Вони такі милі...))

Далекий родич верблюда, альпака в усьому його повна протилежність. По-перше, звірятко маленьке, трохи більше великої вівці. По-друге, дуже лагідне, при тому – цікаве до остраху. Найголовніше в тому, що альпаки дуже м’які, в прямому і переносному сенсі. Їх шерсть за всіма параметрами перевершує овечу і неймовірно приємна на дотик. Гладити таку істоту – суцільне задоволення, хай вибачать нас кішки! А які у них виразні очі!

Батьки альпаки і малюк

Квітка – це красиво. І смачно!

Чимось альпаки схожі на маленьких конячок, і вони зовсім не дурні, як вівці

Ну, хто ще так буде підлещуватися і дивитися таким відданим поглядом?

Альпака – типові вегетаріанці. В їх ріднійгірській місцевості раціон бідний, тому вони давно зрозуміли, що краще жити з людиною. Тут морквину дають!

Пухнастість – спадкова риса альпак, у них чудова шерсть!

Видно сліди від машинки для стрижки. Як джерело вовни альпака дуже цінується у всьому світі.

Усміхнені кумасі

Цікаво, що альпаки до сих пір не одомашнені в класичному розумінні терміна. Вони співіснують з людьми, але не кожна особина жадає тісного контакту. Швидше, приручаються якраз одиниці, решта зберігають нейтралітет.

Ось це хвіст!