Чому так влаштований світ.

Я не знаю чия тут провина.

І куди не підеш брехня.

Всюди, ллється кров, мов з бочки вина.

Знаю кохання збереже світ.

Але воно мене погубило.

Й на серці моєму журба.

Й рубцями покрито тіло.

Я брехні оголошу війну.

Краще з правдою жити гіркою.

Чим застряти по вуха в брехні.

Я за правду стану горою.

Дмитро Дідківський.

             1998 рік.

 Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114669/

Вождь душу дияволу продав,

Коли до влади йшов.

Й на червоному прапорі його

Невинна наша кров.

Кров мого народу.

Нас  все життя на обмані.

На брехні навчали.

І брехню ту чомусь

Правдою назвали.

І новоспечені вожді.

Клялись на нашій  крові,

Що жити будемо краще ми,

Що будемо ситі і здорові.

І ми жили по таборах

Ситі не волею.

Хто в тюрмах,

Хто у лікарнях.

З тяжкою долею.

Дмитро Дідківський

       1998 рік.

 Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114667/

ХОЧУ.

Я дивлюсь телевізор

І бачу твій образ.

Слухаю радіо

І чую твій голос.

Дивлюся, на перехожих

І бачу в їх тебе.

Я не знаю, що трапилося

Зі мною.

Ніхто не може впізнати мене.

Я хочу бути з тобою.

Я хочу бути з тобою завжди.

Ми живемо у різних квартирах.

Різних будинків.

 У різних кварталах.

Ти з подружками відпочиваєш

У нічних барах.

Я з друзями пю горілку

В брудних підвалах.

Я хочу бути з тобою.

Я хочу бути з тобою завжди.

Але знаю одне я на певно.

Наші зіткнуться шляхи.

Вірю. Мене покохаєш.

Й будемо разом з тобою на завжди.

            Дмитро Дідківський.

                     1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114664/

Не має щастя,

Є лише горе.

Не має радості,

Є лише болі.

В невзаємній любові.

Вірші читаєш

І квіти даруєш.

У відповідь лише

Грубощі чуєш.

В невзаємній любові.

Не маєш шани.

Поваги не має.

Ніхто тебе більше

Не зустрічає.

В не взаємній любові.

Так завжди було

На цьому світі.

Кому в полі бур’ян.

Кому в лузі квіти.

В невзаємній любові.

Дмитро Дідківський.

           1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114520/

Днем сонце світить не так.

В ночі, хмара місяць ховає.

Тому що зі мною поруч

Тебе не має.

Ми з тобою розлучились

В той морозний день січня.

Все пройде що проходить,

Тільки істина вічна.

Дмитро Дідківський.

            1998 рік.

Російська версія цього віршу звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114518/

Не сумуй дівчино.

Скоро смуток твій пройде.

На ніч сонце зайшло.

В ранці знову зійде.

Дмитро Дідківський.

       1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114517/

Меня вязали узлами по ранах

Что кровоточили, болью саднив

Там обязательства на старых шрамах

Сдирали кожу, крепко пленив

Я соберу всю волю в кулак

И вскрикнув, рвану всем яством

Освобожусь, я верю, будет так

Ведь буду свободным существом

И первым делом свои крылья

Расправлю,… в клетке затекли

Будет лишь небо, и в нём я

Да звёзды, что к себе звали

Но тишина в ответ на всхлипы

Так больно, но всё же рвану

Тогда смеялись громко цепи

Ты не смогла, звенели в пустоту

Вода стекала тонкими ручьями

По прутьям клетки, изгибу руки

Прикрытым в полумраке векам

Сливаясь со слезами на щеке

23,07,2008

Життя.

Живи не дрімай.

Після життя смерть.

Хто в пекло хто в рай.

Сам свій шлях обирай.

Дмитро Дідківський.

            1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114514/

Хай іде дощ.

З ночі і до світання.

Ніч покровитель закоханих.

Дощ покровитель кохання.

     Дмитро Дідківський

               1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114479/