коли їх звільняють із підвалів чи витягують з погребів десь на окупованих територіях.
Поки ми у відносній безпеці, більшість воліє просто не помічати тих, завдяки кому ми взагалі живемо і дихаємо.
Але ж Бог не любить невдячних.
Якщо не хочете памятати цю істину заради своєї совісті, памятайте хоча б заради своєї вигоди.
Щоб не довелося вчитися вдячності, коли вже втратите когось чи щось, найдорожче для вас за всі скарби світу.
Коментарі
JSanders
15.09.23, 10:54
Я успел послужить в армии на грани развала совка 90-92.
Отправили меня служить под Иркутск.
Летал я домой в отпуск в январе 91-го.
В Москве ждал рейс на Одессу.
Вышел в какой-то магазин недалеко купить что-то поесть.
Захожу - очередь человек 20. Прикинул - не успею. И собрался на выход.
И тут люди все: эй солдатик подходи без очереди, купи что хочешь. Был в шоке тогда.
И потом позже в самом аэропорту когда обратно летел покупал в буфете какой-то пирожок и сама продавщица добавила от себя еще один.
И какой-то взрослый дал 5 рублей.
Раньше люди были человечнее. Вот такие воспоминания.
AutumnNight
25.09.23, 11:17
Постоянно по радио такое нам рассказывают. Пропустите, если что... Да только их нет в АТБ. Они все под Запорожьем воюют и им то АТБ даже не сниться. Ну иногда заходят теробороновцы вроде. Так они без шевронов даже. Просто гуляют... А вот одного сегодня утром встретил на улице возле АТБ. Только он не туда шёл. А с вещьмешком в сторону транспортной развязки. Видать после побывки опять в пекло.
Ну и кто послал бы его из дома торчать в АТБ???
Так что все эти типа жалостливые конструкции слов для набивания рейтинга самим же писателям.
имхо, конечно
Голубка
35.09.23, 11:53Відповідь на 1 від JSanders
Куди поділася ця доброта у наш час...
Голубка
45.09.23, 11:54Відповідь на 2 від AutumnNight
MV1
55.09.23, 13:19
Злая баба, видит только плохое вокруг, хочешь помочь, сними ценник, покажи кассиру, мол я оплачу и отпусти военного с богом и сыром ), а нет, надо гавнеца на всех вылить
GalinaKiev
65.09.23, 13:44Відповідь на 5 від MV1
GalinaKiev
75.09.23, 13:48
Не надо говорить и писать глупости. Люди разные. Были и будут. Наряду с отпетыми мерзавцами есть вполне приличные люди. Можно было обратиться к очереди - никто бы Вас не съел. А хороших людей у нас гораздо больше. И не стоит хныкать, что, дескать, раньше вода была мокрее, а люди лучше.
Мне обещали
85.09.23, 15:37
Нет милости не сотворившему милость
Справедливо
Спасибо хозяйке блога за эту заметку …
Печально
Nikolka
95.09.23, 18:59Відповідь на 2 від AutumnNight
Що не кажіть а сєпарського бидла багато серед нас.Чув будуть оприлюднювати прізвища любителів "руцького миру" в місцевих ЗМІ. це хороший хід.
Голубка
105.09.23, 21:21Відповідь на 5 від MV1