Бути красивою нелегко.

Найкрасивішою жінкою на землі у 19 столітті була імператриця Австрії Єлизавета Баварська. Вона славилася на всю Європу своєю бездоганною шкірою і густим каштановим волоссям, яке спадало до самих ніг.

Все це давалося їй нелегко. Щоб зберегти красу шкіри, вона розминала полуницю на руках, обличчі та шиї, купалася в теплій оливковій олії і спала в “масці, викладеній зсередини сирою телятиною”.

Крім того, вона затягувала себе в корсет так туго, що її талія становила всього 49,5 сантиметрів в об’ємі.

Щодня вона витрачала по три години на укладання волосся, в основному тому, що воно було настільки довгим, що зав’язувалося у вузли. А коли його зав’язували в стрічки, волосся ставало таким важким, що в неї починала боліти голова.

Це означало, що вона найчастіше сиділа вдома, боячись, що вітер зіпсує її волосся. Але якщо ви хочете бути красивою, іноді доводиться відмовлятися від маленької розкоші, такої як вихід з дому.

Цариця Клеопатра підкорила серця наймогутніших людей у світі. Можливо, це була її грація. Можливо, її чарівність. А можливо, солодкий аромат гною та кишок комах.

Клеопатра, зрештою, майже точно слідувала звичайним уявленням про красу свого часу – а це означало, що вона користувалася помадою, виготовленою з пюре з кишок жуків, і наносила під очі порошок з крокодилячого посліду.

Але Клеопатра цим не обмежувалася. Вона була царицею, а це означало, що вона могла дозволити собі найрозкішнішу СПА-процедуру: купання в ослиному кислому молоці. Щодня її слуги доїли 700 ослів, щоб наповнити ванну їх молоком. Потім, коли воно прокисло, Клеопатра приймала в ньому ванну.

Теорія говорила, що це зменшить зморшки, і, можливо, це справді працювало. Прокисла лактоза перетворюється на молочну кислоту, яка може змусити поверхневий шар шкіри на тілі жінки відшаровувався, відкриваючи гладкішу, без вад шкіру під ним.

 

Ім’я єгипетської цариці Нефертіті означало “прийшла прекрасна” – і вона відповідала цьому. Вона була настільки красива, що на початку 20 століття статуя з її обличчям справила сенсацію у всьому світі. Через понад 3 000 років після її смерті її зовнішність все ще була на перших шпальтах газет.

І не дивно. Вона доклала чимало зусиль, щоб гарно виглядати.

Цариць часів Нефертіті ховали разом із їхньою косметикою, і, хоча вони не записували багато своїх секретів краси, ми змогли знайти їхні методи, залишені в їхніх гробницях. Хоча її гробницю так і не було знайдено, гробниці її сучасниць дають нам досить гарне уявлення про те, як вона це робила.

Нефертіті була зовсім безволосою. Все її тіло було поголено бритвою з голови до ніг, включаючи волосся на маківці. Натомість на голові у неї була перука, а очі вона фарбувала в чорний колір чимось, що називалося «кохль».

Давньоєгипетський кохль, до речі, виготовлявся із темної свинцевої руди — галеніту, а це означає, що Нефертіті повільно вбивала себе свинцевим отруєнням щоразу, коли наносила макіяж.

Але малоймовірно, що свинець убив її. Він просто ніяк не міг покінчити з нею раніше, ніж її помада. Адже її помада містила бром-маніт, іншу токсичну речовину, яка, на загальну думку, отруїла її задовго до свинцю, яким вона мазала очі.

 

Отруєння себе свинцем — це не дивина. Можливо, Нефертіті і намастила трохи свинцю навколо очей, але це ніщо порівняно з королевою Єлизаветою I.

У єлизаветинську епоху найпопулярнішим засобом для шкіри було щось під назвою «венеціанська церуза» — це, простіше кажучи, суміш свинцю та оцту, яку жінки наносили на шкіру, щоб виглядати фарфорово-білими.

Ніхто не користувався цим засобом більше, ніж сама королева Єлизавета. Коли їй було 29 років, Єлизавета заразилася віспою, і в неї залишилися шрами по всій шкірі. Вона була надто горда, щоб показувати свої шрами на публіці, тому вона покрила кожен сантиметр своєї плоті токсичною білою фарбою.

Королева Єлизавета використовувала так багато цієї фарби, що без неї була абсолютно невпізнанною. Коли один чоловік, граф Ессекс, випадково побачив її без макіяжу, він почав жартувати, що вона сховала «криве обличчя» під товстим шаром венеціанського лазуриту.

 

Французька королева Марія Антуанетта не дозволяла собі їсти тістечка. Вона мала репутацію красуні світового класу, і вона була сповнена рішучості зберегти її.

Як і імператриця Єлизавета, вона лягала спати з маскою для обличчя, але маска Антуанетти, яка складається з коньяку, яєць, сухого молока та лимона, звучить не так як косметична процедура, а як меню для вечірки з нагоди дня народження.

Вона починала ранок із вмивання обличчя засобом, зробленим із голубів. У ті часи це було дуже вигідно: на етикетці засобу гордо значилося “Eau Cosmetique de Pigeon”, а невелика реклама обіцяла, що кожна пляшечка була зроблена з “восьми тушкованих голубів”.

Потім вона одягалася — перший із трьох разів у день. Як королева Франції, Марія Антуанетта повинна була ніколи не вдягати одну й ту саму річ двічі. Тому щороку вона витрачала на одяг 120 000 ліврів, що сьогодні еквівалентно приблизно 4 мільйонам доларів.

