Про психологію і характер котів...

• Кішки деруть кігті об вертикальні кігтіточки-стовпчики, а коти віддають перевагу горизонтальним дошкам. Чекаю детальний аналіз даної закономірності з позицій фрейдизму, а поки Бог його знає, чому так.
• Вирощених у хороших умовах породистих кошенят дуже важко заразити хоч чимось. Був ексцес на одній виставці: якимось чином туди проникла мадам з чумою. Після двох днів сидіння на одних суддівських столах з хворою твариною жоден з чотирьох кошенят навіть не чхнув. Імунітет.
• Якщо ваш кіт не любить розчісування, велика ймовірність, що йому не подобається використовуваний реквізит, а не процес. Деякі не переносять гребінців, інші – пуходерок або фурмінаторів. Є навіть ті, хто боїться рукавиць.
• Щоразу, піднімаючи котика за передні лапи, ви ризикуєте зламати йому ключицю. Ризик збільшується, якщо кіт добротний, вагою більше 6-8 кг.
• Ієрархія у котів вкрай логічна: хто вище, той і бос. Тому якщо ви ставите котячий будиночок над своїм ліжком, правила в будинку буде диктувати кіт, а не ви, причому ви самі йому про це повідомили.

Коти, на відміну від собак, не заражаються позіханням від людей. Вони позіхають лише коли їм хочеться. Враховуючи, що позіхання пов’язане зі співпереживанням, це все, що варто знати про котиків.

• Стерилізовані коти, на відміну від нестерилізованих, до старості залишаються грайливими кошенятами, адже їх ніщо не напружує. Просто не давати товстіти – і кіт радісно проживе без зайвих болячок до глибокої старості. Ось і дивіться, яке існування більш повноцінне.
• Якщо не хочете, щоб кіт спав у вашому ліжку, з дитинства замикайте його в іншій кімнаті на ніч. Ніч покричить – і звикне. На прихильності це взагалі не позначається. У дорослому віці у кота навіть ідеї не з’явиться спати у чиємусь ліжку.
• Не мийте лотки з хлоркою. Для багатьох котейок хлорка – як валеріана. Він або переїде від вас у лоток, або надихається і отруїться.
• Котейки мають вподобання не тільки у смаку їжі, але і в консистенції. Отже якщо кіт підійшов і понюхав викладений для нього свіжий вологий корм, але їсти не став, не поспішайте викидати. Кіт може залишити його підсихати, адже має намір з’їсти у в’яленої вигляді.

• Якщо кіт хоче вас побити, то перевертається на спину, ловить передніми лапами і б’є задніми. Це у них найсильніший удар. Удари передніми лапами – це зазвичай не бажання побити, а спроба сказати «відчепися і йди» з різним ступенем цивілізованості.
• У котейок вбудований фільтр на рівномірний рух, тому ефективніше грати з ними, розмахуючи іграшкою імпульсивно, із зупинками. Якщо махаєте нею туди-сюди як віялом, у котів буває цікава реакція: десь через 30 секунд вони перестають бачити іграшку і починають дивитися крізь неї.
• Коти піддаються дресируванню. Проблема в тому, що люди піддаються дресируванню значно краще і при рівній наполегливості перемагають коти.
• Коти не визнають господарем того, хто годує. Якщо хочете, щоб кіт до вас лащився і вважав вас господарем, його треба або забрати від батьків кошеням на руках, або виховувати (тобто карати за капості і забороняти гидити). А той, хто годує, – це годівниця.
• У вихованні важливі логічність і послідовність. Якщо кіт вирішить, що ви до нього чіпляєтеся, то він або спише все на ваш поганий настрій та іншим разом знову полізе на холодильник по завісах, або образиться і буде гидячити якось інакше.

Поширена помилкова думка, що коти не знають своїх імен. Прекрасно вони все знають. Просто, коли ви їх кличете, котейки оцінюють, чи перевищують бонуси від наближення до вас їхню лінь. Зазвичай ні.

• Агресивних порід не буває, виведення кімнатних пухнастиків-вбивць не заохочується асоціаціями. Як правило, паршива поведінка – наслідок невідповідності характеру і змісту. І меланхолійний британець у галасливій сім’ї, і занедбаний господарем активний сиам можуть бути агресивними.
• У котів непередбачувані асоціативні зв’язки, коли мова йде про людей. Ваш улюбленець може вважати, що всі чоловіки – ветеринари, зустрівши одного, або проасоціювати парфуми із приємною компанією і обіймами. Конкретних людей запам’ятовують рідко.
• Коти не люблять різких рухів від когось, хто не їжа, і тому не люблять собак. Собаки різко рухаються, коти не можуть визначити, хочуть з ними погратись або їх з’їсти. Алгоритм ламається, і кіт робить те, що робить взагалі в будь-який незрозумілій ситуації: б’є по морді.
• На виставках, якщо кіт нервує на руках, його хвіст акуратно затискають між його ж лапами, щоб не махав ним від нервів. Тут у котів включається логіка П’ятачка: якщо немає можливості проявляти нервозність, немає і самої нервозності. Як не дивно, працює.
• Коти муркочуть не тільки від задоволення, а й для залучення уваги, особливо коли мурчання стає голоснішим. Це аналог нашого важливого покашлювання на кшталт «кхм, господар, мене в цілому все влаштовує, але ти зачитався твіттером, а хто буде чесати мене за вушком?»

