Соберу я в букеты красивых и сильных мужчин,

Подготовлю к продаже сердца, волю, разум, и чувства,

Разложу упаковку и выстрою ряд из корзин...

Икебану собрать из мужчин - есть большое искусство!!!

Я красивым в букеты добавлю хмельного вина,

И по капле у них заберу молодую беспечность.

Чтобы в страсти сгорели их души, отдам им сполна

Ласку, нежность, терпение и человечность.

Сильных я упакую в корзины из розовых снов,

Чтоб в реальность мечты и желанья могли воплощаться,

Завяжу узелками красивые фразы из слов,

Чтобы в небо, как птицы, они не смогли бы подняться.

Я в букеты добавлю щемящее чувство тоски,

Той, что сердце моё разрывала на части когда-то,

Чтоб сердца разделить их на крошечные куски,

И продать все букеты, такая вот будет расплата!@

 

Восход оранжевой луны

Мороз…

И темный лес

Хрустящий крепкий снега скрип

И синий свод небес

Мигают звезды…

Это был первый настоящий крестный ход в Харькове со времен мракобесия коммунистов.

Накануне в город была доставлена из Иерусалима икона Владычицы «Державная».

Был чудный летний день. Солнце сияло в куполах церквей и на крестах монастыря.

После литургии и благословения митрополита, под звон колоколов Благовещенского собора, были вынесены хоругви, кресты и сама икона. Процессия построилась в легкой суматошной неразберихе,  и под пение церковного хора двинулась! Впереди шли диаконы со свечами, кадилами,  крестами,  и хоругвями, за ними священники в праздничных  одеяниях , за ними четверо крепких офицеров-летчиков несли икону, потом шел хор, монахи, семинаристы, ряженые казаки и простой люд.

Сразу возникло небывалое оживление , люди толпились, радовались, фотографировали, забегали вперед,- такого тут еще не было! – и все радовало. Казалось, -небеса разверзлись и Благодать щедро нисходила на замученный исстрадавшийся  мир. Процессия двигалась и нарастала , как нарастал энергетический накал. Случайные прохожие останавливались, крестились, становились на колени, присоединялись к толпе. Из магазинов и офисов выходили удивленные девушки и крестились. Возникала мощнейшая энергетика высокого порядка. Все ощущали нечто необычайное и исключительное. Мистическое торжество Сил небесных. А икона победоносно сияла и плыла над толпой в подобающей славе.

Так продолжалось пока не пришли на площадь Свободы. Здесь священники остановили ход, поклонились на 4 стороны ( по иронии судьбы памятнику Ленина и облисполкому), и я с удивлением увидел, что они нас покидают . За ними свалил хор, дьяконы с крестами и прочей утварью,- их хватило всего на полкилометра! Часть «ревностных» прихожан последовала за своими «пастырями», другие ушли к метро .

Изрядно поредевшая колонна снова двинулась. Но теперь впереди шли офицеры с иконой , пару монахов, несколько семинаристов , десяток ряженых казаков, и простой люд. Жалко было наблюдать эту метаморфозу – крестный ход без единого священника!

Но Благодать никуда не ушла. Встречные люди бросали все,  присоединялись, и скоро число восполнилось. Сила иконы притягивала . Действо продолжалось в другом качестве но не менее интересно. Царило всеобщее духовное ликование и какое-то очищающее перерождение душ. Лица светились . Громко звучала Иисусова молитва в такт шагу.  Никто не чувствовал жары и усталости. Так прошли всю Сумскую.

Но по мере удаления от трамвайных , троллейбусных остановок толпа заметно начала редеть.

Казалось, Владычица оставляет себе верных , и отсевает тех кому уже достаточно.

Перед входом на Белгородскую трассу осталось около 200 мужчин и примерно 600 женщин самого разного возраста.

 

И пришла мне такая мысль:

- существует Святыня. Она  живет  в Космосе и есть обьективная реальность. Приходит ко всем тем бедолагам что в ней нуждаются, встречают ее с радостью и идут за ней пока способны вместить ее высокую энергию; - это те , кто икону встречал, следовал за ней, присоединялся , шел, и потом отстал.

- Святыня выбирает себе верных – это те, кто ее нес, следовал за ней до конца оставив все дела.

- и есть церковники , которые суть торговцы. Они торгуют изображениями Святыни, исполняют ритуалы , собирают пожертвования и живут на деньги бедолаг, величаются и превозносятся над ними, пугая наказанием за грехи, и в итоге лицемерно их обманывают , ведя жизнь недостаточно праведную. То есть – торгуют тем, что им не принадлежит, и чего они не создавали . А когда Святыня реально является – их ревности хватает очень ненадолго. И это печально.

С тех пор я перестал верить попам .