Можливо, вона навіть віддавалася популярній у Франції моді промальовувати вени синім олівцем. Тоді жінки Франції хотіли бути настільки худими, щоб бути прозорими, тому вони розмальовували своє тіло, намагаючись переконати чоловіків, що вони мають прозору шкіру.

 

Марія, королева шотландців, не була природною красунею. Вона народилася з великим носом і дуже гострим підборіддям, але вона була королевою і прагнула бути прекрасною.

Щоб її шкіра була якнайпривабливішою, вона змушувала своїх слуг наповнювати ванну білим вином. Вона плавала в ній, переконана, що вино покращує її колір обличчя.

Це звучить дивно, але насправді люди це роблять і сьогодні. Сьогодні це називається винотерапією, і в усьому світі є місця, де ви можете випробувати на собі лікування Марії, королеви Шотландії.

Важко сказати, що саме використала королева, але сучасні винотерапевти насправді не наливають питні, алкогольні вина. Натомість вони використовують компост, що залишився після процесу виноробства; кісточки і м’якоть винограду, які залишаються після нього. Тому, ні, ви не зможете від нього сп’яніти.

Імператриця Зоя була однією з найкрасивіших жінок Візантійської імперії. Однак вона добре виглядала не лише у молодості. Кажуть, навіть коли їй було далеко за шістдесят, вона все ще виглядала як 20-річна.

Вона, звісно, багато працювала для цього. Ставши імператрицею, Зоя побудувала в імператорському палаці цілу лабораторію, призначену для її косметики. Це була справжня косметична фабрика, така ж величезна та дорога, як ті, що постачають цілі країни. Але на цій фабриці Зоя була єдиним клієнтом.

Це було дорого, але для імператриці витратити невеликі статки було справою одного дня. Кажуть, що вона була “з тих жінок, які за один день можуть виснажити море, наповнене золотим пилом”.

Але також сказано, що «як добре пропечена курка, кожна частина її тіла була пружною та в хорошому стані». Це остаточний доказ того, що це спрацювало, тому що, очевидно, Зоя виглядала настільки добре, що чоловіки, які її бачили, були настільки вражені, що навіть втрачали дар мови.

Поет Лорд Байрон якось сказав, що волосся Лукреції Борджіа було «найкрасивішим, яке тільки можна собі уявити». Він не просто вигадав рядок для нового вірша — він був закоханий, та так сильно, що вкрав пасмо її волосся і зберігав його біля свого ліжка.

Проте Лукреція, мабуть, оцінила це. Вона заслужила трохи визнання за те, скільки праці вона вклала в це волосся — адже вона могла витратити кілька днів на їхнє миття.

Волосся Лукреції було яскравим і світлим, але це не було від природи. У всіх інших у її сім’ї було темне волосся. Лукреція ж домагалася того, щоб її волосся сяяло як сонце: вона годинами полоскала його у лугу та лимонному соку, а потім велику частину дня сушила його під сонячним промінням.

Це тривало так багато часу, що вона неодноразово скасовувала поїздки, щоб помити волосся. До наших днів збереглися численні листи від осіб, які супроводжували Лукрецію. У них вона чемно вибачається перед людьми і пояснює, що затримається на кілька днів, тому що їй потрібно «упорядкувати одяг і вимити голову».

 

Єлена Троянська мала обличчя, яке заворожувало чоловіків і було здатне спровокувати війни. Вона була настільки красивою жінкою, що тисячі чоловіків загинули за її честь.

Ну, або вона була плодом уяви старого сліпого грека. Але якщо Гомер справді її вигадав, то він мав чудове розуміння жіночої косметики. Тому що в його творах описується косметика, яка справді працює.

Єлена Троянська, згідно з «Іліадою», купалася в оцті. Щодня її слуги готували ванну, технічно кажучи, повну кислоти, і вона просто пірнала до неї.

Сьогодні люди схильні вважати, що вона використовувала яблучний оцет або розводила його у воді. Зрештою, це те, що люди роблять і сьогодні — купаються у суміші яблучного оцту та води. І це справді працює. Оцет вирівнює рівень pH в організмі, що може чинити очищувальну дію.

Але ніщо не говорить про те, що Єлена Троянська додавала воду. Можливо, вона просто пірнула у ванну, наповнену до країв білим оцтом. Це було б боляче, і від неї смерділо — але саме це потрібно, щоб виглядати так добре, щоб розпочати війну.

 

Навіть якщо ви не знаєте її імені, ви бачили обличчя Симонети Веспуччі. Вона була музою найбільших художників епохи Відродження. Її навіть обрали моделлю для самої богині кохання у центрі картини «Народження Венери».

В епоху Відродження всі хотіли бути схожими на неї. І тому вони копіювали її секрети краси — п’явки, отрути та інше.

Щоб зберегти блідість, білизну та красу шкіри, жінки часів Веспуччі прикріплювали п’явок до вух. П’явки висмоктували кров із їхніх облич, залишаючи їх смертельно блідими.

Однак ті, хто не хотів заходити так далеко, завжди могли скористатися маскою для обличчя. Жінки епохи Відродження змішували хлібні крихти та яєчні білки з оцтом, а потім рясно наносили на обличчя.

Волоски брів на той час треба було вищипувати або, в ідеалі, одразу спалювати. Жінки видаляли волосся за допомогою миш’яку та кам’яних галунів, а потім шліфували все це золотом.

Але це було ніщо в порівнянні з тим, що вони робили, щоб отримати довгу, струменячу, золоту гриву волосся на голові. У Веспуччі це вийшло само собою, але бідніші жінки, які хотіли її наслідувати, знайшли свій власний спосіб. Вони знебарвлювали своє волосся людською сечею.

Звичайно, це звучить огидно, але кожна вродлива жінка повинна робити кілька речей, які просто негарні.

(з мережі)