незмінно? Що це.... Ми завченно дивимось крізь шлунок на світ не вмієм по іншому бо нас не навчили їх відкривати ... Минаючи тупість трупних "аксіом" гординню в індинтичності свого забуття іллюзій релігій бубніння самотнє не чути у тиші шумливих дерев ... Та як переступиш крізь самообман нікчемних пропорцій Чиїсь то є правила Століття тому не смієм звертати в "освіті" від них

Соціальна Хоча і вдітий ти по моді тут- лише злодій в цьому світі якщо катрупиш власний дім

бррррр....холодно. одиноко….. На дворі прохолода Чи надто широко розкрив вікно у світ порожній замерзле серце самоти виття замісто слів для себе Холодний відблиск шкла вікна.. хоч і не осінь та весна.. Не принесла вона розради у порожнечу самоти. ***** Усе те що бачив Я не бачила Душа Тому так сумно незатишно стало.. &nbsp...

Читати далі...

Абракадабра (або ж сама Мудрість) Зорі миготіли навкруг, зігріваюче поблискували і Він серед них плив у безмежному просторі океану. Ондечки сяє рідний дім його душі, тягнути парубка до себе. -Тобі ще рано відпочивати вдома.Повертайся!-пролунав знайомий голос. Хлопець закліпав очима якими знову побачив лісову галявину і хатину –храм відлюдника –мата. Старий погладжував свої довгі сиві вуса по молодечому сяючи зіницями. Вони сиділи у...

Читати далі...

Килинка. ( біографічний роман) &nbsp...

Читати далі...

кожна Людина має право на свої ідеали! а релігії - це бізнес , шоу для самозбагачення , де попи - це вмілі менеджери. Віра - не на язику а у серці. а Храми - це не сучасно - торгашний офіси для предоставлення бізнес послуг населеню. та реалізації побрякушок для заляканого піпла. Істині Храми не мають релігійно -торгашного підгруньтя. у них немає навязаних нам догм -теорій християнства, ісламу,...

Читати далі...

Без почутів. Я не любив тебе Любов - чуття до плоті Кохання ж не було Бо не живі серця Душі вогню без них не розпалити замучили тортури небес і Тла…

В очах прощання побачив Смерть. Погляд повний сліз, смутку проблискував її холодною цікавістю, що незворушно розглядала нову офіру своєї майбутньої роботи. Розставання коротке відчуванням власного &nbsp...

Читати далі...

Ессе. За спиною шелест кроків. Обганяючи одне одного перед очі вискочили кози , бударажачи тишу шурхотом опалого осінього листу, мов ті малі діти, пустунки граючись вибігли на те що торік було донедавна ставком ласуючи чередою і висмикуючи у верб залишки листя, буцаючи одне одного рогами. Корови що паслися поряд, степенно напустивши на себе замислено-вдумлений вигляд, здивовано і з цікавістью споглядали сю віремію зграйки малих істот. Лише...

Читати далі...