Нехай думки матеріалізуються!

Коли ти щоранку в той самий час виходиш з дому, помічаєш, що зустрічаєшся з певними людьми кожного дня. Починаєш їх впізнавати, спостерігати за ними. Згодом з відкритими та щирими людьми починаєш вітатися або обмінюватися короткими репліками-враженнями. Буває, через деякий час відчуваєш, що уже радієш зустрічі з цією людиною і вітаєшся з посмішкою, яка говорить «я рада Вас бачити».
Так, щоранку я шукаю очима стареньку «Волгу», над дверцятами якої майорить жовто-синій прапорець. За якимсь поважним чоловіком, що мешкає у нашому будинку, приїздить на цій машині водій і чекає на нього. Коли я виходжу з під’їзду, прагну побачити прапорець над машиною, щоб потім поглядами зустрітися з водієм, посміхнутися і просто привітатися! Часто чоловік сидить у машині, і ми не можемо чути один одного, тоді обоє дуже виразно схиляємо голову, промовляючи «доброго ранку». Я зовсім нічого не знаю про нього, навіть ім’я його мені не знайоме. Та попри все, цей літній худорлявий чоловій викликає у мене надзвичайно теплі почуття. Які б думки мене не тривожили, як би я себе не почувала, щоранку сердечно і від усієї душі бажаю незнайомому чоловікові гарного дня, більш того, я приймаю від нього добрі побажання! Віра в сердечність наших слів цілковита!
Часом, коли порушується мій графік чи змінюється режим того поважного чоловіка, я відчуваю, що мій день розпочався неправильно, – стає трішечки сумно. Вирій денних подій швидко змінює сум на нові емоції, а наступний ранок повертає звичний порядок, коли все починається з привітних усміхнених очей, трішки схиленої голови і слів, які матеріалізуються!