• Коти іноді поводяться непедагогічно і виховують кошенят потиличниками. Вивертають лапу під потрібним кутом і дають кошеняті по потилиці. Подив у кошенят від такого ідентичний людському.
• У котів є свій аналог чайлд-фрі. Моя старша кішка виховала своїх кошенят з усією відповідальністю, але без ентузіазму і швидше за необхідності – більше ж нікому. Але коли у неї народилися внуки, відмовлялася їх вилизувати і забиралася подалі, щоб не діставали бабуню.
• Є, звичайно, і зворотний варіант: кішки, які вважають себе настільки супермами, а інших – такими некомпетентними, що крадуть кошенят і не дають реальним матусям їх виховувати. Як правило, вони сильно переоцінюють свій виховний талант…
• У котиків є свої вподобання у зовнішності. Наприклад, один знайомий кіт який був абсолютно байдужий, якщо повз його клітку проносили темненьку кішечку. Але варто було підійти з «блондинкою» – білою, сріблястою або персиковою кішкою, ліз знайомитися прямо через пластикове вікно.
• У котів бувають дивні розваги. Наша старша, наприклад, любить паритися у лазні. Дико кричить, якщо її не пускають. Є любителі їзди в машині на великих швидкостях і плавати в річці. Коти дивні…
• У котів досить одноманітне почуття гумору. Воно спрямоване на інших котів і в основному полягає в розіграшах з серії «Зараз я його налякаю, і він яяяк підскочить!». Налякавши кіт частенько йде вкрай задоволений собою.
• За винятком тих випадків, коли розіграш вийшов випадково і налякалися обидва.

• Хочете собі кота, якого можна буквально зав’язувати у вузли? Шукайте перса. У них довга шерсть, яку кіт сам причесати не може, і вони кайфують від сильного вичісування, як від масажу.
• Орієнтали винахідливі, потішні, енергійні. Якщо вам не подобається, що з вами весь час розмовляють поставленим сопрано і що котейка вимагає гри і уваги частіше, ніж раз на день, – вони не для вас. Не дають відчути себе на самоті.
• Я люблю американських керлів. У них постійно такий здивовано-захоплений вигляд, що відразу ясно: коти здивовані своєю зовнішністю не менше від вас.

• Сибірський кіт – як сибірська хуртовина. Якщо йому стукне і голову кудись йти, ви можете побудувати на його шляху бетонну стіну, і він все одно буде йти.
• Якщо ви хочете завести мейн-куна і боїтеся за вазу, не бійтеся. Вашій вазі кінець в будь-якому випадку. Молоді мейн-куни вкрай незграбні (ще б пак, так швидко вирости) і можуть рознести півквартири у процесі дорослішання, просто не впоравшись з керуванням.
• Хочете музичну розвага і любите котиків? Сходіть до знайомих, у яких місяць тому окотилась орієнтальна кішка. Вони неймовірно плідні, вухаті, товариські і дзвінкоголосі. Виконання музичної кантати хором з семи особин мало кого залишить байдужим.
• Ви байдужі до котиків? Заведіть собі британця і будьте байдужі разом. Взагалі до всього.

• Відповідь на вічне питання всіх виставок: сфінксам холодно. Дуже. Тому вони лізуть на руки і люблять светри.
• Хочете кота, але собаку? Беріть курильського бобтейла. Він, правда, не гавкає, але відданий і грайливий, як вівчарка.
• Сама пекельна суміш, яку я бачила, – суміш перса з ангорою. Краса неймовірна, але в цьому коті злопам’ятність персів чудесним чином поєдналася з винахідливістю і енергією ангори. Він міг би бути прототипом Ракети у «Охоронцях Галактики». Для ілюстрації. Як тільки господиня виходила, це біла хмара впливала до кімнати, оцінювала тебе на наявність цікавих предметів. Потім вона переміщалася до стільця, який заборонялося дряпати. Дряпала його рівно 4 рази і зникала так таємниче, що хотілося перевірити гаманець.

Якщо хочете фотомодель, беріть російську блакитну. Вони постійно приймають пафосні пози і, здається, зараз скомандують вам: “Пафнутій, запрягай трійцю, поїдемо до шинку!”

• Довгошерста варіація породи завжди спокійніша короткошерстої (сомалі-абіссинці, селкирк-Корніш рекс). У зв’язку з цим, як довгошерстим британцям не лінь дихати, залишається для мене загадкою.
• Котів ділять на кущових (які люблять сховатися десь на рівні ніг і там сидіти) і деревних (які забираються на верхівку, дивляться по всі навколо і читають про себе монолог з «Короля Лева»: «Все, чого торкаються промені сонця, – це наше королівство»).
• До розмови про забарвлення: там є пара цікавих назв. Отже якщо у вашого кота чорно-руда шерсть зі смужками, вітаю: ваш улюбленець – «макрель-черепаха».
• 
  

Джерело: vsviti.com.ua