 

 

      Так как не поздравила Вас с Новым годом, по определенным причинам, хочу наверстать упущенное. Спасибо Вам всем за поддержку, за теплые слова. Спасибо что приняли в
Ваш мир,что понимаете  меня и некоторые даже читают между строк (....не
буду писать имя.. спс )).
Я вас всех очень люблю.........

Я сердечно поздравляю
С Рождеством всех вас!
Счастья искренне желаю
В этот светлый час!
Пусть Вас озарит сиянье
С звездной высоты
И исполнятся желанья,
Планы и мечты.
Пусть нежданная удача
Взбудоражит кровь.
И конечно, много значат
Дружба и любовь!

Мечтаю в ночь под Рождество: в сердцах растает лёд,
И беспрепятственно любой в другом Христа найдёт.

Мечтаю в ночь под Рождество: пройдут года обид,
И каждый сердцем во Христе обидчиков простит.

Мечтаю в ночь под Рождество: Любовь коснётся нас,
И мы другим дадим пример – Светильник не угас!

Мечтаю в ночь под Рождество. Мечтаю неспроста.
И коли в сердце Жив Господь – исполнится мечта!

Олег Штейнер

Жду всех на концерте 12 января!!!!

Почти в канун Старого Нового года киевская фолк-рок-группа «СонЦе» представит двухчасовое концертное выступление в арт-клубе «Бочка», что на Московском проспекте 17/1 (м. Петровка). В рамках концерта коллектив готовится не только представить песни своего дебютного диска «Жди ня Єво», записанного летом 2009 года на студии Izumrud Sound. «Мы много работали в конце 2009 года, чтобы радовать наших слушателей новыми интересными песнями. На концерте 12 января мы исполним четыре новые песни, которые не вошли в альбом. Кроме того, мы готовимся удивить всех еще двумя абсолютно новыми композициями», - приоткрыла завесу тайны лидер группы Наталия Богута. По ее словам, группа подготовила еще один сюрприз, который приятно удивит всех, кто 12 января в 21.00 приедет на концерт киевского фолк-рок-коллектива «СонЦе». «Мы от души поздравляем всех с Новым 2010 годом,  а 12 января каждый посетитель нашего концерта получит в подарок отличное настроение», - отметил Николай Шостов (кларнет и саксофон). Кстати, посмотреть видео с концертов, послушать песни группы и посмотреть фото можно здесь: http://www.myspace.com/soncegroup И здесь: http://vkontakte.ru/club12382368

   В памяти всплывают обрывки из нашего с тобой прошлого. Они такие яркие, будто произошли несколько часов назад. Я мысленно складываю частички воспоминаний в пазл. Он очень большой и состоит из маленьких крупинок воспоминаний.     Я кропотливо собираю его.Но вскоре понимаю, что у меня не хватает довольно большого количества деталей. Становится обидно. Обидно за то, что ты, вот так вот, убила время впустую. За то, что истратила на это слишком много сил...     Я устала. Вздыхаю и медленно оглядываю общий план картинки ещё раз. Она такая яркая и красочная, что я, вдруг ,перестаю сожалеть о потраченном времени.     И пусть многих элементов картинки не хватает я всё же понимаю, что это самое лучшее что было в моей жизни,так как в ней был ТЫ...

............Знаешь...а ведь в картинке я так и не нашла одной детали. В ней не хватает .........................

Молодая мама в 40 лет? А почему бы и нет! Такая тенденция появилась на Западе,а теперь уже наблюдается и в Украине.Какие преимущества дает позднее материнство и какие риски таит в себе?

Запитання: Зустріла в інеті такий вислів :
Кохання, це - коли не питають, куди діваються гроші. 
Хотілось би мати можливість прислухатись до ваших думок з цього приводу.

Відповідь:Ми, люди, в залежності від нашої свідомості, можемо існувати в різних площинах реальності.

Вважаючи себе буденною соціальною істотою, ми усвідомлюємо тільки звичайний буденний світ та повністю замикаємося у ньому.

Усвідомлюючи себе духовною істотою, ми розширюємо своє існування також і на духовний вимір.

Тепер по суті питання: безліч
молодих людей впевнена, що для щастя їм не вистачає грошей, а для того,
щоб їх покохали - вони повинні бути багатими. Це ілюзія, адже:

КОХАННЯ ТА ГРОШІ НАЛЕЖАТЬ РІЗНИМ РЕАЛЬНОСТЯМ

Кохання, як прояв Любові, є часткою духовно реальності, а гроші -
соціальної. Поєднуючи кохання та гроші ми сповзаємо у небезпечну
ілюзію, за яку вимушені будемо розплачуватися.

Хочу навести цитату одного дописувачів:
:
"Відповідальність за відносини з оточуючою реальністю завжди є виключно персональною."

Саме тому кожен з нас знаходить свою персональну відповідь на запитання:

Хто ми є - Неосяжні Магічні Істоти, чи просто Споживачі?

