Про співтовариство

Співтовариство НА ВЕРШИНІ СЛОВА обєднує поетів які пишуть на українській та російській мові. Як початківців так і майстрів слова.
Ціль: Обєднання поетів, та шанувальників поезії для популяризації поезії, видання збірок віршів, організації авторських вечорів і т.д.
Вид:
короткий
повний

На вершині слова - Вірші

И.....Когда-то...все б хотели так???

  • 06.12.08, 23:46
Сложно живеться,Много помех.Не просто даеться,Сквозь слёзы и смех.Когда же начнетьсяТо время полета,Что бы мне прикаснутьсяТой ноты моей....Хочу я стремиться,И падений не знать...Хочу очутитьсяЯ в сказке опять,Как в детстве не зная,Промахов, и неких потерь....

За что....

  • 28.11.08, 02:52
Глаза цвета неба, И земли цвет волос. За, что же влюбилась? Вот это вопрос.... И речи людей, О сердцах говоря, Казалось мне шуткой, И льдышкой огня.... Благодарна я жизни,  И спонтанному случаю,  Что смог когда-то,  Свести нас с тобой.. Прошли мы не мало, Но то позади, И новое начало Я верю, что ждет впереди......

пройти сквозь время! (із циклу віріш)

  • 25.11.08, 23:40
[Приєднана картинка] Ну что ж быстрее! В путь мой друг! Время не ждет! Да что там время! Открылись в вечность двери вдруг! Шанс наш придёт Мы сбросим бремя! Страны, столетия вокруг Исколесим Где чемоданы?! Не остановит нас испуг Освободимсь Судьбу арканы!   25,11,2008 ваша Лю

Утро (із циклу вірші)

[Приєднана картинка] Утро Не нарушая траектории В перед рассветной дымке в’ороны Плетут узор немой симфонии Летя на все четыре стороны Ах, мне бы быть как птицы вольные Видеть простор сквозь дымку в зареве: Утренний, светлый, бьющий волнами... Нежно восток пронзает лезвие Чтобы сквозь бреши эти с гомоном Жизнью наполнить мир играючи. Свет проливать над нашим городом Вместе с ночною тенью таючи. 24,11,2008 http://h.ua/story/153180...

Читати далі...

Возращение ушедшего в осень.

Золотая листва, Мне окутывает ноги. Я по парку иду, Никуда не спеша. Все смотрю звездопад. Жаль, он виден не многим. На небе тучи, Звездный дождь Показать не спешат. Золотая листва, Мне окутывает ноги. Ветер хлещет в лицо, Словно в дом, загоняя меня. Я ушел в листопад. Я открыт, но не многим. Наслажусь и вернусь. Не тревожьте меня. Я ушел в листопад. В осень я растворился. Весь промок и прозяб, По алее идя. Пусть там где-то вдали, Костер искрится. Лишь домашний...

Читати далі...

Сила духа...

Жизнь идет... А мы приходим и уходим. За весной не начнется осень, За зимой не наступит лето.. Мы не будем жить вечность.. Мы как еще один листок, Из большой книги жизни... Мы не будем диктовать правила, Мы будем сгибаться при первом порыве  Порыве злости и гнева Богов... Мы не умнее предков.. Мы глупим повторяясь... Мы живем в страхе незнаний... Под конец постая на лаве судимых, Сравниваясь на чаше весов с младенцем.. Мы боимся, боимся жизни, Во всех ее проявлениях...

Читати далі...

Відношення і ставлення до...

   „Світ – театр, а люди в ньому актори” – можна зробити висновок з життя. Адже в житті все відбувається як і на сцені. Люди живучи грають, та істини не завжди знають, чи просто не хочуть її бачити. Скільки до нас було поколінь? Скільки люди наробили помилок? Та все одно, все повторюється. Людина часто наступає на одні й ті ж граблі, що і її попередник. Кожен з нас хоче щоб його поважали, щоб в очах інших ми були іншими не такими як насправді, особистостями, що чогось варті. Але це нажаль не ...

Читати далі...

*_*_*

Ухватаившись за все..Ты не сможеш понять что нужно...Запустив хоть на пищинку дело...Время станет твоим врагом...Уйдя с правдивого пути, забудешся...Прячась от неизбежного, канешВ вечные века ошибки и заблужденья....

Не бойтесь расставаться (із циклу вірші)

[Приєднана картинка] Не бойтесь расставаться, так сложилось, Быть может, даже не срослось Как в вихре вальса всё кружилось Безумный ритм прервать пришлось Слезами побиваться, раз случилось Не стоит, сколько б не лилось Достойно попрощаться Как любилось Жалеть, забыв,не довелось 13,11,2008

Моя спроба викладання того, що бушує у моїй голові....

  • 09.11.08, 23:28
    __*Прощавальний плач струн*__Вона спускалась з високих східців місцевого будинку культури.- Так, сьогодні був вдалий концерт... Я просто молодець! Зал був повний-повнісінький, і тепер в мене будуть грощі щоб заплатити за квартиру і щоб  купити обнову на весну, а то вже геть обносилася!   Так думала повертаючись додому молода скрипалька, яка на думку її бідного у прямому значенні цього слова бойфренда, грала просто геніально. Та й  взагалі, він вважав іі просто Богом чи богинею, коли та...

Читати далі...

[Приєднане голосування]