“НЕ” для всіх свідомих батьків...

Сьогодні в п’ятий раз за прийом я розповідаю одні й ті ж правила батькам, які звернулися до мене з “проблемними” дітьми. Після п’ятого повторення мені прийшла ідея зафіксувати все-таки ці правила в друкованому вигляді. Заодно і у Фейсбуці їх поширити, щоб донести їх до більшої кількості батьків.

Це найперше правило. Якщо кожен з батьків відмовиться застосовувати фізичну силу до своєї дитини (я маю на увазі не тільки покарання ременем, а й дрібні пляцки, ляпаси, запотиличники…), у нас виросте покоління упевнених в собі і своїх силах людей.

У тисячний раз повторюся: якщо ви не можете впоратися зі своїм гнівом, вам необхідно сходити до психолога. Дитина не винна в тому, що ви не керуєте собою.

По суті працює також, як і фізичне покарання. Тільки це моральне приниження вашої дитини. Найголовніша причина ніколи не кричати на дитину – виростити її здоровою і щасливою людиною. А цього можна досягти, тільки проявивши терпіння і любов.

Як багато батьків критикують своїх дітей. Особливо за соціально-неприйнятні почуття. Якщо дитина зла, їй не можна висловлювати свою злість, щоб мама не червоніла. Якщо дитина сумує, то повинна це робити тихо. Все за принципом: “Хороша дитина – тиха дитина”. Дорогі батьки, це зручно тільки для вас! І це завдасть шкоди здоров’ю (як психічному, так і фізичному) вашої дитини!

Якщо дитина відчуває себе добре, то вона і веде себе добре! Не навпаки: дитині не повинно бути погано для того, щоб вона поводилася добре. Така ідея виховання повністю провальна! Це я вам як психолох із багаторічним стажем кажу!