Запитання: Дуже гарно- Неосяжні Магічні Істоти. Але що правдиво відображає людину - її власний
погляд на себе чи те що є справжньою сутністю людини? Бо навряд чи
людина бажатиме бути тільки Споживачем, людина прагне бачити себе
чимось більшим. Але чи стане людина чимось більшим, лише якщо буде
прагнути так виглядати? І взагалі що робить людину - її погляд на себе,
те як бачить себе людина чи те як вона насправді виглядає?

Буду вдячний за пояснення.

Відповідь: Для того, щоб відповісти на ваші запитання, давайте розкриємо наступні тези:

Ми, люди, в залежності від нашої свідомості, можемо існувати в різних площинах реальності.

Вважаючи себе буденною соціальною істотою, ми усвідомлюємо тільки звичайний буденний світ та повністю замикаємося у ньому.

Усвідомлюючи себе духовною істотою, ми розширюємо своє існування також і на духовний вимір.

Наша свідомість нагадує собою океанську товщу води: на поверхні -
легенькі хвилі, піна та бризки, а в глибині - спокійні підводні течії.

Нас з вами привчили перебувати на поверхні - у стані звичайної
буденної свідомості. Створили штучний поплавець та прив’язали нас до
нього. Саме завдяки поплавцю ми тримаємося на плаву та не можемо
пірнути в глибину. Ми настільки звикли жити на поверхні, що забули про
існування глибини.
Поверхнею є матеріальний вимір реальності, поплавцем - наш інтелект,
який з ранку до вечора розмовляє сам із собою, а глибиною – духовний
вимір реальності.

Всі ми прагнемо змінити своє життя та стати щасливими, хочемо
бачити себе чимось більшим, змінюємо погляд на себе, але все про що ми
думаємо та мріємо залишається тільки бризками та піною.
Ми не можемо реалізувати свої бажання саме тому, що нас привчили триматися на поверхні Реальності.

СПРИЙМАЮЧИ СВІТ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІНТЕЛЕКТУ ТА УСВІДОМЛЮЮЧИ СЕБЕ БУДЕННИМИ
ІСТОТАМИ, МИ ЗДАТНІ СПРИЙМАТИ ЛИШ ПОВЕРХНЮ РЕАЛЬНОСТІ ТА ІСНУВАТИ У
БУДЕННОМУ СВІТІ.

Виникає запитання: якою мотузкою ми прив’язані до поплавця– інтелекту?

Роль мотузки тут виконує явище, назване психологами ідентифікацією, яке
показує, ким ми себе усвідомлюємо.

Доки ми усвідомлюємо себе Буденними
Людьми - ми залишаємося прив’язаними до інтелекту, усвідомивши себе
Духовними Істотами, ми звільняємося від нього та виходимо за його межі.

Вихід за межі інтелекту на психологічній мові можна назвати інтелектуальною трансценденцією. Слово трансценденція означає – вихід за межі.

Наступне питання: що означає – усвідомлювати?

Усвідомлювати не означає вважати себе кимось. Ми можемо фантазувати,
уявляючи себе будь-ким. Ми здатні навіть іноді вірити у свої фантазії,
але все це не має відношення до усвідомлення тому, що:

УСВІДОМЛЮВАТИ – ЦЕ БУТИ АБСОЛЮТНО ВПЕВНЕНИМ, ХТО МИ Є.

У книзі „Чапаєв і Пустота” Віктора Пєлєвіна є така історія про усвідомлення:

Чапаєв з Пєтькою сиділи у лазні та пили самогон.

Чапаєву був підпорядкований загін вояків, що складався з
революційно налаштованих ткачів. Ткачі перепилися та підняли бунт, вони
оточили баню, підпалили її та почали стріляти у вікна.
Опинившись у небезпеці, Чапаєв сказав:  Пєтя, тепер ти, або загинеш, або досягнеш усвідомлення.

Розбилася шибка, спалахнув вогонь, засвистіли кулі і тут Пєтька голосно та радісно розсміявся.

Зрозумів, - вигукнув він, - я все зрозумів!

Ці люди,...  вони думають...,  вони дійсно думають , що вони ткачі.


Так, - відповів Чапаєв, - але вони не просто думають, вони знають, що вони ткачі.

Виникає ще одне запитання: як досягнути свого усвідомлення?

Ми вже визначили, що усвідомлення не є інтелектуальним процесом. Навіть
навпаки, це щось таке, що виникає за межами інтелекту.
Тому розмови,
логічні пояснення, інтелектуальні ідеї тут безсилі.

Досягти
усвідомлення можна через взаємодію із своїм тілом, серцем, тонкими
центрами сприйняття.

Саме тоді, коли ви вперше відчуєте захоплюючу радість від відкриття свого Серця, ви нарешті усвідомите: ХТО ВИ Є НАСПРАВДІ.

З Повагою,...