Справжній бомбардир..

Для початку розберемося, що «жук-бомбардир» — це не одна істота, а збірна назва для більш ніж 500 видів комах із родини жужелиць (туруни). Усі вони – активні хижаки. Харчуються личинками, хробаками та іншими жуками. Але щоб самим не стати здобиччю у мікросвіті, ці кузьки навчилися стріляти окропом із свого заду!

Правду кажучи, не лише бомбардири використовують хімічну зброю для свого захисту. Деякі види жуків із родини жужелиць і надродини туруноїдні теж обзавелися їдкими виділеннями, але вогнепалом обзавелися лише жуки-бомбардири.

З моменту відкриття цих комах бомбануло вже дослідників. Лише уяви — з живої істоти виривається струмінь токсичної рідини температурою 100 С! Як таке можливе?! Справа в тому, як і де відбувається сам процес підігрівання.

У всіх вибухонебезпечних комах процес залпу відбувається однаково. Як саме? Вчені дізналися це у 2015 році за допомогою рентгенівської зйомки. Для проведення атаки у жука в черевці є дві залози, чотири резервуари та спеціальна камера, де відбувається реакція.

Залози виробляють суміш хімічних речовин — пероксид водню та гідрохінон. Перше ми всі використовуємо в побуті — це звичайний перекис водню. А друге застосовується в аналітичній хімії для прояву фотографій, виробництва фарб та ліків, і навіть як засіб для засмаги. Ці речовини надходять у два резервуари, але на стадії вироблення та зберігання вони зберігають температуру тіла жука – поки що нічого небезпечного. У двох інших резервуарах містяться ферменти каталазу та пероксидазу, що відіграють роль іскри у всій реакції обстрілу. Стінки та клапани сховищ цих речовин дуже щільні, щоб нічого раніше не змішалося і не вибухнуло.

Увесь секрет в особливому матеріалі, з якого виготовлено реакційну камеру всередині комах — хітин. Це природний біополімер також є основним компонентом екзоскелету комах — ось всі ці крильця-лапки-вусики, це все з хітину. З’єднання має особливу міцність і дуже стійке до нагрівання — максимальна швидкість руйнування спостерігається при температурі 375 С, так що нетривалий вплив 100 С хітин переносить досить стабільно.

Тут важлива ще одна особливість — те, як розташовуються шари хітину у пристрої реакційної камери. Кожен шар накладається на попередній майже хрест-навхрест, що створює додаткову міцність. Так, камера може витримувати високу температуру та тиск, що утворюються в процесі реакції. Таким чином, коли тиск усередині жука досягає максимуму і стає вищим за атмосферний, відбувається різкий викид вмісту реакційної камери назовні. Жуки вміють направляти дуло своєї гармати так, що палюча кипляча суміш з шумом летить прямо у бік кривдника! Більше того — навіть якщо жук не встиг зробити залп, він може зробити його вже перебуваючи в пащі хижака!

За одну атаку бомбардир може зробити до 30! коротких залпів-реакцій, чого цілком достатньо, щоб хижаки раз і назавжди передумали його їсти. А для пропорційних жуку комах така зброя взагалі є смертельною.

(з мережі)